Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мировий суд доктринальна модель судового провадження спеціальної судової інституції органів місцевого самоврядування суд

Мирові суди

Мирові суди

Мировий суд – доктринальна модель судового провадження спеціальної судової інституції органів місцевого самоврядування, судді якої на основі спрощеної процедури їх діяльності забезпечують максимальну доступність до правосуддя, розглядають малозначні проступки та правопорушення, щодо яких можуть укладатись мирові угоди, а провадження, як правило, можуть закриватись за примиренням сторін, а відтак орієнтовані на мирне вирішення справ та максимальне сприяння злагоді в суспільстві.

Прилуцький С. В. вважає, що поняття «мировий суд» містить у собі декілька самостійних, але взаємопов’язаних значень. По-перше, мировий суд – це суд, який організовується миром (общиною, громадою) для забезпечення внутрішнього, суспільного порядку. По-друге, це суд, що забезпечує мир між членами суспільства шляхом примирення сторін при розв’язанні внутрішніх соціальних конфліктів .

До позитивних моментів діяльності мирових судів належать: виборність, а отже незалежність судів від інших гілок влади, простота судового провадження і швидкість розгляду справ, забезпечення більш надійного доступу до правосуддя та процесуальної економії при його провадженні, покращення суспільного контролю за судовою інституцією та довіри до неї, сприяння миру і злагоді в суспільстві, а сам мировий суд, крім того,  може стати гарною практичною  школою підготовки професійних суддів для судів загальної юрисдикції й інших судових та правоохоронних установ.

Історичні аспекти становлення інституту мирових суддів

Мирові́ суди́  існували як особливий вид суду в Російській імперії, в тому числі й на території України для розгляду дрібних , за які передбачалося тюремне ув'язнення до одного року та цивільних справ з ціною позову до 500 рублів.

За приписами Уставу про покарання, що накладаються мировими суддями (1864 р.), за результатами Судової реформи (1864) , відомству мирових суддів підлягали всі кримінальні справи, які порушувались не інакше як за скаргою потерпілого, справи, які підлягали закриттю за примиренням сторін, а також справи про проступки, за які могло бути визначене покарання у вигляді арешту на термін до трьох місяців або ув'язнення на термін не більше одного року. Мировий суддя, розглядаючи справи в умовах дії принципів усності, гласності і змагальності сторін, міг у справах, які припиняються за примиренням сторін, обмежуватися дослідженням тільки тих доказів, які представлялись учасниками процесу, давати доручення поліції щодо провадження оглядів, обшуків, освідувань.

Встановлені відповідно до судової реформи 1864 року. На мирові суди покладався обов'язок примирити сторони (звідси їхня назва). Обиралися терміном на три роки повітовими земськими зборами або міськими думами з осіб, що мали майновий та цензи, з наступним затвердженням Сенатом. Першою інстанцією був дільничий мировий суддя, другою — повітовий або столичний з'їзд мирових суддів. У західних губерніях, у тому числі у Волинській, Київській та Подільській, мирових суддів призначав міністр юстиції.

За законом 1889 року мирові суди були ліквідовані (окрім столиць і деяких інших міст, зокрема Одеси та Харкова). Діяльність знову відновлена 1912 року. Мирові суди в Україні остаточно ліквідовані постановою Народного Секретаріату «Про введення народного суду» від 4(17) січня 1918 року.

Особливості інституту мирових суддів в зарубіжних країнах

В світовій судовій практиці юрисдикція мирових судів законодавчо обмежується різним колом справ:

а) найширша  – справи про малозначні (як правило) злочини та цивільні справи із визначеною певними межами невеликою сумою позову (Австралія,  Kанада, США, Франція, ФРН, Швейцарія, Англія та Уельс – цивільна юрисдикція магістратів украй обмежена лише розглядом спорів про стягнення боргів і з окремих питань  сімейного права; Іспанія – тут мирові суди розглядають основну масу дрібних цивільних справ;

б) лише справи про поліцейські порушення та цивільні справи із визначеною певними межами невеликою сумою позову (у Бельгії головна мета суду – примирення сторін; Люксембург – також здійснюють накладення і зняття арешту на майно, захист інтересів недієздатних осіб тощо);

в) тільки окремі цивільні справи (ПАР; Бразилія – зокрема сімейні, також здійснюють процедури примирення; Італія – щодо спорів про рухоме майно та про порядок користування майном, про відшкодування шкоди внаслідок зіткнення транспортних засобів; Уругвай – справи, що стосуються виселення, порушення контрактів, оренди, також дрібні комерційні справи).

