Олексіївська культура

Олексіївська культура — археологічна культура доби неоліту, що була поширена в Криму. Датується часом від 5000 до 3500 рр. до н. е.

Поширення та розвиток

Територія поширення — рівнинна і гірська частини Криму. Основні пам'ятки: Олексіївська Засуха, Мартинівка, Долинка, Ішунь, «Суат III», Алачук. Сформувалася на основі кукрецької культури та, частково, шпанської культури.

Характеристика

Знаряддя — мікроліти (трапеції та сегменти зі стрімкою і пласкою ретушшю, прямокутники, платівки із притупленим краєм, вістря з мікрорізцевим сколом), кінцеві та підокруглі скребачки, кутові і бокові різці на сколах та платівках, вкладні кукрецького типу. Крем'яна індустрія характеризується розвиненою пластинчастою технікою розколювання з одноплощинних нуклеусів.

Знахідки посуду нечисленні, це плоскодонні слабопрофільовані майже неорнаментовані слоїки.

Господарство засноване на полюванні на степових тварин, збиральництві; на пізньому етапі можливий розвиток тваринництва. Господарство мало сезонний цикл, що передбачав використання степів рівнинного Криму взимку та лукових степів Першого пасма Кримських гір улітку.

Примітки

1. О. О. Яневич. Олексіївська культура // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7. (стор. 577)

Джерела та література

• . Олексіївська культура // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 577. — .
• Яневич О. О., Етапи розвитку культури Кукрек в Криму. В кн.: Археологія, вип. 58. К., 1987 р.

Посилання

• Яневич О. О., Олексіївська культура, сайт «Інститут історії України Національної академії наук України»