Бра́гінський райо́н (біл. Брагінскі раён) — адміністративна одиниця Білорусі, Гомельська область.
Брагінський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
Брагінскі раён | |||||
| |||||
Район на мапі області | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Білорусь | ||||
Область: | Гомельська область | ||||
Населення: | (2009) 14 211 осіб | ||||
Площа: | 1950 км² | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Брагін | ||||
Районна влада | |||||
Вебсторінка: | http://bragin.gomel-region.by | ||||
Мапа | |||||
Район дуже сильно постраждав від аварії на ЧАЕС. Тут знаходиться частина Поліського державного радіаційно-екологічного заповідника.
Адміністративний центр — селище міського типу Брагін.
Географія
Площа району становить 1950 км² (за іншою оцінкою — 1962 км²). На півдні межує із Київською, на сході — з Чернігівською областями України, на півночі — з Лоєвським, на заході — з Хойницьким районами.
Основні річки — Дніпро і Брагінка із притокою Несвіч.
Після катастрофи на Чорнобильській АЕС вся територія Брагінського району зазнала радіоактивного забруднення, при цьому близько 120 000 га (понад 60 % території) отримали щільність забруднення цезієм-137 більше 5 Ku/км кВ. Через радіаційне забруднення внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС 4890 родин (12 526 жителів) у 1986-97 роках переселені в чисті місцевості.
Історія
Район був утворений 1 вересня 1924 року в складі Речицького округу; 9 червня 1927 року — включений до складу Гомельського округу, де залишався до липня 1930 року 15 січня 1938 року ввійшов у Поліську область, 20 жовтня 1941 — у Брагінську округу, а 8 січня 1954 року — у Гомельську область. 25 грудня 1962 року до району приєднане селище міського типу Комарин і 8 сільрад скасованого Комаринського району.
Площа 1954 км кв, населення 16,5 тис. чол. (2004 рік). Включає 135 населених пунктів. Район розділений на 11 сільрад, 2 селища міського типу (Брагін і Комарин). Є родовища торфу (35.5 млн т) і цегельної глини. Якість орних земель — 46 балів, кормових угідь — 30, всіх сільгоспугідь — 38 балів. Близько 30 % території займають ліси. Частину території району займає Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник. Основні промислові підприємства в Брагіні й Комарині. Під сільгоспугіддями близько 57 % території. 21 колгосп, 7 радгоспів, 18 загальноосвітніх шкіл, 26 бібліотек, 47 спортивних споруджень, 82 магазини й 19 підприємств громадського харчування.
Демографія
Населення району в 1999 р. становило 17,4 тис. чоловік. Зараз воно скоротилося до 14,2 тис. чоловік (2009), у тому числі в міських умовах проживають близько 6 005 чоловік — 3 700 чоловік у районному центрі й 2 200 — у смт Комарин.
Адміністративний поділ
В Брагінському районі налічується 136 населених пунктів, з них два містечка — Брагін і Комарин (смт) та сільради. З 1 січня 1991 року в районі залишилося 83 жилих населених пункти та два містечка, всі вони належать до 2-ох селищних та 7-и сільських рад:
- Бурковська сільська рада → Бурки • Бакуни • Кононовщина • Великий Ліс • Дубровне • Червона Гора • Микуличі • Соболі • Маритон • Рижков • Червоне Поле
- Вугловська сільська рада → Вугли • Майський • Ковака • Каманов • Міхновка • Новий Шлях • Лубеники • Пожарки • Рудня Журавльова • Теклінов • Шкурати
- Комаринська сільська рада→ Верхні Жари • Гдень • • Карловка • Кірово • Нижні Жари
- Малейківська сільська рада → Малейки • Городище • Городок • Заріччя • Котловиця • Новий Мокрець • Пацков • Петрицьке • Старий Мокрець • Стежарно • Стежарний • Сілець • Тельман
- Маложинська сільська рада → Маложин • Береснівка • Громкий • Доброгоща • Волоховщина • Дубровка • Жиличі • Деміївка • Червона Поляна • Червона Нива • Старі Юрковичі • Кривча • Ленінець • Олексіївка • Переноси • Ритов • Дублін • Дуброва
- Новойолчанська сільська рада → Нова Йолча • Стара Йолча • Галки • Голубівка • Вялле • Олександрівка • Асаревичі • Берізки • Червоне
- Чемериська сільська рада → Братськ • Садовий • Чемериси • Грушне • Двір Савичі • Нові Храковичі • Нова Гребля • Старі Храковичі • Просмичі • Савичі • Ленінський • Калінінський
Економіка
Функціонують крохмальний і маслосирзавод, лісгосп, районні сільгоспхімія й агропромтехніка, ветлікарня, хлібозавод, аптека, музична школа, історичний музей з картинною галереєю, бібліотеки, Будинок культури, лікарня, пошта, гідрометеостанція. Ведеться радіомовлення, виходить газета «Маяк Полісся». Поблизу селища є поклади залізняку, глини й суглинків.
