Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лагаш — стародавня держава та однойменне місто. Одне з найбільших та найважливіших міст-держав Шумеру, розташовувався в південно-східній частині сучасного Іраку, на обох берегах Тигру.
| Лагаш | |
|---|---|
|
| |
| 31°24′41″ пн. ш. 46°24′25″ сх. д. / 31.41138900002777845° пн. ш. 46.4072220000277724° сх. д.Координати: 31°24′41″ пн. ш. 46°24′25″ сх. д. / 31.41138900002777845° пн. ш. 46.4072220000277724° сх. д. | |
| Країна |  Ірак |
| Тип | d і місто-держава |
| Дата заснування | 25 століття до н. е. |
  Лагаш Лагаш (Ірак) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Археологія
Археологічні розкопки велися в Лагаші з 1877 року французькими археологами Ернестом де Сарзеком. В 1903 його розкопки продовжив . В 1929–1931 роках там працював Анрі де Женуяком, а потім два роки .
Загальний опис
Окрім власне Лагашу (місце ворон шумерською) який звався також Урукуга — священне місто(сучасне городище Ель-Хіба) до складу держави входили такі міста як (городище Тепла) де знаходився храм бога покровителя Лагашу Нінгірсу, Сіранан або ж Ніна, Кінунір, Уру, Кіеш, Е-Нінмар, Гуаба та деякі інші. В XXIV столітті до нашої ери площа держави Лагашу становила 2-2,5 тисячі квадратних кілометрів а населення за сучасними оцінками 150–250 тисяч.
Перші поселення та зрошувальний канал з'явилися в Лагаші не пізніше межі V та IV тисячоліть до нашої ери. Найдавніші писемні згадки датуються XXVI століття до нашої ери, останні ж епохою Селевкідів — ІІ століття до нашої ери. Тобто місто проіснували близько 4 тисяч років з має 2,5 тисячі років писемної історії.
Традиційним ворогом Лагашу часів існування в Шумері незалежних міст-держав була Умма — ці два міста майже постійно воювали між собою.
Правителі міста носили титул енсі і час від часу приймали титул лугаля. Однак при цьому вони не були верховними жрецями «санга» — цю посаду обіймала інша людина. Справа в тому, що центральне місці в релігійному світогляді шумерів займала концепція так званого «священного шлюбу» відповідно до неї санга певного божества мали складати йому пару, оскільки покровителем Лагашу був бог Нінгірсу, то санга була жриця.
Додинастичний період
На основі знайдених в Урі табличок датованих початком ІІІ тисячоліття до нашої ери можна зробити висновок, що це місто визнавало владу правителя Лагашу. Оскільки Ур здавна був одним з найвпливовіших міст Шумеру, а між ним та Лагашем знаходилися й інші міста, то можна припустити, що в той час Лагаш був гегемоном країни. Однак десь біля середини ХХІХ століття до нашої ери гегемонія перейшла до Шурупаку вояки якого згідно документів стояли гарнізонами в Уруці, Ніппурі, Адабі, Уммі та Лагаші.
Перший ранньодинастичний період
Пізніше гегемонію захопив Кіш. Відомо, що близько 2600 року до нашої ери Лагаш визнавав його владу. Тодішньому лугалю Кіша приписується винесення найстародавнішого в історії людства третейського рішення щодо суперечки про кордон між Лагашем та Уммою.
В ранньодинастичний період столицю було перенесено з власне Лагашу до Нгірсу.
Третій раньодинастичний період та перша династія Лагашу
Найбільшого розквіту місто досягло в середині III тисячоліття до нашої ери за правління так званої Першої династії Лагашу в XXV–XXIV століттях до нашої ери. Засновником династії був Ур-Нанше, який заклав основи майбутньої могутності Лагашу. Зовнішнім проявом потуги стало широке будівництво, яке розгорнув цей правитель. На одному з рельєфів того часу зображено самого царя, який бере участь в закладці храму в присутності своїх дітей, слуг та усяких достойників. У своїх надписах Ур-Нанше описує спорудження храмів, каналів та подарунки святилищам.
