Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Волден два (Другий Волден, Волден-2) (англ. Walden Two) — утопічний роман американського психолога та письменника Берреса Фредеріка Скіннера, де йдеться про існування людини подалі від суспільства.
| Волден два | ||||
|---|---|---|---|---|
| Walden Two | ||||
| | ||||
| Жанр | наукова фантастика, утопія | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Беррес Фредерік Скіннер | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | 1948 | |||
| Видавництво | Macmillan Publishers[1] | |||
| | ||||
Історія роману
написання стало наслідком кризи середини життя, який автор пережив у віці 41 року. Він зміг подолати депресію, повернувшись до своєї юнацької мрії стати письменником. Захоплений особистими і професійними конфліктами, він висловив свій відчай в книзі, розповідаючи про долю Т. Є. Фрайзера.
До початку 1960-х років було продано лише декілька тисяч примірників, проте у 1990 році, в рік смерті Б. Ф. Скіннера, було продано близько 2,5 мільйонів примірників.
Сюжет
Одним з центральних персонажів є університетський професор психології Беррес зустрічає двох своїх випускників, які в пошуках кращого життя після Другої світової війни, приходять до нього за порадою. Хлопці наштовхнулися на статтю, що розповідає про принципово новий устрій суспільства, реалізованому у 1930-х роках в місці під назвою «Волден Два». Берріс знає автора статті, оскільки це його одногрупник Т. Е. Фрайзєр. Разом з учнями та їх подружками, а також зі своїм колегою Касл, професором філософії і етіки, вирушає в це місце на тиждень, щоб побачити все своїми очима. Вся книга є великою і детальною екскурсія «Волденом Два», що проводить Фрайзер.
«Волден Два» виявляється громадою близько 1 тис. осіб, практично самодостатньою. Власне виробництво землеробської продукції, одягу, меблів і навіть будівельного матеріалу, власна медицина, освіта, наука і неймовірно добре розвинені мистецтва — симфонічні оркестри, театральні групи, живопис. Працюють люди по 4 години на день, одягаються добре і зі смаком, великими натовпами не збираються, до політики, паління і алкоголь жодного інтересу не мають, багато читають й відпочивають, відчувають себе абсолютно вільними.
Стратегічні цілі спільноти визначають 6 планувальників (3 чоловіка і 3 жінки). Їх ніхто не знає і немає необхідності обирати їх за принципом демократії. Існує Рада планувальників, що контролює управлінців та здійснює деякі судові функції. Виконання здійснюють управлінці з різних напрямків — охорони здоров'я, їжі, політиці. Реальної влади або популярності статус управлінця не дає, але дозволяє виконувати складнішу і цікавішу роботу, тим, хто цього хоче. Управлінці не мають права застосовувати насильницьку силу, оскільки кожен член громади самовмотивований. Далій йдуть працівники, які виконують основні роботи. Окремою групою є вчені, які проводять досліди з розведення рослин і тварин, контролю поведінки немовлят, освітніх процесів, використання сировини.
Із зовнішнім світом співтовариство контактує в міру потреби. Дітям влаштовують екскурсії до міст, щоб ті бачили всі принади і недоліки іншої цивілізації. Спільнота платить податки, і закуповує необхідні речі, які не можна зробити самим. Також продає щось, що самим не потрібно, але в мінімальних обсягах. Управлінці політики, ознайомившись детально з програмами кандидатів голосують на загальноамериканських виборах від імені всіх мешканців «Волдена Два».
Економіка побудована на «принципі кредитів». За добу треба виконувати роботу рівну 4 «кредитам» — і тоді можна безоплатно користуватися їжею, одягом і всіма благами місцевої цивілізації. Роботу розподіляє спеціальний управлінець, який знає яка робота варта скількох кредитів на годину. Так, важка і брудна робота дорівнює 2 кредитам на годину, а малюнок на стіні — півкредіта на годину. Купити на ці кредити нічого не можна — в їдальні все безкоштовно, за принципом шведського столу. Кіно і концерти теж з відкритим доступом. Житло розподіляється за принципом розсудливості, родинам надаються великі кімнати. Кожен вільний обладнати їх як заманеться.
