Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жан Ілер Обам фр Jean Hilaire Aubame 20 листопада 1912 16 серпня 1989 габонський політичний і державний діяч колоніально

Жан-Ілер Обам

Жан-Ілер Обам

Жан-Ілер Обам (фр. Jean-Hilaire Aubame; 20 листопада 1912 — 16 серпня 1989) — габонський політичний і державний діяч колоніального періоду й доби незалежності, глава держави з 18 до 19 лютого 1964 року. Фактично виконував функції керівника країни упродовж одного дня після державного перевороту, в результаті якого було усунуто від влади та викрадено колишнього очільника Леона Мба.

Жан-Ілер Обам
фр. Jean-Hilaire Aubame
image
Жан-Ілер Обам
image
Прапор
 2-й Президент Габону
18 — 19 лютого 1964 року
Попередник: Леон Мба
Наступник: Леон Мба
 
Народження: 20 листопада 1912(1912-11-20)
Лібревіль, Габон
Смерть: 16 серпня 1989(1989-08-16) (76 років)
Лібревіль, Габон
Країна: Франція і Габон
Релігія: Католицизм
Партія: Французька секція робітничого інтернаціоналу
Нагороди:
image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Народився в родині представників групи народів фанґ. У ранньому віці став сиротою, тому виховувався в родині свого названого брата — Леона Мба, який у подальшому став його головним політичним суперником. Заручившись підтримкою своїх колег, Обам увійшов до політичного життя країни, ставши першим представником Габону в Національних зборах Франції (з 1946 до 1958 року). Також зробив значний внесок до розв'язання африканських проблем, передусім домагаючись підвищення рівня життя в Габоні та сприяючи урбанізації країни. Причиною швидкого сходження Обама в габонській політиці стала підтримка з боку представників християнського духовенства й адміністрації, натомість Мба підтримували колоністи.

Незважаючи на суперництво Обама та Мба, який у подальшому став Президентом Габону, обидва політики за свою кар'єру сформували кілька політичних союзів, які завдяки політичній збалансованості мали підтримку електорату. На знак вдячності за підтримку Мба призначив Обама міністром закордонних справ Габону, а згодом — головою Верховного суду. Тим не менше відмова Обама від злиття своєї партії з партією Мба, в результаті якого в країні сформувалася б однопартійна система, стала причиною суперечок між політиками. В результаті державного перевороту 1964 року Обам став президентом, однак за три дні заколот було придушено. Незважаючи на те, що безпосередньо Обам не брав участі у плануванні перевороту, його було засуджено до 10 років каторжних робіт і 10 років заслання. 1972 року наступник Мба, Омар Бонго, дозволив Обаму повернутись на батьківщину. 1989 року Обам помер.

Життєпис

Ранні роки

image
Представники народу фанґ у християнській місії, бл. 1912

Народився в родині представників народу фанґ неподалік від Лібревіля. У віці 8 років втратив батька, а в 11 років — мати. У подальшому про Жана-Ілера піклувався Аббе-Жан Обаме — названий брат Леона Мба, який викладав у кількох римо-католицьких місіях. Після закінчення школи Жан-Ілер влаштувався на роботу шкільним учителем.

24 березня 1931 року завдяки допомозі Мба Обам влаштувався до митної служби. З 1931 до 1935 року працював у Лібревілі, 1935 — перевівся до Бангі, а 1936 року — до Браззавіля, де разом із братом політика заснував філію компанії «Mutuelle Gabonaise». У той же час Обам був членом організації «Association des fonctionnaires».

Після промови Шарля де Голля, яку він виголосив 18 червня 1940 року, Обам виступив на боці патріотичного руху «Вільна Франція», й у листопаді того ж року габонська адміністрація доручила йому згуртувати представників народу фанґ навколо спільної справи перемоги. У лютому 1942 року Обам зустрівся з колоніальним адміністратором , ставши невдовзі його протеже та радником у африканських справах. Як нагорода за вірну службу колоніальній владі Обам серед небагатьох африканців був призначений 23 лютого 1943 року до Європейського відділу державної служби, а 1 січня 1944 Ебуе призначив його головою муніципальної комісії в районі Пото-Пото у Браззавілі (залишався на посаді до 10 листопада 1946 року). Обам також брав участь у Браззавільській конференції губернаторів французьких колоніальних володінь 1944 року.

Після раптової смерті Ебуе в березні 1944 року Обам працював радником генерал-губернатора Французької Екваторіальної Африки та його секретарем. Останній підтримав його бажання взяти участь у парламентських виборах, відкритих відтоді для автохтонів. У результаті Обам повернувся до Габону й під час виборчої кампанії зміг отримати підтримку як колоніальної адміністрації, так і місіонерів.

Депутат

Депутат Національних зборів Франції

Незважаючи на поразку на виборах 1945 року, Обам 10 листопада 1946 став першим представником Габону в Національних зборах Франції, здобувши 7069 голосів з 12 528 можливих. У період з 1946 до 1951 року обіймав посаду члена комісії з питань морського транспорту, преси, комунікацій, праці та соціального забезпечення. 27 серпня 1947 року під час голосування Обам підтримав незалежність Алжиру, а 9 липня 1949 — створення Ради Європи.

Обама було переобрано депутатом Зборів 17 червня 1951 року, він набрав 17 329 голосів з 29 203, а також 2 січня 1956 (26 712 з 57 031). Таким чином він залишався депутатом до кінця існування Четвертої республіки. Приблизно у той же час свою політичну кар'єру розпочав Мба, якого було заслано до Убангі-Шарі.

Приєднавшись до Французької секції Робітничого інтернаціоналу, Обам згодом тісно співпрацював з парламентською групою «Indépendants d'Outre-Mer», лідерами якої у майбутньому стали президент Сенегалу Леопольд Сенгор і камерунський політик . Як депутат Зборів Обам проживав у Парижі, однак регулярно їздив до Габону.

Він продовжував сприяти розвитку місцевої габонської політики, намагаючись посилити вплив кланів народу фанґ. Фактично, як стверджував Мба, Обам був надто пов'язаний із кланами фанґ, щоб враховувати інтереси південних племен. Окрім того, Обам був лідером у розв'язанні африканських проблем, домагаючись підвищення рівня життя в Габоні та сприяючи урбанізації в країні. 26 вересня 1951 року він проголосував за підвищення мінімального розміру оплати праці в заморських територіях Франції. Був заступником голови Комісії з 1953 до 1955 року. 1947 Обам започаткував Габонський демократичний і соціальний союз (фр. Union Démocratique et Sociale Gabonaise), керівні посади в якому посіли представники внутрішніх регіонів Габону, передусім провінції Волю-Нтем. Маючи програму, що відрізнялась від програми Габонського демократичного блоку, сформованого Мба, партія Обама виступала за зниження економічної залежності Габону від Франції та прискорену «африканізацію» французької політики. Завдяки підтримці ГДСС Обам був переобраний у 1951 та 1956 роках, і вже невдовзі у політичному житті Габону найбільшого впливу мав Обам, якого підтримували представники християнських місій та колоніальна адміністрація, та Мба, який мав підтримку колоністів.

