Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення

Гнилички

Гнилички
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (січень 2016)
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2016)
Ця стаття може містити . Будь ласка, удоскональте її, сумнівні твердження й додавши . Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені. (січень 2016)

Гнили́чки — село в Україні, у Скориківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської области. До 2015 року підпорядковане Новосільській сільській раді.

село Гнилички
image
Церква святого апостола Івана Богослова
Церква святого апостола Івана Богослова
Країна image Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Скориківська сільська громада
Облікова картка Гнилички 
Основні дані
Засноване 1221
Населення 404
Територія 2.203 км²
Густота населення 183.39 осіб/км²
Поштовий індекс 47811
Телефонний код +380 3543
Географічні дані
Географічні координати 49°39′54″ пн. ш. 26°05′53″ сх. д. / 49.66500° пн. ш. 26.09806° сх. д. / 49.66500; 26.09806Координати: 49°39′54″ пн. ш. 26°05′53″ сх. д. / 49.66500° пн. ш. 26.09806° сх. д. / 49.66500; 26.09806
Водойми річка Гниличка
Місцева влада
Адреса ради 47814, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Скорики, вул Богдана Хмельницького 1б
Карта
image
image
Гнилички
image
image
Гнилички
Мапа

image Гнилички у Вікісховищі

image
Дорожній знак при в'їзді в село
image
Церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова (1886; ПЦУ)
image
Церква святого апостола Івана Богослова (2004; УГКЦ)
image
Автобусна зупинка
image
Ставок біля села

Від липня 2015 року ввійшло у склад Новосільської сільської громади. Від 2020 у складі Скориківської сільської громади. Розташоване на сході району.

Населення — 404 особи (2001).

Географія

Через село тече річка Гниличка, ліва притока Самчика.

Історія

Після скасування панщини[] село залишилось без фільварку, вся земля була передана в руки селян. У 1848 року земля була розділена, але вже у 1880-х роках були багатші й бідніші селянські господарства, бо закони Австрійської держави були такі, що голова господарства на одну дитину виділяв половину свого майна, а другу половину розділяв не одномірно поміж іншими дітьми (яких було 2-10). Тим самим в селі зародилась біднота.

У 1882 році москвофіл о. Іван Наумович пообіцяв жителям Гнилички призначити православного священика, через це багатьох мешканців звинувачено в переході на православ'я, що за часів Австро-Угорщини вважали державною зрадою (насправді у селі не було жодного православного).

Хоча ще в той час в селі не було школи, але вже було понад 20 господарів, що вміли читати кирилицю. Першу школу побудували 1888 р. Першим учителем був Чирський, до школи почав організовувати не тільки ту молодь, котра належала по своїх роках, але навіть старших понад 14 літ, котрі також почали ходити до школи. Діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок», «Луг», кооператив.

З цього часу і до початку ХХ століття на Поділю побував наш поет-каменяр Іван Якович Франко, а також був у Новім селі. Громадянство було пройняте ідеями поета-революціонера Івана Франка, а наше село зокрема стало прогресивним. Уже до першої світової війни в нашому селі був зорганізований аматорський гурток котрий відіграв вистави І. Франка «Украдене щастя» та Квітки-Основ'яненка «Сватання на Гончарівці» і концерт на честь роковин Т. Г. Шевченка.

Історія духового оркестру села Гнилички

Світова і польська війна перешкодила подальшому розвитку освітнього життя, однак зараз після війни західні землі України були прилученні до Польщі, у той час ріст молоді почав знову братись до освітнього життя, однак тодішня інтелігенція не допущена була до роботи в Польській державі, тому прогресивні інтелігенти почали працювати на ниві освітньо-кооперативного життя.

В той час на початку 1929 р. в Новосільщину прибув зубний лікар Кокдиньский Андрій, цей лікар крім своєї спеціальності ще був музикантом і умів грати на кількох інструментах, а також знав ноти, почав цікавитися окружними селами Новосільщини, де було б можна втілити свій музичний талант. На початку місяця вересня 1929 р. він зібрав збори селян с. Гнилички та пояснив свої зауваження, що в с. Гнилички є аматорський гурток під керівництвом Ярослава Довганя, хор під керівництвом Григорія Осадчука, комітет будови Народного дому, то до цього як то було гарно, коли б ми зорганізували духовий оркестр.

