Соціáльна філосóфія — розділ філософії, покликаний відповісти на питання про те, що є суспільство і яке місце займає в ньому людина.
Соціальна філософія в цьому розумінні зближується з теоретичною соціологією. Відмінність полягає перш за все в тому, що соціологія займається аналізом суспільства і виявленням закономірностей в його існуванні тоді як філософія виконує критичну функцію. Соціальна проблематика у філософії сходить до античної традиції і перш за все до текстів Платона («Держава») і Арістотеля («Політика»).
Предмет соціальної філософії
Соціальна філософія розглядає соціальні інститути як певну сукупність закладів та установ, що відповідає соціальній структурі суспільства; сукупність соціальних умов та культурних зразків, які визначають стійкі форми соціальної поведінки та діяльності; систему поведінки згідно з цими нормами. В економічній сфері суспільної діяльності є такі інститути, як розподіл праці, власність, заробітна плата та ін.; в політичній — держава, армія, партія і т. ін.; в духовній — мораль, право, мистецтво, наука, релігія тощо. Соціальна філософія розглядає й такі інститути, як сім'я, виховання, культура. Функції цих інститутів досить своєрідні: вони заохочують діяльність осіб, що входять до них, і приймають як свої їхні домінантні норми. Інститути регулюють поведінку та діяльність, що суперечать цим нормам, контролюють та упорядковують їх згідно із своїми принципами.
Розгалужена система інституціональності притаманна лише людству. Інституціональність діяльності — характерна риса соціальності людського життя. Вивчення його з цього боку — надзвичайно складне й актуальне завдання. Розгляд діяльності з боку інституціональності людського спілкування дає змогу говорити про суспільство як систему різноманітних та розгалужених стосунків між людьми — систему суспільних відносин. Вони виникають між людьми в процесі їхньої діяльності та спілкування, становлять суспільну форму діяльного спілкування, закріплюються (й охороняються) певними соціальними інститутами, постають як своєрідні магістралі (нормативні системи), згідно з якими здійснюються діяльність і стосунки людей між собою. Суспільство — це система суспільних відносин людей у різноманітних підрозділах життєдіяльності.
Основні концепції
Серед найвпливовіших філософських і соціологічних концепцій суспільства можна відзначити марксизм (Маркс, Енґельс) і неомарксизм (Георг Лукач), ліберальну теорію (фон Мізес, Гаєк), теорію масового суспільства (Ортега-і-Гассет), теорію суспільства (), теорію тоталітарного суспільства (Юнґер, Арендт, Мангайм), теорію розвинутого індустріального суспільства франкфуртської школи ( і Адорно, Маркузе), теорію постіндустріального суспільства і інформаційного суспільства (Белл, Елвін Тофлер), теорію суспільства «пізнього модерну» (Ентоні Ґідденс) і теорію імперського глобалізму ( і Негрі).
Соціально-філософський аналіз
Соціально-філософський аналіз виходить з ширшого принципу: розглядає сукупність суспільних відносин безвідносно до поділу їх на первинні й вторинні, як такі, що в певних історичних умовах можуть відігравати як провідну, так і другорядну роль. Зі своїми рольовими функціями суспільні відносини можуть мінятись місцями. Наприклад, політика може передувати економіці; морально-культурне зубожіння нації може звести нанівець грандіозні економіко-соціальні задуми. Мистецтво управління суспільством вимагає теоретичного хисту у визначенні суспільних пріоритетів, а не догматичного посилання на те, що економічні підвалини мають обумовити інші соціальні процеси. Усі суспільні відносини органічно пов'язані між собою і проникають одне в одне.
