Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грушецький Іван Самійлович Грушецький 9 22 серпня 1904 Комишуваха Кате

Грушецький Іван Самійлович

Грушецький Іван Самійлович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грушецький.

Іван Самійлович Грушецький (9 (22) серпня 1904, Комишуваха, Катеринославська губернія — 26 листопада 1982(1982-11-26), Київ) — український радянський партійний і державний діяч, Голова Президії Верховної Ради УРСР (1972—1976), Герой Соціалістичної Праці (1974).

Іван Самійлович Грушецький
image
Іван Самійлович Грушецький
1-й секретар Чернівецького обласного комітету КП (б) України
серпень 1940 — серпень 1941
1-й секретар Львівського обласного комітету КП України
1944 — грудень 1962 (з перервами)
1-й секретар Волинського обласного комітету КП України
1951 — 24 лютого 1961
Голова Президії Верховної Ради УРСР
28 липня 1972 — 24 червня 1976
Попередник: Ляшко Олександр Павлович
Спадкоємець: Ватченко Олексій Федосійович
 
Народження: 9 (22) серпня 1904
Комишуваха, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть: 26 листопада 1982(1982-11-26) (78 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання: Байкове кладовище
Країна: Російська імперія і СРСР
Партія: КПРС
 
Військова служба
Звання: генерал-майор
Нагороди:
image
imageimageimageimage
imageimageimageimage
imageimage

image Медіафайли у Вікісховищі

У 1952—1981 роках — член ЦК КП України. У 1961—1981 роках — член ЦК КПРС. У грудні 1962 — липні 1972 роках — кандидат у члени Політбюро ЦК КП України. У липні 1972 — жовтні 1976 роках — член Політбюро ЦК КП України. Депутат ВР СРСР 1–9-го скликань, депутат Верховної Ради УРСР 1-го, 6-го і 8—9-го скликань.

Біографія

Народився 9 (22) серпня 1904(19040822) року в селі Комишувасі, тепер селище міського типу Оріхівського району Запорізької області) в родині селянина-бідняка. Навчався у Верхньодніпровській нижчій сільськогосподарській школі імені Е. Бродського, навчання не закінчив.

Трудову діяльність розпочав у 1922 році. У 1922—1923 роках — секретар, а потім голова комітету незаможних селян (КНС) у селі Дудникове Запорізької округи. У 1922 році вступив до комсомолу. У 1923—1928 роках — секретар, а потім голова Дудниківскої сільської ради Запорізької округи, уповноважений Всеукраїнської профспілки працівників землі і лісу («Всеробітземлісу»). У 1928—1929 роках — голова Запорізького районного комітету незаможних селян Запорізької округи.

Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1929—1937 роках на керівній радянській роботі в Запорізькій окрузі, Дніпропетровській області. З 1930 року — завідувач Василівського районного фінансового відділу, заступник голови виконкому Василівської районної Ради депутатів трудящих. У 1935—1937 роках — завідувач Велико-Білозерського районного фінансового відділу та голова виконавчого комітету Велико-Білозерської районної Ради депутатів трудящих Дніпропетровської області.

З 1937 року — у виконавчому комітеті Дніпропетровської обласної Ради: в.о. секретаря президії обласного виконавчого комітету (до 20 листопада 1938 року). З 4 жовтня 1938 року — 3-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КП (б) України.

З 27 листопада 1939 року — другий секретар Станіславського обласного комітету КП (б) України. Був обраний депутатом Народних Зборів Західної України, членом Секретаріату.

З 4 липня 1940 року — секретар Чернівецького повітового комітету КП (б) України. З серпня 1940 по серпень 1941 року — перший секретар Чернівецького обласного комітету КП (б) України.

З серпня 1941 року — член Військової Ради 40-ї армії, бригадний комісар, полковник. Постановою Ради Народних Комісарів Союзу РСР від 26 травня 1943 року № 592 полковнику Грушецькому І. С. присвоєно військове звання генерал-майор. У 1943 році — член Військової Ради Степового фронту, а з жовтня 1943 року — член Військової Ради 2-го Українського фронту.

З квітня 1944 по 12 січня 1949 року — перший секретар Львівського обласного і міського комітетів КП(б) України. Дружив з майбутнім генеральним секретарем ЦК КПРС Леонідом Брежнєвим, котрий з липня 1945 року по червень 1946 в розпал боротьби з українськими націоналістами працював начальником Політуправління Прикарпатського військового округу та брав участь у придушенні руху за незалежність України — ОУН і проживав у самому центрі міста — готелі «Жорж».