Діти, що народжуються тут, знаходиться не з батьками, а в загальній будівлі (на кшталт «ясел»), де про них піклується персонал зі зручним обладнанням. Діти належать всій громаді, що дозволяє бути щасливим навіть тим, хто не може мати дітей, так само як і всі дорослі, належать всім дітям, а не лише рідним, що дозволяє дітям брати приклад з кого їм бажається. Це знімає відмінності між родинами й взагалі анулює інститут сім'ї, як застарілий. Як колись родоплемінний лад був замінений ефективнішим способом організації суспільства, так і тут колективна турбота про дитину краще готує його до відкритого світу. Після «ясел» дитина вирушає до школи, де немає вчителів, її лише «спрямовують» в своєму прагненні пізнати світ. Вона вчить тільки те, що хоче вчити, і розвивається тільки в тому, що їй цікаво. При цьому в «Волдені Два» не вчать історію, тому що не вважають її важливою для сприйняття дійсного світу. Дитина починає виконувати маленьку нескладну роботу з самого дитинства і коли досягає 16 років вже повністю самостійна особа, яка може заводити дітей. Тут заохочують раннє народження дітей, щоб до 21, народивши 4 дітей, дівчина була вже повністю вільна від дітонародження і займалася роботою і саморозвитком.
Люди тут не прагнуть виділитися серед інших, не вшановують героїв, поважають кожну людину, незалежно від того, прибиральник він або управлінець. Змалку вчаться виконувати свою роботу з повагою, задоволенням, терпимістю і самоконтролем, не чекаючи схвалення. Заборонено обговорювати чутки і плітки. Головна цінність — саморозвиток людини, а не речі. Вони працюють щоб було все, що потрібно для гарного життя, але не в надлишку. В надлишку тут тільки вільний час, який люди витрачають на приємності. Люди не відчувають депресій або самотності, заздрості чи жадібності. Якщо хтось бунтує і робить щось погане, до нього ставляться як до нездоровій людині і з ним працює психолог (консультант громади).
Наприкінці двоє молодиків записуються до товариства. Касл, оголошує себе прихильником американської демократії, звинувачує Фрайзєра у прихованій диктатурі. Той відповідає, що в «Волден Два» вільний відбудь-яких форм деспотизму, навіть від «деспотизму демократії». Касл і Берерс повертаються до себе. Але останній через деякий час відмовляється від викладання та повертається й вступає до «Волдена Два».
Теми
- поведінкова класифікація
- політична етика
- освітня філософія
- статева рівність
- загальне благо
- історіографія,
- свобода загалом і свобода волі,
- дилема американської демократії і радянського комунізму.
Критика
Назва «Волден Два» є алюзією на книгу «Волден, або Життя в лісах» американського письменника та суспільного діяча Генрі Девіда Торо. На думку прихильників біхевіоризму роман Б. Ф. Скіннера є на кшталт уявного експерименту з побудови іншої, ефективнішої моделі суспільства в рамках теорії поведінкової психології. Автор закликає до корінної перебудови всього суспільного ладу і висуває свою сцієнтистську концепцію суспільства майбутнього. За нею, суспільство має бути перебудована на основі біхевіористського принципу підкріплення.
Низка вчених розглядають роман, як відображення наслідків відмови людей від свободи волі, включаючи відмову від твердження, що поведінка людини контролюється некорпоральной сутністю, такий як дух або душа. Є відзеркалення теорії, що поведінка живих організмів, насамперед людей, визначається екологічними змінними, і зміна навколишнього соціального і економічного середовища може виробляти нову соціокультурну систему.
Гуманістичні сучасники автора дорювнювали «Волден Два» антиутопіям Дж. Оруелла і О.Хакслі. Британський поет Стівен Спендер назвав його ідеї різновидом фашизму без сліз.
Дослідники початку XXI століття розглядають у товаристві, змальованому автором якесь чудернацьке поєднання феодальної доби та суспільно-економічних відносин в СРСР.
Вплив
Прихильники ідей роману в США створили декілька комун і громад, де намагалися відобразити суспільство, змальовано Б. Ф. Скіннером.
- 1953 рік. У Лінкольні група сімей із Массачусетського технологічного інституту на чолі з Ранульфом Грасом та його дружиною Енн, утворила громаду, збудувала 23 будинки на 16 га. Цей район став знаний як Браун-Вуд.
- 1955 рік. У Нью-Гейвені група під керівництвом Артура Гладстона спробувала створити співтовариство, втім невдало.
- 1966 рік. У Гартленді (штат Мічиган) створено Волденвуд, де мешкало 83 дорослих та 4 дитини.
- 1966 року створено Асоціацію соціального дизайну (ASD), яка пропагувала «Волден Два». Її підрозділи діяли в Лос-Анджелесі, Альбукерке та Вашингтоні.
- 1967 рік. У окрузі Луїза було створено спільноту «Подвійних Дубів» (діє до тепер).
- 1969 рік. Кейт Міллер у місті Лоуренс заснував студентський колектив «Волденський будинок» (тепер знаний як «Соняшниковий будинок-11»).
