Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дун Чжун-шу (董仲舒,179 до н.е. — 104 до н.е.) — китайський філософ і державний діяч часів династії Хань, який додав конфуціанству характер державної ідеології, один з лідерів «школи канонів у сучасних знаках» (цзіньвеньцзін-сюе).
| Дун Чжун-шу | |
|---|---|
| кит. 董仲舒 | |
 | |
| Народився | 179 до н. е. Гуанчуань (сучасний повіт Хеншо провінції Хебей) |
| Помер | 104 до н. е. Сіань |
| Поховання | d |
| Підданство | Династія Хань |
| Національність | китаєць |
| Діяльність | політик, філософ |
| Галузь | філософія, конфуціанство[1] і Китайська література[1] |
| Відомі учні | Q10918398? |
| Знання мов | китайська[1] |
| Напрямок | китайська філософія |
| Magnum opus | d |
| Конфесія | конфуціанство |
| |
Життєпис
Народився у 179 році до н. е. у Гуанчуані (сучасний повіт Хеншо провінції Хебей). Походив зі знатної родини. Був міністром за часів імператора У-ді і ініціатором впровадження заснованих на конфуціанських канонах державних іспитів на чиновницькі посади, поклав початок екзаменаційної системи (ке цзюй) — найважливішому соціально-ідеологічному інституту китайської держави до початку ХХ ст. Викладав в імператорській вищій школі, був учителем основоположника китайської історіографії Сима Цяня.
За ствердженням Сари Квін, за власного життя Дун не був впливовою фігурою при дворі. Його зображення у цьому статусі цілковито базується на джерелах пізнішого часу (Східна Хань).
Творчість
Філософія
Дун Чжун-шу створив в рамках конфуціанства високорозвинену натурфілософію, в якій використовував ідеї даосизму і іньян-цзя. За Дун Чжун-шу, усе в світі відбувається з «першооснови» («першопричини» — юань), аналогічного «Великій межі» (тай цзи), складається з «пневми» і підпорядковується незмінному дао. Дія дао виявляється насамперед у послідовному опануванні протилежних сил інь — яни циркуляції «взаємостворюючих» та «взаємодолаючих» «п'яти елементів» (у син). Вперше в китайській філософії двійкова і п'ятерична класифікаційні схеми — інь — ян, у син — були зведені Дун Чжун-шу в єдину систему, що охоплює весь універсум. «Пневма» наповнює небо і землю як незрима вода, в якій людина подібна рибі. Вона — мікрокосм, до найдрібніших деталей аналогічний макрокосму (небу і землі) і безпосередньо з ним взаємодіє. Подібно моістам, Дун Чжун-шу наділяв небо (тянь) «духом» (шень) і «волею» (і), які воно, не кажучи й не діючи, виявляє через володаря, «досконаломудрих» і природні знамення.
Вирішуючи фундаментальну для конфуціанства проблему «індивідуальної природи» (сін) людини, Дун Чжун-шу висунув три нові ідеї:
- Підкоряючись універсальному дуалізму сил інь-ян, людська природа поділяється на добротворну (ян) природу і злотворну (інь) чуттєвість (цин).
- «Добро» (шань) як атрибут людської «природи» має відносний характер. Людська «природа» може вважатися «доброю» у порівнянні з природою птахів і звірів, але не з «природою» «досконаломудрих»; у «досконаломудрих» «природа» інша, ніж у «середніх» людей, у останніх — інша, ніж у «нікчемних».
- «Добро» потенційно притаманне людській «природі», яка від народження має «добрий початком»: «людська природа подібна рису на корені, добро — рису у зерні». Визнання актуальною нейтральності початкової людської «природи» зближує Дун Чжун-шу з Конфуцієм, оцінка її як потенційно «доброї» — з Мен-цзи, а акцент на соціалізацію як чинник формування «добра» в людині — з Сюнь-цзи. В останньому пункті Дун Чжун-шу стикнувся зі своїми політичними супротивниками — легістами, схваливши їх метод нагород і покарань як необхідну фазу інь поряд з морально—духовним впливом фази ян.
Дун Чжун-шу визнавав існування двох видів доленосного «приречення»: витікаючого від природи «великого приречення» і виходить від людини (суспільства).
Наука
Історію Дун Чжун-шу представляв як циклічний процес, що складається з трьох етапів («династій»), яка символізується кольорами — чорним, білим, червоним — та чеснотами — «відданістю» (чжун), «шанобливістю» (сяо ти), «культурою» (вень).
