Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Хартія прав і свобод Африканська хартія прав людини і народів міжна

Африканська хартія прав людини і народів

Африканська хартія прав людини і народів
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хартія прав і свобод.

Африканська хартія прав людини і народів — міжнародна регіональна конвенція, що стала основою для кодифікації прав людини і народів на африканському континенті. Прийнята в 1981 р. Асамблеєю глав держав та урядів Організації Африканської Єдності (ОАЄ) і набула чинності 1986 р. після її ратифікації державами-членами. Африканська хартія прав людини і народів іменується також Банжульською хартією (за місцем прийняття — м. Банжул, Гамбія). Містить широкий спектр як соціально-економічних, так і цивільних прав, а також ряд обов'язків людини. Станом на 2009 рік в Хартії беруть участь усі 53 країни-члена Африканського союзу.

Зміст

Цілі Хартії полягають у запровадженні міжнародних стандартів прав людини з урахуванням специфіки розвитку цих прав у країнах Африки, закріпленні особливих прав народів як важливого інструменту гарантування прав людини. В Африканській хартії прав людини і народів 1981 підкреслюється, що «свобода, рівність, справедливість і гідність є суттєвими цілями для досягнення законних прагнень африканських народів» і вони мають спрямовуватися на «викорінення усіх форм колоніалізму в Африці, координацію і посилення їх співробітництва, зосередження зусиль на досягненні кращого життя…».

Реалізація зазначених цілей має відбуватися через історичну традицію та цінності африканських цивілізації. Висловлено переконання, що «право на розвиток, а також громадянські і політичні права не можуть бути відокремлені від економічних, соціальних і культурних прав як у їх концептуальному, так і універсальному значенні, і що задоволення економічних, соціальних та культурних прав є гарантією для користування громадянськими і політичними правами» (преамбула). В документі подано широкий перелік громадянських, політичних, соціально-економічних та культурних прав і свобод людини, а також прав народів, чим підтверджена прихильність африканських держав принципам прав і свобод людини та народів, які містяться у деклараціях, конвенціях та інших документах ОАЄ, Руху неприєднання, ООН.

Права людини згідно зі ст. 1-18:

  • право на рівність перед законом та рівний захист законом;
  • право на життя, повагу і гідність;
  • заборона всіх форм експлуатації і гноблення людини, включаючи рабство, работоргівлю, тортури, нелюдські або принижуючі гідність види поводження і покарання;
  • право на свободу та особисту безпеку, включаючи свободу від свавільного арешту або затримання;
  • право бути вислуханим у справі;
  • право на презумпцію невинності;
  • захист і розумні строки розгляду справи судом;
  • право на свободу совісті, інформацію, об'єднання та мирні збори;
  • право покидати країну і повертатися до неї;
  • свобода пересування і проживання;
  • право на політ, притулок;
  • право вільно брати участь в управлінні країною і рівного доступу до державної служби та державної власності;
  • право на працю, освіту, культуру, захист моральних і традиційних цінностей, що визначаються суспільством.

Крім того, «забороняється масове вигнання осіб, які не є громадянами держави. Під масовим вигнанням розуміється і вигнання національних, етнічних або релігійних груп» (п. 5 ст. 12).

Спеціальний розділ Хартії присвячений надзвичайно широким обов'язкам індивідів з урахуванням особливостей розвитку африканського суспільства: кожний індивід має обов'язки щодо своєї сім'ї, суспільства, держави та інших законно визнаних спільнот і міжнародного співтовариства; права і свободи кожного індивіда повинні здійснюватися з належним урахуванням прав інших, колективної безпеки, моралі та загального інтересу; кожний індивід повинен поважати свого ближнього і ставитися до нього без дискримінації та підтримувати стосунки, що мають на меті забезпечувати і посилювати взаємну повагу і терпимість. Індивід також зобов'язаний: дбати про гармонійний розвиток сім'ї, поважати своїх батьків, підтримувати їх у разі необхідності; слугувати своїй національній спільноті; не вступати у компроміс щодо безпеки держави, громадянином якої він є, або в якій проживає; берегти і посилювати соціальну та національну солідарність, особливо в разі загрози останній; берегти і розвивати африканські культурні цінності у дусі терпимості, діалогу і консультацій; сприяти досягненню африканській єдності (ст. 27—29).

У Хартії окреслено права народів: (ст. 19—24).