Вправді в цей час у Польській державі якраз настала господарська криза, ціни на зерно впали з 50 зол. до 17 зол. за 1 центнер. За оркестр треба було заплатити 2710 зол. або 170 центнерів пшениці, на таку суму не було багато охочих, однак перші охочі були заможні селяни. До тих перших ініціаторів належали такі громадяни:

  1. Харкавий Андрій 25 зол.
  2. Довгань Ярослав 25
  3. Луб'янський Павло 25
  4. Ратушовий Костянтин 25
  5. Рудик Михайло 25
  6. Осадчук Григорій 25
  7. Зозуля Іван 25
  8. Проник Михайло 25
  9. Литвин Володимир 25
  10. Яроцький Марко 25

В тих людей була думка солідарності і запросили до свого гуртка більше музичних людей, без різних соціально-економічних обставин, котрі в цей час були в Польській державі:

  1. Литвина Онофрея 10 зол.
  2. Возьного Василя 5
  3. Зазулю Степана 10
  4. Снігура Якова 20
  5. Яроцького Івана 10
  6. Вавруха Теодора 10.

На зборах об'єднались в одне музичне товариство. І вислали до Львова на закуп інструментів диригента-організатора доктора Кокодинського Андрея і Возьного Василя. У Львові виплатили готівкою 710 зол., а 2000 зол. підписали векслі Харкавий Андрій, Возьний Василь і жирував доктор Кокодинський Андрей. 27 вересня 1929 року привезли інструменти до хати Андрея Харкавого. Перші збори зробили й обрали управу гуртка. Головою обрали Харкавого Андрея, диригентом доктор Кокодинський Андрей і кастром Возьного Василя.

Слід сказати, що Яремчука Ізидора прийняли до складу оркестри без грошей, так як він був 14 літнім хлопцем і круглим сиротою, тож зразу він бив на лінслі, пізніше грав на корнеті, а згодом грав ролі у виставах, так з сільського духового оркестру став артистом оперного театру нашої столиці м. Києва. Можна пізнати при розподілі фінансів на закуп інструментів багатіші підписали по 25 доларів, були по 10 −8 −5, а Яремчук нічого не давав як сирота без грошей. При розподілі інструментів то було без різниці, скільки хто вложив, чи інструмент коштував 130 золотих чи 500 золотих, то він називався наш спільний інструмент, наша спільна власність, кожний слідив — як хто утримує інструмент.

Хату для навчання відпустила старенька жінка Бородавчук Паранька, і протягом одного місяця ми вже грали марш «Дівка в сінях стояла» і вальс «Маєва нічка».

Як відомо всім українцям що на Україні здавна прийнято в пізню осінь молодь справляє Андріївський вечір, а що наш керівний апарат як і диригент, а також голова нашого гуртка носять ім'я Андрея, то нас кілька наполягали, щоби навчитись «Многая літа». І ми в числі 16 чоловік вночі прибули до хати Харкавого А., зробили несподіванку і відіграли «Многая літа» і також пішли до Нового села відіграли «Многая літа» Кокодинському, так як він теж носить ім'я Андрія.

Наша оркестра села Гниличок прищепила в людей заохоту до музики не тільки в рідному селі, але в навколишніх селах. Наша оркестра вперше виступала на кооперативному святі в повітовім місті Збараж 29/11 1930 року, в той час вона була першою у Збаразькому повіті. Однак це не подобалось підсудникам і в жовтню місяці 1930 року зіслали в село Гнилички уланів, котрі тяжко побили селян (а також поламали інструменти духового оркестру), найтяжче потерпіли такі оркестранти: Харкавий Андрей, Осадчук Григорій, Луб'янський Павло, Ваврух Теодор, Рудик Михайло. Треба сказати правду, що в нашому селі був сильний дух нашого поета революціонера Івана Франка, що в єдності, сила народу, і ніхто не знайшов сили щоби розбити ту спільну єдність людей, у правді не було гордості в сильніших економічно, а також не було заздрості в бідніших до сильніших.