Депутат Габонської територіальної асамблеї

1952 року Обам був обраний представником провінції Волю-Нтем у Габонській територіальній асамблеї, а у березні 1957 року — знову переобраний. На тих виборах Габонський демократичний і соціальний союз також здобув найбільшу кількість місць в асамблеї: 18 з 40 (партія Мба завоювала 16 місць), однак після перерахунку голосів Габонський демократичний блок отримав 21 місце проти 19 у ГДСС. Однак, зважаючи на відсутність абсолютної більшості у жодної з партій, 21 травня 1957 року обидві партії були змушені узгодити список осіб, що увійшли до нового уряду. Того ж дня Мба був призначений заступником голови уряду, а Обам — головою. Однак через зростання суперечностей між двома партіями Обам був змушений залишити посаду, виступивши з ініціативою щодо висловлення вотуму недовіри уряду. Тим не менше діяльність уряду отримала схвалення (на підтримку вотуму виступили 19 депутатів, проти — 21). Після перемоги Мба більша частина членів ГДСС, обраних до Асамблеї, підтримала парламентську більшість. В результаті уряд країни отримав підтримку 29 з 40 депутатів Асамблеї, а Мба посилив свою владу.

Незалежність та опозиція

Лідер опозиції

image
Прапор Габону

Виступивши на підтримку створення Французької співдружності за результатами конституційного референдуму 28 вересня 1958 року, Габон став самоврядною територією. На 19 червня 1960 року було призначено парламентські вибори, які мали відбутись за загальними списками, коли кожна з партій представляла на виборах список усіх своїх кандидатів. За такою виборчою системою список, за який проголосувала більшість населення, оголошувався переможцем, а партія, що перемогла, отримувала всі місця. Завдяки зміні кордонів виборчих округів Габонський демократичний блок отримав у законодавчому органі 244 місця, натомість ГДСС — лише 77. Однак, лише за кілька місяців законодавча більшість переймалась лише внутрішніми суперечками. Внаслідок Мба, який став президентом Габону, ухвалив рішення про розпуск Асамблеї та зробив ставку на партнерство з опозицією, що, на його думку, мало зміцнити його позиції.

Разом з Обамом він сформував кілька політичних союзів, які завдяки своїй політичній збалансованості міли підтримку електорату. 12 лютого союз набрав 99,75 % голосів, і того ж дня Мба був обраний президентом Габону. За надану підтримку Обам отримав пост міністра закордонних справ. Однак між політиками зберігались політичні суперечки: якщо Мба виступав за зміцнення виконавчої влади, то Обам навпаки підтримував ідею створення парламентської республіки. Суперечності ще більше посилились, коли 21 лютого 1961 року було одностайно ухвалено нову Конституцію Габону, за якою країна ставала суперпрезидентською республікою. Відповідно до Конституції Мба здобув право призначати міністрів, а також визначати коло їх повноважень.

19 лютого Мба відмовився від співробітництва з Обамом; всі представники партії ГДСС були виключені з уряду за винятком Франсіса Ме, який підтримав Мба. Причиною такого кроку стала відмова Обама від злиття своєї партії з партією Мба, в результаті чого у країні було сформовано однопартійну систему. Щоб прибрати Обама з парламенту, Мба призначив його 25 лютого головою Верховного суду. У подальшому Мба заявив про те, що Обама залишив своє місце у Національній асамблеї через неможливість суміщення обох посад і виконання своїх обов'язків у парламенті. Однак Обам ухвалив рішення відмовитись від посади голови Верховного суду, чим тільки ускладнив стосунки з президентом країни. Через зростання суперечностей між урядом і Національною асамблеєю Мба видав 21 січня 1964 року указ про розпуск законодавчого органу «з метою економії».

Невдовзі після цього було оголошено про умови балотування й передвиборчої кампанії: кількість виборчих округів було зменшено з 67 до 47. За новими правилами заборонялось балотуватись тим особам, які вже були депутатами в розпущеному парламенті. Таким чином Мба позбавився свого головного політичного суперника — Обама. Кожна партія мала подати список кандидатів з 47 осіб, кожен з яких мав сплатити US$160. Завдяки такому фінансовому обмеженню Мба сподівався, що єдиною партією, яка зможе внести зазначені кошти й узяти участь у парламентських виборах, стане його Союз. У відповідь на це опозиція відмовилась від участі у виборах, оголошених нею несправедливими. В країні почалась підготовка до державного перевороту.

Тим не менше жодних доказів того, що Обам був одним із змовників, які взяли участь у розробці плану перевороту, немає. Найбільш імовірно, політик приєднався до змовників уже після формування нового уряду. У свою чергу, про змову, імовірно, знав його племінник, в минулому посол Габону у Великій Британії, який міг попередити свого дядька про переворот. Однак так і залишається невідомим, установив чи ні Обам контакти з заколотниками.

Державний переворот 1964 року

Докладніше: Державний переворот у Габоні (1964)
image
Габонські та французькі військовики

Упродовж ночі 17 лютого та раннього ранку 18 лютого 1964 року 150 габонських військовиків, жандармів та поліцейських на чолі з лейтенантом Жаком Момбо й Валером Ессоном захопили президентський палац. Були заарештовані голова Національної асамблеї , французькі офіцери Клод Олін і Мажор Руаер, кілька міністрів і президент Габону Мба, якого підняли з ліжка під прицілом рушниці. На місцевому радіо «Radio Libreville» військовики оголосили про здійснення державного перевороту і звернулись до жителів країни з проханням про надання технічної допомоги. Окрім того, заколотники попрохали Францію не втручатись до внутрішніх справ країни. У свою чергу Мба наказали виступити з промовою, в якій він мав визнати своє усунення від посади.

Під час перевороту не було зроблено жодного пострілу. Не спостерігалось жодних заворушень з боку населення, що військовики сприйняли як схвалення їхніх дій громадянами країни. Було сформовано перехідний уряд, а пост президента було запропоновано Обаму. Членами уряду стали цивільні політики як з партії ГДСС, так і з ГДБ (наприклад ). Щодо організаторів перевороту, вони взяли на себе функцію забезпечення безпеки серед мирного населення. Малочисельна габонська армія не брала участі у перевороті; складаючись переважно з французьких офіцерів, армія залишилась у казармах.