  • право на рівність;
  • право на існування, пов'язане із невід'ємним правом народу на самовизначення і правом на вільне визначення свого політичного статусу та здійснення свого економічного і соціального розвитку;
  • право колонізованих або поневолених народів на звільнення від пут панування;
  • право на одержання допомоги з боку держав—учасниць Хартії у визвольній боротьбі проти іноземного панування у політиці, економиці і культурі, сферах;
  • право вільно розпоряджатися своїми багатствами та природними ресурсами;
  • право на законне повернення своєї власності, а також на адекватну компенсацію у випадку її незаконного захоплення;
  • право на економічний, соціальний і культурний, розвиток;
  • право на рівне користування загальною спадщиною людства;
  • право на розвиток;
  • право на національний і міжнародний мир та безпеку;
  • право на здорове довкілля, сприятливе для розвитку народів.

Своєрідними гарантіями зазначених прав народів є встановлені в Хартії обов'язки держав. Поряд із зобов'язаннями кожної держави-учасниці дотримувати і забезпечувати ці права, в ній виділено два особливих зобов'язання держав щодо сприяння правам народів: обов'язок вживати всіх необхідних заходів для викорінення будь-яких форм іноземної економічної експлуатації, особливо з боку міжнародних монополій, з тим, щоб народи могли одержувати всі вигоди від переваг, які надаються їм національними ресурсами (п. 5 ст. 21);

обов'язок в індивідуального, або колективного порядку забезпечити народам реалізацію їх прав на розвиток (п. 2 ст. 22).

Африканська комісія з прав людини і народів

Держави—члени ОАЄ зобов'язалися визнати права, обов'язки і свободи, які містяться в Африканській хартії прав людини і народів 1981, і вжити законодавчих та інших заходів для їх здійснення (ст. 1).

З цією метою в липні 1987 створено Африканську комісію з прав людини і народів. Вона складається з 11 членів, які обираються таємним голосуванням Асамблеєю глав держав та урядів ОАЄ; при цьому кандидатами висувають найвідоміших осіб найвищої репутації (ст. 30—31).

Функції Комісії:

1) сприяти правам людини і народів, зокрема:

а) збирати документи, організовувати вивчення і дослідження африканських проблем у сфері прав людини і народів, проводити семінари, симпозіуми і конференції, розповсюджувати інформацію, підтримувати національні і місцеві установи, які зацікавлені у правах людини і народів, висловлювати свої міркування та давати рекомендації урядам;

б) розробляти принципи і норми, спрямовані на розв'язання правових проблем, що стосуються прав людини і народів та фундамент, свобод, на яких африканські уряди можуть засновувати своє законодавство;

в) співробітничати з іншими африканськими та міжнародними установами, які зацікавлені у сприянні та захисті прав людини і народів;

2) забезпечувати захист прав людини та народів на засадах Хартії;

3) тлумачити всі положення Хартії на прохання держави-учасниці, інституції ОАЄ або африканські організації, яка визнана ОАЄ;

4) здійснювати будь-які інші завдання, доручені Комісії Асамблеєю глав держав та урядів (ст. 45).

Значення

Африканська хартія прав людини і народів 1981 є першим на африканському континенті регіональним документом, де відображено як загальнолюдські цінності щодо захисту прав і свобод людини у сучасному суспільстві, так і цінності захисту людини, властиві африканським спільнотам, що мають зберігатися і розвиватися. Хартія є також першим міжнародним правовим документом, в якому сформульована система правових норм, що визначає перелік прав народів і встановлює правовий зв'язок між правами народів і державами—учасницями Хартії (механізм здійснення прав людини і народів). Значення документа полягає і в тому, що він сприяє утвердженню прав народів як категорії міжнародного співтовариства шляхом закріплення їх у міжнародному праві.

