Мінорний малий тризвук тризвук що складається з малої терції внизу і великої угорі між крайніми звуками якого утворюєтьс

Мінорний (малий) тризвук — тризвук, що складається з малої терції внизу і великої — угорі, між крайніми звуками якого утворюється інтервал чистої квінти. Мінорним тризвуком представлена тоніка (основна ладова функція) мінорного ладу.

Обернення

Приклад тризвуку від тоніки «до»
Звернення	Назва акорду	Склад	Позначення

Основний акорд	Мінорний тризвук	м. 3 + в. 3 = 5 ч.	C₅₃
Перше	Мінорний секстакорд	в. 3 + 4 ч. = в. 6	C₆
Друге	Мінорний квартсекстакорд	ч. 4 + м. 3 = м. 6	C₆₄

Першим оберненням мінорного тризвуку є мінорний секстакорд, де нижнім звуком є терція. Другим оберненням є мінорний квартсекстакорд із квінтою як нижній звук.

До складу мінорного тризвуку і його обернень входять мала і велика терція, а також чиста кварта, що є оберненням чистої квінти.

Термінологія

Термін мінорний тризвук часто вживається для позначення будь-яких вертикальних структур описаного типу, незалежно від історичної епохи і складу музики. На думку деяких музикознавців (напр. Ю. Холопова, Лебедева) це не зовсім коректно, натомість слід вживати термін конкорд терцквінти - для музики середньовіччя (співзвуччя, яке мислилося складеним з 2 інтервалів), а в багатоголосній музиці епохи Відродження, де формується уявлення про акорди, але ще немає мінорного ладу (наприклад, у месах Жоскена Депре), правильніше говорити про малий (а не про мінорний) тризвук.

Загальна інформація

Мінорний тризвук є одним з мінорних акордів, до складу яких входять звуки, що віддалені від основного тону на малу терцію і чисту квінту. Також мінорними є великий і малий мінорний септакорди.

Мінорний тризвук є диатонічним акордом і будується на I, IV та V ступенях натурального мінору. Ці три тризвуки найкраще виражають ладові функції, завдяки чому називаються головними тризвуками і позначаються як і головні ступені: t, s, d. У натуральному мажорі також три мажорні тризвуки, які не перебувають на головних ступенях ладу, і тому називаються побічними. У гармонічному мажорі чи мінорі — усього два мінорних тризвуки.

Скороченим позначенням мінорного тризвуку є мін. ⁵₃, що відповідає виду акорду і інтервалам, що входять у його склад. Згідно системі буквено-цифрових позначень акордів, мінорний тризвук позначається за допомогою великої латинської літери і приставки m, що визначають лад акорду: наприклад, ля-мінорний тризвук позначається як Am.

Мінорний тризвук є консонантним, оскільки виникає в результаті поділу досконалого консонансу (квінти) згідно відношень гармонійних пропорцій (10:12:15, мала терція + велика терція). Тому в музиці, починаючи з епохи Відродження, він трактується як стійке і не вимагає розв’язання в досконаліший консонанс.

Мінорний тризвук є одним з основних акордів у тональній системі Нового часу. При цьому в музичній естетиці з часів Царліно малий тризвук розцінюється як «похмурий», «сумний», «приглушений», порівняно зі «світлим», «яскравим», «веселим» великим тризвуком.

Необернений мінорний тризвук включає малу терцію, утворену між основним тоном і третім ступенем, і велику терцію, побудовану від третього ступеня.

Таблиця мінорних тризвуків

Аккорд	Основний тон	Мала терція	Чиста квінта
Cm	C	E♭	G
C♯m	C♯	E	G♯
D♭m	D♭	F♭ (E)	A♭
Dm	D	F	A
D♯m	D♯	F♯	A♯
E♭m	E♭	G♭	B♭
Em	E	G	B
E♯m	E♯	G♯	B♯ (C)
Fm	F	A♭	C
F♯m	F♯	A	C♯
G♭m	G♭	B (A)	D♭
Gm	G	B♭	D
G♯m	G♯	B	D♯
A♭m	A♭	C♭ (B)	E♭
Am	A	C	E
A♯m	A♯	C♯	E♯ (F)
B♭m	B♭	D♭	F
Bm	B	D	F♯

Див. також

Мажорний тризвук

Примітки

В. А. Вахромеев. {{{Заголовок}}}. — 25 000 прим. — .
Г. Фридкин. {{{Заголовок}}}. — .
Лебедев С. Н. О модальной гармонии XIV века // История гармонических стилей. М., 1987, сс.5-32. Холопов пользуется «конкордом» в книге «Гармонический анализ» (Москва, 1996, с. 14). См. также: Гармония. Практический курс. Кн.2. М., 2003, с.11, сн.1.
Татьяна Алексеевна Вахромеева. АККОРД. ТРЕЗВУЧИЯ. СЕПТАККОРДЫ. Сообщество вокалистов StartVocal. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 26 червня 2018.
Урок #5. Музыкальная теория. Буквенно цифровые обозначения аккордов (БЦО) (Синтаксис и правила чтения). Accords.Ru. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 26 червня 2018.
Ю. H. Холопов. Трезвучие. Belcanto.Ru. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 26 червня 2018.
В середньовічній гармонії таке співзвуччя потребувало розв’язання у більш досконалий консонанс, наприклад квінту.

[1] В. А. Вахромеев. {{{Заголовок}}}. — 25 000 прим. — .

[2] Г. Фридкин. {{{Заголовок}}}. — .

[3] Лебедев С. Н. О модальной гармонии XIV века // История гармонических стилей. М., 1987, сс.5-32. Холопов пользуется «конкордом» в книге «Гармонический анализ» (Москва, 1996, с. 14). См. также: Гармония. Практический курс. Кн.2. М., 2003, с.11, сн.1.

[4] Татьяна Алексеевна Вахромеева. АККОРД. ТРЕЗВУЧИЯ. СЕПТАККОРДЫ. Сообщество вокалистов StartVocal. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 26 червня 2018.

[5] Урок #5. Музыкальная теория. Буквенно цифровые обозначения аккордов (БЦО) (Синтаксис и правила чтения). Accords.Ru. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 26 червня 2018.

[6] Ю. H. Холопов. Трезвучие. Belcanto.Ru. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 26 червня 2018.

[7] В середньовічній гармонії таке співзвуччя потребувало розв’язання у більш досконалий консонанс, наприклад квінту.