Обам, у свою чергу, нічого не знав про державний переворот, поки йому не зателефонував рано вранці посол Франції в Габоні, розбуджений натовпом на вулицях. Обам відповів послу, що з'ясує, чому в країні «не було уряду» (посол прямо не згадав про переворот). Однак невдовзі до будинку Обама під'їхала машина з членами революційного комітету, які відвезли його до будівлі уряду й одразу ж призначили президентом Габону.

Другий лейтенант Ндо Еду надав інструкції щодо перевезення Мба до міста Нджоле, яке підтримувало Обама. Однак через сильний дощ усунутий президент і ті, хто взяв його у полон сховались у невідомому селі. Наступного ранку колишнього главу держави було перевезено до Ламбарене, а за кілька годин він повернувся до Лібревіля. Новий глава уряду невдовзі після свого призначення зв'язався з послом Франції, запевнивши того у збереженні прав власності іноземних громадян на своє майно у Габоні. Окрім того, посла попрохали попередити будь-яке французьке військове втручання.

Однак у Парижі президент Франції Шарль де Голль ухвалив інше рішення. Мба вважався одним з найбільш лояльних союзників Франції в Африці. Під час свого візиту до Франції Мба заявив: «усі жителі Габону мають дві батьківщини: Францію та Габон». Окрім того, за часів його режиму до європейців ставились дружньо. Тому де Голль після наради зі своїм радником з африканських питань Жаком Фоккаром ухвалив рішення відновити в Габоні законний уряд. Окрім того, такий крок не суперечив двосторонній угоді між країнами, укладеній 1960 року новим главою уряду Габону — Обамом, який тоді обіймав посаду міністра закордонних справ. Однак, відповідно до угоди, інтервенція могла статись тільки у разі запиту з боку президента Габону. Зважаючи на те, що Мба перебував під арештом, французька сторона зв'язалась із габонським віце-президентом, який був вільний. Тим не менше віце-президент обрав незрозумілу позицію, тому французи вирішили скласти листа, датованого заднім числом, яке у подальшому мав підписати віце-президент, надавши таким чином згоду на інтервенцію. Менш ніж за 24 години французькі війська, розквартировані в Дакарі та Браззавілі, висадились у Лібревілі й відновили режим Мба. Під час операції було вбито одного французького солдата, натомість з габонської сторони загинуло від 15 до 25 осіб

Судовий процес у Ламбарене

Під час французької інтервенції Обаму й Гонджу вдалось утекти з Лібревіля, однак у подальшому політиків упіймали. У серпні в Ламбарене розпочався судовий процес над військовими заколотниками та членами перехідного уряду. В країні було запроваджено особливий стан, відповідно до якого органам місцевого самоврядування було доручено наглядати за підозрюваними заколотниками державного перевороту. У разі необхідності дозволялось вводити комендантську годину. Для проїзду містом було потрібне спеціальне посвідчення. Судовий процес проходив у будівлі школи на березі річки Огове, неподалік від лікарні Альберта Швейцера. З огляду на те, що приміщення було невеликим, під час процесу було закрито доступ не лише для громадськості, але й для членів родин звинувачуваних. Висвітлення процесу у ЗМІ також було нешироким, оскільки були допущені лише представники відомих новинних видань. Окрім того, було введено обмеження щодо захисту звинувачуваних.

Під час процесу було допитано 64 свідків. Обам і деякі інші члени перехідного уряду заявили про те, що їх участь у державному перевороті була спричинена бездіяльністю габонської армії. Суддя Леон Ож, у свою чергу, заявив, що «якщо це єдина причина для державного перевороту, то звинувачувані заслуговують на жорстоке покарання». Обам підтвердив, що не брав участі у розробці плану перевороту. Відповідно до його показів, він сформував перехідний уряд відповідно до Конституції на вимогу путчистів. На його думку, французька інтервенція була незаконною, з чим погодились Гонджу й колишній міністр освіти Жан-Маре Еко.

9 вересня суддя виніс вердикт без консультацій із Мба. Обам, як і більшість підсудних, був засуджений до 10 років каторжних робіт і до 10 років заслання на острові Сеттекама за 160 км від узбережжя Габону. Незважаючи на те, що сам Обам не мав значної популярності під час своєї політичної кар'єри, відповідно до журналу Time, його арешт «підніс Обама до рівня героя в очах схвильованої громадськості». Під час відбування 10-річної каторги Обама неодноразово били наглядачі. Окрім Обама Мба ув'язнив понад 150 опонентів, більшість з яких були засуджені до 20 років каторжних робіт. Актору й лікарю було дано термін у 10 років ув'язнення. Закликаючи до миру 18 лютого, Мба дав обіцянку, що його вороги не будуть «ані помилувані, ані прощені», оскільки заслуговують на «повне покарання».

Останні роки життя

1972 року наступник Мба на посту президента Габону, Омар Бонго, дозволив Обаму повернутись до Габону. Пізніше він проживав у Парижі, пішовши з політики. 1981 року Обам відвідав Лібревіль. З цього приводу Бонго призначив його «спеціальним радником» — здебільшого, то була почесна посада. 12 грудня 1984 будинок Обама було підірвано екстремістами, які виступали проти Руху за національне відродження (при цьому сам політик ніколи не підтримував той рух). На щастя ані Обам, ані його родина не постраждали.

1989 року в Лібревілі Обам помер. Після його смерті у столиці було відкрито школу на честь політика.

