Ра́домир Пу́тник (серб. Радомир Путник, 24 січня 1847, Крагуєваць — 17 травня 1917, Ніцца) — сербський воєначальник, воєвода (фельдмаршал), начальник Генерального штабу Сербії під час Балканських воєн і Першої світової війни.
Радомир Путник | |
---|---|
Народився | 24 січня 1847[1][2] Крагуєваць, Князівство Сербія[3] |
Помер | 17 травня 1917[1][2] (70 років) Ніцца, Третя французька республіка[3] ·емфізема легень |
Поховання | Новий цвинтар |
Країна | Королівство Сербія |
Діяльність | офіцер, військовий керівник |
Галузь | збройні сили[d][4] |
Alma mater | Військова академія (Белград) |
Знання мов | сербська[4] |
Учасник | Сербсько-болгарська війна, Перша Балканська війна, Друга Балканська війна, Перша світова війна і Балканські війни |
Роки активності | з 1863 |
Посада | d, d, d і d |
Військове звання | генералісимус, воєвода і Воєвода (військове звання) |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Біографія
У середині XIX століття сім'я Путника повернулась з вигнання у Австро-Угорщині у звільнену від турок Сербію. Батько Путника, Дімітрій, був учителем у Крагуєваці, де Радомир і отримав початкову освіту. Після цього він поступив у артилерійську школу у Белграді, яку закінчив у 1863 році. У 1879 році Радомир одружився з Любицею Божович, донькою полковника, котра згодом народила йому трьох дочок і чотирьох синів. Сучасники описували Путника як аскетичну, закриту людину, сувору у професійних питаннях.
Путник відзначився на полі бою у війнах проти турок у 1876—1877. З 1886 по 1895 роки був професором Військової академії, у 1886 році після війни з Болгарією став заступником начальника Генерального штабу. Конфлікт з королем Сербії Миланом I (частково через те, що Путник завадив протеже короля здати екзамен у академії) і відтак з його наступником Олександром I призвів до того, що Путник був вимушений у 1895 році піти зі своєї посади, а у 1899 році, після невдалого замаху на Милана, покинути країну через небезпеку подальших репресій.
Після перевороту 1903 року, коли король Олександр Обренович був убитий і новим королем став Петро I Карагеоргійович, Путник був реабілітований, отримав звання генерала і призначений на посаду голови Генерального штабу. При ньому сербська армія була повністю реорганізована, оновлений офіцерський склад. Своїм заступником Путник призначив Живоїна Мишича. У 1912 він очолював сербську армію у Балканських війнах. У 1913 році Путник став першим офіцером сербської армії, котрий отримав найвище звання воєвода (відповідне званню фельдмаршала). У цей же період він неодноразово займав посаду військового міністра Сербії.
Звістка про початок Першої світової війни застала воєводу в Австрії, де він проходив лікування на спа-курорті Бад-Глейшенберг. Він спробував повернутися у Сербію, але був заарештований у Будапешті і отримав свободу тільки після особистого наказу глави австрійського генерального штабу Конрада фон Гетцендорфа, який, очевидно, не сприймав літного і хворого Путника як серйозного супротивника.
Посилаючись на своє слабке здоров'я, Путник хотів піти у відставку, але король відмовив йому і наполіг на тому, щоб він очолив сербську армію. Під керівництвом Путника серби змогли зупинити австро-угорський наступ у серпні-вересні 1914 року, розгромили армію супротивника у грудні 1914 р., після чого на Балканському театрі війни встановився тривалий затишок до осені 1915 року, коли австро-німецька армія прорвала фронт і вимусила сербів відступити. Територія Сербії була цілком окупована ворогом, а основна частина її армії разом з Путником евакуювалася на острів Корфу. Поразка призвела до того, що у січні 1916 року весь Генеральний штаб, включаючи Путника, був відправлений у відставку.
Після відставки Радомир Путник оселився у Ніцці, де його зустріли з почестями. Від місцевої влади він отримав віллу, на якій прожив до самої своєї смерті від емфіземи легенів 17 травня 1917 року. У 1926 році останки Путника були перевезені на батьківщину і поховані там.
На честь Радомира Путника названо гору Путник у Канаді.
Література
- Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ, 2003. — 896 с. — 5000 экз. — .
