Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Векторна величина — фізична величина, що є вектором (тензором рангу 1). Протиставляється з одного боку скалярним (тензор рангу 0), з іншого — тензорним величинам (строго кажучи — тензор рангу 2 і більше). Також може протиставлятися тим чи іншим об'єктам зовсім іншої математичної природи.
У більшості випадків термін вектор вживається у фізиці для позначення вектора в так званому «фізичному просторі», тобто у звичайному тривимірному просторі класичної фізики або в чотиривимірному просторі-часі в сучасній фізиці (в останньому випадку поняття вектора і векторної величини збігаються з поняттям 4-вектора і 4-векторної величини).
Вживання словосполучення «векторна величина» практично вичерпується цим. Що ж стосується вживання терміна «вектор», то воно, попри тяжіння за замовчуванням до цього ж поля застосовності, у великій кількості випадків все-таки досить далеко виходить за такі рамки.
Вживання термінів вектор і векторна величина у фізиці
В цілому у фізиці поняття вектора практично повністю збігається з таким в математиці. Однак є термінологічна специфіка, пов'язана з тим, що в сучасній математиці це поняття є абстрактним (щодо потреб фізики).
В математиці, вимовляючи «вектор», розуміють швидше вектор взагалі, тобто будь-який вектор будь-якого скільки завгодно абстрактного лінійного простору будь-якої розмірності й природи, що, якщо не докладати спеціальних зусиль, може призводити навіть до плутанини (не так, звичайно, по суті, скільки за зручністю слововживання). Якщо ж необхідно конкретизувати, в математичному стилі доводиться або говорити досить довго («вектор такого-то і такого-то простору»), або мати на увазі явно описаний контекст.
У фізиці ж практично завжди мова йде не про математичні об'єкти (що мають ті чи інші формальні властивості) взагалі, а про певну їх конкретну («фізичну») прив'язку. З огляду на ці міркування конкретності з міркуваннями стислості й зручності, можна зрозуміти, що термінологічна практика в фізиці помітно відрізняється від математичної. Однак вона не входить до останньої в явне протиріччя. Цього вдається досягти кількома простими «прийомами». Перш за все, до них відносять угоду про вживання терміна за замовчуванням (коли контекст особливо не обмовляється). Так, у фізиці, на відміну від математики, під словом вектор без додаткових уточнень зазвичай розуміється не «якийсь вектор будь-якого лінійного простору взагалі», а перш за все вектор, пов'язаний з «звичайним фізичним простором» (тривимірним простором класичної фізики або чотиривимірним простором фізики релятивістської). Для векторів же просторів, не пов'язаних прямо і безпосередньо з «фізичним простором» або «простором-часом», якраз застосовують спеціальні назви (іноді включають слово «вектор», але з уточненням). Якщо вектор деякого простору, не пов'язаного прямо і безпосередньо з «фізичним простором» або «простором-часом» (і яке важко відразу якось виразно охарактеризувати), вводиться в теорії, він часто спеціально описується як «абстрактний вектор».
Все сказане ще більшою мірою, ніж до терміну «вектор», належить до терміну «векторна величина». Замовчування в цьому випадку ще жорсткіше на увазі прив'язку до «звичайного простору» або простору-часу, а вживання щодо елементів абстрактних векторних просторів швидше практично не зустрічається принаймні таке застосування бачиться рідкісним винятком (якщо взагалі не застереженням).
У фізиці векторами найчастіше (а векторними величинами — практично завжди) називають вектори двох схожих між собою класів:
- в класичній фізиці (класичній механіці, електродинаміці в класичному тривимірному формулюванні й в інших галузях фізики, що переважно сформувалися до початку XX століття) векторними величинами або просто векторами називають, як правило, вектори звичайного тривимірного простору — тобто звичайні «геометричні» вектори або, бути може, що відрізняються від таких на скалярний множник (в тому числі й на множник розмірний). Хоча в цих галузях фізики фактично і застосовувалися різноманітні об'єкти, усвідомлювані нинішньою математикою як вектори — у фізичній термінології це майже не отримало відображення (так, наприклад, перетворення Фур'є в класичній електродинаміці й класичної теорії суцільних середовищ досить інтенсивно застосовується, але традиційно майже не розглядається в контексті класичної з використанням слова «вектор» стосовно функцій, хоча з математичної думки це було б цілком законно). Мабуть, єдиним явним винятком із правила є досить вільне векторами елементів фазового або конфігураційних просторів.