Створив цілісну онтолого—космологічну інтерпретацію суспільно—державного устрою, засновану на вченні про взаємне «сприйнятті та реагуванні неба і людини» (тянь жень гань ін). За Дун Чжун-шу, не «Небо наслідує дао», як у Лао-цзи, а «дао виходить з Неба», будучи сполучною ланкою між небом, землею і людиною. Наочне втілення даного зв'язку — ієрогліф ван («володар»), що складається з трьох горизонтальних рис (символізують тріаду небо—земля—людина) і вертикалі (символізує дао). що їх перетинає. Відповідно осягнення дао — головна функція імператора. Фундамент суспільно—державного устрою становлять «три підвалини» (сань ган), похідні від незмінного, як небо, дао: «Правитель є підвалиною для підданого, батько — для сина, чоловік — для дружини». У цьому небесному «шляху володаря» (ван дао) перший член кожної пари знаменує собою панівну силу ян, другий — підлеглу силу інь. Подібна конструкція, близька до позиції Хань Фея, відображає сильний вплив легізму на соціально—політичні погляди ханського і більш пізнього офіційного конфуціанства.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- As Sarah Queen (1996) has argued, the view that Dong Zhongshu was a major figure at court is clearly the result of a later reading from the Eastern Han. It is telling in this regard that Sima Qian, writing during the reign of Han Wudi, clearly did not see Dong Zhongshu as a significant figure at court. Sima Qian's biography of Dong Zhongshu (Shiji 121.3127–3129) is notable for its brevity, mentioning little more than that Dong Zhongshu was a scholar of the Spring and Autumn Annals and that he practiced rain magic.[1] [ 19 березня 2019 у Wayback Machine.] p.148 n.44.
Джерела
- Gassmann R.H. Tung Chung-shu Ch'un-ch'iu Fan-lu: Üppiger Tau des Frühling-und-Herbst-Klassik-ers: Übersetzung und Annotation der Kapitel eins bis sechs. Bern, 1988.
- Queen S.A. From Chronicle to Canon: the Hermeneutics of the Spring and Autumn Annals, according to Tung Chung-shu. N.Y., 1996
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dun Dun Chzhun shu 董仲舒 179 do n e 104 do n e kitajskij filosof i derzhavnij diyach chasiv dinastiyi Han yakij dodav konfucianstvu harakter derzhavnoyi ideologiyi odin z lideriv shkoli kanoniv u suchasnih znakah czinvenczin syue Dun Chzhun shukit 董仲舒Narodivsya 179 do n e 179 Guanchuan suchasnij povit Hensho provinciyi Hebej Pomer 104 do n e 104 SianPohovannya dPiddanstvo Dinastiya HanNacionalnist kitayecDiyalnist politik filosofGaluz filosofiya konfucianstvo 1 i Kitajska literatura 1 Vidomi uchni Q10918398 Znannya mov kitajska 1 Napryamok kitajska filosofiyaMagnum opus dKonfesiya konfucianstvo Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u 179 roci do n e u Guanchuani suchasnij povit Hensho provinciyi Hebej Pohodiv zi znatnoyi rodini Buv ministrom za chasiv imperatora U di i iniciatorom vprovadzhennya zasnovanih na konfucianskih kanonah derzhavnih ispitiv na chinovnicki posadi poklav pochatok ekzamenacijnoyi sistemi ke czyuj najvazhlivishomu socialno ideologichnomu institutu kitajskoyi derzhavi do pochatku HH st Vikladav v imperatorskij vishij shkoli buv uchitelem osnovopolozhnika kitajskoyi istoriografiyi Sima Cyanya Za stverdzhennyam Sari Kvin za vlasnogo zhittya Dun ne buv vplivovoyu figuroyu pri dvori Jogo zobrazhennya u comu statusi cilkovito bazuyetsya na dzherelah piznishogo chasu Shidna Han TvorchistFilosofiya Dun Chzhun shu stvoriv v ramkah konfucianstva visokorozvinenu naturfilosofiyu v yakij vikoristovuvav ideyi daosizmu i inyan czya Za Dun Chzhun shu use v sviti vidbuvayetsya z pershoosnovi pershoprichini yuan analogichnogo Velikij mezhi taj czi skladayetsya z pnevmi i pidporyadkovuyetsya nezminnomu dao Diya dao viyavlyayetsya nasampered u poslidovnomu opanuvanni protilezhnih sil in yani cirkulyaciyi vzayemostvoryuyuchih ta vzayemodolayuchih p yati elementiv u sin Vpershe v kitajskij filosofiyi dvijkova i p yaterichna