Примітки

  1. Reed, 1987, с. 296
  2. Biteghe, 1990, с. 24
  3. Biteghe, 1990, с. 25
  4. Matthews, 1966, с. 120
  5. (фр.). National Assembly of France. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 17 травня 2014.
  6. Reed, 1987, с. 293
  7. Reed, 1987, с. 290
  8. Biteghe, 1990, с. 26
  9. Gardinier, 1994, с. 49
  10. Yates, 1996, с. 97
  11. Reed, 1987, с. 294
  12. Darlington та Darlington, 1968, с. 46.
  13. Biteghe, 1990, с. 27
  14. Garrison, Lloyd. (23 лютого 1964). . The New York Times. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 15 травня 2014.
  15. Bernault, 1996, с. 224
  16. Bernault, 1996, с. 261.
  17. Bernault, 1996, с. 262.
  18. Bernault, 1996, с. 263.
  19. Bernault, 1996, с. 293.
  20. Bernault, 1996, с. 294.
  21. Bernault, 1996, с. 297.
  22. Biteghe, 1990, с. 41.
  23. Biteghe, 1990, с. 44.
  24. Biteghe, 1990, с. 42.
  25. Biteghe, 1990, с. 37.
  26. Biteghe, 1990, с. 46.
  27. Biteghe, 1990, с. 45.
  28. Biteghe, 1990, с. 53.
  29. Biteghe, 1990, с. 54.
  30. Biteghe, 1990, с. 55.
  31. (англ.). Time. 28 лютого 1964. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 15 травня 2014.
  32. Darlington та Darlington, 1968, с. 123—124.
  33. Biteghe, 1990, с. 59.
  34. Darlington та Darlington, 1968, с. 140
  35. Giniger, Henry. (20 лютого 1964). (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 15 травня 2014.
  36. Garrison, Lloyd (21 лютого 1964). (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 15 травня 2014.
  37. Biteghe, 1990, с. 62
  38. Biteghe, 1990, с. 63.
  39. Biteghe, 1990, с. 64.
  40. Pesnot, Patrick & Billoud, Michel (10 березня 2007). 1964, le putsch raté contre Léon M’Ba président du Gabon (фр.). France Inter. Архів оригіналу за 20 червня 2007. Процитовано 15 травня 2014.
  41. Matthews, 1966, с. 115
  42. Darlington та Darlington, 1968, с. 134
  43. Biteghe, 1990, с. 19.
  44. «Tout Gabonais a deux patries : la France et le Gabon.»
  45. Biteghe, 1990, с. 23.
  46. . Encyclopedia of the Nations. 2007. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 17 травня 2014.
  47. Bernault, 1996, с. 19.
  48. Grundy, Kenneth W. (October 1968), On Machiavelli and the Mercenaries, The Journal of Modern African Studies, 6 (3): 295—310, doi:10.1017/S0022278X00017420, ISSN 0022-278X, JSTOR 159300.
  49. Waverley, Root. (21 лютого 1964). "No Pity, No Pardon", Gabon Rebels Warned (англ.). The Washington Post. с. A34. Процитовано 17 травня 2014.
  50. Reed, 1987, с. 298.
  51. Matthews, 1966, с. 127
  52. Matthews, 1966, с. 128
  53. (англ.). The Washington Post. 31 серпня 1964. с. A1. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 17 травня 2014.
  54. Matthews, 1966, с. 129.
  55. (англ.). Time. 28 березня 1964. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 17 травня 2014.
  56. (англ.). Time. 28 березня 1964. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 17 травня 2014.
  57. Yates, 1996, с. 113
  58. Pederson, Nicholas. French Intervention in the 1964 Coup In Gabon (англ.). University of Illinois at Urbana-Champaign. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 17 травня 2014.
  59. (англ.). The New York Times. 3 березня 1964. с. 6. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 17 травня 2014.
  60. (фр.). Gabonews.ga. Архів оригіналу за 20 серпня 2008. Процитовано 17 травня 2014.