Світовій практиці відомі такі системи формування мирових суддів: а) обираються населенням (Бразилія, Венесуела, деякі штати США, деякі суб’єкти РФ, деякі кантони Швейцарії – на різні строки, як правило, від трьох до восьми років); б) призначаються чи обираються (деякі суб’єкти РФ – представницьким (законодавчим) органом на п’ятирічний строк; деякі штати США – губернатором; деякі кантони Швейцарії - вищими судовими інстанціями або радами кантонів на різні строки; Австралія – відповідними органами виконавчої влади довічно або до досягнення певного віку; Іспанія – Вищим судом правосуддя певної адміністративно територіальної одиниці на чотири роки; Kанада – владою провінцій; Нова Зеландія – Генерал-губернатором; Люксембург - Великим герцогом довічно; Уругвай – Верховним судом на чотири роки).

Перспективи становлення інституту мирових суддів в Україні

З усіх систем формування мирових суддів скоріш за все в найбільшій мірі відповідають принципам правової держави взагалі, та забезпеченню верховенства права, зокрема, модель виборності суддів народом шляхом прямих виборів, Така модель забезпечує більшу незалежність і самостійність суддів та більшу прозорість їх формування для суспільства.

«Свіжий струмінь в українську судову систему, як стверджує В. М. Кампо,  може внести інститут мирових суддів,  які за певних умов могли б виступити противагою до старого пострадянського суду. Тому ніхто, крім мирових суддів, не зможе виконати надзавдання, яке стоїть перед державою: дати суспільству дійсно демократичний суд. Ці судді повинні стати гарантами верховенства права, а не як нинішні судді захищати верховенство закону, який сам по собі здебільшого недосконалий та далекий від запитів і потреб народу, бо служить бюрократії. Інакше кажучи, мирові судді можуть забезпечити перехід судової системи від юридичного до соціологічного позитивізму, юридичного постпозитивізму тощо».

До підсудності мирових суддів в сфері кримінального судочинства в Україні логічно  було б віднести усі справи  щодо кримінальних проступків, а також провадження про злочини, які порушуються тільки за заявою потерпілого та підлягають закриттю при досягненні мирової угоди, а також всі інші кримінальні справи, які за приписами норм матеріального і процесуального права можуть бути закриті за примиренням сторін чи у зв’язку з дійовим каяттям.

Мировий суд, як окрема, самостійна гілка судової системи, - на думку С. В. Оверчука, -  повинен бути відокремлений від загальних судів (англійська конструкція), підлягаючи, однак, нагляду з боку вищої касаційної інстанції, тобто Верховного Суду (французька конструкція ієрархічності та єдиного касаційного суду). За такої архітектоніки мирові суди утворюють паралельну до загальних та спеціалізованих судів дволанкову систему, яка складається з місцевих (дільничних) мирових судів, територіальна юрисдикція яких визначається межами територіальної громади (або об’єднаної територіальної громади), та апеляційних мирових судів. Загальні, спеціалізовані та мирові суди (як напівавтономні судові гілки) мають інстанційно «замикатися» на Верховному Суді (як вищому касаційному суді країни). Такий підхід дозволить забезпечити єдність судової системи та судової практики, а щодо мирових судів – реалізувати їх організаційні та процесуальні особливості .