Більш-менш однозначне визначення їх можливе лише в абстракції, на рівні теоретичного аналізу. Реальне життя суспільства характеризується химерним плетивом суспільних взаємозв'язків і стосунків. Розібратись у цьому плетиві завжди надзвичайно важко. Суспільство — це єдина, цілісна система. Саме тому соціальна філософія обережно ставиться до інтерпретації її в контексті дилеми первинності — вторинності суспільних відносин, підкреслює їхній органічний взаємозв'язок, цілісність пізнання яких розцінює як більш евристичний принцип, ніж дилеми. Зазначена цілісність системи суспільних відносин позначається категорією «спосіб життя», що замикає теоретичну модель суспільства, синтезує різноманітні життєві процеси, підводить їх до єдиної й незаперечної основи — людини як самоцілі суспільно-історичного розвитку. Спосіб життя — це синтетична характеристика сукупності типових видів життєдіяльності людей (індивідів та соціальних спільнот) у єдності з умовами життя суспільства. Спосіб життя охоплює всі сфери суспільства: працю і побут, суспільне життя й культуру, поведінку (стиль життя) людей та їхні духовні цінності. Він реалізується через діяльність, виробництво, в якому виділяються такі провідні елементи: безпосереднє виробництво, розподіл, обмін, споживання. Звичайно, матеріальні та духовні блага створюються в сфері безпосереднього виробництва. Щоб було що споживати (обмінювати, розподіляти), треба щось виробляти. Внаслідок цього робиться висновок про пріоритетність безпосерднього виробництва в системі способу життя людей. Все це не викликає сумнівів. Вони з'являються згодом, після аналізу реального життєвого процесу на основі абсолютизації визначальної ролі виробництва в суспільному житті й фактичному нехтуванні такими елементами, як розподіл, обмін, споживання, соціальна сфера, культура тощо.
Пріоритетність виробництва за рахунок інших складових частин суспільної цілісності не забезпечить якісного способу життя. Він визначається не лише безпосереднім виробництвом, а й усією системою суспільних відносин. Спосіб життя відбиває також рівень розвитку духовної культури суспільства, наявні типи світогляду, моральні норми, ціннісні орієнтації, що реалізуються у вчинках і діях людей, у їхньому ставленні до праці, інших людей, різних соціальних груп і суспільства в цілому.
Соціальна філософія наголошує на пріоритетності кожного елемента способу життя, на цілісності суспільства як соціальної системи, що функціонує завдяки виробництву й постає як живий організм з усіма особливостями економічних, соціально-політичних, ідеологічних, культурних, побутових, сімейних та інших соціальних відносин, які безпосередньо характеризують життєдіяльність людей. У центрі суспільства — людина. Без неї воно не існує. Які б матеріальні цінності не нагромадили люди — будівлі, знаряддя праці тощо — все це вмирає після того, як його залишили люди. Людина — суб'єкт і головна дійова особа суспільства. Цей висновок лишається незаперечним незалежно від теоретичних побудов та ідеологічних домінант суспільного розвитку.
Див. також
Література
- Андрущенко В. П., Михальченко М. І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. Видання у двох томах. Том 2.- К.: Генеза, 1993. - 317 с.
- Андрущенко В. Історія соціальної філософії. Західноєвропейський контекст. – К.: Тандем, 2000. – 416 с.
- (рос.) Вольф Р. П. О философии. — М, 1996.
- (рос.) Тоффлер Э. Третья волна. — М., 2002.
- (рос.) Фофанов В. П. // Гуманитарные науки. — 1997. — № 3
Посилання
- Социальная и политическая философия на портале «Философия в России»
- Социальная философия в Электронной библиотеке по философии
- Статті й книги з соціальної філософії на сайті журналу «Скепсис» (рос.)
