Карачаганак — унікальне нафтогазоконденсатне родовище на заході Казахстану.
Геологічна інформація та запаси
Масивний поклад карачаганакського родовища завтовшки до 1,7 км розміщується у рифовій структурі колишнього атолу. Колектори – вапняки та доломіти із середньою проникністю у газовій частині 80 мілідарсі, а у нафтовій 50 мілідарсі.
Поклад розміщується у підсольових відкладах нижньої пермі та карбону. Вершина покладу знаходиться на глибині 3460 метрів, газонафтовий контакт припадає на глибину 4950 метрів, а водонафтовий – на відмітку 5150 метрів. Ще глибше у відкладах середнього девону в інтервалі 5630 – 5754 метра виявлений нафтовий поклад, що дає підстави розраховувати на приріст запасів.
Газ родовища містить значні обсяги шкідливих домішок – в середньому 3,7% сірководню та 5,1% діоксиду вуглецю (а також 0,7% азоту). Вміст метану зазвичай становить біля 75%, етану – 5,5%, пропану – від 2,4 до 2,6%.
Початкові видобувні запаси Карачаганаку оцінюються у 13,6 млрд барелів рідких вуглеводнів та 1,68 трлн м3 газу.
Учасники проекту розробки
В радянські часи роботи на родовищі провадило виробниче об’єднання «Оренбурггазпром».
Втім, менш ніж через десятиліття після початку розробки Карачаганаку СРСР розпався і казахська влада узялась за пошук інвесторів. В 1995-му підписали базову угоду про принципи розподіл продукції з британською British Gas та італійською Eni, а в 1997-му до останніх приєднались американська «Chevron» та російська «Лукойл», при цьому учасники отримали частки у 32,5%, 32,5%, 20% та 15% відповідно. Того ж року уклали остаточну угоду про розподіл продукції терміном на 40 років, яка вступила у дію з 1998-го.
Після певного тиску на учасників консорціуму, в 2011-му підписали угоду про продаж 10% участі казахській державній компанії «Казмунайгаз», при цьому за British Gas та ENI залишилось по 29,25%, за Chevron 18% та за «Лукойл»-м 13,5%.
Роботи на родовищі провадяться через компанію Karachaganak Petroleum Operating.
Облаштування та розробка родовища
Розробка родовища, виявленого у 1979-му, почалась в 1984-му, при цьому газ та нестабільний конденсат передавались для остаточної підготовки на Оренбурзький газопереробний завод по трубопровідній системі Карачаганак – Оренбург. В 1986-му промисел вийшов на рівень видобутку у 5 млрд м3 газу та 3 млн тон конденсату.
З метою максимізації вилучення рідких вуглеводнів на Карачаганаку активно застосовується сайклінг-процес, що передбачає закачування «сухого» (після відокремлення конденсату) газу у пласт. За угодою з інвесторами на це має спрямовуватись не менш ніж 40% видобутого газу, при цьому фактичний показник може бути вищим, так, в 2014-му закачали 8,8 млрд м3 (48%), за перші 6 місяців 2022-го – 5,7 млрд м3 (54%), а за перші 6 місяців 2023-го – 6,3 млрд м3 (57%).
Облаштування родовища включає три установки комплексної підготовки газу (УКПГ):
- УКПГ-3, яка почала роботу в 1984-му як УКПГ-16. Неочищений газ з УКПГ-3 спрямовується на Оренбурзький ГПЗ, при цьому установка має річну потужність на рівні 5,85 млн тон конденсату та 6,3 млрд м3 газу;
- запущена в 2003-му УКПГ-2, з якої неочищений від шкідливих домішок газ (а також неочищений газ, отриманий з КПК) спрямовується на зворотнє закачування. Цей процес обслуговують три компресори, які можуть доводити тиск до 55 МПа та працювати із вмістом сірководню у газі до 9%. Річна потужність УКПГ-2 визначена на рівні 6 млн тон конденсату та 6 млрд м3 газу;
- введений в дію у 2004 році Крачаганакський переробний комплекс (КПК) з річною потужністю на рівні 7,7 млн тон стабільного конденсату, 4,5 млрд тон осушеного газу з високим вмістом сірководню (спрямовується через УКПГ-3 до Оренбургу або через УКПГ-2 на зворотнє закачування) та 1 млрд м3 підготованого товарного газу;
Станом на кінець 2020-го загальний фонд свердловин родовища становив 467 одиниць, з яких діяло лише 133 – 114 видобувних та 19 для зворотного закачування газу у пласт.