Його наступники Еаннатум і Ентемена підкорили собі значну частину Шумеру. Одна з перемог Еаннатума над Уммою та союзними їй царями Кіша та Акшака відображена в надписах та рельєфах знаменитої «Стели коршунів». Еаннатум звільнив Лагаш від політичного впливу Кіша. Він завойовує Ур, де перериває правління І династії Уру, а також підкоряє своєму впливові Урук, Ларсу та Еріду, тобто увесь південний Шумер. Еаннатуму вдалося також розбити східних сусідів — горян Еламу, сам правитель заявляє в своєму написі, що «підкорив Елам, гори, що викликають здивування, насипав (могильні пагорби)… розтрощив Еламу голову, Елам було відігнано у свою країну». Справу попередника продовжив його племінник Ентемена. Він нав'язав уммському володарю мирний договір, й, водночас, щоб покласти край затяжному конфліктові між Лагашем та Уммою, вирив новий канал від Лагаша до Тігру (Шатт ель-Хай), який експлуатується місцевим населенням і досі. Також йому вдалося зміцнити владу Лагашу над Уром, Еріду та священним Ніппуром і відбити нашестя еламітів. Однак наступники цих правителів не змогли втримати гегемонію і Лагаш втратив провідну роль в Шумері.
Архів храму Баби
Від пізніших часів правління Лугальанди та Урукагіни дійшов значний архів храму богині Баби чи Бау, якому містяться важливі відомості, які стосуються соціально-економічної історія як Лагашу, так і всього Шумеру. Хоч храм Баби не був центральним в Лагаші на відміну від храму Нінгірсу, але дослідники вважають, що в цілому його господарство може служити зразком і щодо інших храмів Шумеру. Хоч припускають, що в храмах богів-покровителів міст ширше використовувалася праця вільних громадян, які мали відпрацювати певний час «на бога» як повинності. Згідно з даними архіву, вся земля храму поділялася на три частини. Перша входила безпосередньо в храмове господарство і оброблялася нижчим персоналом храму з числа колишніх чужинців та інших неповноправних осіб, не з числа громадян. Врожай з цієї частини призначався для сакральних потреб, торговельного обміну, страхових видач тощо, тобто споживався безпосередньо храмом. Друга частина землі у вигляді службових наділів роздавалась робітникам і службовцям храму, включаючи ремісників, — як плата за їх працю. Нарешті, третя частина у формі наділів призначалася для здачі в оренду усім охочим за досить помірну орендну плату, що становила 1/6-1/8 врожаю.
Реформи Урукагіни
Війни збагатили лагаську знать. Вона заходилася шляхом стягування податків та поборів грабувати свій народ. Лагаш сараною обсіли чиновники-фіскали, які іноді з'являлися правити податок навіть на похорони. Як зауважував С. Н. Крамер, ці «слуги народу» проявляли таку винахідливість у нарощуванні власних прибутків, що їм могли б у цьому позаздрити навіть сучасні їхні колеги. Жертвою ненаситних чиновників ставали також храмові господарства, проте жрецтво справно перекладало збитки на плечі простого люду, збільшуючи плату за культові послуги.
Свавілля чиновників, ймовірно, призвело до соціального вибуху в Лагаші. Останньому представникові династії Ур-Нанше, Лугальанді, вказали на двері, а на царство поставили його свояка Урукагіну. Новий володар заходився перебдовувати суспільство і став першим в історії людства, відомим нам, соціальним реформатором. Він першим оголосив популярний в наступному лозунг «нехай сильний не ображає вдів і сиріт!». Урукагіна повернув храмам привласнені чиновниками землі й робочу силу, зменшив побори з жерців та збільшив пайки підневільним храмовим робітникам, відновив автономнію храмового господарства. В Шумері храмам належало до половини землі і дуже значна частина населення так чи інакше була пов'язана з ними — жерці, храмові ремісники та робітники, люди які орендували в храмів землю тощо усі вони були зацікавлені в процвітанні храмів і усіх їх зачіпали попередні утиски. Щодо рядових общинників, то було також знижено плату за культові послуги, відмінено деякі податки з ремісників та зменшено трудові повинності на іригаційних спорудах. Також Урукагіна скасував борги тих, хто потрапив у кабалу і відновив судову організацію в сільських громадах. Окрім того була заборонена поліандрія. Усе це реформатор видавав за договір з богом Нінгірсу, а себе представляв виконавцем божої волі.