Див також

Джерела та література

  •  Лазанська Т. І Мировий суд [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 664. — .
  • Кампо В. М. Мирові судді та громадські мирові судді в Україні: проблеми та перспективи впровадження.  К. : Ін-т громадян. сусп-ва: ТОВ «ІКЦ Леста», 2007.  40 с.
  • Оверчук С. В Запровадження мирової юстиції в умовах судової реформи в Україні: теоретико-правове дослідження. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право».  2019. № 1(19). URL: http://lj.oa.edu.ua/articles/2019/n1/18osvrvu.pdf.
  • Прилуцький С. В. Вступ до теорії судової влади (Суспільство. Правосуддя. Держава): монографія. К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2012. 317 с. Сиза Н. П. Суди і кримінальне судочинство в добу Гетьманщини. Київ, 2000.
  • Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: підручник 4-те вид., доп. і перероб. Київ: А. С. К., 2003.  1120 с.
  • Тертишник В. М. Мирова юстиція та суд присяжних в лабіринтах реформ. Суспільно-політичні процеси. 2020. Випуск 1(15) 2020. С. 122-145.
  • Українська правнича енциклопедія / За заг. ред. В. М. Тертишника, Л. Р. Наливайко, А. Є. Фоменко, В. В. Ченцова. Київ : Алерта, 2023. 768 с.
  • Хавронюк М. І. Мироненко С. Ф. Чи потрібні в Україні мирові суди? URL: http://www.scourt.gov.ua
  • Цибуляк-Кустевич А. С. Мирова юстиція: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10; Нац. юрид. унт ім. Ярослава Мудрого.  Харків, 2016.  275 с.
  • Яновська О., Дика Н. Модель мирового суду в Україні. Юридичний вісник. 2014. №2. С. 100-104.