Враховуючи значний вміст шкідливих домішок, карачаганакський газ не може використовуватись без попередньої переробки на ГПЗ. Як наслідок, обсяги видобутку стримуються можливостями Оренбурзького ГПЗ, обладнання якого було введене в експлуатацію ще в 1970-х роках. В той же час, проект будівництва власних газопереробних потужностей постійно відтерміновується, оскільки інвестори не задоволені встановленими у Казахстані низькими цінами на газ, а тому не бажають фінансувати газопереробний напрямок. В 2020-му на Оренбурзький ГПЗ було відправлено 8,9 млрд м3 газу, в 2022-му – 9,1 млрд м3.
Станом на 2020 рік з родовища видобули біля 1,85 млрд барелів рідких вуглеводнів та 0,22 трлн м3 газу, що становило відповідно 13,6% та 12,9% первісних видобувних запасів. В 2020-му видобуток рідких вуглеводнів склав 10,94 млн тон, в 2022-му – 10,13 млн тон.
Транспортна інфраструктура
Постачений на Оренбурзький ГПЗ по системі Карачаганак – Оренбург газ після остаточної підготовки повертається до Казахстану (за виключенням частки, що йде в оплату послуг ГПЗ), для чого використовують трубопровідний коридор Союз/Оренбург – Новопсков, газопроводи Картали – Костанай та Бреди – Житікара, а також обмінні операції з узбецьким газом, що надходить на південь Казахстану по системі Бухарський газоносний регіон – Ташкент – Бішкек – Алмати та трубопроводу Газлі – Шимкент.
Наразі рідкі вуглеводні транспортуються з родовища по завершеному в 2002-му трубопроводу Карачаганак – Атирау, який надає доступ до нафтопроводів Каспійського трубопровідного консорціуму (перша партія карачаганакської продукції відвантажена з Новоросійська у 2004-му) та Атирау – Самара (з цією системою встановили сполучення у 2006-му). В 2020-му всього було експортовано 10,86 млн тон, з яких 10,51 млн тон через Каспійський трубопровідний консорціум і лише 0,34 млн тон через Атирау – Самара. Що стосується напрямку Карачаганак – Оренбург, прокачування по ньому нестабільного конденсату було припинене в 2018 році.
Підготований на самому Карачаганаку на товарний газ використовується для роботи технологічних установок родовища та забезпечення ТЕС Карачаганак, а також спрямовується споживачам Казахстану по трубопроводу Карачаганак – Орал.
Експеримент «Ліра»
В 1983 – 1984 роках на Карачаганаку в межах експерименту «Ліра» провели шість підземних ядерних вибухів, метою яких було створення порожнин, що далі використовувались би як підземне сховище газу. Вибухи провадили на глибині біля 1 км в товщі соляних відкладів.
Утворене підземне сховище використовувалось до 1991 року, після чого було законсервоване.
Примітки
- formirovaniya-prirodnyh-rezervuarov-paleozoyskih-otlozheniy (PDF).
- geokniga-metody-poiskov-i-razvedki-pogrebennyh-rifov (PDF).
- Рубрики - PETROLEUM-Аналитический журнал. www.petroleumjournal.kz. Процитовано 14 січня 2024.
- ПРОИЗВОДСТВО И ПРОЕКТЫ РАЗВИТИЯ.
- Рубрики - PETROLEUM-Аналитический журнал. www.petroleumjournal.kz. Процитовано 14 січня 2024.
- Карачаганак: где мы повернули не туда? | Petrocouncil (ru-RU) . 8 вересня 2023. Процитовано 14 січня 2024.
- Казахстан зависит от России не только по КТК, но и по газу. Exclusive (рос.). 23 листопада 2022. Процитовано 14 січня 2024.
- Карачаганакский перерабатывающий комплекс (КПК).
- Анализ разработки Карачаганакского нефтегазоконденсатного месторождения | Скачать Дипломная работа. stud.kz. Процитовано 14 січня 2024.
