Бекташі тур Bektaşi суфійський орден який заснував в XIII столітті Близький до шиїзму за шанування Алі і містить елемент

Бекташі (тур. Bektaşi) — суфійський орден, який заснував в XIII столітті. Близький до шиїзму (за шанування Алі) і містить елементи християнства (хрещення). Поширений був у Туреччині, Албанії та Боснії, в основному в середовищі колишніх християн, що перейшли в іслам. Сприймали світ за допомогою тріад: Аллаха, Мухаммеда і Алі, мали ритуальну їжу з вина, хліба і сиру. У фольклорі бекташі завжди виступають у вигляді вільнодумців, що живуть за межами норм традиційного ісламського права.

Історія

Всі яничари були приписані до ордену, і шейх (настоятель) дервішів був почесним командиром 99-ї роти яничарського корпусу. Після розформування яничарів у 1826 орден позбувся привілейованого статусу, а після революції Кемаля у 1925 бекташі були змушені покинути межі Туреччини і осіли в Албанії, де з орденом було пов'язано до 20% місцевого населення. У 1967 всі монастирі бекташів були закриті комуністичним урядом, але у 1990 почалося їх відродження. У 1954 громада бекташів з'явилася в США.

Доктрина

Засновник ордену, за словами Ефлакі, не дотримувався правил шаріату і ніколи не молився. Основні ідеї ордену полягали в повазі до інших і терпимості. Бекташі поділяють загальну суфійську доктрину вахдад ал-вуджуд і алегоричне розуміння Корану і шаріату. Вони святкують Навруз як день народження Алі і практикують щорічну сповідь наставнику.

Ієрархія

Дедебаба — вищий ранг в ієрархії.
Халіф-баба
Баба — голова громади; отець, батько.
Дервіш — самостійний бекташ-одиночка.
Мухіп (محب) — другий ступінь посвяти
Ашик (عاشق) — перший щабель присвяти; коханець, кандидат на вступ до ордену Бекташі.

Цікаві факти

На відміну від інших напрямів ісламу, бекташі допускають вживання алкоголю.

Примітки

Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300–1600 / Пер. з англ. О. Галенко; наук. ред. В. Остапчук; Інститут сходознавства НАН України. — Київ: Критика, 1998. — С. 244.

Джерела

Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300–1600 / Пер. з англ. О. Галенко; наук. ред. В. Остапчук; Інститут сходознавства НАН України. — Київ: Критика, 1998. — С. 244.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бекташі

The Bektashi order of Sufis [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]

[Іна-1] Іналджик, Г. Османська імперія: класична доба 1300–1600 / Пер. з англ. О. Галенко; наук. ред. В. Остапчук; Інститут сходознавства НАН України. — Київ: Критика, 1998. — С. 244.