Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хімба — народ (20-50 тис. осіб), що живе в північній Намібії в області Кунене. Хімба — кочовий народ, що веде своє походження від народу гереро. Вони розмовляють мовою (англ. Otjihimba), діалектом мови гереро.
| Хімба | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 20 000 — 50 000 |
| Ареал | Намібія |
| Мова | , діалект гереро |
| Релігія | Традиційні вірування |
Походження
Хімба (разом з гереро) мігрували в Намібію зі східної Африки кілька сотень років тому. Близько 150 років тому гереро відділилися від хімба і переселилися далі на південь.
Господарські заняття
Хімба займаються розведенням рогатої худоби, кіз і овець. Жінки є відповідальними за доїння корів. Також жінки піклуються про дітей (одна жінка може взяти на себе турботу про дітей іншої). Крім цього жінки часто виконують важчу роботу, ніж чоловіки: носять воду в село і будують будинки.
Житло
Будинки хімба мають конусоподібну форму і будуються з молодих дерев, які потім покриваються брудом і гноємr.
Вірування
Хімба зберегли свої традиційні вірування в тому числі культ предків і ритуали, пов'язані зі священним вогнем (окоруво), які вважаються важливою сполучною ланкою між світом живих і загробним світом. Священний вогонь підтримується поки живий глава племені. Коли ж він помирає, його будинок руйнують, а вогонь гасять. Його сім'я всю ніч здійснює ритуальні танці. Перед похованням вождя всі говорять йому: «Karepo nawa», що можна перекласти як «не хворій».
Одяг
Для хімба зачіска, одяг і прикраси мають важливе значення в їх традиційній культурі. Навіть новонароджених немовлят прикрашають перловим намистом, а старші діти носять браслети з міді, прикрашені черепашками.
Жінки хімба носять спідниці з цапиної шкіри, прикрашені черепашками і ювелірними виробами з міді. І чоловіки і жінки покривають своє тіло сумішшю з охри, жиру і попелу, щоб захистити шкіру від сонця. Досить часто в цю пасту (otjize) додається ароматична смола чагарнику омузумба (Klaus G. Förg 2004: 145). Ця суміш надає їх шкірі червонуватий відтінок, який символізує кров, яка своєю чергою символізує життя.
Жінки заплітають одна одній коси і також покривають їх цією сумішшю. За зачіскою жінки можна визначити її сімейний стан. Зачіски чоловіків також відображають їх сімейний стан. Наприклад, одружені чоловіки носять тюрбани.
Сучасний одяг у хімба практично відсутній, але якщо він і з'являється, то його отримують чоловіки.
Із сучасних предметів побуту хімба використовують тільки пластикові пляшки і целофанові пакетики, для зберігання речей, і прикрас.
Родовий лад
Через суворість клімату пустелі, в якій живуть хімба, і їх ізольованості від зовнішнього світу, плем'я зуміло зберегти свій традиційний спосіб життя. Хімба живуть в родовому ладі, заснованому на .
Згідно з концепцією білатерального спадкування, кожен член племені належить до двох кланів: по батьківській лінії (патріклан) і по материнській лінії (матріклан). Очолюють клани найстаріші чоловіки. Сини живуть в клані свого батька і матері, а дочки, коли виходять заміж, вирушають жити в клан чоловіка.
Історія
У середині 1800-х хімба були розорені плем'ям нама, і їм довелося займатися полюванням. У зв'язку з цими подіями хімба отримали назву тжимба, що походить від місцевої назви тварини трубкозуба. Багато хімба переселилися в Анголу, де їх стали називати овахімба, що означає «жебрак». Лідер хімба, Віта, також покинув плем'я. Після Першої світової війни він переселився зі своїми людьми назад у Намібію.
У 1904 році хімба зазнали геноциду з боку німецької колоніальної держави під керівництвом Лотара фон Трота, яка винищила інші народи Намібії, зокрема, гереро та нама.
У 1980-х хімба практично припинили своє існування. Найжорстокіша посуха згубила 90 % рогатої худоби, тому багато хімба покинули плем'я і як біженці вирушили в місто Опуво.
У 1990-х хімба почали своє відродження. Уряд Намібії забезпечує дітей хімба мобільними школами.
Примітки
- О племени Химба. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 8 серпня 2012.
- Henrica von der Behrens (2003). Gartenbau der Himba: Ackerbauliche Bodennutzung einer pastoralnomadischen Gruppe im Nordwesten Namibias (нім.). Köln: Institut für Völkerkunde. с. 64.
Література
- Klaus G. Förg / Gerhard Burkl: Himba. Namibias ockerrotes Volk, Rosenheimer Verlagshaus 2004. P. 145.