- Как повлияли ядерные взрывы в 80-х на Карачаганаке в ЗКО. Мой Город (ru-RU) . Процитовано 14 січня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karachaganak unikalne naftogazokondensatne rodovishe na zahodi Kazahstanu KarachaganakMisce roztashuvannya rodovishaGeologichna informaciya ta zapasiMasivnij poklad karachaganakskogo rodovisha zavtovshki do 1 7 km rozmishuyetsya u rifovij strukturi kolishnogo atolu Kolektori vapnyaki ta dolomiti iz serednoyu proniknistyu u gazovij chastini 80 milidarsi a u naftovij 50 milidarsi Poklad rozmishuyetsya u pidsolovih vidkladah nizhnoyi permi ta karbonu Vershina pokladu znahoditsya na glibini 3460 metriv gazonaftovij kontakt pripadaye na glibinu 4950 metriv a vodonaftovij na vidmitku 5150 metriv She glibshe u vidkladah serednogo devonu v intervali 5630 5754 metra viyavlenij naftovij poklad sho daye pidstavi rozrahovuvati na pririst zapasiv Gaz rodovisha mistit znachni obsyagi shkidlivih domishok v serednomu 3 7 sirkovodnyu ta 5 1 dioksidu vuglecyu a takozh 0 7 azotu Vmist metanu zazvichaj stanovit bilya 75 etanu 5 5 propanu vid 2 4 do 2 6 Pochatkovi vidobuvni zapasi Karachaganaku ocinyuyutsya u 13 6 mlrd bareliv ridkih vuglevodniv ta 1 68 trln m3 gazu Uchasniki proektu rozrobkiV radyanski chasi roboti na rodovishi provadilo virobniche ob yednannya Orenburggazprom Vtim mensh nizh cherez desyatilittya pislya pochatku rozrobki Karachaganaku SRSR rozpavsya i kazahska vlada uzyalas za poshuk investoriv V 1995 mu pidpisali bazovu ugodu pro principi rozpodil produkciyi z britanskoyu British Gas ta italijskoyu Eni a v 1997 mu do ostannih priyednalis amerikanska Chevron ta rosijska Lukojl pri comu uchasniki otrimali chastki u 32 5 32 5 20 ta 15 vidpovidno Togo zh roku uklali ostatochnu ugodu pro rozpodil produkciyi terminom na 40 rokiv yaka vstupila u diyu z 1998 go Pislya pevnogo tisku na uchasnikiv konsorciumu v 2011 mu pidpisali ugodu pro prodazh 10 uchasti kazahskij derzhavnij kompaniyi Kazmunajgaz pri comu za British Gas ta ENI zalishilos po 29 25 za Chevron 18 ta za Lukojl m 13 5 Roboti na rodovishi provadyatsya cherez kompaniyu Karachaganak Petroleum Operating Oblashtuvannya ta rozrobka rodovishaRozrobka rodovisha viyavlenogo u 1979 mu pochalas v 1984 mu pri comu gaz ta nestabilnij kondensat peredavalis dlya ostatochnoyi pidgotovki na Orenburzkij gazopererobnij zavod po truboprovidnij sistemi Karachaganak Orenburg V 1986 mu promisel vijshov na riven vidobutku u 5 mlrd m3 gazu ta 3 mln ton kondensatu Z metoyu maksimizaciyi viluchennya ridkih vuglevodniv na Karachaganaku aktivno zastosovuyetsya sajkling proces sho peredbachaye zakachuvannya suhogo pislya vidokremlennya kondensatu gazu u plast Za ugodoyu z investorami na ce maye spryamovuvatis ne mensh nizh 40 vidobutogo gazu pri comu faktichnij pokaznik mozhe buti vishim tak v 2014 mu zakachali 8 8 mlrd m3 48 za pershi 6 misyaciv 2022 go 5 7 mlrd m3 54 a za pershi 6 misyaciv 2023 go 6 3 mlrd m3 57 Oblashtuvannya rodovisha vklyuchaye tri ustanovki kompleksnoyi pidgotovki gazu UKPG UKPG 3 yaka pochala robotu v 1984 mu yak UKPG 16 Neochishenij gaz z UKPG 3 spryamovuyetsya na Orenburzkij GPZ pri comu ustanovka maye richnu potuzhnist na rivni 5 85 mln ton kondensatu ta 6 3 mlrd m3 gazu zapushena v 2003 mu UKPG 2 z yakoyi neochishenij vid shkidlivih domishok gaz a takozh neochishenij gaz otrimanij z KPK spryamovuyetsya na zvorotnye zakachuvannya Cej proces obslugovuyut tri kompresori yaki mozhut dovoditi tisk do 55 MPa ta pracyuvati iz vmistom sirkovodnyu u gazi do 9 Richna potuzhnist UKPG 2 viznachena na rivni 6 mln ton kondensatu ta 6 mlrd m3 gazu vvedenij v diyu u 2004 roci Krachaganakskij pererobnij kompleks KPK z richnoyu potuzhnistyu na rivni 7 7 mln ton stabilnogo kondensatu 4 5 mlrd ton osushenogo