Еммануїл Йо́нович Кві́рінг (1 [13] вересня 1888, село Фрезенталь, Новоузенський повіт, Самарська губернія, Російська імперія — розстріляний 26 листопада 1937, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянський партійний державний діяч, 1-й секретар ЦК КП(б) України. Доктор економічних наук (1934).
Квірінг Еммануїл Йонович | |
---|---|
3-й Секретар ЦК КП(б)У | |
23 жовтня 1918 — 1 березня 1919 | |
Попередник | Серафима Гопнер |
Наступник | Станіслав Вікентійович Косіор |
2-й Перший Секретар ЦК КП(б)У | |
10 квітня 1923 — 7 квітня 1925 | |
Попередник | Дмитро Захарович Мануїльський |
Наступник | посада щойно скасована; Лазар Мойсейович Каганович як Генеральний Секретар ЦК КП України |
| |
Народився | 1 (13) вересня 1888 с. Фрезенталь, Новоузенський повіт, Самарська губернія, Російська імперія |
Помер | 26 листопада 1937 (49 років) Москва, Російська РФСР, СРСР |
Похований | Нове Донське кладовище |
Відомий як | державний діяч, економіст |
Громадянство | Російська імперія→ СРСР |
Національність | німець |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого |
Політична партія | КПРС |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Член ЦК КП(б)У в липні 1918 — квітні 1920 року і в грудні 1921 — грудні 1925 року. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У 22 червня — 2 серпня 1919 і 10 квітня 1923 — 7 квітня 1925 року. Член Політбюро ЦК КП(б)У 6 березня 1919 — 17 березня 1920 і 10 квітня 1923 — 7 квітня 1925 року. Член ЦК ВКП(б) у квітні 1923 — січні 1934 року. Член Організаційного бюро ЦК ВКП(б) з 1 січня 1926 по 17 лютого 1927 року.
Біографія
Народився в селі Фрізенталь Новоузенського повіту Самарської губернії (тепер село Новолипівка Совєтського району Саратовської області, Росія) в родині німецького колоніста, волосного писаря.
Навчався в земській школі та на фармацевтичних курсах. Трудову діяльність розпочав у 1906 році учнем аптекаря в місті Саратові.
Брав участь у революційному русі: з 1906 року — як член партії есерів, з 1912 року — як член РСДРП(б).
Закінчив прогімназію (п'ять класів). У 1912 році навчався на політехнічних курсах по комерційно-економічному відділенню в Санкт-Петербурзі.
З 1913 року співпрацював у газеті «Правда», був секретарем більшовицької фракції в IV Державній Думі.
Влітку 1914 року Квірінга заарештували і вислали до Катеринослава, де у серпні 1915 року був обраний до складу Катеринославського комітету РСДРП(б).
Після Лютневої революції з квітня 1917 року — член Катеринославського комітету РСДРП(б), секретар заводського комітету Брянського заводу міста Катеринослава, з травня 1917 року — завідувач житлового відділу Катеринославської міської Думи. З липня 1917 року — член обласного комітету РСДРП(б) Донецько-Криворізького басейну.
У вересні 1917 — 3 квітня 1918 року — голова Катеринославського міського комітету РСДРП(б) (РКП(б)). З 26 жовтня 1917 року — голова Катеринославського військово-революційного комітету. 19 грудня 1917 — 3 квітня 1918 року — голова Катеринославської ради робітничих і солдатських депутатів.
У партії очолював так звану катеринославську фракцію, яка виступала за окупацію України російськими радянськими військами та сприяв входженню Катеринославщини до складу Донецько-Криворізької Радянської Республіки. Під час утворення КП(б)У належав до угруповання т. зв. правих комуністів («донбасівців»). Виступав за об'єднання України з Росією в межах РСФРР, проте, зважаючи на тогочасні обставини, визнавав за необхідне автономне існування КП(б)У в складі «єдиної Російської компартії» з підпорядкуванням її з'їздам та ЦК РКП(б).
З березня по 18 квітня 1918 року — народний секретар радянської Української Народної Республіки. У 1918 році — голова Вищої ради народного господарства (ВРНГ) радянської Української Народної Республіки, потім завідував відділом ВРНГ Російської РФСР. З жовтня 1918 року — член Закордонного бюро ЦК КП(б) України.
З 23 жовтня 1918 до 1 березня 1919 року — секретар ЦК КП(б) України.
Одночасно, з 28 листопада 1918 року — член (завідувач відділу народного господарства і фінансів) Тимчасового Робітничо-Селянського уряду України.
У січні — липні 1919 року — голова Ради народного господарства Української СРР.
