Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бухенва́льд (нім. Buchenwald [ˈbuːxənvalt] — «буковий ліс») — нацистський концентраційний табір, розташований за 6 миль від міста Ваймар в Тюринґії (на території колишньої НДР) в центральній Німеччині, заснований гітлерівцями влітку 1937 року, діяв 8 років, до 1945 року. В Бухенвальді за весь період його існування відбували ув'язнення близько 250 тис. осіб різних національностей, з них понад 55 тис. було закатовано.
| Бухенвальд | |
|---|---|
| нім. KZ Buchenwald | |
 Макет концентраційного табору в Національному меморіалі Бухенвальд | |
| Тип | концентраційний табір |
| Розташування |  Німеччина, Веймар |
| Координати | 51°01′16″ пн. ш. 11°14′56″ сх. д. / 51.02111° пн. ш. 11.24889° сх. д. |
| Оператор |  Третій Рейх |
| Дата створення | 15 липня 1937 |
| Дата ліквідації | 11 квітня 1945 |
| Підтабори | d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d і Q124820430? |
| Кількість бранців | 280 000 |
| Кількість загиблих | 56 545 |
| Керівна організація | СС |
| Коменданти табору | Карл-Отто Кох Герман Пістер |
| Ким звільнений |  США, |
| Категорії бранців | політв'язні, євреї, військовополонені |
| Переформований | Спецтабір НКВС № 2 |
| Оператор |  СРСР |
| Дата створення | 17 серпня 1945 |
| Дата ліквідації | 14 січня 1950 |
| Кількість бранців | 28 455 |
| Кількість жертв | 7 113 |
| Керівна організація | НКВС, МВС СРСР |
| Категорії бранців | ймовірні противники сталінізму, підозрювані у членстві в НСДАП чи нацистських організацій, цивільні особи |
| buchenwald.de | |
| | |
 Бухенвальд у Вікісховищі | |
Після війни в Бухенвальді відкрито пам'ятник жертвам нацизму.
Бухенвальд до 1945 року
За час існування концентраційного табору через нього пройшли понад 250 тисяч осіб і 56 тисяч загинули. Переважна частина загиблих — євреї та політичні в'язні, але також радянські (українські включно) військовополонені, цигани та гомосексуали.
Бухенвальд не був табором смерті, як, наприклад, Аушвіц — у таборі не було газових камер або іншого облаштування для масового вбивства. Проте в Бухенвальді було вбито та закатовано багато ув'язнених; інші гинули від голоду та хвороб або через проведення медичних експериментів над людьми. Ільза Кох, дружина командувача табору Карла-Отто Коха, зажила сумної слави тим, що мала абажури, виготовлені з людської шкіри. Для цього відбиралися в'язні, котрі мали викарбувані на своїй шкірі найбільш мистецькі татуювання — їх затримували та вбивали уколами під керівництвом , одного з членів Капос.
Повстання і звільнення
На початку квітня 1945 року есесівці вивезли з табору кілька тисяч євреїв. Однак здійснити масову евакуацію в'язнів, намічену на 5 квітня 1945 року, нацистам не вдалося. Ув'язнені відмовлялися виходити на шикування, а старших по бараках ховали. В останні тижні існування Бухенвальда інтернаціональна підпільна збройна організація ув'язнених готувала повстання, призначене на 1 квітня, потім на 8 або 9 квітня.
4 квітня 1945 року частини американської 6-ї бронетанкової дивізії і 89-ї піхотної дивізій звільнили Ордруф, один з допоміжних таборів Бухенвальда. Це був перший нацистський табір, який звільнили американські війська. В цей час група ув'язнених за допомогою саморобного радіопередавача намагалася вийти на зв'язок з американськими або радянськими військами. Цим займалися польський в'язень Гвідон Дамазин, в минулому інженер-радіоаматор, і російський військовополонений Костянтин Іванович Леонов. Опівночі 8 квітня їм вдалося передати радіограму американській армії і отримати відповідь. Текст радіограми: «Союзникам. Армії генерала Паттона. На зв'язку концентраційний табір Бухенвальд. СОС. Просимо про допомогу. Вони хочуть нас евакуювати. СС хочуть нас знищити ».