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119414929 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Посилання
- Біографія на hrono.ru [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ra domir Pu tnik serb Radomir Putnik 24 sichnya 1847 Kraguyevac 17 travnya 1917 Nicca serbskij voyenachalnik voyevoda feldmarshal nachalnik Generalnogo shtabu Serbiyi pid chas Balkanskih voyen i Pershoyi svitovoyi vijni Radomir PutnikNarodivsya 24 sichnya 1847 1847 01 24 1 2 Kraguyevac Knyazivstvo Serbiya 3 Pomer 17 travnya 1917 1917 05 17 1 2 70 rokiv Nicca Tretya francuzka respublika 3 emfizema legenPohovannya Novij cvintarKrayina Korolivstvo SerbiyaDiyalnist oficer vijskovij kerivnikGaluz zbrojni sili d 4 Alma mater Vijskova akademiya Belgrad Znannya mov serbska 4 Uchasnik Serbsko bolgarska vijna Persha Balkanska vijna Druga Balkanska vijna Persha svitova vijna i Balkanski vijniRoki aktivnosti z 1863Posada d d d i dVijskove zvannya generalisimus voyevoda i Voyevoda vijskove zvannya AvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaU seredini XIX stolittya sim ya Putnika povernulas z vignannya u Avstro Ugorshini u zvilnenu vid turok Serbiyu Batko Putnika Dimitrij buv uchitelem u Kraguyevaci de Radomir i otrimav pochatkovu osvitu Pislya cogo vin postupiv u artilerijsku shkolu u Belgradi yaku zakinchiv u 1863 roci U 1879 roci Radomir odruzhivsya z Lyubiceyu Bozhovich donkoyu polkovnika kotra zgodom narodila jomu troh dochok i chotiroh siniv Suchasniki opisuvali Putnika yak asketichnu zakritu lyudinu suvoru u profesijnih pitannyah Putnik vidznachivsya na poli boyu u vijnah proti turok u 1876 1877 Z 1886 po 1895 roki buv profesorom Vijskovoyi akademiyi u 1886 roci pislya vijni z Bolgariyeyu stav zastupnikom nachalnika Generalnogo shtabu Konflikt z korolem Serbiyi Milanom I chastkovo cherez te sho Putnik zavadiv protezhe korolya zdati ekzamen u akademiyi i vidtak z jogo nastupnikom Oleksandrom I prizviv do togo sho Putnik buv vimushenij u 1895 roci piti zi svoyeyi posadi a u 1899 roci pislya nevdalogo zamahu na Milana pokinuti krayinu cherez nebezpeku podalshih represij Pislya perevorotu 1903 roku koli korol Oleksandr Obrenovich buv ubitij i novim korolem stav Petro I Karageorgijovich Putnik buv reabilitovanij otrimav zvannya generala i priznachenij na posadu golovi Generalnogo shtabu Pri nomu serbska armiya bula povnistyu reorganizovana onovlenij oficerskij sklad Svoyim zastupnikom Putnik priznachiv Zhivoyina Mishicha U 1912 vin ocholyuvav serbsku armiyu u Balkanskih vijnah U 1913 roci Putnik stav pershim oficerom serbskoyi armiyi kotrij otrimav najvishe zvannya voyevoda vidpovidne zvannyu feldmarshala U cej zhe period vin neodnorazovo zajmav posadu vijskovogo ministra Serbiyi Zvistka pro pochatok Pershoyi svitovoyi vijni zastala voyevodu v Avstriyi de vin prohodiv likuvannya na spa kurorti Bad Glejshenberg Vin sprobuvav povernutisya u Serbiyu ale buv zaareshtovanij u Budapeshti i otrimav svobodu tilki pislya osobistogo nakazu glavi avstrijskogo generalnogo shtabu Konrada fon Getcendorfa yakij ochevidno ne sprijmav litnogo i hvorogo Putnika yak serjoznogo suprotivnika Posilayuchis na svoye slabke zdorov ya Putnik hotiv piti u vidstavku ale korol vidmoviv jomu i napolig na tomu shob vin ocholiv serbsku armiyu Pid kerivnictvom Putnika serbi zmogli zupiniti avstro ugorskij nastup u serpni veresni 1914 roku rozgromili armiyu suprotivnika u grudni 1914 r pislya chogo na Balkanskomu teatri vijni vstanovivsya trivalij zatishok do oseni 1915 roku koli avstro nimecka armiya prorvala front i vimusila serbiv vidstupiti Teritoriya Serbiyi bula cilkom okupovana vorogom a osnovna chastina yiyi armiyi razom z Putnikom evakuyuvalasya na ostriv Korfu Porazka prizvela do togo sho u sichni 1916 roku ves Generalnij shtab vklyuchayuchi Putnika buv vidpravlenij u vidstavku Pislya vidstavki Radomir Putnik oselivsya u Nicci de jogo zustrili z pochestyami Vid miscevoyi vladi vin otrimav villu na yakij prozhiv do samoyi svoyeyi smerti vid emfizemi legeniv 17 travnya 1917 roku U 1926 roci ostanki Putnika buli perevezeni na batkivshinu i pohovani tam Na chest Radomira Putnika nazvano goru Putnik u Kanadi LiteraturaZalesskij K A Kto byl kto v Pervoj mirovoj vojne M AST 2003 896 s 5000 ekz ISBN 5 271 06895 1 PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 119414929 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570PosilannyaBiografiya na hrono ru 15 bereznya 2016 u Wayback Machine