Транспорт
Автомобільними дорогами район пов'язаний з Хойниками, Речицею, Лоєвом, Чернігівом, територією району проходить залізнична лінія Чернігів — Овруч.
Визначні пам'ятки
На території району розташований пам'ятник садово-паркового мистецтва — Тельманський парк біля села Тельман. У парку археологами було знайдено стародавнє городище.
Відомі уродженці й жителі
- Ващенко Гавриїл Харитонович — білоруський живописець (село Чикаловичі);
- Ракітний Н. (1920—2000) — білоруський письменник (село Пєтріцкоє);
- Романюк Михайло Федорович (1944—1997) — білоруський мистецтвознавець, етнограф, художник (село Кували);
- Рудник Петро Михайлович — державний діяч (село Алексєєвка);
- Соболенко Р. К. (1907—1975) — білоруський письменник (село Соболі).
Посилання
- Загальні відомості й карта [ 24 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Визначної пам'ятки району [ 6 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Хойницький район | Лоєвський район | |
Хойницький район | Україна | |
Україна | Україна | Україна |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bra ginskij rajo n bil Braginski rayon administrativna odinicya Bilorusi Gomelska oblast Braginskij rajonBraginski rayonPrapor d Rajon na mapi oblastiOsnovni daniKrayina BilorusOblast Gomelska oblastNaselennya 2009 14 211 osibPlosha 1950 km Naseleni punkti ta radiRajonnij centr BraginRajonna vladaVebstorinka http bragin gomel region byMapa Rajon duzhe silno postrazhdav vid avariyi na ChAES Tut znahoditsya chastina Poliskogo derzhavnogo radiacijno ekologichnogo zapovidnika Administrativnij centr selishe miskogo tipu Bragin GeografiyaPlosha rajonu stanovit 1950 km za inshoyu ocinkoyu 1962 km Na pivdni mezhuye iz Kiyivskoyu na shodi z Chernigivskoyu oblastyami Ukrayini na pivnochi z Loyevskim na zahodi z Hojnickim rajonami Osnovni richki Dnipro i Braginka iz pritokoyu Nesvich Pislya katastrofi na Chornobilskij AES vsya teritoriya Braginskogo rajonu zaznala radioaktivnogo zabrudnennya pri comu blizko 120 000 ga ponad 60 teritoriyi otrimali shilnist zabrudnennya ceziyem 137 bilshe 5 Ku km kV Cherez radiacijne zabrudnennya vnaslidok katastrofi na Chornobilskij AES 4890 rodin 12 526 zhiteliv u 1986 97 rokah pereseleni v chisti miscevosti IstoriyaRajon buv utvorenij 1 veresnya 1924 roku v skladi Rechickogo okrugu 9 chervnya 1927 roku vklyuchenij do skladu Gomelskogo okrugu de zalishavsya do lipnya 1930 roku 15 sichnya 1938 roku vvijshov u Polisku oblast 20 zhovtnya 1941 u Braginsku okrugu a 8 sichnya 1954 roku u Gomelsku oblast 25 grudnya 1962 roku do rajonu priyednane selishe miskogo tipu Komarin i 8 silrad skasovanogo Komarinskogo rajonu Plosha 1954 km kv naselennya 16 5 tis chol 2004 rik Vklyuchaye 135 naselenih punktiv Rajon rozdilenij na 11 silrad 2 selisha miskogo tipu Bragin i Komarin Ye rodovisha torfu 35 5 mln t i cegelnoyi glini Yakist ornih zemel 46 baliv kormovih ugid 30 vsih silgospugid 38 baliv Blizko 30 teritoriyi zajmayut lisi Chastinu teritoriyi rajonu zajmaye Poliskij derzhavnij radiacijno