Історики неоднозначно оцінюють соціальні реформи Урукагіни. Одні трактують їх як соціальний переворот, інші — як косметичний засіб, призначений випустити пару із соціального котла. Мабуть, друга оцінка слушніша, як зазначав із цього приводу , Уруінімгіна «подібно до більшості інших реформаторів, мабуть, з'явився запізно й устиг зробити занадто мало».
Однак в кінці його правління Лагаш було підкорено правителем Умми Лугальзагесі, який об'єднав під своєю владою увесь Шумер. Невдовзі його розбив Шаррум—кем який підкорив усю Країну. Так самі шумери називали Шумер, в тому числі й Лагаш.
Слід відмітити, що хоч перехід з шумерської мови на аккадську почався ще задовго до Саргона, але саме в Лагаші шумерська найдовше залишалася не лише писемною та літургійною, але й живою розмовною мовою.
Друга династія Лагашу
Другий підйом міста стався за часів панування гутіїв, коли правителі Лагашу, визнаючи владу гірських завойовників та відкуповуючися від них даниною, змогли підкорити собі ряд інших міст Шумеру і добилися фактичної гегемонію в Шумері. Найбільшого впливу Лагаш досяг за Гудеа, якому схоже підкорявся увесь південний Шумер і навіть деякі області Еламу. В ті часи в Лагаші відродилися старі шумерські порядки — як і в старовину, усе життя було зосереджене навколо храмів, а його правителі витрачали величезні ресурси на їх будівництво та прикрашання. Однак після вигнання гутіїв, процвітання цього часу і відповідно слава «зрадницького» міста стала на заваді претензій місцевих правителів на гегемонію. І якщо Лагаш так і не ввійшов у царство Шумеру та Аккаду Утухенгаля, то його наступник і засновник Третьої династії Уру Ур-Намму підкорив Лагаш і включив його до складу своєї держави. З тих часів Лагаш втратив колишнє значення.
Джерела
- Большая Советская Энциклопедия
- Советская историческая энциклопедия
- Крижанівський О. П., Історія Стародавнього Сходу, Навчальний посібник / К. : Либідь, 2002. — 590 c
Література
- Robert D. Biggs, Inscriptions from al-Hiba-Lagash: the first and second seasons, Bibliotheca Mesopotamica. 3, Undena Publications, 1976,
- E. Carter, A surface survey of Lagash, al-Hiba, 1984, Sumer, vol. 46/1-2, pp. 60-63, 1990
- Donald P. Hansen, Royal building activity at Sumerian Lagash in the Early Dynastic Period, Biblical Archaeologist, vol. 55, pp. 206-11, 1992
- Vaughn E. Crawford, Lagash, Iraq, vol. 36, no. 1/2, pp. 29-35, 1974
- R. D. Biggs, Pre-Sargonic Riddles from Lagash, Journal of Near Eastern Studies, vol. 32, no. 1/2, pp. 26-33, 1973
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lagash starodavnya derzhava ta odnojmenne misto Odne z najbilshih ta najvazhlivishih mist derzhav Shumeru roztashovuvavsya v pivdenno shidnij chastini suchasnogo Iraku na oboh beregah Tigru Lagash31 24 41 pn sh 46 24 25 sh d 31 41138900002777845 pn sh 46 4072220000277724 sh d 31 41138900002777845 46 4072220000277724 Koordinati 31 24 41 pn sh 46 24 25 sh d 31 41138900002777845 pn sh 46 4072220000277724 sh d 31 41138900002777845 46 4072220000277724Krayina IrakTip d i misto derzhavaData zasnuvannya 25 stolittya do n e LagashLagash Irak Mediafajli u Vikishovishi Karta Shumeru angl chasiv Hammurapi Lagash roztashovanij v pivdenno shidnij chastini na richci TigrArheologiyaArheologichni rozkopki velisya v Lagashi z 1877 roku francuzkimi arheologami Ernestom de Sarzekom V 1903 jogo rozkopki prodovzhiv V 1929 1931 rokah