У 1919 році — в Червоній армії: заступник начальника політичного відділу 12-ї армії РСЧА.
9 жовтня — 30 грудня 1919 року — голова Чернігівської губернської Ради народного господарства, член Чернігівського губернського революційного комітету.
У листопаді 1919 — 1920 року — секретар Катеринославського губернського комітету КП(б)У. У 1920 році — голова Катеринославського губернського революційного комітету, голова Катеринославської губернської Ради народного господарства. У листопаді — грудні 1920 року — відповідальний секретар Донецького губернського комітету КП(б)У.
З листопада 1920 по березень 1921 року входив до складу радянської делегації на мирних переговорах з Польщею і підписав разом з Ю.Коцюбинським від УСРР Ризький мирний договір 1921.
У березні 1921 — квітні 1923 року — відповідальний секретар Донецького губернського комітету КП(б)У.
10 квітня 1923 — 20 березня 1925 року — 1-й секретар ЦК КП(б)У, 20 березня — 7 квітня 1925 року — генеральний секретар ЦК КП(б) України. Перебуваючи на цій посаді, чинив опір проведенню політики українізації, за що був звинувачений українськими націонал-комуністами в російському шовінізмі. У квітні 1925 року відкликаний із України до Москви.
9 травня 1925 — 21 липня 1926 року — начальник Головного економічного управління ВРНГ СРСР та 2-й заступник голови ВРНГ СРСР. 21 липня — 17 грудня 1926 року — 1-й заступник голови Вищої Ради Народного Господарства СРСР.
З лютого 1927 року — голова Правління «Дніпробуду». У 1927 році — відповідальний інструктор ЦК ВКП(б).
У 1927—1930 роках — заступник голови Державної планової комісії при РНК СРСР.
У 1930—1932 роках — директор Економічного інституту червоної професури, в 1932 — жовтні 1937 року — директор Інституту економіки Комуністичної академії при ЦВК СРСР.
У лютому 1931 — 3 січня 1932 року — заступник народного комісара шляхів сполучення СРСР.
З 11 лютого 1932 року — начальник сектора науково-дослідних робіт, технічної пропаганди і видавництв Народного комісаріату легкої промисловості СРСР.
1 квітня 1932 — 1934 року — 2-й заступник голови Комітету товарних фондів і регулювання торгівлі при Раді праці і оборони СРСР.
У 1934 — жовтні 1937 року — 1-й заступник голови Державної планової комісії при РНК СРСР.
17 жовтня 1937 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 25 листопада 1937 року до страти, розстріляний наступного дня. Похований на Донському цвинтарі Москви.
14 березня 1956 року реабілітований, посмертно відновлений в партії.
Нагороди
- орден «Знак Пошани» (21.02.1936)
Родина
Мав брата Еріха та сестру Анну. Був тричі одружений:
- перша дружина — Євдокія Омелянівна Гуровá,
- друга дружина — Серафима Іллівна Гопнер,
- третя дружина — Раїса Володимирівна Сапіро, племінниця С. І. Гопнер (його другої дружини), 27.12.1937 засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР як «член сім'ї зрадника Батьківщини» на 8 років виправно-трудових таборів, відбувала покарання в Акмолінському таборі, з 06.03.1943 — в Астраханському виправно-трудовому таборі.
Сини Олександр і Віктор (пом.в 1988, жив на Уралі, спочатку в Челябінську, потім в Свердловську до кінця життя).
- Марка СРСР із зображенням Квірінга
Джерела
- Васильєв В. Ю.. Квірінг Еммануїл Йонович [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 162. — .
- Веденєєв Д. В.. Квірінг Еммануїл Йонович [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Довідник з історії України [ 10 Квітня 2009 у Wayback Machine.] / за ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.