Не зважаючи на таку важку кару зі сторони уряду польської держави наше громадянство ще більше одержало запал скликати збори громадян, як робити далі, всі громадяни з завзяттям зложили датки на закуп нових інструментів духового оркестру. Жертви складали не тільки оркестранти, а і сторонні люди з нашого села та сусідських сіл, на знак пошани нашого сильного духу: «Наша дума наша пісня не вмре не загине». 17 лютого 1931 року оркестранти мене висилають до Львова для закупу нових інструментів і так гурток оркестри був зорганізований поновно під керівництвом Кокодиньського Андрія, як і в час навчання гри на інструментах рівно ж підготував на місце диригента з-поміж нашого гуртка Осадчука Григорія Івановича.

З 1939 р. наша духова оркестра стала в новий шлях життя і заграла мелодії радянських композиторів. У 1944 році наша оркестра була зорганізована під керівництвом Осадчука Григорія і пішла з інструментами в Червону армію де підтримувала дух і бадьорість наших воїнів. Після війни знов у селі організовано з нових сил оркестрантів. 7.01 1946 року оркестр брав участь на першім з'їзді передовиків сільського господарства в обласнім центі м. Тернополі. В подальшому наш диригент Осадчук Григорій вибув з нашого села і керівником оркестри зараз завідувач клубу Зозуля Євген Ількович, котрий зорганізував поповнення музикантів з молодих людей. Наш оркестральний колектив бере участь в районних фестинах молоді, в державних святах вшануванню пам'яті знатних людей.

Оркестр села Гниличок вже існує 37 років 27.09 1966 року і я як засновник бажаю дійти до нашої мети вільної держави.

1966 рік Возьний Василь.

Пам'ятки

Пам'ятники

Встановлено пам'ятні знаки:

  • на честь скасування панщини
  • боротьби за тверезість
  • пам'ятник Францу-Йосифу на цвинтарі.

Соціальна сфера

Діють клуб, бібліотека, кімната-музей історії села.

Відомі люди

image
Фото Гр. Стецюка під час служби в австрійській армії.

У Гниличках народилися

  • Неоніла-Наталка Бутера (до шлюбу Трач; 06.10.1926 — 06.10.1976, м. Торонто, Канада) — громадська діячка. Закінчила Тернопільську українську гімназію (1944), навчалася на медичному факультеті у Львові, Мюнхенськім університеті (Німеччина), емігрувала до Канади, де займалася культурно-освітньою та громадською діяльністю. Авторка публікацій у пресі, зокрема спогадів про Тернопільську гімназію.
  • літератор, о. В. Пилипчук.
  • Василь Стецюк - класичний філолог і педагог(1910—1975), дійсний член НТШ (довголітній секретар його Гол. Ради).
  • Стецюк Григорій (13 жовтня 1890 — 1948) — журналіст, сотник УГА, випускник Франкфуртського університету (1926), головний редактор півтижневика Наш Прапор" у Львові (1938—1939) і газети для українських робітників у Німеччині «Вісті» (1942—1944) у Берліні, перебував на засланні з митрополитом Сліпим в Маріїнську.
  • Стецюк Григорій Йосипович
  • Володимир Ковцун «Владзьо» [ 14 серпня 2021 у Wayback Machine.]— актор першого україномовного гумор-шоу "Вар'яти-шоу"
  • Шерстій Володимир Михайлович (* 1960) — український художник-іконописець.