tam pracyuvav Anri de Zhenuyakom a potim dva roki Zagalnij opisOkrim vlasne Lagashu misce voron shumerskoyu yakij zvavsya takozh Urukuga svyashenne misto suchasne gorodishe El Hiba do skladu derzhavi vhodili taki mista yak gorodishe Tepla de znahodivsya hram boga pokrovitelya Lagashu Ningirsu Siranan abo zh Nina Kinunir Uru Kiesh E Ninmar Guaba ta deyaki inshi V XXIV stolitti do nashoyi eri plosha derzhavi Lagashu stanovila 2 2 5 tisyachi kvadratnih kilometriv a naselennya za suchasnimi ocinkami 150 250 tisyach Pershi poselennya ta zroshuvalnij kanal z yavilisya v Lagashi ne piznishe mezhi V ta IV tisyacholit do nashoyi eri Najdavnishi pisemni zgadki datuyutsya XXVI stolittya do nashoyi eri ostanni zh epohoyu Selevkidiv II stolittya do nashoyi eri Tobto misto proisnuvali blizko 4 tisyach rokiv z maye 2 5 tisyachi rokiv pisemnoyi istoriyi Tradicijnim vorogom Lagashu chasiv isnuvannya v Shumeri nezalezhnih mist derzhav bula Umma ci dva mista majzhe postijno voyuvali mizh soboyu Praviteli mista nosili titul ensi i chas vid chasu prijmali titul lugalya Odnak pri comu voni ne buli verhovnimi zhrecyami sanga cyu posadu obijmala insha lyudina Sprava v tomu sho centralne misci v religijnomu svitoglyadi shumeriv zajmala koncepciya tak zvanogo svyashennogo shlyubu vidpovidno do neyi sanga pevnogo bozhestva mali skladati jomu paru oskilki pokrovitelem Lagashu buv bog Ningirsu to sanga bula zhricya Dodinastichnij periodNa osnovi znajdenih v Uri tablichok datovanih pochatkom III tisyacholittya do nashoyi eri mozhna zrobiti visnovok sho ce misto viznavalo vladu pravitelya Lagashu Oskilki Ur zdavna buv odnim z najvplivovishih mist Shumeru a mizh nim ta Lagashem znahodilisya j inshi mista to mozhna pripustiti sho v toj chas Lagash buv gegemonom krayini Odnak des bilya seredini HHIH stolittya do nashoyi eri gegemoniya perejshla do Shurupaku voyaki yakogo zgidno dokumentiv stoyali garnizonami v Uruci Nippuri Adabi Ummi ta Lagashi Pershij rannodinastichnij periodPiznishe gegemoniyu zahopiv Kish Vidomo sho blizko 2600 roku do nashoyi eri Lagash viznavav jogo vladu Todishnomu lugalyu Kisha pripisuyetsya vinesennya najstarodavnishogo v istoriyi lyudstva tretejskogo rishennya shodo superechki pro kordon mizh Lagashem ta Ummoyu V rannodinastichnij period stolicyu bulo pereneseno z vlasne Lagashu do Ngirsu Tretij ranodinastichnij period ta persha dinastiya LagashuToj samij relyef Otoj lisij z koshikom na golovi ce sam pravitel Lagashu Ur Nanshe Ce vin tak pokazuye svoyu prichetnist do budivnictva yak v nashi chasi usyaki prezidenti odyagayut budivelni kaski Najbilshogo rozkvitu misto dosyaglo v seredini III tisyacholittya do nashoyi eri za pravlinnya tak zvanoyi Pershoyi dinastiyi Lagashu v XXV XXIV stolittyah do nashoyi eri Zasnovnikom dinastiyi buv Ur Nanshe yakij zaklav osnovi majbutnoyi mogutnosti Lagashu Zovnishnim proyavom potugi stalo shiroke budivnictvo yake rozgornuv cej pravitel Na odnomu z relyefiv togo chasu zobrazheno samogo carya yakij bere uchast v zakladci hramu v prisutnosti svoyih ditej slug ta usyakih dostojnikiv U svoyih nadpisah Ur Nanshe opisuye sporudzhennya hramiv kanaliv ta podarunki svyatilisham Stela korshuniv Poperedu sam Eannatum zverhu pishki a znizu na kolisnici za nim sune lagashska vazhka pihota Jogo nastupniki Eannatum i Entemena pidkorili sobi znachnu chastinu Shumeru Odna z peremog Eannatuma nad