Див. також

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hartiya prav i svobod Afrikanska hartiya prav lyudini i narodiv mizhnarodna regionalna konvenciya sho stala osnovoyu dlya kodifikaciyi prav lyudini i narodiv na afrikanskomu kontinenti Prijnyata v 1981 r Asambleyeyu glav derzhav ta uryadiv Organizaciyi Afrikanskoyi Yednosti OAYe i nabula chinnosti 1986 r pislya yiyi ratifikaciyi derzhavami chlenami Afrikanska hartiya prav lyudini i narodiv imenuyetsya takozh Banzhulskoyu hartiyeyu za miscem prijnyattya m Banzhul Gambiya Mistit shirokij spektr yak socialno ekonomichnih tak i civilnih prav a takozh ryad obov yazkiv lyudini Stanom na 2009 rik v Hartiyi berut uchast usi 53 krayini chlena Afrikanskogo soyuzu ZmistCili Hartiyi polyagayut u zaprovadzhenni mizhnarodnih standartiv prav lyudini z urahuvannyam specifiki rozvitku cih prav u krayinah Afriki zakriplenni osoblivih prav narodiv yak vazhlivogo instrumentu garantuvannya prav lyudini V Afrikanskij hartiyi prav lyudini i narodiv 1981 pidkreslyuyetsya sho svoboda rivnist spravedlivist i gidnist ye suttyevimi cilyami dlya dosyagnennya zakonnih pragnen afrikanskih narodiv i voni mayut spryamovuvatisya na vikorinennya usih form kolonializmu v Africi koordinaciyu i posilennya yih spivrobitnictva zoseredzhennya zusil na dosyagnenni krashogo zhittya Realizaciya zaznachenih cilej maye vidbuvatisya cherez istorichnu tradiciyu ta cinnosti afrikanskih civilizaciyi Vislovleno perekonannya sho pravo na rozvitok a takozh gromadyanski i politichni prava ne mozhut buti vidokremleni vid ekonomichnih socialnih i kulturnih prav yak u yih konceptualnomu tak i universalnomu znachenni i sho zadovolennya ekonomichnih socialnih ta kulturnih prav ye garantiyeyu dlya koristuvannya gromadyanskimi i politichnimi pravami preambula V dokumenti podano shirokij perelik gromadyanskih politichnih socialno ekonomichnih ta kulturnih prav i svobod lyudini a takozh prav narodiv chim pidtverdzhena prihilnist afrikanskih derzhav principam prav i svobod lyudini ta narodiv yaki mistyatsya u deklaraciyah konvenciyah ta inshih dokumentah OAYe Ruhu nepriyednannya OON Prava lyudini zgidno zi st 1 18 pravo na rivnist pered zakonom ta rivnij zahist zakonom pravo na zhittya povagu i gidnist zaborona vsih form ekspluataciyi i gnoblennya lyudini vklyuchayuchi rabstvo rabotorgivlyu torturi nelyudski abo prinizhuyuchi gidnist vidi povodzhennya i pokarannya pravo na svobodu ta osobistu bezpeku vklyuchayuchi svobodu vid svavilnogo areshtu abo zatrimannya pravo buti visluhanim u spravi pravo na prezumpciyu nevinnosti zahist i rozumni stroki rozglyadu spravi sudom pravo na svobodu sovisti informaciyu ob yednannya ta mirni zbori pravo pokidati krayinu i povertatisya do neyi svoboda peresuvannya i prozhivannya pravo na polit pritulok pravo vilno brati uchast v upravlinni krayinoyu i rivnogo dostupu do derzhavnoyi sluzhbi ta derzhavnoyi vlasnosti pravo na pracyu osvitu kulturu zahist moralnih i tradicijnih cinnostej sho viznachayutsya suspilstvom Krim togo zaboronyayetsya masove vignannya osib yaki ne ye gromadyanami derzhavi Pid masovim vignannyam rozumiyetsya i vignannya nacionalnih etnichnih abo religijnih grup p 5 st 12 Specialnij rozdil Hartiyi prisvyachenij nadzvichajno shirokim obov yazkam individiv z urahuvannyam osoblivostej rozvitku afrikanskogo suspilstva kozhnij individ maye obov yazki shodo svoyeyi sim yi suspilstva derzhavi ta inshih zakonno viznanih spilnot i mizhnarodnogo spivtovaristva prava i svobodi kozhnogo individa povinni zdijsnyuvatisya z nalezhnim urahuvannyam prav inshih kolektivnoyi bezpeki morali ta zagalnogo interesu kozhnij individ povinen povazhati svogo blizhnogo i stavitisya do nogo bez diskriminaciyi ta pidtrimuvati stosunki sho mayut na meti zabezpechuvati i posilyuvati vzayemnu povagu i terpimist Individ takozh zobov yazanij dbati pro garmonijnij rozvitok sim yi povazhati svoyih batkiv pidtrimuvati yih u razi neobhidnosti sluguvati svoyij nacionalnij spilnoti ne vstupati u kompromis shodo bezpeki derzhavi gromadyaninom yakoyi vin ye abo v yakij prozhivaye beregti i posilyuvati socialnu ta nacionalnu solidarnist osoblivo v razi zagrozi ostannij beregti i rozvivati afrikanski kulturni cinnosti u dusi terpimosti dialogu i konsultacij spriyati dosyagnennyu afrikanskij yednosti st 27 29 U Hartiyi okresleno prava narodiv st 