- Кудряченко А. І. Квірінг Еммануїл Йонович — Суспільно-політична діяльність в Україні
- Квірінг [ 21 Листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emmanuyil Jo novich Kvi ring 1 13 veresnya 1888 18880913 selo Frezental Novouzenskij povit Samarska guberniya Rosijska imperiya rozstrilyanij 26 listopada 1937 Moskva Rosijska RFSR SRSR radyanskij partijnij derzhavnij diyach 1 j sekretar CK KP b Ukrayini Doktor ekonomichnih nauk 1934 Kviring Emmanuyil JonovichKviring Emmanuyil Jonovich3 j Sekretar CK KP b U23 zhovtnya 1918 1 bereznya 1919Poperednik Serafima GopnerNastupnik Stanislav Vikentijovich Kosior2 j Pershij Sekretar CK KP b U10 kvitnya 1923 7 kvitnya 1925Poperednik Dmitro Zaharovich ManuyilskijNastupnik posada shojno skasovana Lazar Mojsejovich Kaganovich yak Generalnij Sekretar CK KP UkrayiniNarodivsya 1 13 veresnya 1888 1888 09 13 s Frezental Novouzenskij povit Samarska guberniya Rosijska imperiyaPomer 26 listopada 1937 1937 11 26 49 rokiv Moskva Rosijska RFSR SRSRPohovanij Nove Donske kladovisheVidomij yak derzhavnij diyach ekonomistGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRNacionalnist nimecAlma mater Sankt Peterburzkij derzhavnij politehnichnij universitet Petra VelikogoPolitichna partiya KPRSNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Chlen CK KP b U v lipni 1918 kvitni 1920 roku i v grudni 1921 grudni 1925 roku Chlen Organizacijnogo byuro CK KP b U 22 chervnya 2 serpnya 1919 i 10 kvitnya 1923 7 kvitnya 1925 roku Chlen Politbyuro CK KP b U 6 bereznya 1919 17 bereznya 1920 i 10 kvitnya 1923 7 kvitnya 1925 roku Chlen CK VKP b u kvitni 1923 sichni 1934 roku Chlen Organizacijnogo byuro CK VKP b z 1 sichnya 1926 po 17 lyutogo 1927 roku BiografiyaNarodivsya v seli Frizental Novouzenskogo povitu Samarskoyi guberniyi teper selo Novolipivka Sovyetskogo rajonu Saratovskoyi oblasti Rosiya v rodini nimeckogo kolonista volosnogo pisarya Navchavsya v zemskij shkoli ta na farmacevtichnih kursah Trudovu diyalnist rozpochav u 1906 roci uchnem aptekarya v misti Saratovi Brav uchast u revolyucijnomu rusi z 1906 roku yak chlen partiyi eseriv z 1912 roku yak chlen RSDRP b Zakinchiv progimnaziyu p yat klasiv U 1912 roci navchavsya na politehnichnih kursah po komercijno ekonomichnomu viddilennyu v Sankt Peterburzi Z 1913 roku spivpracyuvav u gazeti Pravda buv sekretarem bilshovickoyi frakciyi v IV Derzhavnij Dumi Vlitku 1914 roku Kviringa zaareshtuvali i vislali do Katerinoslava de u serpni 1915 roku buv obranij do skladu Katerinoslavskogo komitetu RSDRP b Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi z kvitnya 1917 roku chlen Katerinoslavskogo komitetu RSDRP b sekretar zavodskogo komitetu Bryanskogo zavodu mista Katerinoslava z travnya 1917 roku zaviduvach zhitlovogo viddilu Katerinoslavskoyi miskoyi Dumi Z lipnya 1917 roku chlen oblasnogo komitetu RSDRP b Donecko Krivorizkogo basejnu U veresni 1917 3 kvitnya 1918 roku golova Katerinoslavskogo miskogo komitetu RSDRP b RKP b Z 26 zhovtnya 1917 roku golova Katerinoslavskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu 19 grudnya 1917 3 kvitnya 1918 roku golova Katerinoslavskoyi radi robitnichih i soldatskih deputativ U partiyi ocholyuvav tak zvanu katerinoslavsku frakciyu yaka vistupala za okupaciyu Ukrayini rosijskimi radyanskimi vijskami ta spriyav vhodzhennyu Katerinoslavshini do skladu Donecko Krivorizkoyi Radyanskoyi Respubliki Pid chas utvorennya KP b U nalezhav do ugrupovannya t zv pravih komunistiv donbasivciv Vistupav za ob yednannya Ukrayini z Rosiyeyu v mezhah RSFRR prote zvazhayuchi na togochasni obstavini viznavav za neobhidne avtonomne isnuvannya KP b U v skladi yedinoyi Rosijskoyi kompartiyi z pidporyadkuvannyam yiyi z yizdam ta CK RKP b Z bereznya po 18 kvitnya 1918 roku narodnij sekretar radyanskoyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U 1918 roci golova Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG radyanskoyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki potim zaviduvav viddilom VRNG