gazu z visokim vmistom sirkovodnyu spryamovuyetsya cherez UKPG 3 do Orenburgu abo cherez UKPG 2 na zvorotnye zakachuvannya ta 1 mlrd m3 pidgotovanogo tovarnogo gazu Stanom na kinec 2020 go zagalnij fond sverdlovin rodovisha stanoviv 467 odinic z yakih diyalo lishe 133 114 vidobuvnih ta 19 dlya zvorotnogo zakachuvannya gazu u plast Vrahovuyuchi znachnij vmist shkidlivih domishok karachaganakskij gaz ne mozhe vikoristovuvatis bez poperednoyi pererobki na GPZ Yak naslidok obsyagi vidobutku strimuyutsya mozhlivostyami Orenburzkogo GPZ obladnannya yakogo bulo vvedene v ekspluataciyu she v 1970 h rokah V toj zhe chas proekt budivnictva vlasnih gazopererobnih potuzhnostej postijno vidterminovuyetsya oskilki investori ne zadovoleni vstanovlenimi u Kazahstani nizkimi cinami na gaz a tomu ne bazhayut finansuvati gazopererobnij napryamok V 2020 mu na Orenburzkij GPZ bulo vidpravleno 8 9 mlrd m3 gazu v 2022 mu 9 1 mlrd m3 Stanom na 2020 rik z rodovisha vidobuli bilya 1 85 mlrd bareliv ridkih vuglevodniv ta 0 22 trln m3 gazu sho stanovilo vidpovidno 13 6 ta 12 9 pervisnih vidobuvnih zapasiv V 2020 mu vidobutok ridkih vuglevodniv sklav 10 94 mln ton v 2022 mu 10 13 mln ton Transportna infrastrukturaPostachenij na Orenburzkij GPZ po sistemi Karachaganak Orenburg gaz pislya ostatochnoyi pidgotovki povertayetsya do Kazahstanu za viklyuchennyam chastki sho jde v oplatu poslug GPZ dlya chogo vikoristovuyut truboprovidnij koridor Soyuz Orenburg Novopskov gazoprovodi Kartali Kostanaj ta Bredi Zhitikara a takozh obminni operaciyi z uzbeckim gazom sho nadhodit na pivden Kazahstanu po sistemi Buharskij gazonosnij region Tashkent Bishkek Almati ta truboprovodu Gazli Shimkent Narazi ridki vuglevodni transportuyutsya z rodovisha po zavershenomu v 2002 mu truboprovodu Karachaganak Atirau yakij nadaye dostup do naftoprovodiv Kaspijskogo truboprovidnogo konsorciumu persha partiya karachaganakskoyi produkciyi vidvantazhena z Novorosijska u 2004 mu ta Atirau Samara z ciyeyu sistemoyu vstanovili spoluchennya u 2006 mu V 2020 mu vsogo bulo eksportovano 10 86 mln ton z yakih 10 51 mln ton cherez Kaspijskij truboprovidnij konsorcium i lishe 0 34 mln ton cherez Atirau Samara Sho stosuyetsya napryamku Karachaganak Orenburg prokachuvannya po nomu nestabilnogo kondensatu bulo pripinene v 2018 roci Pidgotovanij na samomu Karachaganaku na tovarnij gaz vikoristovuyetsya dlya roboti tehnologichnih ustanovok rodovisha ta zabezpechennya TES Karachaganak a takozh spryamovuyetsya spozhivacham Kazahstanu po truboprovodu Karachaganak Oral Eksperiment Lira V 1983 1984 rokah na Karachaganaku v mezhah eksperimentu Lira proveli shist pidzemnih yadernih vibuhiv metoyu yakih bulo stvorennya porozhnin sho dali vikoristovuvalis bi yak pidzemne shovishe gazu Vibuhi provadili na glibini bilya 1 km v tovshi solyanih vidkladiv Utvorene pidzemne shovishe vikoristovuvalos do 1991 roku pislya chogo bulo zakonservovane Primitkiformirovaniya prirodnyh rezervuarov paleozoyskih otlozheniy PDF geokniga metody poiskov i razvedki pogrebennyh rifov PDF Rubriki PETROLEUM Analiticheskij zhurnal www petroleumjournal kz Procitovano 14 sichnya 2024 PROIZVODSTVO I PROEKTY RAZVITIYa Rubriki PETROLEUM Analiticheskij zhurnal www petroleumjournal kz Procitovano 14 sichnya 2024 Karachaganak gde my povernuli ne tuda Petrocouncil ru RU 8 veresnya 2023 Procitovano 14 sichnya 2024 Kazahstan zavisit ot Rossii ne tolko po KTK no i po gazu Exclusive ros 23 listopada 2022 Procitovano 14 sichnya 2024 Karachaganakskij pererabatyvayushij kompleks KPK Analiz razrabotki Karachaganakskogo neftegazokondensatnogo mestorozhdeniya Skachat Diplomnaya rabota stud kz Procitovano 14 sichnya 2024 Kak povliyali yadernye vzryvy v 80 h na Karachaganake v ZKO Moj Gorod ru RU Procitovano 14 sichnya 2024