ekologichnij zapovidnik Osnovni promislovi pidpriyemstva v Bragini j Komarini Pid silgospugiddyami blizko 57 teritoriyi 21 kolgosp 7 radgospiv 18 zagalnoosvitnih shkil 26 bibliotek 47 sportivnih sporudzhen 82 magazini j 19 pidpriyemstv gromadskogo harchuvannya DemografiyaNaselennya rajonu v 1999 r stanovilo 17 4 tis cholovik Zaraz vono skorotilosya do 14 2 tis cholovik 2009 u tomu chisli v miskih umovah prozhivayut blizko 6 005 cholovik 3 700 cholovik u rajonnomu centri j 2 200 u smt Komarin Administrativnij podilV Braginskomu rajoni nalichuyetsya 136 naselenih punktiv z nih dva mistechka Bragin i Komarin smt ta silradi Z 1 sichnya 1991 roku v rajoni zalishilosya 83 zhilih naselenih punkti ta dva mistechka vsi voni nalezhat do 2 oh selishnih ta 7 i silskih rad Burkovska silska rada Burki Bakuni Kononovshina Velikij Lis Dubrovne Chervona Gora Mikulichi Soboli Mariton Rizhkov Chervone Pole Vuglovska silska rada Vugli Majskij Kovaka Kamanov Mihnovka Novij Shlyah Lubeniki Pozharki Rudnya Zhuravlova Teklinov Shkurati Komarinska silska rada Verhni Zhari Gden Karlovka Kirovo Nizhni Zhari Malejkivska silska rada Malejki Gorodishe Gorodok Zarichchya Kotlovicya Novij Mokrec Packov Petricke Starij Mokrec Stezharno Stezharnij Silec Telman Malozhinska silska rada Malozhin Beresnivka Gromkij Dobrogosha Volohovshina Dubrovka Zhilichi Demiyivka Chervona Polyana Chervona Niva Stari Yurkovichi Krivcha Leninec Oleksiyivka Perenosi Ritov Dublin Dubrova Novojolchanska silska rada Nova Jolcha Stara Jolcha Galki Golubivka Vyalle Oleksandrivka Asarevichi Berizki Chervone Chemeriska silska rada Bratsk Sadovij Chemerisi Grushne Dvir Savichi Novi Hrakovichi Nova Greblya Stari Hrakovichi Prosmichi Savichi Leninskij KalininskijEkonomikaFunkcionuyut krohmalnij i maslosirzavod lisgosp rajonni silgosphimiya j agropromtehnika vetlikarnya hlibozavod apteka muzichna shkola istorichnij muzej z kartinnoyu galereyeyu biblioteki Budinok kulturi likarnya poshta gidrometeostanciya Vedetsya radiomovlennya vihodit gazeta Mayak Polissya Poblizu selisha ye pokladi zaliznyaku glini j suglinkiv TransportAvtomobilnimi dorogami rajon pov yazanij z Hojnikami Rechiceyu Loyevom Chernigivom teritoriyeyu rajonu prohodit zaliznichna liniya Chernigiv Ovruch Viznachni pam yatkiNa teritoriyi rajonu roztashovanij pam yatnik sadovo parkovogo mistectva Telmanskij park bilya sela Telman U parku arheologami bulo znajdeno starodavnye gorodishe Vidomi urodzhenci j zhiteliVashenko Gavriyil Haritonovich biloruskij zhivopisec selo Chikalovichi Rakitnij N 1920 2000 biloruskij pismennik selo Pyetrickoye Romanyuk Mihajlo Fedorovich 1944 1997 biloruskij mistectvoznavec etnograf hudozhnik selo Kuvali Rudnik Petro Mihajlovich derzhavnij diyach selo Aleksyeyevka Sobolenko R K 1907 1975 biloruskij pismennik selo Soboli PosilannyaZagalni vidomosti j karta 24 serpnya 2010 u Wayback Machine Viznachnoyi pam yatki rajonu 6 lyutogo 2010 u Wayback Machine Hojnickij rajon Loyevskij rajonHojnickij rajon Ukrayina Ukrayina Ukrayina Ukrayina