Посилання

  • Мировий з'їзд [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
  • Мирові судді // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 981. — 1000 екз.
  • Полюбовний, мировий суд // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1859. — 1000 екз.
  • Оверчук С.В. Запровадження мирової юстиції в умовах судової реформи в Україні: теоретико-правове дослідження / Оверчук С. В.// Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». – 2019. – № 1(19) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lj.oa.edu.ua/articles/2019/n1/19osvrvu.pdf[недоступне посилання з жовтня 2019]
  1. Українська правнича енциклопедія / За заг. ред. В. М. Тертишника, Л. Р. Наливайко, А. Є. Фоменко, В. В. Ченцова. Київ : Алерта, 2023. С. 461.
  2. Прилуцький С. В. Вступ до теорії судової влади (Суспільство. Правосуддя. Держава): монографія. К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2012. с. 260.
  3. Українська правнича енциклопедія / За заг. ред. В. М. Тертишника, Л. Р. Наливайко, А. Є. Фоменко, В. В. Ченцова. Київ : Алерта, 2023. С. 461.
  4. Хавронюк М. І. Мироненко С. Ф. Чи потрібні в Україні мирові суди? URL: http://www.scourt.gov.ua
  5. Хавронюк М. І. Мироненко С. Ф. Чи потрібні в Україні мирові суди? URL: http://www.scourt.gov.ua
  6. Кампо В. М. Мирові судді та громадські мирові судді в Україні: проблеми та перспективи впровадження.  К. : Ін-т громадян. сусп-ва: ТОВ «ІКЦ Леста», 2007.  С. 4.
  7. Тертишник В. М. Мирова юстиція та суд присяжних в лабіринтах реформ. Суспільно-політичні процеси. 2020. Випуск 1(15) 2020. С. 122-145.
  8. Оверчук С. В Запровадження мирової юстиції в умовах судової реформи в Україні: теоретико-правове дослідження. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право».  2019. № 1(19). URL: http://lj.oa.edu.ua/articles/2019/n1/18osvrvu.pdf.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mirovij sud doktrinalna model sudovogo provadzhennya specialnoyi sudovoyi instituciyi organiv miscevogo samovryaduvannya suddi yakoyi na osnovi sproshenoyi proceduri yih diyalnosti zabezpechuyut maksimalnu dostupnist do pravosuddya rozglyadayut maloznachni prostupki ta pravoporushennya shodo yakih mozhut ukladatis mirovi ugodi a provadzhennya yak pravilo mozhut zakrivatis za primirennyam storin a vidtak oriyentovani na mirne virishennya sprav ta maksimalne spriyannya zlagodi v suspilstvi Priluckij S V vvazhaye sho ponyattya mirovij sud mistit u sobi dekilka samostijnih ale vzayemopov yazanih znachen Po pershe mirovij sud ce sud yakij organizovuyetsya mirom obshinoyu gromadoyu dlya zabezpechennya vnutrishnogo suspilnogo poryadku Po druge ce sud sho zabezpechuye mir mizh chlenami suspilstva shlyahom primirennya storin pri rozv yazanni vnutrishnih socialnih konfliktiv Do pozitivnih momentiv diyalnosti mirovih sudiv nalezhat vibornist a otzhe nezalezhnist sudiv vid inshih gilok vladi prostota sudovogo provadzhennya i shvidkist rozglyadu sprav zabezpechennya bilsh nadijnogo dostupu do pravosuddya ta procesualnoyi ekonomiyi pri jogo provadzhenni pokrashennya suspilnogo kontrolyu za sudovoyu instituciyeyu ta doviri do neyi spriyannya miru i zlagodi v suspilstvi a sam mirovij sud krim togo mozhe stati garnoyu praktichnoyu shkoloyu pidgotovki profesijnih suddiv dlya sudiv zagalnoyi yurisdikciyi j inshih sudovih ta pravoohoronnih ustanov Istorichni aspekti stanovlennya institutu mirovih suddivMirovi sudi isnuvali yak osoblivij vid sudu v Rosijskij imperiyi v tomu chisli j na teritoriyi Ukrayini dlya rozglyadu dribnih za yaki peredbachalosya tyuremne uv yaznennya do odnogo roku ta civilnih sprav z cinoyu pozovu do 500 rubliv Za pripisami Ustavu pro pokarannya sho nakladayutsya mirovimi suddyami 1864 r za rezultatami Sudovoyi reformi 1864 vidomstvu mirovih suddiv pidlyagali vsi kriminalni spravi yaki porushuvalis ne inakshe yak za skargoyu poterpilogo spravi yaki pidlyagali zakrittyu za primirennyam storin a takozh spravi pro prostupki za yaki moglo buti viznachene pokarannya u viglyadi areshtu na termin do troh misyaciv abo uv yaznennya na termin ne bilshe odnogo roku Mirovij suddya rozglyadayuchi spravi v umovah diyi principiv usnosti glasnosti i zmagalnosti storin mig u spravah yaki pripinyayutsya za primirennyam storin obmezhuvatisya doslidzhennyam tilki tih dokaziv yaki predstavlyalis uchasnikami