У грудні 1948 — грудні 1949 року — слухач курсів перепідготовки при ЦК ВКП(б) у Москві.

З 6 січня 1950 по 17 лютого 1951 року — перший секретар Львівського обласного комітету КП(б) України.

З 19 лютого 1951 по 24 лютого 1961 року — перший секретар Волинського обласного комітету КП України. У 1959 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС (заочно).

З 11 лютого 1961 по 17 грудня 1962 року — перший секретар Львівського обласного комітету КП України.

З 25 грудня 1962 до 18 березня 1966 року — голова Комітету партійно-державного контролю Ради міністрів Української РСР і ЦК КП України. Одночасно — секретар ЦК КП України і заступник голови Ради міністрів Української РСР. З 18 березня 1966 до липня 1972 року — голова Партійної комісії при ЦК КП України.

Учасник XXII (1961), XXIII (1966), XXIV (1971), XXV (1976) з'їздів КПРС.

Від 28 липня 1972 по 24 червня 1976 — Голова Президії Верховної Ради УРСР.

image
Могила Івана Грушецького

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 серпня 1974 року Івану Самійловичу Грушецькому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З 1976 року — персональний пенсіонер. Жив в Києві. Помер 26 листопада 1982 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 6).

Нагороди

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 1 вересня 2014.

Посилання

  • Биография [ 5 липня 2010 у Wayback Machine.]
  • Об И. С. Грушецком в мемуарах С. П. Серых [ 1 жовтня 2009 у Wayback Machine.]