Ummoyu ta soyuznimi yij caryami Kisha ta Akshaka vidobrazhena v nadpisah ta relyefah znamenitoyi Steli korshuniv Eannatum zvilniv Lagash vid politichnogo vplivu Kisha Vin zavojovuye Ur de pererivaye pravlinnya I dinastiyi Uru a takozh pidkoryaye svoyemu vplivovi Uruk Larsu ta Eridu tobto uves pivdennij Shumer Eannatumu vdalosya takozh rozbiti shidnih susidiv goryan Elamu sam pravitel zayavlyaye v svoyemu napisi sho pidkoriv Elam gori sho viklikayut zdivuvannya nasipav mogilni pagorbi roztroshiv Elamu golovu Elam bulo vidignano u svoyu krayinu Spravu poperednika prodovzhiv jogo pleminnik Entemena Vin nav yazav ummskomu volodaryu mirnij dogovir j vodnochas shob poklasti kraj zatyazhnomu konfliktovi mizh Lagashem ta Ummoyu viriv novij kanal vid Lagasha do Tigru Shatt el Haj yakij ekspluatuyetsya miscevim naselennyam i dosi Takozh jomu vdalosya zmicniti vladu Lagashu nad Urom Eridu ta svyashennim Nippurom i vidbiti nashestya elamitiv Odnak nastupniki cih praviteliv ne zmogli vtrimati gegemoniyu i Lagash vtrativ providnu rol v Shumeri Arhiv hramu Babi Vid piznishih chasiv pravlinnya Lugalandi ta Urukagini dijshov znachnij arhiv hramu bogini Babi chi Bau yakomu mistyatsya vazhlivi vidomosti yaki stosuyutsya socialno ekonomichnoyi istoriya yak Lagashu tak i vsogo Shumeru Hoch hram Babi ne buv centralnim v Lagashi na vidminu vid hramu Ningirsu ale doslidniki vvazhayut sho v cilomu jogo gospodarstvo mozhe sluzhiti zrazkom i shodo inshih hramiv Shumeru Hoch pripuskayut sho v hramah bogiv pokroviteliv mist shirshe vikoristovuvalasya pracya vilnih gromadyan yaki mali vidpracyuvati pevnij chas na boga yak povinnosti Zgidno z danimi arhivu vsya zemlya hramu podilyalasya na tri chastini Persha vhodila bezposeredno v hramove gospodarstvo i obroblyalasya nizhchim personalom hramu z chisla kolishnih chuzhinciv ta inshih nepovnopravnih osib ne z chisla gromadyan Vrozhaj z ciyeyi chastini priznachavsya dlya sakralnih potreb torgovelnogo obminu strahovih vidach tosho tobto spozhivavsya bezposeredno hramom Druga chastina zemli u viglyadi sluzhbovih nadiliv rozdavalas robitnikam i sluzhbovcyam hramu vklyuchayuchi remisnikiv yak plata za yih pracyu Nareshti tretya chastina u formi nadiliv priznachalasya dlya zdachi v orendu usim ohochim za dosit pomirnu orendnu platu sho stanovila 1 6 1 8 vrozhayu Reformi UrukaginiDokladnishe Urukagina Vijni zbagatili lagasku znat Vona zahodilasya shlyahom styaguvannya podatkiv ta poboriv grabuvati svij narod Lagash saranoyu obsili chinovniki fiskali yaki inodi z yavlyalisya praviti podatok navit na pohoroni Yak zauvazhuvav S N Kramer ci slugi narodu proyavlyali taku vinahidlivist u naroshuvanni vlasnih pributkiv sho yim mogli b u comu pozazdriti navit suchasni yihni kolegi Zhertvoyu nenasitnih chinovnikiv stavali takozh hramovi gospodarstva prote zhrectvo spravno perekladalo zbitki na plechi prostogo lyudu zbilshuyuchi platu za kultovi poslugi Svavillya chinovnikiv jmovirno prizvelo do socialnogo vibuhu v Lagashi Ostannomu predstavnikovi dinastiyi Ur Nanshe Lugalandi vkazali na dveri a na carstvo postavili jogo svoyaka Urukaginu Novij volodar zahodivsya perebdovuvati suspilstvo i stav pershim v istoriyi lyudstva vidomim nam socialnim reformatorom Vin pershim ogolosiv populyarnij v nastupnomu lozung nehaj silnij ne obrazhaye vdiv i sirit Urukagina povernuv hramam privlasneni chinovnikami zemli j