 | To the Allies. To the army of General Patton. This is the Buchenwald concentration camp. SOS. We request help. They want to evacuate us. The SS wants to destroy us. |  |
Відповідь прийшла через кілька хвилин: «Концтабір Бухенвальд. Тримайтеся. Поспішаємо до вас на допомогу. Командування Третьою армії».
| | KZ Bu. Hold out. Rushing to your aid. Staff of Third Army. | |
Повстання почалося 11 квітня штурмом сторожових веж. Повсталі діяли організовано, в складі заздалегідь визначених підрозділів, атакуючи охорону одночасно в декількох напрямках . Потім була захоплена комендатура, колишні ув'язнені зайняли кругову оборону. У той же день о 15:15 у звільнений табір увійшли підрозділи Третьої армії США.
З близько 250 000 ув'язнених, які пройшли через Бухенвальд з дня його заснування, близько 56 000 померли або були вбиті
16 квітня американці привели в табір жителів міста Веймар з метою показати їм табір і те, що відбувалося в ньому, для можливого майбутнього свідчення на міжнародному процесі. Більшість з жителів заявляли, що нічого не знають про цей табір.
Коли американське військо звільнило табір у 1945 році, у таборі в жахливих умовах перебувало 20 000 в'язнів.
Невдовзі після визволення радянські спецслужби почали використовувати Бухенвальд для ув'язнення нової хвилі полонених.
Суд над керівництвом табору
У квітні 1947 року Обергрупенфюрер СС і генерал Ваффен-СС князь Йозіас Вальдек-Пірмонтський, під юрисдикцією якого знаходився табір, та 30 злочинних членів штабу табору, включно зі зловідомою Ільзе Кох, постали перед судом Військового Трибуналу США. Суд відбувся в концентраційному таборі Дахау поблизу Мюнхена.
Князь Йозіас був засуджений до довічного ув'язнення, 8 червня 1948 року термін зменшили до 20 років. 1 грудня 1950 року звільнений за станом здоров'я.
Бухенвальд за часів радянської окупації
В 1945 році табір опинився в радянській окупаційній зоні та був перетворений на спеціальний табір НКВС, який існував до 1950 року.
За час існування табору НКВС через нього пройшли 28 тисяч осіб, 7 тисяч з яких загинули. Переважна частина загиблих за часів радянської окупації — інтерновані особи, що померли внаслідок голоду та за відсутності медичної допомоги. При цьому рівень смертності був вищий за нацистські часи. І там, як стало згодом відомо, чинили воєнні злочини
Виноски
- https://gazeta.ua/articles/history/_buhenvaldska-vidma-ilze-koh-robila-abazhuri-iz-lyudskoyi-shkiri/830964 [ 11 квітня 2019 у Wayback Machine.] "Бухенвальдська відьма" Ільзе Кох робила абажури із людської шкіри
- https://www.bradford-delong.com/2015/04/liveblogging-world-war-ii-april-10-1945-buchenwald.html [ 11 квітня 2019 у Wayback Machine.] Liveblogging World War II: April 10, 1945: Buchenwald
- Konzentrationslager Buchenwald 1937–1945 (нім.). Stiftung Gedenkstätten Buchenwald und Mittelbau Dora. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 21 жовтня 2012.
- Владислав Гриневич. Роздуми про пам’ять Другої світової війни в Європі [ 16 грудня 2010 у Wayback Machine.] Дзеркало тижня № 46 (826) 11 — 17 грудня 2010
Посилання
- 60 років звільнення Бухенвальда [ 3 вересня 2005 у Wayback Machine.]
- Свідоцтва очевидців та список радянських військовополоненних [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Бухенвальда [ 6 березня 2018 у Wayback Machine.](нім.)(англ.)(фр.)
- Бухенвальд // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- (нім.)