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grusheckij Ivan Samijlovich Grusheckij 9 22 serpnya 1904 Komishuvaha Katerinoslavska guberniya 26 listopada 1982 1982 11 26 Kiyiv ukrayinskij radyanskij partijnij i derzhavnij diyach Golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 1972 1976 Geroj Socialistichnoyi Praci 1974 Ivan Samijlovich GrusheckijIvan Samijlovich Grusheckij 1 j sekretar Cherniveckogo oblasnogo komitetu KP b Ukrayini serpen 1940 serpen 1941 1 j sekretar Lvivskogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini 1944 gruden 1962 z perervami 1 j sekretar Volinskogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini 1951 24 lyutogo 1961 Golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 28 lipnya 1972 24 chervnya 1976 Poperednik Lyashko Oleksandr Pavlovich Spadkoyemec Vatchenko Oleksij Fedosijovich Narodzhennya 9 22 serpnya 1904 Komishuvaha Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaSmert 26 listopada 1982 1982 11 26 78 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya i SRSRPartiya KPRS Vijskova sluzhba Zvannya general major Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi U 1952 1981 rokah chlen CK KP Ukrayini U 1961 1981 rokah chlen CK KPRS U grudni 1962 lipni 1972 rokah kandidat u chleni Politbyuro CK KP Ukrayini U lipni 1972 zhovtni 1976 rokah chlen Politbyuro CK KP Ukrayini Deputat VR SRSR 1 9 go sklikan deputat Verhovnoyi Radi URSR 1 go 6 go i 8 9 go sklikan BiografiyaNarodivsya 9 22 serpnya 1904 19040822 roku v seli Komishuvasi teper selishe miskogo tipu Orihivskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti v rodini selyanina bidnyaka Navchavsya u Verhnodniprovskij nizhchij silskogospodarskij shkoli imeni E Brodskogo navchannya ne zakinchiv Trudovu diyalnist rozpochav u 1922 roci U 1922 1923 rokah sekretar a potim golova komitetu nezamozhnih selyan KNS u seli Dudnikove Zaporizkoyi okrugi U 1922 roci vstupiv do komsomolu U 1923 1928 rokah sekretar a potim golova Dudnikivskoyi silskoyi radi Zaporizkoyi okrugi upovnovazhenij Vseukrayinskoyi profspilki pracivnikiv zemli i lisu Vserobitzemlisu U 1928 1929 rokah golova Zaporizkogo rajonnogo komitetu nezamozhnih selyan Zaporizkoyi okrugi Chlen VKP b z 1928 roku U 1929 1937 rokah na kerivnij radyanskij roboti v Zaporizkij okruzi Dnipropetrovskij oblasti Z 1930 roku zaviduvach Vasilivskogo rajonnogo finansovogo viddilu zastupnik golovi vikonkomu Vasilivskoyi rajonnoyi Radi deputativ trudyashih U 1935 1937 rokah zaviduvach Veliko Bilozerskogo rajonnogo finansovogo viddilu ta golova vikonavchogo komitetu Veliko Bilozerskoyi rajonnoyi Radi deputativ trudyashih Dnipropetrovskoyi oblasti Z 1937 roku u vikonavchomu komiteti Dnipropetrovskoyi oblasnoyi Radi v o sekretarya prezidiyi oblasnogo vikonavchogo komitetu do 20 listopada 1938 roku Z 4 zhovtnya 1938 roku 3 j sekretar Dnipropetrovskogo oblasnogo komitetu KP b Ukrayini Z 27 listopada 1939 roku drugij sekretar Stanislavskogo oblasnogo komitetu KP b Ukrayini Buv obranij deputatom Narodnih Zboriv Zahidnoyi Ukrayini chlenom Sekretariatu Z 4 lipnya 1940 roku sekretar Cherniveckogo povitovogo komitetu KP b Ukrayini Z serpnya 1940 po serpen 1941 roku pershij sekretar Cherniveckogo oblasnogo komitetu KP b Ukrayini Z serpnya 1941 roku chlen Vijskovoyi Radi 40 yi armiyi brigadnij komisar polkovnik Postanovoyu Radi Narodnih Komisariv Soyuzu RSR vid 26 travnya 1943 roku 592 polkovniku Grusheckomu I S prisvoyeno vijskove zvannya general major U 1943 roci chlen Vijskovoyi Radi Stepovogo frontu a z zhovtnya 1943 roku chlen Vijskovoyi Radi 2 go Ukrayinskogo frontu Z kvitnya 1944 po 12 sichnya 1949 roku pershij sekretar Lvivskogo oblasnogo i miskogo komitetiv KP b Ukrayini Druzhiv z majbutnim generalnim sekretarem CK KPRS Leonidom Brezhnyevim kotrij z lipnya 1945 roku po cherven 1946 v rozpal borotbi z ukrayinskimi nacionalistami pracyuvav nachalnikom Politupravlinnya Prikarpatskogo vijskovogo okrugu ta brav uchast u pridushenni ruhu za nezalezhnist Ukrayini OUN i prozhivav u samomu centri mista goteli Zhorzh U grudni 1948 grudni 1949 roku sluhach kursiv perepidgotovki pri CK VKP b u Moskvi Z 6 sichnya 1950 po 17 lyutogo 1951 roku pershij sekretar Lvivskogo oblasnogo komitetu KP b Ukrayini Z 19 lyutogo 1951 po 24 lyutogo 1961 roku pershij sekretar Volinskogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini U 1959 roci zakinchiv Vishu partijnu shkolu pri CK KPRS zaochno Z 11 lyutogo 1961 po 17 grudnya 1962 roku pershij sekretar Lvivskogo oblasnogo komitetu KP Ukrayini Z 25 grudnya 1962 do 18 bereznya 1966 roku golova Komitetu partijno derzhavnogo kontrolyu Radi ministriv Ukrayinskoyi RSR i CK KP Ukrayini Odnochasno sekretar CK KP Ukrayini i zastupnik golovi Radi ministriv Ukrayinskoyi RSR Z 18 bereznya 1966 do lipnya 1972 roku golova Partijnoyi komisiyi pri CK KP Ukrayini Uchasnik XXII 1961 XXIII 1966 XXIV 1971 XXV 1976 z yizdiv KPRS Vid 28 lipnya 1972 po 24 chervnya 1976 Golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Mogila Ivana Grusheckogo Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 21 serpnya 1974 roku Ivanu Samijlovichu Grusheckomu prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina i zolotoyi medali Serp i Molot Z 1976 roku personalnij pensioner Zhiv v Kiyevi Pomer 26 listopada 1982 roku v Kiyevi Pohovanij na Bajkovomu kladovishi dilyanka 6 NagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci 21 08 1974 shist ordeniv Lenina 23 01 1948 4 10 1954 26 02 1958 28 08 1964 8 12 1973 21 08 1974 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 25 08 1971 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 24 06 1976 dva ordeni Chervonogo Prapora 27 03 1942 4 02 1943 dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni I st 22 02 1944 1 02 1945 medaliPrimitki Arhiv originalu za 27 serpnya 2014 Procitovano 1 veresnya 2014 PosilannyaBiografiya 5 lipnya 2010 u Wayback Machine Ob I S Grusheckom v memuarah S P Seryh 1 zhovtnya 2009 u Wayback Machine DzherelaPlyush M R Grusheckij Ivan Samijlovich 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 237 ISBN 966 00 0405 2

Дата публікації:
Топ