klasifikacijni shemi in yan u sin buli zvedeni Dun Chzhun shu v yedinu sistemu sho ohoplyuye ves universum Pnevma napovnyuye nebo i zemlyu yak nezrima voda v yakij lyudina podibna ribi Vona mikrokosm do najdribnishih detalej analogichnij makrokosmu nebu i zemli i bezposeredno z nim vzayemodiye Podibno moistam Dun Chzhun shu nadilyav nebo tyan duhom shen i voleyu i yaki vono ne kazhuchi j ne diyuchi viyavlyaye cherez volodarya doskonalomudrih i prirodni znamennya Virishuyuchi fundamentalnu dlya konfucianstva problemu individualnoyi prirodi sin lyudini Dun Chzhun shu visunuv tri novi ideyi Pidkoryayuchis universalnomu dualizmu sil in yan lyudska priroda podilyayetsya na dobrotvornu yan prirodu i zlotvornu in chuttyevist cin Dobro shan yak atribut lyudskoyi prirodi maye vidnosnij harakter Lyudska priroda mozhe vvazhatisya dobroyu u porivnyanni z prirodoyu ptahiv i zviriv ale ne z prirodoyu doskonalomudrih u doskonalomudrih priroda insha nizh u serednih lyudej u ostannih insha nizh u nikchemnih Dobro potencijno pritamanne lyudskij prirodi yaka vid narodzhennya maye dobrij pochatkom lyudska priroda podibna risu na koreni dobro risu u zerni Viznannya aktualnoyu nejtralnosti pochatkovoyi lyudskoyi prirodi zblizhuye Dun Chzhun shu z Konfuciyem ocinka yiyi yak potencijno dobroyi z Men czi a akcent na socializaciyu yak chinnik formuvannya dobra v lyudini z Syun czi V ostannomu punkti Dun Chzhun shu stiknuvsya zi svoyimi politichnimi suprotivnikami legistami shvalivshi yih metod nagorod i pokaran yak neobhidnu fazu in poryad z moralno duhovnim vplivom fazi yan Dun Chzhun shu viznavav isnuvannya dvoh vidiv dolenosnogo prirechennya vitikayuchogo vid prirodi velikogo prirechennya i vihodit vid lyudini suspilstva Nauka Istoriyu Dun Chzhun shu predstavlyav yak ciklichnij proces sho skladayetsya z troh etapiv dinastij yaka simvolizuyetsya kolorami chornim bilim chervonim ta chesnotami viddanistyu chzhun shanoblivistyu syao ti kulturoyu ven Stvoriv cilisnu ontologo kosmologichnu interpretaciyu suspilno derzhavnogo ustroyu zasnovanu na vchenni pro vzayemne sprijnyatti ta reaguvanni neba i lyudini tyan zhen gan in Za Dun Chzhun shu ne Nebo nasliduye dao yak u Lao czi a dao vihodit z Neba buduchi spoluchnoyu lankoyu mizh nebom zemleyu i lyudinoyu Naochne vtilennya danogo zv yazku iyeroglif van volodar sho skladayetsya z troh gorizontalnih ris simvolizuyut triadu nebo zemlya lyudina i vertikali simvolizuye dao sho yih peretinaye Vidpovidno osyagnennya dao golovna funkciya imperatora Fundament suspilno derzhavnogo ustroyu stanovlyat tri pidvalini san gan pohidni vid nezminnogo yak nebo dao Pravitel ye pidvalinoyu dlya piddanogo batko dlya sina cholovik dlya druzhini U comu nebesnomu shlyahu volodarya van dao pershij chlen kozhnoyi pari znamenuye soboyu panivnu silu yan drugij pidleglu silu in Podibna konstrukciya blizka do poziciyi Han Feya vidobrazhaye silnij vpliv legizmu na socialno politichni poglyadi hanskogo i bilsh piznogo oficijnogo konfucianstva PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 As Sarah Queen 1996 has argued the view that Dong Zhongshu was a major figure at court is clearly the result of a later reading from the Eastern Han It is telling in this regard that Sima Qian writing during the reign of Han Wudi clearly did not see Dong Zhongshu as a significant figure at court Sima Qian s biography of Dong Zhongshu Shiji 121 3127 3129 is notable for its brevity mentioning little more than that Dong Zhongshu was a scholar of the Spring and Autumn Annals and that he practiced rain magic 1 19 bereznya 2019 u Wayback Machine p 148 n 44 DzherelaGassmann R H Tung Chung shu Ch un ch iu Fan lu Uppiger Tau des Fruhling und Herbst Klassik ers Ubersetzung und Annotation der Kapitel eins bis sechs Bern 1988 Queen S A From Chronicle to Canon the Hermeneutics of the Spring and Autumn Annals according to Tung Chung shu N Y 1996