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Вересень 2010) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Socialna filosofiya rozdil filosofiyi poklikanij vidpovisti na pitannya pro te sho ye suspilstvo i yake misce zajmaye v nomu lyudina Socialna filosofiya v comu rozuminni zblizhuyetsya z teoretichnoyu sociologiyeyu Vidminnist polyagaye persh za vse v tomu sho sociologiya zajmayetsya analizom suspilstva i viyavlennyam zakonomirnostej v jogo isnuvanni todi yak filosofiya vikonuye kritichnu funkciyu Socialna problematika u filosofiyi shodit do antichnoyi tradiciyi i persh za vse do tekstiv Platona Derzhava i Aristotelya Politika Predmet socialnoyi filosofiyiSocialna filosofiya rozglyadaye socialni instituti yak pevnu sukupnist zakladiv ta ustanov sho vidpovidaye socialnij strukturi suspilstva sukupnist socialnih umov ta kulturnih zrazkiv yaki viznachayut stijki formi socialnoyi povedinki ta diyalnosti sistemu povedinki zgidno z cimi normami V ekonomichnij sferi suspilnoyi diyalnosti ye taki instituti yak rozpodil praci vlasnist zarobitna plata ta in v politichnij derzhava armiya partiya i t in v duhovnij moral pravo mistectvo nauka religiya tosho Socialna filosofiya rozglyadaye j taki instituti yak sim ya vihovannya kultura Funkciyi cih institutiv dosit svoyeridni voni zaohochuyut diyalnist osib sho vhodyat do nih i prijmayut yak svoyi yihni dominantni normi Instituti regulyuyut povedinku ta diyalnist sho superechat cim normam kontrolyuyut ta uporyadkovuyut yih zgidno iz svoyimi principami Rozgaluzhena sistema institucionalnosti pritamanna lishe lyudstvu Institucionalnist diyalnosti harakterna risa socialnosti lyudskogo zhittya Vivchennya jogo z cogo boku nadzvichajno skladne j aktualne zavdannya Rozglyad diyalnosti z boku institucionalnosti lyudskogo spilkuvannya daye zmogu govoriti pro suspilstvo yak sistemu riznomanitnih ta rozgaluzhenih stosunkiv mizh lyudmi sistemu suspilnih vidnosin Voni vinikayut mizh lyudmi v procesi yihnoyi diyalnosti ta spilkuvannya stanovlyat suspilnu formu diyalnogo spilkuvannya zakriplyuyutsya j ohoronyayutsya pevnimi socialnimi institutami postayut yak svoyeridni magistrali normativni sistemi zgidno z yakimi zdijsnyuyutsya diyalnist i stosunki lyudej mizh soboyu Suspilstvo ce sistema suspilnih vidnosin lyudej u riznomanitnih pidrozdilah zhittyediyalnosti Osnovni koncepciyiSered najvplivovishih filosofskih i sociologichnih koncepcij suspilstva mozhna vidznachiti marksizm Marks Engels i neomarksizm Georg Lukach liberalnu teoriyu fon Mizes Gayek teoriyu masovogo suspilstva Ortega i Gasset teoriyu suspilstva teoriyu totalitarnogo suspilstva Yunger Arendt Mangajm teoriyu rozvinutogo industrialnogo suspilstva frankfurtskoyi shkoli i Adorno Markuze teoriyu postindustrialnogo suspilstva i informacijnogo suspilstva Bell Elvin Tofler teoriyu suspilstva piznogo modernu Entoni Giddens i teoriyu imperskogo globalizmu i Negri Socialno filosofskij analizSocialno filosofskij analiz vihodit z shirshogo principu rozglyadaye sukupnist suspilnih vidnosin bezvidnosno do podilu yih na pervinni j vtorinni yak taki sho v pevnih istorichnih umovah mozhut vidigravati yak providnu tak i drugoryadnu rol Zi svoyimi rolovimi funkciyami suspilni vidnosini mozhut minyatis miscyami Napriklad politika mozhe pereduvati ekonomici moralno kulturne zubozhinnya naciyi mozhe zvesti nanivec grandiozni ekonomiko socialni zadumi Mistectvo upravlinnya suspilstvom vimagaye teoretichnogo histu u viznachenni suspilnih prioritetiv a ne dogmatichnogo posilannya na te sho ekonomichni pidvalini mayut obumoviti inshi socialni procesi Usi suspilni vidnosini organichno pov yazani mizh soboyu i pronikayut odne v odne Bilsh mensh odnoznachne