Джерела

  • Bernault, Florence (1996), Démocraties ambiguës en Afrique centrale: Congo-Brazzaville, Gabon, 1940-1965, Paris: Karthala, ISBN , OCLC 36142247.
  • Biteghe, Moïse N’Solé (1990), Echec aux militaires au Gabon en 1964, Paris: Chaka, ISBN , OCLC 29518659.
  • Darlington, Charles Francis; Darlington, Alice B. (1968), African Betrayal, New York, New York: D. McKay Co., OCLC 172139.
  • Gardinier, David E. (1994), Historical Dictionary of Gabon (вид. 2nd), Metuchen, New Jersey: Scarecrow Press, ISBN , OCLC 7462387.
  • Keese, Alexander (2004), , Afrique & Histoire, 2 (1): 141—170, ISSN 1764-1977, архів оригіналу за 29 вересня 2011, процитовано 17 травня 2014.
  • Matthews, Ronald (1966), African Powder Keg: Revolt and Dissent in Six Emergent Nations, London: The Bodley Head, OCLC 246401461.
  • Reed, Michael C. (June 1987), Gabon: A Neo-Colonial Enclave of Enduring French Interest, The Journal of Modern African Studies, Cambridge University Press, 25 (2): 283—320, doi:10.1017/S0022278X00000392, JSTOR 161015, OCLC 77874468.
  • Yates, Douglas A. (1996), The rentier state in Africa: oil rent dependency and neocolonialism in the Republic of Gabon, Trenton, New Jersey: Africa World Press, ISBN , OCLC 34543635.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhan Iler Obam fr Jean Hilaire Aubame 20 listopada 1912 16 serpnya 1989 gabonskij politichnij i derzhavnij diyach kolonialnogo periodu j dobi nezalezhnosti glava derzhavi z 18 do 19 lyutogo 1964 roku Faktichno vikonuvav funkciyi kerivnika krayini uprodovzh odnogo dnya pislya derzhavnogo perevorotu v rezultati yakogo bulo usunuto vid vladi ta vikradeno kolishnogo ochilnika Leona Mba Zhan Iler Obam fr Jean Hilaire AubameZhan Iler Obam Prapor 2 j Prezident Gabonu 18 19 lyutogo 1964 roku Poperednik Leon Mba Nastupnik Leon Mba Narodzhennya 20 listopada 1912 1912 11 20 Librevil GabonSmert 16 serpnya 1989 1989 08 16 76 rokiv Librevil GabonKrayina Franciya i GabonReligiya KatolicizmPartiya Francuzka sekciya robitnichogo internacionalu Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Narodivsya v rodini predstavnikiv grupi narodiv fang U rannomu vici stav sirotoyu tomu vihovuvavsya v rodini svogo nazvanogo brata Leona Mba yakij u podalshomu stav jogo golovnim politichnim supernikom Zaruchivshis pidtrimkoyu svoyih koleg Obam uvijshov do politichnogo zhittya krayini stavshi pershim predstavnikom Gabonu v Nacionalnih zborah Franciyi z 1946 do 1958 roku Takozh zrobiv znachnij vnesok do rozv yazannya afrikanskih problem peredusim domagayuchis pidvishennya rivnya zhittya v Gaboni ta spriyayuchi urbanizaciyi krayini Prichinoyu shvidkogo shodzhennya Obama v gabonskij politici stala pidtrimka z boku predstavnikiv hristiyanskogo duhovenstva j administraciyi natomist Mba pidtrimuvali kolonisti Nezvazhayuchi na supernictvo Obama ta Mba yakij u podalshomu stav Prezidentom Gabonu obidva politiki za svoyu kar yeru sformuvali kilka politichnih soyuziv yaki zavdyaki politichnij zbalansovanosti mali pidtrimku elektoratu Na znak vdyachnosti za pidtrimku Mba priznachiv Obama ministrom zakordonnih sprav Gabonu a zgodom golovoyu Verhovnogo sudu Tim ne menshe vidmova Obama vid zlittya svoyeyi partiyi z partiyeyu Mba v rezultati yakogo v krayini sformuvalasya b odnopartijna sistema stala prichinoyu superechok mizh politikami V rezultati derzhavnogo perevorotu 1964 roku Obam stav prezidentom odnak za tri dni zakolot bulo pridusheno Nezvazhayuchi na te sho bezposeredno Obam ne brav uchasti u planuvanni perevorotu jogo bulo zasudzheno do 10 rokiv katorzhnih robit i 10 rokiv zaslannya 1972 roku nastupnik Mba Omar Bongo dozvoliv Obamu povernutis na batkivshinu 1989 roku Obam pomer ZhittyepisRanni roki Predstavniki narodu fang u hristiyanskij misiyi bl 1912 Narodivsya v rodini predstavnikiv narodu fang nepodalik vid Librevilya U vici 8 rokiv vtrativ batka a v 11 rokiv mati U podalshomu pro Zhana Ilera pikluvavsya Abbe Zhan Obame nazvanij brat Leona Mba yakij vikladav u kilkoh rimo katolickih misiyah Pislya zakinchennya shkoli Zhan Iler vlashtuvavsya na robotu shkilnim uchitelem 24 bereznya 1931 roku zavdyaki dopomozi Mba Obam vlashtuvavsya do mitnoyi sluzhbi Z 1931 do 1935 roku pracyuvav u Librevili 1935 perevivsya do Bangi a 1936 roku do Brazzavilya de razom iz bratom politika zasnuvav filiyu kompaniyi Mutuelle Gabonaise U toj zhe chas Obam buv chlenom organizaciyi Association des fonctionnaires Pislya promovi Sharlya de Gollya yaku vin vigolosiv 18 chervnya 1940 roku Obam vistupiv na boci patriotichnogo ruhu Vilna Franciya j u listopadi togo zh roku gabonska administraciya doruchila jomu zgurtuvati predstavnikiv narodu fang navkolo spilnoyi spravi peremogi U lyutomu 1942 roku Obam zustrivsya z kolonialnim administratorom stavshi nevdovzi jogo protezhe ta radnikom u afrikanskih spravah Yak nagoroda za virnu sluzhbu kolonialnij vladi Obam sered nebagatoh afrikanciv buv priznachenij 23 lyutogo 1943 roku do Yevropejskogo viddilu derzhavnoyi sluzhbi a 1 sichnya 1944 Ebue priznachiv jogo golovoyu municipalnoyi komisiyi v rajoni Poto Poto u Brazzavili zalishavsya na posadi do 10 listopada 1946 roku Obam takozh brav uchast u Brazzavilskij konferenciyi gubernatoriv francuzkih kolonialnih volodin 1944 roku Pislya raptovoyi smerti Ebue v berezni 1944 roku Obam pracyuvav radnikom general gubernatora Francuzkoyi Ekvatorialnoyi Afriki ta jogo sekretarem Ostannij pidtrimav jogo bazhannya vzyati uchast u parlamentskih viborah vidkritih vidtodi dlya avtohtoniv U rezultati Obam povernuvsya do Gabonu j pid chas viborchoyi kampaniyi zmig otrimati pidtrimku yak kolonialnoyi administraciyi tak i misioneriv Deputat Deputat Nacionalnih zboriv Franciyi Nezvazhayuchi na porazku na viborah 1945 roku Obam 10 listopada 1946 stav pershim predstavnikom Gabonu v Nacionalnih zborah Franciyi zdobuvshi 7069 golosiv z 12 528 mozhlivih U period z 1946 do 1951 roku obijmav posadu chlena komisiyi z pitan morskogo