Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кенсінґто нський пала ц англ Kensington Palace Кенсінґтон палац у західній частині Лондона Кенсінгтоні Кенсінґтонський п

Кенсінгтонський палац

Кенсінгтонський палац

Кенсінґто́нський пала́ц (англ. Kensington Palace; Кенсінґтон) — палац у західній частині Лондона, Кенсінгтоні.

Кенсінґтонський палац
англ. Kensington Palace
image
Кенсінґтонський палац, сучасний вигляд (січень 2007)
image
image
Кенсінґтонський палац
Кенсінґтонський палац (Великий Лондон)
Країна image Велика Британія[1][2]
Територіальна одиниця Лондон
Місцезнаходження Кенсінгтонські сади
51°30′19″ пн. ш. 0°11′18″ зх. д. / 51.50527777780577310° пн. ш. 0.18833333336110777° зх. д. / 51.50527777780577310; -0.18833333336110777Координати: 51°30′19″ пн. ш. 0°11′18″ зх. д. / 51.50527777780577310° пн. ш. 0.18833333336110777° зх. д. / 51.50527777780577310; -0.18833333336110777
Стиль бароко
Архітектор Крістофер Рен
Час заснування 1605
Сучасний стан d і d[1]
Власник d
Сайт hrp.org.uk/kensington-palace/
image Кенсінґтонський палац у Вікісховищі

У теперішній час Кенсінгтонський палац є офіційною резиденцією герцога і герцогині Глостерських, а також герцога і герцогині Кентських та їхніх нащадків.

Палац оточений Кенсінгтонськими садами, що є частиною Гайд-парку.

З історії палацу

Кенсінгтонський палац виник як приміський особняк графа Ноттінгемського.

Король Вільгельм III Оранський, якому надокучили мандрівки річкою у відносно віддалений Гемптон-корт, придбав палац у графа і довірив його переобладнання Кристоферу Рену. Дружина короля, королева Марія II померла в цьому палаці 1694 року.

За правління королеви Анни Стюарт було закладено регулярний парк площею бл. 30 акрів і зведено квіткову оранжерею (арх. Джон Ванбру, 1704).

Перші британські королі Ганноверської династії (у 1-й пол. XVIII ст.) вважали лондонський Сент-Джеймський палац занадто залюдненим, метушливим і старим, через що надавали перевагу майже постійному проживанню в Кенсінгтоні.

Після смерті короля Георга II в 1760 році палац переважно населяли представники молодших гілок панівної династії.

Саме тут народилась майбутня королева Вікторія, про що нагадує пам'ятник у саду.

Принцеса Діана офіційно вважалась хазяйкою цього палацу від моменту шлюбу в 1981 році й до самої своєї передчасної смерті в 1997 році.

Примітки

  1. National Heritage List for England
    d:Track:Q6973052
  2. https://vocaleyes.co.uk/research/heritage-access-2022/benchmark/

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Kensington Palace
  • Офіційна вебсторінка Кенсінгтонського палацу [ 2 січня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Про Кенсінгтонський палац на сайті британської монархії [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Фотогалерея Кенсінгтонського палацу на Flickrі [ 10 травня 2020 у Wayback Machine.]
image Це незавершена стаття про палац.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kensingto nskij pala c angl Kensington Palace Kensington palac u zahidnij chastini Londona Kensingtoni Kensingtonskij palac angl Kensington PalaceKensingtonskij palac suchasnij viglyad sichen 2007 Kensingtonskij palacKensingtonskij palac Velikij London Krayina Velika Britaniya 1 2 Teritorialna odinicya LondonMisceznahodzhennya Kensingtonski sadi51 30 19 pn sh 0 11 18 zh d 51 50527777780577310 pn sh 0 18833333336110777 zh d 51 50527777780577310 0 18833333336110777 Koordinati 51 30 19 pn sh 0 11 18 zh d 51 50527777780577310 pn sh 0 18833333336110777 zh d 51 50527777780577310 0 18833333336110777Stil barokoArhitektor Kristofer RenChas zasnuvannya 1605Suchasnij stan d i d 1 Vlasnik dSajt hrp org uk kensington palace Kensingtonskij palac u Vikishovishi U teperishnij chas Kensingtonskij palac ye oficijnoyu rezidenciyeyu gercoga i gercogini Glosterskih a takozh gercoga i gercogini Kentskih ta yihnih nashadkiv Palac otochenij Kensingtonskimi sadami sho ye chastinoyu Gajd parku Z istoriyi palacuKensingtonskij palac vinik yak primiskij osobnyak grafa Nottingemskogo Korol Vilgelm III Oranskij yakomu nadokuchili mandrivki richkoyu u vidnosno viddalenij Gempton kort pridbav palac u grafa i doviriv jogo pereobladnannya Kristoferu Renu Druzhina korolya koroleva Mariya II pomerla v comu palaci 1694 roku Za pravlinnya korolevi Anni Styuart bulo zakladeno regulyarnij park plosheyu bl 30 akriv i zvedeno kvitkovu oranzhereyu arh Dzhon Vanbru 1704 Pershi britanski koroli Gannoverskoyi dinastiyi u 1 j pol XVIII st vvazhali londonskij Sent Dzhejmskij palac zanadto zalyudnenim metushlivim i starim cherez sho nadavali perevagu majzhe postijnomu prozhivannyu v Kensingtoni Pislya smerti korolya Georga II v 1760 roci palac perevazhno naselyali predstavniki molodshih gilok panivnoyi dinastiyi Same tut narodilas majbutnya koroleva Viktoriya pro sho nagaduye pam yatnik u sadu Princesa Diana oficijno vvazhalas hazyajkoyu cogo palacu vid momentu shlyubu v 1981 roci j do samoyi svoyeyi peredchasnoyi smerti v 1997 roci PrimitkiNational Heritage List for England d Track Q6973052 https vocaleyes co uk research heritage access 2022 benchmark PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Kensington Palace Oficijna vebstorinka Kensingtonskogo palacu 2 sichnya 2011 u Wayback Machine angl Pro Kensingtonskij palac na sajti britanskoyi monarhiyi 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl Fotogalereya Kensingtonskogo palacu na Flickri 10 travnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro palac Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