- Пінчук, Віктор; "Третя Афровилазка" (рос. м.), Фенікс; 2013;
Посилання
- Фотографії племені Хімба [ 5 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Himba narod 20 50 tis osib sho zhive v pivnichnij Namibiyi v oblasti Kunene Himba kochovij narod sho vede svoye pohodzhennya vid narodu gerero Voni rozmovlyayut movoyu angl Otjihimba dialektom movi gerero HimbaKilkist 20 000 50 000Areal NamibiyaMova dialekt gereroReligiya Tradicijni viruvannyaPohodzhennyaHimba razom z gerero migruvali v Namibiyu zi shidnoyi Afriki kilka soten rokiv tomu Blizko 150 rokiv tomu gerero viddililisya vid himba i pereselilisya dali na pivden Gospodarski zanyattyaHimba zajmayutsya rozvedennyam rogatoyi hudobi kiz i ovec Zhinki ye vidpovidalnimi za doyinnya koriv Takozh zhinki pikluyutsya pro ditej odna zhinka mozhe vzyati na sebe turbotu pro ditej inshoyi Krim cogo zhinki chasto vikonuyut vazhchu robotu nizh choloviki nosyat vodu v selo i buduyut budinki ZhitloTradicijnij budinok himba Budinki himba mayut konusopodibnu formu i buduyutsya z molodih derev yaki potim pokrivayutsya brudom i gnoyemr ViruvannyaHimba zberegli svoyi tradicijni viruvannya v tomu chisli kult predkiv i rituali pov yazani zi svyashennim vognem okoruvo yaki vvazhayutsya vazhlivoyu spoluchnoyu lankoyu mizh svitom zhivih i zagrobnim svitom Svyashennij vogon pidtrimuyetsya poki zhivij glava plemeni Koli zh vin pomiraye jogo budinok rujnuyut a vogon gasyat Jogo sim ya vsyu nich zdijsnyuye ritualni tanci Pered pohovannyam vozhdya vsi govoryat jomu Karepo nawa sho mozhna pereklasti yak ne hvorij OdyagZhinka himba Dlya himba zachiska odyag i prikrasi mayut vazhlive znachennya v yih tradicijnij kulturi Navit novonarodzhenih nemovlyat prikrashayut perlovim namistom a starshi diti nosyat brasleti z midi prikrasheni cherepashkami Himba na obkladinci knigi Zhinki himba nosyat spidnici z capinoyi shkiri prikrasheni cherepashkami i yuvelirnimi virobami z midi I choloviki i zhinki pokrivayut svoye tilo sumishshyu z ohri zhiru i popelu shob zahistiti shkiru vid soncya Dosit chasto v cyu pastu otjize dodayetsya aromatichna smola chagarniku omuzumba Klaus G Forg 2004 145 Cya sumish nadaye yih shkiri chervonuvatij vidtinok yakij simvolizuye krov yaka svoyeyu chergoyu simvolizuye zhittya Zhinki zaplitayut odna odnij kosi i takozh pokrivayut yih ciyeyu sumishshyu Za zachiskoyu zhinki mozhna viznachiti yiyi simejnij stan Zachiski cholovikiv takozh vidobrazhayut yih simejnij stan Napriklad odruzheni choloviki nosyat tyurbani Suchasnij odyag u himba praktichno vidsutnij ale yaksho vin i z yavlyayetsya to jogo otrimuyut choloviki Iz suchasnih predmetiv pobutu himba vikoristovuyut tilki plastikovi plyashki i celofanovi paketiki dlya zberigannya rechej i prikras Rodovij ladCherez suvorist klimatu pusteli v yakij zhivut himba i yih izolovanosti vid zovnishnogo svitu plem ya zumilo zberegti svij tradicijnij sposib zhittya Himba zhivut v rodovomu ladi zasnovanomu na Zgidno z koncepciyeyu bilateralnogo spadkuvannya kozhen chlen plemeni nalezhit do dvoh klaniv po batkivskij liniyi patriklan i po materinskij liniyi matriklan Ocholyuyut klani najstarishi choloviki Sini zhivut v klani svogo batka i materi a dochki koli vihodyat zamizh virushayut zhiti v klan cholovika IstoriyaU seredini 1800 h himba buli rozoreni plem yam nama i yim dovelosya zajmatisya polyuvannyam U zv yazku z cimi podiyami himba otrimali nazvu tzhimba sho pohodit vid miscevoyi nazvi tvarini trubkozuba Bagato himba pereselilisya v Angolu de yih stali nazivati ovahimba sho oznachaye zhebrak Lider himba Vita takozh pokinuv plem ya Pislya Pershoyi svitovoyi vijni vin pereselivsya zi svoyimi lyudmi nazad u Namibiyu U 1904 roci himba zaznali genocidu z boku nimeckoyi kolonialnoyi derzhavi pid kerivnictvom Lotara fon Trota yaka vinishila inshi narodi Namibiyi zokrema gerero ta nama U 1980 h himba praktichno pripinili svoye isnuvannya Najzhorstokisha posuha zgubila 90 rogatoyi hudobi tomu bagato himba pokinuli plem ya i yak bizhenci virushili v misto Opuvo U 1990 h himba pochali svoye vidrodzhennya Uryad Namibiyi zabezpechuye ditej himba mobilnimi shkolami PrimitkiO plemeni Himba Arhiv originalu za 18 serpnya 2012 Procitovano 8 serpnya 2012 Henrica von der Behrens 2003 Gartenbau der Himba Ackerbauliche Bodennutzung einer pastoralnomadischen Gruppe im Nordwesten Namibias nim Koln Institut fur Volkerkunde s 64 LiteraturaKlaus G Forg Gerhard Burkl Himba Namibias ockerrotes Volk Rosenheimer Verlagshaus 2004 P 145 Pinchuk Viktor Tretya Afrovilazka ros m Feniks 2013 ISBN 978 617 671 039 4PosilannyaHimba u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Fotografiyi plemeni Himba 5 listopada 2016 u Wayback Machine