Див. також

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2016 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2016 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni sichen 2016 Gnili chki selo v Ukrayini u Skorikivskij silskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Do 2015 roku pidporyadkovane Novosilskij silskij radi selo Gnilichki Cerkva svyatogo apostola Ivana BogoslovaCerkva svyatogo apostola Ivana Bogoslova Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Skorikivska silska gromada Oblikova kartka Gnilichki Osnovni dani Zasnovane 1221 Naselennya 404 Teritoriya 2 203 km Gustota naselennya 183 39 osib km Poshtovij indeks 47811 Telefonnij kod 380 3543 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 39 54 pn sh 26 05 53 sh d 49 66500 pn sh 26 09806 sh d 49 66500 26 09806 Koordinati 49 39 54 pn sh 26 05 53 sh d 49 66500 pn sh 26 09806 sh d 49 66500 26 09806 Vodojmi richka Gnilichka Misceva vlada Adresa radi 47814 Ternopilska obl Ternopilskij r n s Skoriki vul Bogdana Hmelnickogo 1b Karta Gnilichki Gnilichki Mapa Gnilichki u Vikishovishi Dorozhnij znak pri v yizdi v selo Cerkva svyatogo apostola i yevangelista Ioana Bogoslova 1886 PCU Cerkva svyatogo apostola Ivana Bogoslova 2004 UGKC Avtobusna zupinka Stavok bilya sela Vid lipnya 2015 roku vvijshlo u sklad Novosilskoyi silskoyi gromadi Vid 2020 u skladi Skorikivskoyi silskoyi gromadi Roztashovane na shodi rajonu Naselennya 404 osobi 2001 GeografiyaCherez selo teche richka Gnilichka liva pritoka Samchika IstoriyaPislya skasuvannya panshini utochniti selo zalishilos bez filvarku vsya zemlya bula peredana v ruki selyan U 1848 roku zemlya bula rozdilena ale vzhe u 1880 h rokah buli bagatshi j bidnishi selyanski gospodarstva bo zakoni Avstrijskoyi derzhavi buli taki sho golova gospodarstva na odnu ditinu vidilyav polovinu svogo majna a drugu polovinu rozdilyav ne odnomirno pomizh inshimi ditmi yakih bulo 2 10 Tim samim v seli zarodilas bidnota U 1882 roci moskvofil o Ivan Naumovich poobicyav zhitelyam Gnilichki priznachiti pravoslavnogo svyashenika cherez ce bagatoh meshkanciv zvinuvacheno v perehodi na pravoslav ya sho za chasiv Avstro Ugorshini vvazhali derzhavnoyu zradoyu naspravdi u seli ne bulo zhodnogo pravoslavnogo Hocha she v toj chas v seli ne bulo shkoli ale vzhe bulo ponad 20 gospodariv sho vmili chitati kirilicyu Pershu shkolu pobuduvali 1888 r Pershim uchitelem buv Chirskij do shkoli pochav organizovuvati ne tilki tu molod kotra nalezhala po svoyih rokah ale navit starshih ponad 14 lit kotri takozh pochali hoditi do shkoli Diyali tovaristva Prosvita Silskij gospodar Soyuz ukrayinok Lug kooperativ Z cogo chasu i do pochatku HH stolittya na Podilyu pobuvav nash poet kamenyar Ivan Yakovich Franko a takozh buv u Novim seli Gromadyanstvo bulo projnyate ideyami poeta revolyucionera Ivana Franka a nashe selo zokrema stalo progresivnim Uzhe do pershoyi svitovoyi vijni v nashomu seli buv zorganizovanij amatorskij gurtok kotrij vidigrav vistavi I Franka Ukradene shastya ta Kvitki Osnov yanenka Svatannya na Goncharivci i koncert na chest rokovin T G Shevchenka Istoriya duhovogo orkestru sela Gnilichki Svitova i polska vijna pereshkodila podalshomu rozvitku osvitnogo zhittya odnak zaraz pislya vijni zahidni zemli Ukrayini buli priluchenni do Polshi u toj chas rist molodi pochav znovu bratis do osvitnogo zhittya odnak todishnya inteligenciya ne dopushena bula do roboti v Polskij derzhavi tomu progresivni inteligenti pochali pracyuvati na nivi osvitno kooperativnogo zhittya V toj chas na pochatku 1929 r v Novosilshinu pribuv zubnij likar Kokdinskij Andrij cej likar krim svoyeyi