- (нім.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Konzentrationslager Buchenwald |
Література
- Кулинич І.М. Бухенвальд// Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buhenva ld nim Buchenwald ˈbuːxenvalt bukovij lis nacistskij koncentracijnij tabir roztashovanij za 6 mil vid mista Vajmar v Tyuringiyi na teritoriyi kolishnoyi NDR v centralnij Nimechchini zasnovanij gitlerivcyami vlitku 1937 roku diyav 8 rokiv do 1945 roku V Buhenvaldi za ves period jogo isnuvannya vidbuvali uv yaznennya blizko 250 tis osib riznih nacionalnostej z nih ponad 55 tis bulo zakatovano Buhenvaldnim KZ BuchenwaldMaket koncentracijnogo taboru v Nacionalnomu memoriali BuhenvaldTip koncentracijnij tabirRoztashuvannya Nimechchina VejmarKoordinati 51 01 16 pn sh 11 14 56 sh d 51 02111 pn sh 11 24889 sh d 51 02111 11 24889Operator Tretij RejhData stvorennya 15 lipnya 1937Data likvidaciyi 11 kvitnya 1945Pidtabori d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d i Q124820430 Kilkist branciv 280 000Kilkist zagiblih 56 545Kerivna organizaciya SSKomendanti taboru Karl Otto Koh German PisterKim zvilnenij SShA Kategoriyi branciv politv yazni yevreyi vijskovopoloneniPereformovanij Spectabir NKVS 2Operator SRSRData stvorennya 17 serpnya 1945Data likvidaciyi 14 sichnya 1950Kilkist branciv 28 455Kilkist zhertv 7 113Kerivna organizaciya NKVS MVS SRSRKategoriyi branciv jmovirni protivniki stalinizmu pidozryuvani u chlenstvi v NSDAP chi nacistskih organizacij civilni osobibuchenwald deBuhenvald u Vikishovishi Pislya vijni v Buhenvaldi vidkrito pam yatnik zhertvam nacizmu Buhenvald do 1945 rokuZa chas isnuvannya koncentracijnogo taboru cherez nogo projshli ponad 250 tisyach osib i 56 tisyach zaginuli Perevazhna chastina zagiblih yevreyi ta politichni v yazni ale takozh radyanski ukrayinski vklyuchno vijskovopoloneni cigani ta gomoseksuali V yazni Buhenvaldu Buhenvald ne buv taborom smerti yak napriklad Aushvic u tabori ne bulo gazovih kamer abo inshogo oblashtuvannya dlya masovogo vbivstva Prote v Buhenvaldi bulo vbito ta zakatovano bagato uv yaznenih inshi ginuli vid golodu ta hvorob abo cherez provedennya medichnih eksperimentiv nad lyudmi Ilza Koh druzhina komanduvacha taboru Karla Otto Koha zazhila sumnoyi slavi tim sho mala abazhuri vigotovleni z lyudskoyi shkiri Dlya cogo vidbiralisya v yazni kotri mali vikarbuvani na svoyij shkiri najbilsh mistecki tatuyuvannya yih zatrimuvali ta vbivali ukolami pid kerivnictvom odnogo z chleniv Kapos Povstannya i zvilnennyaNa pochatku kvitnya 1945 roku esesivci vivezli z taboru kilka tisyach yevreyiv Odnak zdijsniti masovu evakuaciyu v yazniv namichenu na 5 kvitnya 1945 roku nacistam ne vdalosya Uv yazneni vidmovlyalisya vihoditi na shikuvannya a starshih po barakah hovali V ostanni tizhni isnuvannya Buhenvalda internacionalna pidpilna zbrojna organizaciya uv yaznenih gotuvala povstannya priznachene na 1 kvitnya potim na 8 abo 9 kvitnya 4 kvitnya 1945 roku chastini amerikanskoyi 6 yi bronetankovoyi diviziyi i 89 yi pihotnoyi divizij zvilnili Ordruf odin z dopomizhnih taboriv Buhenvalda Ce buv pershij nacistskij tabir yakij zvilnili amerikanski vijska V cej chas grupa uv yaznenih za dopomogoyu samorobnogo radioperedavacha namagalasya vijti na zv yazok z amerikanskimi abo radyanskimi vijskami Cim zajmalisya polskij v yazen Gvidon Damazin v minulomu inzhener radioamator i rosijskij vijskovopolonenij Kostyantin Ivanovich Leonov Opivnochi 8 kvitnya yim vdalosya peredati radiogramu amerikanskij armiyi i otrimati vidpovid Tekst radiogrami Soyuznikam Armiyi generala Pattona Na zv yazku koncentracijnij tabir Buhenvald SOS