transportu presi komunikacij praci ta socialnogo zabezpechennya 27 serpnya 1947 roku pid chas golosuvannya Obam pidtrimav nezalezhnist Alzhiru a 9 lipnya 1949 stvorennya Radi Yevropi Obama bulo pereobrano deputatom Zboriv 17 chervnya 1951 roku vin nabrav 17 329 golosiv z 29 203 a takozh 2 sichnya 1956 26 712 z 57 031 Takim chinom vin zalishavsya deputatom do kincya isnuvannya Chetvertoyi respubliki Priblizno u toj zhe chas svoyu politichnu kar yeru rozpochav Mba yakogo bulo zaslano do Ubangi Shari Priyednavshis do Francuzkoyi sekciyi Robitnichogo internacionalu Obam zgodom tisno spivpracyuvav z parlamentskoyu grupoyu Independants d Outre Mer liderami yakoyi u majbutnomu stali prezident Senegalu Leopold Sengor i kamerunskij politik Yak deputat Zboriv Obam prozhivav u Parizhi odnak regulyarno yizdiv do Gabonu Vin prodovzhuvav spriyati rozvitku miscevoyi gabonskoyi politiki namagayuchis posiliti vpliv klaniv narodu fang Faktichno yak stverdzhuvav Mba Obam buv nadto pov yazanij iz klanami fang shob vrahovuvati interesi pivdennih plemen Okrim togo Obam buv liderom u rozv yazanni afrikanskih problem domagayuchis pidvishennya rivnya zhittya v Gaboni ta spriyayuchi urbanizaciyi v krayini 26 veresnya 1951 roku vin progolosuvav za pidvishennya minimalnogo rozmiru oplati praci v zamorskih teritoriyah Franciyi Buv zastupnikom golovi Komisiyi z 1953 do 1955 roku 1947 Obam zapochatkuvav Gabonskij demokratichnij i socialnij soyuz fr Union Democratique et Sociale Gabonaise kerivni posadi v yakomu posili predstavniki vnutrishnih regioniv Gabonu peredusim provinciyi Volyu Ntem Mayuchi programu sho vidriznyalas vid programi Gabonskogo demokratichnogo bloku sformovanogo Mba partiya Obama vistupala za znizhennya ekonomichnoyi zalezhnosti Gabonu vid Franciyi ta priskorenu afrikanizaciyu francuzkoyi politiki Zavdyaki pidtrimci GDSS Obam buv pereobranij u 1951 ta 1956 rokah i vzhe nevdovzi u politichnomu zhitti Gabonu najbilshogo vplivu mav Obam yakogo pidtrimuvali predstavniki hristiyanskih misij ta kolonialna administraciya ta Mba yakij mav pidtrimku kolonistiv Deputat Gabonskoyi teritorialnoyi asambleyi 1952 roku Obam buv obranij predstavnikom provinciyi Volyu Ntem u Gabonskij teritorialnij asambleyi a u berezni 1957 roku znovu pereobranij Na tih viborah Gabonskij demokratichnij i socialnij soyuz takozh zdobuv najbilshu kilkist misc v asambleyi 18 z 40 partiya Mba zavoyuvala 16 misc odnak pislya pererahunku golosiv Gabonskij demokratichnij blok otrimav 21 misce proti 19 u GDSS Odnak zvazhayuchi na vidsutnist absolyutnoyi bilshosti u zhodnoyi z partij 21 travnya 1957 roku obidvi partiyi buli zmusheni uzgoditi spisok osib sho uvijshli do novogo uryadu Togo zh dnya Mba buv priznachenij zastupnikom golovi uryadu a Obam golovoyu Odnak cherez zrostannya superechnostej mizh dvoma partiyami Obam buv zmushenij zalishiti posadu vistupivshi z iniciativoyu shodo vislovlennya votumu nedoviri uryadu Tim ne menshe diyalnist uryadu otrimala shvalennya na pidtrimku votumu vistupili 19 deputativ proti 21 Pislya peremogi Mba bilsha chastina chleniv GDSS obranih do Asambleyi pidtrimala parlamentsku bilshist V rezultati uryad krayini otrimav pidtrimku 29 z 40 deputativ Asambleyi a Mba posiliv svoyu vladu Nezalezhnist ta opoziciya Lider opoziciyi Prapor Gabonu Vistupivshi na pidtrimku stvorennya Francuzkoyi spivdruzhnosti za rezultatami konstitucijnogo referendumu 28 veresnya 1958 roku Gabon stav samovryadnoyu teritoriyeyu Na 19 chervnya 1960 roku bulo priznacheno parlamentski vibori yaki mali vidbutis za zagalnimi spiskami koli kozhna z partij predstavlyala na viborah spisok usih svoyih kandidativ Za takoyu viborchoyu sistemoyu spisok za yakij progolosuvala bilshist naselennya ogoloshuvavsya peremozhcem a partiya sho peremogla otrimuvala vsi miscya Zavdyaki zmini kordoniv viborchih okrugiv Gabonskij demokratichnij blok otrimav u zakonodavchomu organi 244 miscya natomist GDSS lishe 77 Odnak lishe za kilka misyaciv zakonodavcha bilshist perejmalas lishe vnutrishnimi superechkami Vnaslidok Mba yakij stav prezidentom Gabonu uhvaliv rishennya pro rozpusk Asambleyi ta zrobiv stavku na partnerstvo z opoziciyeyu sho na jogo dumku malo zmicniti jogo poziciyi Razom z Obamom vin sformuvav kilka politichnih soyuziv yaki zavdyaki svoyij politichnij zbalansovanosti mili pidtrimku elektoratu 12 lyutogo soyuz nabrav 99 75 golosiv i togo zh dnya Mba buv obranij prezidentom Gabonu Za nadanu pidtrimku Obam otrimav post ministra zakordonnih sprav Odnak mizh politikami zberigalis politichni superechki yaksho Mba vistupav za zmicnennya vikonavchoyi vladi to Obam navpaki pidtrimuvav ideyu stvorennya parlamentskoyi respubliki Superechnosti she bilshe posililis koli 21 lyutogo 1961 roku bulo odnostajno uhvaleno novu Konstituciyu Gabonu za yakoyu krayina stavala superprezidentskoyu respublikoyu Vidpovidno do Konstituciyi Mba zdobuv pravo priznachati ministriv a takozh viznachati kolo yih povnovazhen 19 lyutogo Mba vidmovivsya vid spivrobitnictva z Obamom vsi predstavniki partiyi GDSS buli viklyucheni z uryadu za vinyatkom Fransisa Me yakij pidtrimav Mba Prichinoyu takogo kroku stala vidmova Obama vid zlittya svoyeyi partiyi z partiyeyu Mba v rezultati chogo u krayini bulo sformovano odnopartijnu sistemu Shob pribrati Obama z parlamentu Mba priznachiv jogo 25 lyutogo golovoyu Verhovnogo sudu U podalshomu Mba zayaviv pro te sho Obama zalishiv svoye misce u Nacionalnij asambleyi cherez nemozhlivist sumishennya oboh posad i vikonannya svoyih obov yazkiv u parlamenti Odnak Obam uhvaliv rishennya vidmovitis vid posadi golovi Verhovnogo sudu chim tilki uskladniv stosunki z prezidentom krayini Cherez zrostannya superechnostej mizh uryadom i Nacionalnoyu asambleyeyu Mba vidav 21 sichnya 1964 roku ukaz pro rozpusk zakonodavchogo organu z metoyu ekonomiyi Nevdovzi pislya cogo bulo ogolosheno pro umovi balotuvannya j peredviborchoyi kampaniyi kilkist viborchih okrugiv bulo