specialnosti she buv muzikantom i umiv grati na kilkoh instrumentah a takozh znav noti pochav cikavitisya okruzhnimi selami Novosilshini de bulo b mozhna vtiliti svij muzichnij talant Na pochatku misyacya veresnya 1929 r vin zibrav zbori selyan s Gnilichki ta poyasniv svoyi zauvazhennya sho v s Gnilichki ye amatorskij gurtok pid kerivnictvom Yaroslava Dovganya hor pid kerivnictvom Grigoriya Osadchuka komitet budovi Narodnogo domu to do cogo yak to bulo garno koli b mi zorganizuvali duhovij orkestr Vpravdi v cej chas u Polskij derzhavi yakraz nastala gospodarska kriza cini na zerno vpali z 50 zol do 17 zol za 1 centner Za orkestr treba bulo zaplatiti 2710 zol abo 170 centneriv pshenici na taku sumu ne bulo bagato ohochih odnak pershi ohochi buli zamozhni selyani Do tih pershih iniciatoriv nalezhali taki gromadyani Harkavij Andrij 25 zol Dovgan Yaroslav 25 Lub yanskij Pavlo 25 Ratushovij Kostyantin 25 Rudik Mihajlo 25 Osadchuk Grigorij 25 Zozulya Ivan 25 Pronik Mihajlo 25 Litvin Volodimir 25 Yarockij Marko 25 V tih lyudej bula dumka solidarnosti i zaprosili do svogo gurtka bilshe muzichnih lyudej bez riznih socialno ekonomichnih obstavin kotri v cej chas buli v Polskij derzhavi Litvina Onofreya 10 zol Voznogo Vasilya 5 Zazulyu Stepana 10 Snigura Yakova 20 Yarockogo Ivana 10 Vavruha Teodora 10 Na zborah ob yednalis v odne muzichne tovaristvo I vislali do Lvova na zakup instrumentiv dirigenta organizatora doktora Kokodinskogo Andreya i Voznogo Vasilya U Lvovi viplatili gotivkoyu 710 zol a 2000 zol pidpisali veksli Harkavij Andrij Voznij Vasil i zhiruvav doktor Kokodinskij Andrej 27 veresnya 1929 roku privezli instrumenti do hati Andreya Harkavogo Pershi zbori zrobili j obrali upravu gurtka Golovoyu obrali Harkavogo Andreya dirigentom doktor Kokodinskij Andrej i kastrom Voznogo Vasilya Slid skazati sho Yaremchuka Izidora prijnyali do skladu orkestri bez groshej tak yak vin buv 14 litnim hlopcem i kruglim sirotoyu tozh zrazu vin biv na linsli piznishe grav na korneti a zgodom grav roli u vistavah tak z silskogo duhovogo orkestru stav artistom opernogo teatru nashoyi stolici m Kiyeva Mozhna piznati pri rozpodili finansiv na zakup instrumentiv bagatishi pidpisali po 25 dolariv buli po 10 8 5 a Yaremchuk nichogo ne davav yak sirota bez groshej Pri rozpodili instrumentiv to bulo bez riznici skilki hto vlozhiv chi instrument koshtuvav 130 zolotih chi 500 zolotih to vin nazivavsya nash spilnij instrument nasha spilna vlasnist kozhnij slidiv yak hto utrimuye instrument Hatu dlya navchannya vidpustila starenka zhinka Borodavchuk Paranka i protyagom odnogo misyacya mi vzhe grali marsh Divka v sinyah stoyala i vals Mayeva nichka Yak vidomo vsim ukrayincyam sho na Ukrayini zdavna prijnyato v piznyu osin molod spravlyaye Andriyivskij vechir a sho nash kerivnij aparat yak i dirigent a takozh golova nashogo gurtka nosyat im ya Andreya to nas kilka napolyagali shobi navchitis Mnogaya lita I mi v chisli 16 cholovik vnochi pribuli do hati Harkavogo A zrobili nespodivanku i vidigrali Mnogaya lita i takozh pishli do Novogo sela vidigrali Mnogaya lita Kokodinskomu tak yak vin tezh nosit im ya Andriya Nasha orkestra sela Gnilichok prishepila v lyudej zaohotu do muziki ne tilki v ridnomu seli ale v navkolishnih selah Nasha orkestra vpershe vistupala na kooperativnomu svyati v povitovim misti Zbarazh 29 11 1930 roku v toj chas vona bula pershoyu u Zbarazkomu poviti Odnak ce ne podobalos pidsudnikam i v zhovtnyu misyaci 1930 roku zislali v selo Gnilichki ulaniv kotri tyazhko pobili selyan a takozh polamali instrumenti duhovogo orkestru najtyazhche poterpili taki orkestranti Harkavij Andrej Osadchuk