- в релятивістській фізиці (починаючи з Пуанкаре, Планка і Міньковського) і, значною мірою, в сучасній теоретичній фізиці під векторами й векторними величинами розуміються насамперед вектори чотиривимірного простору-часу і безпосередньо з ним пов'язані (що відрізняються на скалярний множник від векторів 4-переміщення) — 4-вектори.
- у квантовій механіці, квантовій теорії поля і т. д. слово «вектор» стало стандартно застосовуватися і для позначення такого об'єкта, як вектор стану. Цей вектор може мати в принципі будь-яку розмірність, а як правило — нескінченновимірний. Однак плутанини практично не виникає, оскільки слово вектор тут використовується виключно в стійкому поєднанні «вектор стану», і ніколи окремо, за винятком хіба що випадків, коли контекст вже настільки очевидний, що плутанина просто неможлива (наприклад, при повторному вживанні окремого слова вектор щодо об'єкта, який тільки що перед цим був названий, як вектор стану або при використанні однозначних специфічних позначень — таких, наприклад, як дужки Дірака, — або відповідних їм термінів. Для низки векторів специфічних просторів використовуються спеціальні слова (такі, як, наприклад спінор) або явні назви (вектор колірного простору, ізотопний спин тощо). Притому що словосполучення «векторна величина» практично ніколи не застосовується до таких абстрактних векторів. Все це дозволило терміну «векторний» зберегти як, мабуть, основного сенсу — сенс 4-вектора. Саме цей сенс вкладається в терміни векторне поле, векторна частка (векторний бозон, векторний мезон); сполучений сенс в подібних термінах має і слово скалярний.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Vektorna velichina fizichna velichina sho ye vektorom tenzorom rangu 1 Protistavlyayetsya z odnogo boku skalyarnim tenzor rangu 0 z inshogo tenzornim velichinam strogo kazhuchi tenzor rangu 2 i bilshe Takozh mozhe protistavlyatisya tim chi inshim ob yektam zovsim inshoyi matematichnoyi prirodi U bilshosti vipadkiv termin vektor vzhivayetsya u fizici dlya poznachennya vektora v tak zvanomu fizichnomu prostori tobto u zvichajnomu trivimirnomu prostori klasichnoyi fiziki abo v chotirivimirnomu prostori chasi v suchasnij fizici v ostannomu vipadku ponyattya vektora i vektornoyi velichini zbigayutsya z ponyattyam 4 vektora i 4 vektornoyi velichini Vzhivannya slovospoluchennya vektorna velichina praktichno vicherpuyetsya cim Sho zh stosuyetsya vzhivannya termina vektor to vono popri tyazhinnya za zamovchuvannyam do cogo zh polya zastosovnosti u velikij kilkosti vipadkiv vse taki dosit daleko vihodit za taki ramki Vzhivannya terminiv vektor i vektorna velichina u fiziciV cilomu u fizici ponyattya vektora praktichno povnistyu zbigayetsya z takim v matematici Odnak ye terminologichna specifika pov yazana z tim sho v suchasnij matematici ce ponyattya ye abstraktnim shodo potreb fiziki V matematici vimovlyayuchi vektor rozumiyut shvidshe vektor vzagali tobto bud yakij vektor bud yakogo skilki zavgodno abstraktnogo linijnogo prostoru bud yakoyi rozmirnosti j prirodi sho yaksho ne dokladati specialnih zusil mozhe prizvoditi navit do plutanini ne tak zvichajno po suti skilki za zruchnistyu slovovzhivannya Yaksho zh neobhidno konkretizuvati v matematichnomu stili dovoditsya abo govoriti dosit dovgo vektor takogo to i takogo to prostoru abo mati na uvazi yavno opisanij kontekst U fizici zh praktichno zavzhdi mova jde ne pro matematichni ob yekti sho mayut ti chi inshi formalni vlastivosti vzagali a pro pevnu yih konkretnu fizichnu priv yazku Z oglyadu na ci mirkuvannya konkretnosti z mirkuvannyami stislosti j zruchnosti mozhna zrozumiti sho terminologichna praktika v fizici pomitno vidriznyayetsya vid matematichnoyi Odnak vona ne vhodit do ostannoyi v yavne protirichchya Cogo vdayetsya dosyagti kilkoma prostimi prijomami Persh za vse do nih vidnosyat ugodu pro vzhivannya termina za zamovchuvannyam koli kontekst osoblivo ne obmovlyayetsya