zmensheno z 67 do 47 Za novimi pravilami zaboronyalos balotuvatis tim osobam yaki vzhe buli deputatami v rozpushenomu parlamenti Takim chinom Mba pozbavivsya svogo golovnogo politichnogo supernika Obama Kozhna partiya mala podati spisok kandidativ z 47 osib kozhen z yakih mav splatiti US 160 Zavdyaki takomu finansovomu obmezhennyu Mba spodivavsya sho yedinoyu partiyeyu yaka zmozhe vnesti zaznacheni koshti j uzyati uchast u parlamentskih viborah stane jogo Soyuz U vidpovid na ce opoziciya vidmovilas vid uchasti u viborah ogoloshenih neyu nespravedlivimi V krayini pochalas pidgotovka do derzhavnogo perevorotu Tim ne menshe zhodnih dokaziv togo sho Obam buv odnim iz zmovnikiv yaki vzyali uchast u rozrobci planu perevorotu nemaye Najbilsh imovirno politik priyednavsya do zmovnikiv uzhe pislya formuvannya novogo uryadu U svoyu chergu pro zmovu imovirno znav jogo pleminnik v minulomu posol Gabonu u Velikij Britaniyi yakij mig poperediti svogo dyadka pro perevorot Odnak tak i zalishayetsya nevidomim ustanoviv chi ni Obam kontakti z zakolotnikami Derzhavnij perevorot 1964 roku Dokladnishe Derzhavnij perevorot u Gaboni 1964 Gabonski ta francuzki vijskoviki Uprodovzh nochi 17 lyutogo ta rannogo ranku 18 lyutogo 1964 roku 150 gabonskih vijskovikiv zhandarmiv ta policejskih na choli z lejtenantom Zhakom Mombo j Valerom Essonom zahopili prezidentskij palac Buli zaareshtovani golova Nacionalnoyi asambleyi francuzki oficeri Klod Olin i Mazhor Ruaer kilka ministriv i prezident Gabonu Mba yakogo pidnyali z lizhka pid pricilom rushnici Na miscevomu radio Radio Libreville vijskoviki ogolosili pro zdijsnennya derzhavnogo perevorotu i zvernulis do zhiteliv krayini z prohannyam pro nadannya tehnichnoyi dopomogi Okrim togo zakolotniki poprohali Franciyu ne vtruchatis do vnutrishnih sprav krayini U svoyu chergu Mba nakazali vistupiti z promovoyu v yakij vin mav viznati svoye usunennya vid posadi Pid chas perevorotu ne bulo zrobleno zhodnogo postrilu Ne sposterigalos zhodnih zavorushen z boku naselennya sho vijskoviki sprijnyali yak shvalennya yihnih dij gromadyanami krayini Bulo sformovano perehidnij uryad a post prezidenta bulo zaproponovano Obamu Chlenami uryadu stali civilni politiki yak z partiyi GDSS tak i z GDB napriklad Shodo organizatoriv perevorotu voni vzyali na sebe funkciyu zabezpechennya bezpeki sered mirnogo naselennya Malochiselna gabonska armiya ne brala uchasti u perevoroti skladayuchis perevazhno z francuzkih oficeriv armiya zalishilas u kazarmah Obam u svoyu chergu nichogo ne znav pro derzhavnij perevorot poki jomu ne zatelefonuvav rano vranci posol Franciyi v Gaboni rozbudzhenij natovpom na vulicyah Obam vidpoviv poslu sho z yasuye chomu v krayini ne bulo uryadu posol pryamo ne zgadav pro perevorot Odnak nevdovzi do budinku Obama pid yihala mashina z chlenami revolyucijnogo komitetu yaki vidvezli jogo do budivli uryadu j odrazu zh priznachili prezidentom Gabonu Drugij lejtenant Ndo Edu nadav instrukciyi shodo perevezennya Mba do mista Ndzhole yake pidtrimuvalo Obama Odnak cherez silnij dosh usunutij prezident i ti hto vzyav jogo u polon shovalis u nevidomomu seli Nastupnogo ranku kolishnogo glavu derzhavi bulo perevezeno do Lambarene a za kilka godin vin povernuvsya do Librevilya Novij glava uryadu nevdovzi pislya svogo priznachennya zv yazavsya z poslom Franciyi zapevnivshi togo u zberezhenni prav vlasnosti inozemnih gromadyan na svoye majno u Gaboni Okrim togo posla poprohali poperediti bud yake francuzke vijskove vtruchannya Odnak u Parizhi prezident Franciyi Sharl de Goll uhvaliv inshe rishennya Mba vvazhavsya odnim z najbilsh loyalnih soyuznikiv Franciyi v Africi Pid chas svogo vizitu do Franciyi Mba zayaviv usi zhiteli Gabonu mayut dvi batkivshini Franciyu ta Gabon Okrim togo za chasiv jogo rezhimu do yevropejciv stavilis druzhno Tomu de Goll pislya naradi zi svoyim radnikom z afrikanskih pitan Zhakom Fokkarom uhvaliv rishennya vidnoviti v Gaboni zakonnij uryad Okrim togo takij krok ne superechiv dvostoronnij ugodi mizh krayinami ukladenij 1960 roku novim glavoyu uryadu Gabonu Obamom yakij todi obijmav posadu ministra zakordonnih sprav Odnak vidpovidno do ugodi intervenciya mogla statis tilki u razi zapitu z boku prezidenta Gabonu Zvazhayuchi na te sho Mba perebuvav pid areshtom francuzka storona zv yazalas iz gabonskim vice prezidentom yakij buv vilnij Tim ne menshe vice prezident obrav nezrozumilu poziciyu tomu francuzi virishili sklasti lista datovanogo zadnim chislom yake u podalshomu mav pidpisati vice prezident nadavshi takim chinom zgodu na intervenciyu Mensh nizh za 24 godini francuzki vijska rozkvartirovani v Dakari ta Brazzavili visadilis u Librevili j vidnovili rezhim Mba Pid chas operaciyi bulo vbito odnogo francuzkogo soldata natomist z gabonskoyi storoni zaginulo vid 15 do 25 osib Sudovij proces u Lambarene Pid chas francuzkoyi intervenciyi Obamu j Gondzhu vdalos utekti z Librevilya odnak u podalshomu politikiv upijmali U serpni v Lambarene rozpochavsya sudovij proces nad vijskovimi zakolotnikami ta chlenami perehidnogo uryadu V krayini bulo zaprovadzheno osoblivij stan vidpovidno do yakogo organam miscevogo samovryaduvannya bulo dorucheno naglyadati za pidozryuvanimi zakolotnikami derzhavnogo perevorotu U razi neobhidnosti dozvolyalos vvoditi komendantsku godinu Dlya proyizdu mistom bulo potribne specialne posvidchennya Sudovij proces prohodiv u budivli shkoli na berezi richki Ogove nepodalik vid likarni Alberta Shvejcera Z oglyadu na te sho primishennya bulo nevelikim pid chas procesu bulo zakrito dostup ne lishe dlya gromadskosti ale j dlya chleniv rodin zvinuvachuvanih Visvitlennya procesu u ZMI takozh bulo neshirokim oskilki buli dopusheni lishe predstavniki vidomih novinnih vidan Okrim togo bulo vvedeno obmezhennya shodo zahistu zvinuvachuvanih Pid chas procesu bulo dopitano 64 svidkiv Obam i deyaki inshi chleni perehidnogo uryadu zayavili pro te sho yih uchast u derzhavnomu