procesu davati doruchennya policiyi shodo provadzhennya oglyadiv obshukiv osviduvan Vstanovleni vidpovidno do sudovoyi reformi 1864 roku Na mirovi sudi pokladavsya obov yazok primiriti storoni zvidsi yihnya nazva Obiralisya terminom na tri roki povitovimi zemskimi zborami abo miskimi dumami z osib sho mali majnovij ta cenzi z nastupnim zatverdzhennyam Senatom Pershoyu instanciyeyu buv dilnichij mirovij suddya drugoyu povitovij abo stolichnij z yizd mirovih suddiv U zahidnih guberniyah u tomu chisli u Volinskij Kiyivskij ta Podilskij mirovih suddiv priznachav ministr yusticiyi Za zakonom 1889 roku mirovi sudi buli likvidovani okrim stolic i deyakih inshih mist zokrema Odesi ta Harkova Diyalnist znovu vidnovlena 1912 roku Mirovi sudi v Ukrayini ostatochno likvidovani postanovoyu Narodnogo Sekretariatu Pro vvedennya narodnogo sudu vid 4 17 sichnya 1918 roku Osoblivosti institutu mirovih suddiv v zarubizhnih krayinahV svitovij sudovij praktici yurisdikciya mirovih sudiv zakonodavcho obmezhuyetsya riznim kolom sprav a najshirsha spravi pro maloznachni yak pravilo zlochini ta civilni spravi iz viznachenoyu pevnimi mezhami nevelikoyu sumoyu pozovu Avstraliya Kanada SShA Franciya FRN Shvejcariya Angliya ta Uels civilna yurisdikciya magistrativ ukraj obmezhena lishe rozglyadom sporiv pro styagnennya borgiv i z okremih pitan simejnogo prava Ispaniya tut mirovi sudi rozglyadayut osnovnu masu dribnih civilnih sprav b lishe spravi pro policejski porushennya ta civilni spravi iz viznachenoyu pevnimi mezhami nevelikoyu sumoyu pozovu u Belgiyi golovna meta sudu primirennya storin Lyuksemburg takozh zdijsnyuyut nakladennya i znyattya areshtu na majno zahist interesiv nediyezdatnih osib tosho v tilki okremi civilni spravi PAR Braziliya zokrema simejni takozh zdijsnyuyut proceduri primirennya Italiya shodo sporiv pro ruhome majno ta pro poryadok koristuvannya majnom pro vidshkoduvannya shkodi vnaslidok zitknennya transportnih zasobiv Urugvaj spravi sho stosuyutsya viselennya porushennya kontraktiv orendi takozh dribni komercijni spravi Svitovij praktici vidomi taki sistemi formuvannya mirovih suddiv a obirayutsya naselennyam Braziliya Venesuela deyaki shtati SShA deyaki sub yekti RF deyaki kantoni Shvejcariyi na rizni stroki yak pravilo vid troh do vosmi rokiv b priznachayutsya chi obirayutsya deyaki sub yekti RF predstavnickim zakonodavchim organom na p yatirichnij strok deyaki shtati SShA gubernatorom deyaki kantoni Shvejcariyi vishimi sudovimi instanciyami abo radami kantoniv na rizni stroki Avstraliya vidpovidnimi organami vikonavchoyi vladi dovichno abo do dosyagnennya pevnogo viku Ispaniya Vishim sudom pravosuddya pevnoyi administrativno teritorialnoyi odinici na chotiri roki Kanada vladoyu provincij Nova Zelandiya General gubernatorom Lyuksemburg Velikim gercogom dovichno Urugvaj Verhovnim sudom na chotiri roki Perspektivi stanovlennya institutu mirovih suddiv v UkrayiniZ usih sistem formuvannya mirovih suddiv skorish za vse v najbilshij miri vidpovidayut principam pravovoyi derzhavi vzagali ta zabezpechennyu verhovenstva prava zokrema model vibornosti suddiv narodom shlyahom pryamih viboriv Taka model zabezpechuye bilshu nezalezhnist i samostijnist suddiv ta bilshu prozorist yih formuvannya dlya suspilstva Svizhij strumin v ukrayinsku sudovu sistemu yak stverdzhuye V M Kampo mozhe vnesti institut mirovih suddiv yaki za pevnih umov mogli b vistupiti protivagoyu do starogo postradyanskogo sudu Tomu nihto krim mirovih suddiv ne zmozhe vikonati nadzavdannya yake stoyit pered derzhavoyu dati suspilstvu dijsno demokratichnij sud Ci suddi povinni stati garantami verhovenstva prava a ne yak ninishni suddi zahishati verhovenstvo zakonu yakij sam po sobi zdebilshogo nedoskonalij ta dalekij vid zapitiv i potreb narodu bo sluzhit byurokratiyi Inakshe kazhuchi mirovi suddi mozhut zabezpechiti perehid sudovoyi sistemi vid yuridichnogo do sociologichnogo pozitivizmu yuridichnogo postpozitivizmu tosho Do pidsudnosti mirovih suddiv v sferi kriminalnogo sudochinstva v Ukrayini logichno bulo b vidnesti usi spravi shodo kriminalnih prostupkiv a takozh provadzhennya pro zlochini yaki porushuyutsya tilki za zayavoyu poterpilogo ta pidlyagayut zakrittyu pri dosyagnenni mirovoyi ugodi a takozh vsi inshi kriminalni spravi yaki za pripisami norm materialnogo i