Tak u fizici na vidminu vid matematiki pid slovom vektor bez dodatkovih utochnen zazvichaj rozumiyetsya ne yakijs vektor bud yakogo linijnogo prostoru vzagali a persh za vse vektor pov yazanij z zvichajnim fizichnim prostorom trivimirnim prostorom klasichnoyi fiziki abo chotirivimirnim prostorom fiziki relyativistskoyi Dlya vektoriv zhe prostoriv ne pov yazanih pryamo i bezposeredno z fizichnim prostorom abo prostorom chasom yakraz zastosovuyut specialni nazvi inodi vklyuchayut slovo vektor ale z utochnennyam Yaksho vektor deyakogo prostoru ne pov yazanogo pryamo i bezposeredno z fizichnim prostorom abo prostorom chasom i yake vazhko vidrazu yakos virazno oharakterizuvati vvoditsya v teoriyi vin chasto specialno opisuyetsya yak abstraktnij vektor Vse skazane she bilshoyu miroyu nizh do terminu vektor nalezhit do terminu vektorna velichina Zamovchuvannya v comu vipadku she zhorstkishe na uvazi priv yazku do zvichajnogo prostoru abo prostoru chasu a vzhivannya shodo elementiv abstraktnih vektornih prostoriv shvidshe praktichno ne zustrichayetsya prinajmni take zastosuvannya bachitsya ridkisnim vinyatkom yaksho vzagali ne zasterezhennyam U fizici vektorami najchastishe a vektornimi velichinami praktichno zavzhdi nazivayut vektori dvoh shozhih mizh soboyu klasiv v klasichnij fizici klasichnij mehanici elektrodinamici v klasichnomu trivimirnomu formulyuvanni j v inshih galuzyah fiziki sho perevazhno sformuvalisya do pochatku XX stolittya vektornimi velichinami abo prosto vektorami nazivayut yak pravilo vektori zvichajnogo trivimirnogo prostoru tobto zvichajni geometrichni vektori abo buti mozhe sho vidriznyayutsya vid takih na skalyarnij mnozhnik v tomu chisli j na mnozhnik rozmirnij Hocha v cih galuzyah fiziki faktichno i zastosovuvalisya riznomanitni ob yekti usvidomlyuvani ninishnoyu matematikoyu yak vektori u fizichnij terminologiyi ce majzhe ne otrimalo vidobrazhennya tak napriklad peretvorennya Fur ye v klasichnij elektrodinamici j klasichnoyi teoriyi sucilnih seredovish dosit intensivno zastosovuyetsya ale tradicijno majzhe ne rozglyadayetsya v konteksti klasichnoyi z vikoristannyam slova vektor stosovno funkcij hocha z matematichnoyi dumki ce bulo b cilkom zakonno Mabut yedinim yavnim vinyatkom iz pravila ye dosit vilne vektorami elementiv fazovogo abo konfiguracijnih prostoriv v relyativistskij fizici pochinayuchi z Puankare Planka i Minkovskogo i znachnoyu miroyu v suchasnij teoretichnij fizici pid vektorami j vektornimi velichinami rozumiyutsya nasampered vektori chotirivimirnogo prostoru chasu i bezposeredno z nim pov yazani sho vidriznyayutsya na skalyarnij mnozhnik vid vektoriv 4 peremishennya 4 vektori u kvantovij mehanici kvantovij teoriyi polya i t d slovo vektor stalo standartno zastosovuvatisya i dlya poznachennya takogo ob yekta yak vektor stanu Cej vektor mozhe mati v principi bud yaku rozmirnist a yak pravilo neskinchennovimirnij Odnak plutanini praktichno ne vinikaye oskilki slovo vektor tut vikoristovuyetsya viklyuchno v stijkomu poyednanni vektor stanu i nikoli okremo za vinyatkom hiba sho vipadkiv koli kontekst vzhe nastilki ochevidnij sho plutanina prosto nemozhliva napriklad pri povtornomu vzhivanni okremogo slova vektor shodo ob yekta yakij tilki sho pered cim buv nazvanij yak vektor stanu abo pri vikoristanni odnoznachnih specifichnih poznachen takih napriklad yak duzhki Diraka abo vidpovidnih yim terminiv Dlya nizki vektoriv specifichnih prostoriv vikoristovuyutsya specialni slova taki yak napriklad spinor abo yavni nazvi vektor kolirnogo prostoru izotopnij spin tosho Pritomu sho slovospoluchennya vektorna velichina praktichno nikoli ne zastosovuyetsya do takih abstraktnih vektoriv Vse ce dozvolilo terminu vektornij zberegti yak mabut osnovnogo sensu sens 4 vektora Same cej sens vkladayetsya v termini vektorne pole vektorna chastka vektornij bozon vektornij mezon spoluchenij sens v podibnih terminah maye i slovo skalyarnij