perevoroti bula sprichinena bezdiyalnistyu gabonskoyi armiyi Suddya Leon Ozh u svoyu chergu zayaviv sho yaksho ce yedina prichina dlya derzhavnogo perevorotu to zvinuvachuvani zaslugovuyut na zhorstoke pokarannya Obam pidtverdiv sho ne brav uchasti u rozrobci planu perevorotu Vidpovidno do jogo pokaziv vin sformuvav perehidnij uryad vidpovidno do Konstituciyi na vimogu putchistiv Na jogo dumku francuzka intervenciya bula nezakonnoyu z chim pogodilis Gondzhu j kolishnij ministr osviti Zhan Mare Eko 9 veresnya suddya vinis verdikt bez konsultacij iz Mba Obam yak i bilshist pidsudnih buv zasudzhenij do 10 rokiv katorzhnih robit i do 10 rokiv zaslannya na ostrovi Settekama za 160 km vid uzberezhzhya Gabonu Nezvazhayuchi na te sho sam Obam ne mav znachnoyi populyarnosti pid chas svoyeyi politichnoyi kar yeri vidpovidno do zhurnalu Time jogo aresht pidnis Obama do rivnya geroya v ochah shvilovanoyi gromadskosti Pid chas vidbuvannya 10 richnoyi katorgi Obama neodnorazovo bili naglyadachi Okrim Obama Mba uv yazniv ponad 150 oponentiv bilshist z yakih buli zasudzheni do 20 rokiv katorzhnih robit Aktoru j likaryu bulo dano termin u 10 rokiv uv yaznennya Zaklikayuchi do miru 18 lyutogo Mba dav obicyanku sho jogo vorogi ne budut ani pomiluvani ani prosheni oskilki zaslugovuyut na povne pokarannya Ostanni roki zhittya 1972 roku nastupnik Mba na postu prezidenta Gabonu Omar Bongo dozvoliv Obamu povernutis do Gabonu Piznishe vin prozhivav u Parizhi pishovshi z politiki 1981 roku Obam vidvidav Librevil Z cogo privodu Bongo priznachiv jogo specialnim radnikom zdebilshogo to bula pochesna posada 12 grudnya 1984 budinok Obama bulo pidirvano ekstremistami yaki vistupali proti Ruhu za nacionalne vidrodzhennya pri comu sam politik nikoli ne pidtrimuvav toj ruh Na shastya ani Obam ani jogo rodina ne postrazhdali 1989 roku v Librevili Obam pomer Pislya jogo smerti u stolici bulo vidkrito shkolu na chest politika PrimitkiReed 1987 s 296 Biteghe 1990 s 24 Biteghe 1990 s 25 Matthews 1966 s 120 fr National Assembly of France Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 17 travnya 2014 Reed 1987 s 293 Reed 1987 s 290 Biteghe 1990 s 26 Gardinier 1994 s 49 Yates 1996 s 97 Reed 1987 s 294 Darlington ta Darlington 1968 s 46 Biteghe 1990 s 27 Garrison Lloyd 23 lyutogo 1964 The New York Times Arhiv originalu za 18 travnya 2014 Procitovano 15 travnya 2014 Bernault 1996 s 224 Bernault 1996 s 261 Bernault 1996 s 262 Bernault 1996 s 263 Bernault 1996 s 293 Bernault 1996 s 294 Bernault 1996 s 297 Biteghe 1990 s 41 Biteghe 1990 s 44 Biteghe 1990 s 42 Biteghe 1990 s 37 Biteghe 1990 s 46 Biteghe 1990 s 45 Biteghe 1990 s 53 Biteghe 1990 s 54 Biteghe 1990 s 55 angl Time 28 lyutogo 1964 Arhiv originalu za 23 serpnya 2013 Procitovano 15 travnya 2014 Darlington ta Darlington 1968 s 123 124 Biteghe 1990 s 59 Darlington ta Darlington 1968 s 140 Giniger Henry 20 lyutogo 1964 angl The New York Times Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2012 Procitovano 15 travnya 2014 Garrison Lloyd 21 lyutogo 1964 angl The New York Times Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2012 Procitovano 15 travnya 2014 Biteghe 1990 s 62 Biteghe 1990 s 63 Biteghe 1990 s 64 Pesnot Patrick amp Billoud Michel 10 bereznya 2007 1964 le putsch rate contre Leon M Ba president du Gabon fr France Inter Arhiv originalu za 20 chervnya 2007 Procitovano 15 travnya 2014 Matthews 1966 s 115 Darlington ta Darlington 1968 s 134 Biteghe 1990 s 19 Tout Gabonais a deux patries la France et le Gabon Biteghe 1990 s 23 Encyclopedia of the Nations 2007 Arhiv originalu za 18 sichnya 2012 Procitovano 17 travnya 2014 Bernault 1996 s 19 Grundy Kenneth W October 1968 On Machiavelli and the Mercenaries The Journal of Modern African Studies 6 3 295 310 doi 10 1017 S0022278X00017420 ISSN 0022 278X JSTOR 159300 Waverley Root 21 lyutogo 1964 No Pity No Pardon Gabon Rebels Warned angl The Washington Post s A34 Procitovano 17 travnya 2014 Reed 1987 s 298 Matthews 1966 s 127 Matthews 1966 s 128 angl The Washington Post 31 serpnya 1964 s A1 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2012 Procitovano 17 travnya 2014 Matthews 1966 s 129 angl Time 28 bereznya 1964 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2012 Procitovano 17 travnya 2014 angl Time 28 bereznya 1964 Arhiv originalu za 23 serpnya 2013 Procitovano 17 travnya 2014 Yates 1996 s 113 Pederson Nicholas French Intervention in the 1964 Coup In Gabon angl University of Illinois at Urbana Champaign Arhiv originalu za 19 bereznya 2012 Procitovano 17 travnya 2014 angl The New York Times 3 bereznya 1964 s 6 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2012 Procitovano 17 travnya 2014 fr Gabonews ga Arhiv originalu za 20 serpnya 2008 Procitovano 17 travnya 2014 DzherelaBernault Florence 1996 Democraties ambigues en Afrique centrale Congo Brazzaville Gabon 1940 1965 Paris Karthala ISBN 2865376362 OCLC 36142247 Biteghe Moise N Sole 1990 Echec aux militaires au Gabon en 1964 Paris Chaka ISBN 2907768069 OCLC 29518659 Darlington Charles Francis Darlington Alice B 1968 African Betrayal New York New York D McKay Co OCLC 172139 Gardinier David E 1994 Historical Dictionary of Gabon vid 2nd Metuchen New Jersey Scarecrow Press ISBN 0810814358 OCLC 7462387 Keese Alexander 2004 Afrique amp Histoire 2 1 141 170 ISSN 1764 1977 arhiv originalu za 29 veresnya 2011 procitovano 17 travnya 2014 Matthews Ronald 1966 African Powder Keg Revolt and Dissent in Six Emergent Nations London The Bodley Head OCLC 246401461 Reed Michael C June 1987 Gabon A Neo Colonial Enclave of Enduring French Interest The Journal of Modern African Studies Cambridge University Press 25 2 283 320 doi 10 1017 S0022278X00000392 JSTOR 161015 OCLC 77874468 Yates Douglas A 1996 The rentier state in Africa oil rent dependency and neocolonialism in the Republic of Gabon Trenton New Jersey Africa World Press ISBN 0 86543 521 9 OCLC 34543635

Дата публікації:
Топ