Rosijskoyi RFSR Z zhovtnya 1918 roku chlen Zakordonnogo byuro CK KP b Ukrayini Z 23 zhovtnya 1918 do 1 bereznya 1919 roku sekretar CK KP b Ukrayini Odnochasno z 28 listopada 1918 roku chlen zaviduvach viddilu narodnogo gospodarstva i finansiv Timchasovogo Robitnicho Selyanskogo uryadu Ukrayini U sichni lipni 1919 roku golova Radi narodnogo gospodarstva Ukrayinskoyi SRR U 1919 roci v Chervonij armiyi zastupnik nachalnika politichnogo viddilu 12 yi armiyi RSChA 9 zhovtnya 30 grudnya 1919 roku golova Chernigivskoyi gubernskoyi Radi narodnogo gospodarstva chlen Chernigivskogo gubernskogo revolyucijnogo komitetu U listopadi 1919 1920 roku sekretar Katerinoslavskogo gubernskogo komitetu KP b U U 1920 roci golova Katerinoslavskogo gubernskogo revolyucijnogo komitetu golova Katerinoslavskoyi gubernskoyi Radi narodnogo gospodarstva U listopadi grudni 1920 roku vidpovidalnij sekretar Doneckogo gubernskogo komitetu KP b U Z listopada 1920 po berezen 1921 roku vhodiv do skladu radyanskoyi delegaciyi na mirnih peregovorah z Polsheyu i pidpisav razom z Yu Kocyubinskim vid USRR Rizkij mirnij dogovir 1921 U berezni 1921 kvitni 1923 roku vidpovidalnij sekretar Doneckogo gubernskogo komitetu KP b U 10 kvitnya 1923 20 bereznya 1925 roku 1 j sekretar CK KP b U 20 bereznya 7 kvitnya 1925 roku generalnij sekretar CK KP b Ukrayini Perebuvayuchi na cij posadi chiniv opir provedennyu politiki ukrayinizaciyi za sho buv zvinuvachenij ukrayinskimi nacional komunistami v rosijskomu shovinizmi U kvitni 1925 roku vidklikanij iz Ukrayini do Moskvi 9 travnya 1925 21 lipnya 1926 roku nachalnik Golovnogo ekonomichnogo upravlinnya VRNG SRSR ta 2 j zastupnik golovi VRNG SRSR 21 lipnya 17 grudnya 1926 roku 1 j zastupnik golovi Vishoyi Radi Narodnogo Gospodarstva SRSR Z lyutogo 1927 roku golova Pravlinnya Dniprobudu U 1927 roci vidpovidalnij instruktor CK VKP b U 1927 1930 rokah zastupnik golovi Derzhavnoyi planovoyi komisiyi pri RNK SRSR U 1930 1932 rokah direktor Ekonomichnogo institutu chervonoyi profesuri v 1932 zhovtni 1937 roku direktor Institutu ekonomiki Komunistichnoyi akademiyi pri CVK SRSR U lyutomu 1931 3 sichnya 1932 roku zastupnik narodnogo komisara shlyahiv spoluchennya SRSR Z 11 lyutogo 1932 roku nachalnik sektora naukovo doslidnih robit tehnichnoyi propagandi i vidavnictv Narodnogo komisariatu legkoyi promislovosti SRSR 1 kvitnya 1932 1934 roku 2 j zastupnik golovi Komitetu tovarnih fondiv i regulyuvannya torgivli pri Radi praci i oboroni SRSR U 1934 zhovtni 1937 roku 1 j zastupnik golovi Derzhavnoyi planovoyi komisiyi pri RNK SRSR 17 zhovtnya 1937 roku zaareshtovanij organami NKVS Zasudzhenij Voyennoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR 25 listopada 1937 roku do strati rozstrilyanij nastupnogo dnya Pohovanij na Donskomu cvintari Moskvi 14 bereznya 1956 roku reabilitovanij posmertno vidnovlenij v partiyi Nagorodiorden Znak Poshani 21 02 1936 RodinaMav brata Eriha ta sestru Annu Buv trichi odruzhenij persha druzhina Yevdokiya Omelyanivna Gurova druga druzhina Serafima Illivna Gopner tretya druzhina Rayisa Volodimirivna Sapiro pleminnicya S I Gopner jogo drugoyi druzhini 27 12 1937 zasudzhena Osoblivoyu naradoyu pri NKVS SRSR yak chlen sim yi zradnika Batkivshini na 8 rokiv vipravno trudovih taboriv vidbuvala pokarannya v Akmolinskomu tabori z 06 03 1943 v Astrahanskomu vipravno trudovomu tabori Sini Oleksandr i Viktor pom v 1988 zhiv na Urali spochatku v Chelyabinsku potim v Sverdlovsku do kincya zhittya Marka SRSR iz zobrazhennyam KviringaDzherelaVasilyev V Yu Kviring Emmanuyil Jonovich 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 162 ISBN 978 966 00 0692 8 Vedenyeyev D V Kviring Emmanuyil Jonovich 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Dovidnik z istoriyi Ukrayini 10 Kvitnya 2009 u Wayback Machine za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Kudryachenko A I Kviring Emmanuyil Jonovich Suspilno politichna diyalnist v Ukrayini Kviring 21 Listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6