Grigorij Lub yanskij Pavlo Vavruh Teodor Rudik Mihajlo Treba skazati pravdu sho v nashomu seli buv silnij duh nashogo poeta revolyucionera Ivana Franka sho v yednosti sila narodu i nihto ne znajshov sili shobi rozbiti tu spilnu yednist lyudej u pravdi ne bulo gordosti v silnishih ekonomichno a takozh ne bulo zazdrosti v bidnishih do silnishih Ne zvazhayuchi na taku vazhku karu zi storoni uryadu polskoyi derzhavi nashe gromadyanstvo she bilshe oderzhalo zapal sklikati zbori gromadyan yak robiti dali vsi gromadyani z zavzyattyam zlozhili datki na zakup novih instrumentiv duhovogo orkestru Zhertvi skladali ne tilki orkestranti a i storonni lyudi z nashogo sela ta susidskih sil na znak poshani nashogo silnogo duhu Nasha duma nasha pisnya ne vmre ne zagine 17 lyutogo 1931 roku orkestranti mene visilayut do Lvova dlya zakupu novih instrumentiv i tak gurtok orkestri buv zorganizovanij ponovno pid kerivnictvom Kokodinskogo Andriya yak i v chas navchannya gri na instrumentah rivno zh pidgotuvav na misce dirigenta z pomizh nashogo gurtka Osadchuka Grigoriya Ivanovicha Z 1939 r nasha duhova orkestra stala v novij shlyah zhittya i zagrala melodiyi radyanskih kompozitoriv U 1944 roci nasha orkestra bula zorganizovana pid kerivnictvom Osadchuka Grigoriya i pishla z instrumentami v Chervonu armiyu de pidtrimuvala duh i badorist nashih voyiniv Pislya vijni znov u seli organizovano z novih sil orkestrantiv 7 01 1946 roku orkestr brav uchast na pershim z yizdi peredovikiv silskogo gospodarstva v oblasnim centi m Ternopoli V podalshomu nash dirigent Osadchuk Grigorij vibuv z nashogo sela i kerivnikom orkestri zaraz zaviduvach klubu Zozulya Yevgen Ilkovich kotrij zorganizuvav popovnennya muzikantiv z molodih lyudej Nash orkestralnij kolektiv bere uchast v rajonnih festinah molodi v derzhavnih svyatah vshanuvannyu pam yati znatnih lyudej Orkestr sela Gnilichok vzhe isnuye 37 rokiv 27 09 1966 roku i ya yak zasnovnik bazhayu dijti do nashoyi meti vilnoyi derzhavi 1966 rik Voznij Vasil Pam yatkicerkva svyatogo apostola i yevangelista Ioana Bogoslova 1886 PCU cerkva svyatogo apostola Ivana Bogoslova 2004 UGKC kaplichka 2004 Pam yatnikiVstanovleno pam yatni znaki na chest skasuvannya panshini borotbi za tverezist pam yatnik Francu Josifu na cvintari Socialna sferaDiyut klub biblioteka kimnata muzej istoriyi sela Vidomi lyudiFoto Gr Stecyuka pid chas sluzhbi v avstrijskij armiyi U Gnilichkah narodilisya Neonila Natalka Butera do shlyubu Trach 06 10 1926 06 10 1976 m Toronto Kanada gromadska diyachka Zakinchila Ternopilsku ukrayinsku gimnaziyu 1944 navchalasya na medichnomu fakulteti u Lvovi Myunhenskim universiteti Nimechchina emigruvala do Kanadi de zajmalasya kulturno osvitnoyu ta gromadskoyu diyalnistyu Avtorka publikacij u presi zokrema spogadiv pro Ternopilsku gimnaziyu literator o V Pilipchuk Vasil Stecyuk klasichnij filolog i pedagog 1910 1975 dijsnij chlen NTSh dovgolitnij sekretar jogo Gol Radi Stecyuk Grigorij 13 zhovtnya 1890 1948 zhurnalist sotnik UGA vipusknik Frankfurtskogo universitetu 1926 golovnij redaktor pivtizhnevika Nash Prapor u Lvovi 1938 1939 i gazeti dlya ukrayinskih robitnikiv u Nimechchini Visti 1942 1944 u Berlini perebuvav na zaslanni z mitropolitom Slipim v Mariyinsku Stecyuk Grigorij Josipovich Volodimir Kovcun Vladzo 14 serpnya 2021 u Wayback Machine aktor pershogo ukrayinomovnogo gumor shou Var yati shou Sherstij Volodimir Mihajlovich 1960 ukrayinskij hudozhnik ikonopisec Div takozhSprava GnilichokLiteraturaPortal Ternopilshina V Uniyat Ya Pelehatij Gnilichki Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 370 ISBN 966 528 197 6

Дата публікації:
Топ