- 1970 рік На захід від Барселони було створено громаду «Волден-7» Walden 7 з 1000 мешканців. Є соціально-архітектурним експериментом, що існує до тепер.
- 1971 рік. Роджер Ульріх в Каламазу заснував спільноту «Озерне село».
- 1971 рік. У Ермосійо засновано громаду Лос-Орконе. Згідно Б. Ф. Скіннеру побудова цієї комуни найбільше відповідає принципам його роману.
- 1971 рік. Мері Луїза Струм та Девід Норд у Вестфалії (штат Техас) заснували комуну під назвою «Ювілейна громада».
- 1973 рік. В окрузі Озарк засновано громаду «Східний вітер».
Джерела
- Ulrich, Roger E. (1973). Toward Experimental Living. Available on microfiche at Western Michigan University, Kalamazoo, Michigan.
- Beyond the Box: B.F. Skinner's Technology of Behavior from Laboratory to Life, 1950s–1970s. Alexandra Rutherford (2009). Toronto, Ontario: University of Toronto Press, 224 pages. .
- American Utopia and Social Engineering in Literature, Social Thought, and Political History[permanent dead link]. Swirski, Peter (2011). New York; Routledge. .
- WorldCat — 1971.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volden dva Drugij Volden Volden 2 angl Walden Two utopichnij roman amerikanskogo psihologa ta pismennika Berresa Frederika Skinnera de jdetsya pro isnuvannya lyudini podali vid suspilstva Volden dvaWalden TwoZhanr naukova fantastika utopiyaForma romanAvtor Berres Frederik SkinnerMova anglijskaOpublikovano 1948Vidavnictvo Macmillan Publishers 1 Istoriya romanunapisannya stalo naslidkom krizi seredini zhittya yakij avtor perezhiv u vici 41 roku Vin zmig podolati depresiyu povernuvshis do svoyeyi yunackoyi mriyi stati pismennikom Zahoplenij osobistimi i profesijnimi konfliktami vin visloviv svij vidchaj v knizi rozpovidayuchi pro dolyu T Ye Frajzera Do pochatku 1960 h rokiv bulo prodano lishe dekilka tisyach primirnikiv prote u 1990 roci v rik smerti B F Skinnera bulo prodano blizko 2 5 miljoniv primirnikiv SyuzhetOdnim z centralnih personazhiv ye universitetskij profesor psihologiyi Berres zustrichaye dvoh svoyih vipusknikiv yaki v poshukah krashogo zhittya pislya Drugoyi svitovoyi vijni prihodyat do nogo za poradoyu Hlopci nashtovhnulisya na stattyu sho rozpovidaye pro principovo novij ustrij suspilstva realizovanomu u 1930 h rokah v misci pid nazvoyu Volden Dva Berris znaye avtora statti oskilki ce jogo odnogrupnik T E Frajzyer Razom z uchnyami ta yih podruzhkami a takozh zi svoyim kolegoyu Kasl profesorom filosofiyi i etiki virushaye v ce misce na tizhden shob pobachiti vse svoyimi ochima Vsya kniga ye velikoyu i detalnoyu ekskursiya Voldenom Dva sho provodit Frajzer Volden Dva viyavlyayetsya gromadoyu blizko 1 tis osib praktichno samodostatnoyu Vlasne virobnictvo zemlerobskoyi produkciyi odyagu mebliv i navit budivelnogo materialu vlasna medicina osvita nauka i nejmovirno dobre rozvineni mistectva simfonichni orkestri teatralni grupi zhivopis Pracyuyut lyudi po 4 godini na den odyagayutsya dobre i zi smakom velikimi natovpami ne zbirayutsya do politiki palinnya i alkogol zhodnogo interesu ne mayut bagato chitayut j vidpochivayut vidchuvayut sebe absolyutno vilnimi Strategichni cili spilnoti viznachayut 6 planuvalnikiv 3 cholovika i 3 zhinki Yih nihto ne znaye i nemaye neobhidnosti obirati yih za principom demokratiyi Isnuye Rada planuvalnikiv sho kontrolyuye upravlinciv ta zdijsnyuye deyaki sudovi funkciyi Vikonannya zdijsnyuyut upravlinci z riznih napryamkiv ohoroni zdorov ya yizhi politici Realnoyi vladi abo populyarnosti status upravlincya ne daye ale dozvolyaye vikonuvati skladnishu i cikavishu robotu tim hto cogo hoche Upravlinci ne mayut prava