19 24 pravo na rivnist pravo na isnuvannya pov yazane iz nevid yemnim pravom narodu na samoviznachennya i pravom na vilne viznachennya svogo politichnogo statusu ta zdijsnennya svogo ekonomichnogo i socialnogo rozvitku pravo kolonizovanih abo ponevolenih narodiv na zvilnennya vid put panuvannya pravo na oderzhannya dopomogi z boku derzhav uchasnic Hartiyi u vizvolnij borotbi proti inozemnogo panuvannya u politici ekonomici i kulturi sferah pravo vilno rozporyadzhatisya svoyimi bagatstvami ta prirodnimi resursami pravo na zakonne povernennya svoyeyi vlasnosti a takozh na adekvatnu kompensaciyu u vipadku yiyi nezakonnogo zahoplennya pravo na ekonomichnij socialnij i kulturnij rozvitok pravo na rivne koristuvannya zagalnoyu spadshinoyu lyudstva pravo na rozvitok pravo na nacionalnij i mizhnarodnij mir ta bezpeku pravo na zdorove dovkillya spriyatlive dlya rozvitku narodiv Svoyeridnimi garantiyami zaznachenih prav narodiv ye vstanovleni v Hartiyi obov yazki derzhav Poryad iz zobov yazannyami kozhnoyi derzhavi uchasnici dotrimuvati i zabezpechuvati ci prava v nij vidileno dva osoblivih zobov yazannya derzhav shodo spriyannya pravam narodiv obov yazok vzhivati vsih neobhidnih zahodiv dlya vikorinennya bud yakih form inozemnoyi ekonomichnoyi ekspluataciyi osoblivo z boku mizhnarodnih monopolij z tim shob narodi mogli oderzhuvati vsi vigodi vid perevag yaki nadayutsya yim nacionalnimi resursami p 5 st 21 obov yazok v individualnogo abo kolektivnogo poryadku zabezpechiti narodam realizaciyu yih prav na rozvitok p 2 st 22 Afrikanska komisiya z prav lyudini i narodivDerzhavi chleni OAYe zobov yazalisya viznati prava obov yazki i svobodi yaki mistyatsya v Afrikanskij hartiyi prav lyudini i narodiv 1981 i vzhiti zakonodavchih ta inshih zahodiv dlya yih zdijsnennya st 1 Z ciyeyu metoyu v lipni 1987 stvoreno Afrikansku komisiyu z prav lyudini i narodiv Vona skladayetsya z 11 chleniv yaki obirayutsya tayemnim golosuvannyam Asambleyeyu glav derzhav ta uryadiv OAYe pri comu kandidatami visuvayut najvidomishih osib najvishoyi reputaciyi st 30 31 Funkciyi Komisiyi 1 spriyati pravam lyudini i narodiv zokrema a zbirati dokumenti organizovuvati vivchennya i doslidzhennya afrikanskih problem u sferi prav lyudini i narodiv provoditi seminari simpoziumi i konferenciyi rozpovsyudzhuvati informaciyu pidtrimuvati nacionalni i miscevi ustanovi yaki zacikavleni u pravah lyudini i narodiv vislovlyuvati svoyi mirkuvannya ta davati rekomendaciyi uryadam b rozroblyati principi i normi spryamovani na rozv yazannya pravovih problem sho stosuyutsya prav lyudini i narodiv ta fundament svobod na yakih afrikanski uryadi mozhut zasnovuvati svoye zakonodavstvo v spivrobitnichati z inshimi afrikanskimi ta mizhnarodnimi ustanovami yaki zacikavleni u spriyanni ta zahisti prav lyudini i narodiv 2 zabezpechuvati zahist prav lyudini ta narodiv na zasadah Hartiyi 3 tlumachiti vsi polozhennya Hartiyi na prohannya derzhavi uchasnici instituciyi OAYe abo afrikanski organizaciyi yaka viznana OAYe 4 zdijsnyuvati bud yaki inshi zavdannya dorucheni Komisiyi Asambleyeyu glav derzhav ta uryadiv st 45 ZnachennyaAfrikanska hartiya prav lyudini i narodiv 1981 ye pershim na afrikanskomu kontinenti regionalnim dokumentom de vidobrazheno yak zagalnolyudski cinnosti shodo zahistu prav i svobod lyudini u suchasnomu suspilstvi tak i cinnosti zahistu lyudini vlastivi afrikanskim spilnotam sho mayut zberigatisya i rozvivatisya Hartiya ye takozh pershim mizhnarodnim pravovim dokumentom v yakomu sformulovana sistema pravovih norm sho viznachaye perelik prav narodiv i vstanovlyuye pravovij zv yazok mizh pravami narodiv i derzhavami uchasnicyami Hartiyi mehanizm zdijsnennya prav lyudini i narodiv Znachennya dokumenta polyagaye i v tomu sho vin spriyaye utverdzhennyu prav narodiv yak kategoriyi mizhnarodnogo spivtovaristva shlyahom zakriplennya yih u mizhnarodnomu pravi Div takozhPrava lyudini Zagalna deklaraciya prav lyudini Konvenciya pro zahist prav lyudini i osnovopolozhnih svobod Amerikanska konvenciya z prav lyudini Arabska hartiya prav lyudini Kayirska deklaraciya prav lyudini v islamiLiteraturaO V Butkevich Prava narodiv Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4PosilannyaV N Denisov Afrikanska hartiya prav lyudini i narodiv 1981 18 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X

Дата публікації:
Топ