robochu silu zmenshiv pobori z zherciv ta zbilshiv pajki pidnevilnim hramovim robitnikam vidnoviv avtonomniyu hramovogo gospodarstva V Shumeri hramam nalezhalo do polovini zemli i duzhe znachna chastina naselennya tak chi inakshe bula pov yazana z nimi zherci hramovi remisniki ta robitniki lyudi yaki orenduvali v hramiv zemlyu tosho usi voni buli zacikavleni v procvitanni hramiv i usih yih zachipali poperedni utiski Shodo ryadovih obshinnikiv to bulo takozh znizheno platu za kultovi poslugi vidmineno deyaki podatki z remisnikiv ta zmensheno trudovi povinnosti na irigacijnih sporudah Takozh Urukagina skasuvav borgi tih hto potrapiv u kabalu i vidnoviv sudovu organizaciyu v silskih gromadah Okrim togo bula zaboronena poliandriya Use ce reformator vidavav za dogovir z bogom Ningirsu a sebe predstavlyav vikonavcem bozhoyi voli Istoriki neodnoznachno ocinyuyut socialni reformi Urukagini Odni traktuyut yih yak socialnij perevorot inshi yak kosmetichnij zasib priznachenij vipustiti paru iz socialnogo kotla Mabut druga ocinka slushnisha yak zaznachav iz cogo privodu Uruinimgina podibno do bilshosti inshih reformatoriv mabut z yavivsya zapizno j ustig zrobiti zanadto malo Odnak v kinci jogo pravlinnya Lagash bulo pidkoreno pravitelem Ummi Lugalzagesi yakij ob yednav pid svoyeyu vladoyu uves Shumer Nevdovzi jogo rozbiv Sharrum kem yakij pidkoriv usyu Krayinu Tak sami shumeri nazivali Shumer v tomu chisli j Lagash Slid vidmititi sho hoch perehid z shumerskoyi movi na akkadsku pochavsya she zadovgo do Sargona ale same v Lagashi shumerska najdovshe zalishalasya ne lishe pisemnoyu ta liturgijnoyu ale j zhivoyu rozmovnoyu movoyu Druga dinastiya LagashuStatuetka carya Gudea Drugij pidjom mista stavsya za chasiv panuvannya gutiyiv koli praviteli Lagashu viznayuchi vladu girskih zavojovnikiv ta vidkupovuyuchisya vid nih daninoyu zmogli pidkoriti sobi ryad inshih mist Shumeru i dobilisya faktichnoyi gegemoniyu v Shumeri Najbilshogo vplivu Lagash dosyag za Gudea yakomu shozhe pidkoryavsya uves pivdennij Shumer i navit deyaki oblasti Elamu V ti chasi v Lagashi vidrodilisya stari shumerski poryadki yak i v starovinu use zhittya bulo zoseredzhene navkolo hramiv a jogo praviteli vitrachali velichezni resursi na yih budivnictvo ta prikrashannya Odnak pislya vignannya gutiyiv procvitannya cogo chasu i vidpovidno slava zradnickogo mista stala na zavadi pretenzij miscevih praviteliv na gegemoniyu I yaksho Lagash tak i ne vvijshov u carstvo Shumeru ta Akkadu Utuhengalya to jogo nastupnik i zasnovnik Tretoyi dinastiyi Uru Ur Nammu pidkoriv Lagash i vklyuchiv jogo do skladu svoyeyi derzhavi Z tih chasiv Lagash vtrativ kolishnye znachennya DzherelaBolshaya Sovetskaya Enciklopediya Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Krizhanivskij O P Istoriya Starodavnogo Shodu Navchalnij posibnik K Libid 2002 590 cLiteraturaRobert D Biggs Inscriptions from al Hiba Lagash the first and second seasons Bibliotheca Mesopotamica 3 Undena Publications 1976 ISBN 0 89003 018 9 E Carter A surface survey of Lagash al Hiba 1984 Sumer vol 46 1 2 pp 60 63 1990 Donald P Hansen Royal building activity at Sumerian Lagash in the Early Dynastic Period Biblical Archaeologist vol 55 pp 206 11 1992 Vaughn E Crawford Lagash Iraq vol 36 no 1 2 pp 29 35 1974 R D Biggs Pre Sargonic Riddles from Lagash Journal of Near Eastern Studies vol 32 no 1 2 pp 26 33 1973Primitki