zastosovuvati nasilnicku silu oskilki kozhen chlen gromadi samovmotivovanij Dalij jdut pracivniki yaki vikonuyut osnovni roboti Okremoyu grupoyu ye vcheni yaki provodyat doslidi z rozvedennya roslin i tvarin kontrolyu povedinki nemovlyat osvitnih procesiv vikoristannya sirovini Iz zovnishnim svitom spivtovaristvo kontaktuye v miru potrebi Dityam vlashtovuyut ekskursiyi do mist shob ti bachili vsi prinadi i nedoliki inshoyi civilizaciyi Spilnota platit podatki i zakupovuye neobhidni rechi yaki ne mozhna zrobiti samim Takozh prodaye shos sho samim ne potribno ale v minimalnih obsyagah Upravlinci politiki oznajomivshis detalno z programami kandidativ golosuyut na zagalnoamerikanskih viborah vid imeni vsih meshkanciv Voldena Dva Ekonomika pobudovana na principi kreditiv Za dobu treba vikonuvati robotu rivnu 4 kreditam i todi mozhna bezoplatno koristuvatisya yizheyu odyagom i vsima blagami miscevoyi civilizaciyi Robotu rozpodilyaye specialnij upravlinec yakij znaye yaka robota varta skilkoh kreditiv na godinu Tak vazhka i brudna robota dorivnyuye 2 kreditam na godinu a malyunok na stini pivkredita na godinu Kupiti na ci krediti nichogo ne mozhna v yidalni vse bezkoshtovno za principom shvedskogo stolu Kino i koncerti tezh z vidkritim dostupom Zhitlo rozpodilyayetsya za principom rozsudlivosti rodinam nadayutsya veliki kimnati Kozhen vilnij obladnati yih yak zamanetsya Diti sho narodzhuyutsya tut znahoditsya ne z batkami a v zagalnij budivli na kshtalt yasel de pro nih pikluyetsya personal zi zruchnim obladnannyam Diti nalezhat vsij gromadi sho dozvolyaye buti shaslivim navit tim hto ne mozhe mati ditej tak samo yak i vsi dorosli nalezhat vsim dityam a ne lishe ridnim sho dozvolyaye dityam brati priklad z kogo yim bazhayetsya Ce znimaye vidminnosti mizh rodinami j vzagali anulyuye institut sim yi yak zastarilij Yak kolis rodopleminnij lad buv zaminenij efektivnishim sposobom organizaciyi suspilstva tak i tut kolektivna turbota pro ditinu krashe gotuye jogo do vidkritogo svitu Pislya yasel ditina virushaye do shkoli de nemaye vchiteliv yiyi lishe spryamovuyut v svoyemu pragnenni piznati svit Vona vchit tilki te sho hoche vchiti i rozvivayetsya tilki v tomu sho yij cikavo Pri comu v Voldeni Dva ne vchat istoriyu tomu sho ne vvazhayut yiyi vazhlivoyu dlya sprijnyattya dijsnogo svitu Ditina pochinaye vikonuvati malenku neskladnu robotu z samogo ditinstva i koli dosyagaye 16 rokiv vzhe povnistyu samostijna osoba yaka mozhe zavoditi ditej Tut zaohochuyut rannye narodzhennya ditej shob do 21 narodivshi 4 ditej divchina bula vzhe povnistyu vilna vid ditonarodzhennya i zajmalasya robotoyu i samorozvitkom Lyudi tut ne pragnut vidilitisya sered inshih ne vshanovuyut geroyiv povazhayut kozhnu lyudinu nezalezhno vid togo pribiralnik vin abo upravlinec Zmalku vchatsya vikonuvati svoyu robotu z povagoyu zadovolennyam terpimistyu i samokontrolem ne chekayuchi shvalennya Zaboroneno obgovoryuvati chutki i plitki Golovna cinnist samorozvitok lyudini a ne rechi Voni pracyuyut shob bulo vse sho potribno dlya garnogo zhittya ale ne v nadlishku V nadlishku tut tilki vilnij chas yakij lyudi vitrachayut na priyemnosti Lyudi ne vidchuvayut depresij abo samotnosti zazdrosti chi zhadibnosti Yaksho htos buntuye i robit shos pogane do nogo stavlyatsya yak do nezdorovij lyudini i z nim pracyuye psiholog konsultant gromadi Naprikinci dvoye molodikiv zapisuyutsya do tovaristva Kasl ogoloshuye sebe prihilnikom amerikanskoyi demokratiyi zvinuvachuye Frajzyera u prihovanij diktaturi Toj vidpovidaye sho v Volden Dva vilnij vidbud yakih form despotizmu navit vid despotizmu