viznachennya yih mozhlive lishe v abstrakciyi na rivni teoretichnogo analizu Realne zhittya suspilstva harakterizuyetsya himernim pletivom suspilnih vzayemozv yazkiv i stosunkiv Rozibratis u comu pletivi zavzhdi nadzvichajno vazhko Suspilstvo ce yedina cilisna sistema Same tomu socialna filosofiya oberezhno stavitsya do interpretaciyi yiyi v konteksti dilemi pervinnosti vtorinnosti suspilnih vidnosin pidkreslyuye yihnij organichnij vzayemozv yazok cilisnist piznannya yakih rozcinyuye yak bilsh evristichnij princip nizh dilemi Zaznachena cilisnist sistemi suspilnih vidnosin poznachayetsya kategoriyeyu sposib zhittya sho zamikaye teoretichnu model suspilstva sintezuye riznomanitni zhittyevi procesi pidvodit yih do yedinoyi j nezaperechnoyi osnovi lyudini yak samocili suspilno istorichnogo rozvitku Sposib zhittya ce sintetichna harakteristika sukupnosti tipovih vidiv zhittyediyalnosti lyudej individiv ta socialnih spilnot u yednosti z umovami zhittya suspilstva Sposib zhittya ohoplyuye vsi sferi suspilstva pracyu i pobut suspilne zhittya j kulturu povedinku stil zhittya lyudej ta yihni duhovni cinnosti Vin realizuyetsya cherez diyalnist virobnictvo v yakomu vidilyayutsya taki providni elementi bezposerednye virobnictvo rozpodil obmin spozhivannya Zvichajno materialni ta duhovni blaga stvoryuyutsya v sferi bezposerednogo virobnictva Shob bulo sho spozhivati obminyuvati rozpodilyati treba shos viroblyati Vnaslidok cogo robitsya visnovok pro prioritetnist bezposerdnogo virobnictva v sistemi sposobu zhittya lyudej Vse ce ne viklikaye sumniviv Voni z yavlyayutsya zgodom pislya analizu realnogo zhittyevogo procesu na osnovi absolyutizaciyi viznachalnoyi roli virobnictva v suspilnomu zhitti j faktichnomu nehtuvanni takimi elementami yak rozpodil obmin spozhivannya socialna sfera kultura tosho Prioritetnist virobnictva za rahunok inshih skladovih chastin suspilnoyi cilisnosti ne zabezpechit yakisnogo sposobu zhittya Vin viznachayetsya ne lishe bezposerednim virobnictvom a j usiyeyu sistemoyu suspilnih vidnosin Sposib zhittya vidbivaye takozh riven rozvitku duhovnoyi kulturi suspilstva nayavni tipi svitoglyadu moralni normi cinnisni oriyentaciyi sho realizuyutsya u vchinkah i diyah lyudej u yihnomu stavlenni do praci inshih lyudej riznih socialnih grup i suspilstva v cilomu Socialna filosofiya nagoloshuye na prioritetnosti kozhnogo elementa sposobu zhittya na cilisnosti suspilstva yak socialnoyi sistemi sho funkcionuye zavdyaki virobnictvu j postaye yak zhivij organizm z usima osoblivostyami ekonomichnih socialno politichnih ideologichnih kulturnih pobutovih simejnih ta inshih socialnih vidnosin yaki bezposeredno harakterizuyut zhittyediyalnist lyudej U centri suspilstva lyudina Bez neyi vono ne isnuye Yaki b materialni cinnosti ne nagromadili lyudi budivli znaryaddya praci tosho vse ce vmiraye pislya togo yak jogo zalishili lyudi Lyudina sub yekt i golovna dijova osoba suspilstva Cej visnovok lishayetsya nezaperechnim nezalezhno vid teoretichnih pobudov ta ideologichnih dominant suspilnogo rozvitku Div takozhSocialne vchennya katolickoyi cerkviLiteraturaAndrushenko V P Mihalchenko M I Suchasna socialna filosofiya Kurs lekcij Vidannya u dvoh tomah Tom 2 K Geneza 1993 317 s Andrushenko V Istoriya socialnoyi filosofiyi Zahidnoyevropejskij kontekst K Tandem 2000 416 s ros Volf R P O filosofii M 1996 ros Toffler E Tretya volna M 2002 ros Fofanov V P Gumanitarnye nauki 1997 3PosilannyaSocialnaya i politicheskaya filosofiya na portale Filosofiya v Rossii Socialnaya filosofiya v Elektronnoj biblioteke po filosofii Statti j knigi z socialnoyi filosofiyi na sajti zhurnalu Skepsis ros Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Veresen 2010