procesualnogo prava mozhut buti zakriti za primirennyam storin chi u zv yazku z dijovim kayattyam Mirovij sud yak okrema samostijna gilka sudovoyi sistemi na dumku S V Overchuka povinen buti vidokremlenij vid zagalnih sudiv anglijska konstrukciya pidlyagayuchi odnak naglyadu z boku vishoyi kasacijnoyi instanciyi tobto Verhovnogo Sudu francuzka konstrukciya iyerarhichnosti ta yedinogo kasacijnogo sudu Za takoyi arhitektoniki mirovi sudi utvoryuyut paralelnu do zagalnih ta specializovanih sudiv dvolankovu sistemu yaka skladayetsya z miscevih dilnichnih mirovih sudiv teritorialna yurisdikciya yakih viznachayetsya mezhami teritorialnoyi gromadi abo ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi ta apelyacijnih mirovih sudiv Zagalni specializovani ta mirovi sudi yak napivavtonomni sudovi gilki mayut instancijno zamikatisya na Verhovnomu Sudi yak vishomu kasacijnomu sudi krayini Takij pidhid dozvolit zabezpechiti yednist sudovoyi sistemi ta sudovoyi praktiki a shodo mirovih sudiv realizuvati yih organizacijni ta procesualni osoblivosti Div takozhSudoustrij Sudova reforma v Rosijskij imperiyi 1864 Dzherela ta literatura Lazanska T I Mirovij sud 19 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 664 ISBN 978 966 00 1028 1 Kampo V M Mirovi suddi ta gromadski mirovi suddi v Ukrayini problemi ta perspektivi vprovadzhennya K In t gromadyan susp va TOV IKC Lesta 2007 40 s Overchuk S V Zaprovadzhennya mirovoyi yusticiyi v umovah sudovoyi reformi v Ukrayini teoretiko pravove doslidzhennya Chasopis Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya Seriya Pravo 2019 1 19 URL http lj oa edu ua articles 2019 n1 18osvrvu pdf Priluckij S V Vstup do teoriyi sudovoyi vladi Suspilstvo Pravosuddya Derzhava monografiya K In t derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini 2012 317 s Siza N P Sudi i kriminalne sudochinstvo v dobu Getmanshini Kiyiv 2000 Tertishnik V M Kriminalno procesualne pravo Ukrayini pidruchnik 4 te vid dop i pererob Kiyiv A S K 2003 1120 s Tertishnik V M Mirova yusticiya ta sud prisyazhnih v labirintah reform Suspilno politichni procesi 2020 Vipusk 1 15 2020 S 122 145 Ukrayinska pravnicha enciklopediya Za zag red V M Tertishnika L R Nalivajko A Ye Fomenko V V Chencova Kiyiv Alerta 2023 768 s Havronyuk M I Mironenko S F Chi potribni v Ukrayini mirovi sudi URL http www scourt gov ua Cibulyak Kustevich A S Mirova yusticiya dis kand yurid nauk 12 00 10 Nac yurid unt im Yaroslava Mudrogo Harkiv 2016 275 s Yanovska O Dika N Model mirovogo sudu v Ukrayini Yuridichnij visnik 2014 2 S 100 104 PosilannyaMirovij z yizd 19 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Mirovi suddi Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 981 1000 ekz Polyubovnij mirovij sud Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1859 1000 ekz Overchuk S V Zaprovadzhennya mirovoyi yusticiyi v umovah sudovoyi reformi v Ukrayini teoretiko pravove doslidzhennya Overchuk S V Chasopis Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya Seriya Pravo 2019 1 19 Elektronnij resurs Rezhim dostupu http lj oa edu ua articles 2019 n1 19osvrvu pdf nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Ukrayinska pravnicha enciklopediya Za zag red V M Tertishnika L R Nalivajko A Ye Fomenko V V Chencova Kiyiv Alerta 2023 S 461 Priluckij S V Vstup do teoriyi sudovoyi vladi Suspilstvo Pravosuddya Derzhava monografiya K In t derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini 2012 s 260 Ukrayinska pravnicha enciklopediya Za zag red V M Tertishnika L R Nalivajko A Ye Fomenko V V Chencova Kiyiv Alerta 2023 S 461 Havronyuk M I Mironenko S F Chi potribni v Ukrayini mirovi sudi URL http www scourt gov ua Havronyuk M I Mironenko S F Chi potribni v Ukrayini mirovi sudi URL http www scourt gov ua Kampo V M Mirovi suddi ta gromadski mirovi suddi v Ukrayini problemi ta perspektivi vprovadzhennya K In t gromadyan susp va TOV IKC Lesta 2007 S 4 Tertishnik V M Mirova yusticiya ta sud prisyazhnih v labirintah reform Suspilno politichni procesi 2020 Vipusk 1 15 2020 S 122 145 Overchuk S V Zaprovadzhennya mirovoyi yusticiyi v umovah sudovoyi reformi v Ukrayini teoretiko pravove doslidzhennya Chasopis Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya Seriya Pravo 2019 1 19 URL http lj oa edu ua articles 2019 n1 18osvrvu pdf

Дата публікації:
Топ