Prosimo pro dopomogu Voni hochut nas evakuyuvati SS hochut nas znishiti To the Allies To the army of General Patton This is the Buchenwald concentration camp SOS We request help They want to evacuate us The SS wants to destroy us Vidpovid prijshla cherez kilka hvilin Konctabir Buhenvald Trimajtesya Pospishayemo do vas na dopomogu Komanduvannya Tretoyu armiyi KZ Bu Hold out Rushing to your aid Staff of Third Army Povstannya pochalosya 11 kvitnya shturmom storozhovih vezh Povstali diyali organizovano v skladi zazdalegid viznachenih pidrozdiliv atakuyuchi ohoronu odnochasno v dekilkoh napryamkah Potim bula zahoplena komendatura kolishni uv yazneni zajnyali krugovu oboronu U toj zhe den o 15 15 u zvilnenij tabir uvijshli pidrozdili Tretoyi armiyi SShA Z blizko 250 000 uv yaznenih yaki projshli cherez Buhenvald z dnya jogo zasnuvannya blizko 56 000 pomerli abo buli vbiti 16 kvitnya amerikanci priveli v tabir zhiteliv mista Vejmar z metoyu pokazati yim tabir i te sho vidbuvalosya v nomu dlya mozhlivogo majbutnogo svidchennya na mizhnarodnomu procesi Bilshist z zhiteliv zayavlyali sho nichogo ne znayut pro cej tabir Koli amerikanske vijsko zvilnilo tabir u 1945 roci u tabori v zhahlivih umovah perebuvalo 20 000 v yazniv Nevdovzi pislya vizvolennya radyanski specsluzhbi pochali vikoristovuvati Buhenvald dlya uv yaznennya novoyi hvili polonenih Sud nad kerivnictvom taboruU kvitni 1947 roku Obergrupenfyurer SS i general Vaffen SS knyaz Jozias Valdek Pirmontskij pid yurisdikciyeyu yakogo znahodivsya tabir ta 30 zlochinnih chleniv shtabu taboru vklyuchno zi zlovidomoyu Ilze Koh postali pered sudom Vijskovogo Tribunalu SShA Sud vidbuvsya v koncentracijnomu tabori Dahau poblizu Myunhena Knyaz Jozias buv zasudzhenij do dovichnogo uv yaznennya 8 chervnya 1948 roku termin zmenshili do 20 rokiv 1 grudnya 1950 roku zvilnenij za stanom zdorov ya Buhenvald za chasiv radyanskoyi okupaciyiV 1945 roci tabir opinivsya v radyanskij okupacijnij zoni ta buv peretvorenij na specialnij tabir NKVS yakij isnuvav do 1950 roku Za chas isnuvannya taboru NKVS cherez nogo projshli 28 tisyach osib 7 tisyach z yakih zaginuli Perevazhna chastina zagiblih za chasiv radyanskoyi okupaciyi internovani osobi sho pomerli vnaslidok golodu ta za vidsutnosti medichnoyi dopomogi Pri comu riven smertnosti buv vishij za nacistski chasi I tam yak stalo zgodom vidomo chinili voyenni zlochiniVinoskihttps gazeta ua articles history buhenvaldska vidma ilze koh robila abazhuri iz lyudskoyi shkiri 830964 11 kvitnya 2019 u Wayback Machine Buhenvaldska vidma Ilze Koh robila abazhuri iz lyudskoyi shkiri https www bradford delong com 2015 04 liveblogging world war ii april 10 1945 buchenwald html 11 kvitnya 2019 u Wayback Machine Liveblogging World War II April 10 1945 Buchenwald Konzentrationslager Buchenwald 1937 1945 nim Stiftung Gedenkstatten Buchenwald und Mittelbau Dora Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2012 Procitovano 21 zhovtnya 2012 Vladislav Grinevich Rozdumi pro pam yat Drugoyi svitovoyi vijni v Yevropi 16 grudnya 2010 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 46 826 11 17 grudnya 2010Posilannya60 rokiv zvilnennya Buhenvalda 3 veresnya 2005 u Wayback Machine Svidoctva ochevidciv ta spisok radyanskih vijskovopolonennih 29 veresnya 2007 u Wayback Machine Oficijnij sajt Buhenvalda 6 bereznya 2018 u Wayback Machine nim angl fr Buhenvald Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros nim nim Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Konzentrationslager BuchenwaldLiteraturaKulinich I M Buhenvald Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5