demokratiyi Kasl i Berers povertayutsya do sebe Ale ostannij cherez deyakij chas vidmovlyayetsya vid vikladannya ta povertayetsya j vstupaye do Voldena Dva Temipovedinkova klasifikaciya politichna etika osvitnya filosofiya stateva rivnist zagalne blago istoriografiya svoboda zagalom i svoboda voli dilema amerikanskoyi demokratiyi i radyanskogo komunizmu KritikaNazva Volden Dva ye alyuziyeyu na knigu Volden abo Zhittya v lisah amerikanskogo pismennika ta suspilnogo diyacha Genri Devida Toro Na dumku prihilnikiv biheviorizmu roman B F Skinnera ye na kshtalt uyavnogo eksperimentu z pobudovi inshoyi efektivnishoyi modeli suspilstva v ramkah teoriyi povedinkovoyi psihologiyi Avtor zaklikaye do korinnoyi perebudovi vsogo suspilnogo ladu i visuvaye svoyu sciyentistsku koncepciyu suspilstva majbutnogo Za neyu suspilstvo maye buti perebudovana na osnovi bihevioristskogo principu pidkriplennya Nizka vchenih rozglyadayut roman yak vidobrazhennya naslidkiv vidmovi lyudej vid svobodi voli vklyuchayuchi vidmovu vid tverdzhennya sho povedinka lyudini kontrolyuyetsya nekorporalnoj sutnistyu takij yak duh abo dusha Ye vidzerkalennya teoriyi sho povedinka zhivih organizmiv nasampered lyudej viznachayetsya ekologichnimi zminnimi i zmina navkolishnogo socialnogo i ekonomichnogo seredovisha mozhe viroblyati novu sociokulturnu sistemu Gumanistichni suchasniki avtora doryuvnyuvali Volden Dva antiutopiyam Dzh Oruella i O Haksli Britanskij poet Stiven Spender nazvav jogo ideyi riznovidom fashizmu bez sliz Doslidniki pochatku XXI stolittya rozglyadayut u tovaristvi zmalovanomu avtorom yakes chudernacke poyednannya feodalnoyi dobi ta suspilno ekonomichnih vidnosin v SRSR VplivPrihilniki idej romanu v SShA stvorili dekilka komun i gromad de namagalisya vidobraziti suspilstvo zmalovano B F Skinnerom 1953 rik U Linkolni grupa simej iz Massachusetskogo tehnologichnogo institutu na choli z Ranulfom Grasom ta jogo druzhinoyu Enn utvorila gromadu zbuduvala 23 budinki na 16 ga Cej rajon stav znanij yak Braun Vud 1955 rik U Nyu Gejveni grupa pid kerivnictvom Artura Gladstona sprobuvala stvoriti spivtovaristvo vtim nevdalo 1966 rik U Gartlendi shtat Michigan stvoreno Voldenvud de meshkalo 83 doroslih ta 4 ditini 1966 roku stvoreno Asociaciyu socialnogo dizajnu ASD yaka propaguvala Volden Dva Yiyi pidrozdili diyali v Los Andzhelesi Albukerke ta Vashingtoni 1967 rik U okruzi Luyiza bulo stvoreno spilnotu Podvijnih Dubiv diye do teper 1969 rik Kejt Miller u misti Lourens zasnuvav studentskij kolektiv Voldenskij budinok teper znanij yak Sonyashnikovij budinok 11 1970 rik Na zahid vid Barseloni bulo stvoreno gromadu Volden 7 Walden 7 z 1000 meshkanciv Ye socialno arhitekturnim eksperimentom sho isnuye do teper 1971 rik Rodzher Ulrih v Kalamazu zasnuvav spilnotu Ozerne selo 1971 rik U Ermosijo zasnovano gromadu Los Orkone Zgidno B F Skinneru pobudova ciyeyi komuni najbilshe vidpovidaye principam jogo romanu 1971 rik Meri Luyiza Strum ta Devid Nord u Vestfaliyi shtat Tehas zasnuvali komunu pid nazvoyu Yuvilejna gromada 1973 rik V okruzi Ozark zasnovano gromadu Shidnij viter DzherelaUlrich Roger E 1973 Toward Experimental Living Available on microfiche at Western Michigan University Kalamazoo Michigan Beyond the Box B F Skinner s Technology of Behavior from Laboratory to Life 1950s 1970s Alexandra Rutherford 2009 Toronto Ontario University of Toronto Press 224 pages ISBN 0 8020 9618 2 American Utopia and Social Engineering in Literature Social Thought and Political History permanent dead link Swirski Peter 2011 New York Routledge ISBN 9780415891929 WorldCat 1971 d Track Q846596