Аліварді-хан (10 травня 1671 — 9 квітня 1756) — наваб Бенгалії, Біхару й Орісси у 1740—1756 роках.
Аліварді-хан Мірза Мухаммад Алі | ||
| ||
---|---|---|
29 квітня 1740 — 9 квітня 1756 року | ||
Попередник: | Сарфараз-хан | |
Наступник: | Сірадж-уд-Даула | |
Народження: | 10 травня 1671 Деканські султанати | |
Смерть: | 9 квітня 1756 (84 роки) Муршідабад, Імперія Великих Моголів | |
Причина смерті: | набряк | |
Поховання: | d | |
Релігія: | Іслам | |
Рід: | Афшариди | |
Батько: | Шах Кулі-хан Мірза Мухаммад Мадані | |
Діти: | d і d | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Батько майбутнього наваба служив у Мухаммада Азам Шаха, який також найняв і його синів. Утім після смерті імператора родина сильно збідніла. Мухаммаду Алі вдалось влаштуватись на службу до субадара Орісси, Шуджі-уд-Діна. Коли останній зайняв пост наваба, кар'єрні можливості молодого Мухаммада Алі значно виросли. 1728 року він отримав пост фаудждара (місцевого правителя) Раджмахала, а також ім'я Аліварді-хана. 1733 був призначений на посаду назіма Біхару.
На той час наваб Сарфараз-хан самоусунувся від державних справ, що призвело до посилення впливу Аліварді-хана, а згодом — до поразки Сарфараз-хана у збройному конфлікті і вступу Аліварді-хана на посту наваба Бенгалії й Біхару. 1741 року він узяв під свій контроль і Оріссу.
Період його правління був досить войовничим. Упродовж 16 років володарювання він переймався передусім військовими питаннями. Окрім того, він придушив повстання афганців, які намагались захопити Біхар. Разом з тим, наприкінці свого правління Аліварді-хан розпочав переоблаштування й відновлення своїх володінь.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alivardi han 10 travnya 1671 9 kvitnya 1756 navab Bengaliyi Biharu j Orissi u 1740 1756 rokah Alivardi han Mirza Muhammad AliAlivardi han 4 j Navab Bengaliyi 29 kvitnya 1740 9 kvitnya 1756 roku Poperednik Sarfaraz han Nastupnik Siradzh ud Daula Narodzhennya 10 travnya 1671 1671 05 10 Dekanski sultanatiSmert 9 kvitnya 1756 1756 04 09 84 roki Murshidabad Imperiya Velikih MogolivPrichina smerti nabryakPohovannya dReligiya IslamRid AfsharidiBatko Shah Kuli han Mirza Muhammad MadaniDiti d i d Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisBatko majbutnogo navaba sluzhiv u Muhammada Azam Shaha yakij takozh najnyav i jogo siniv Utim pislya smerti imperatora rodina silno zbidnila Muhammadu Ali vdalos vlashtuvatis na sluzhbu do subadara Orissi Shudzhi ud Dina Koli ostannij zajnyav post navaba kar yerni mozhlivosti molodogo Muhammada Ali znachno virosli 1728 roku vin otrimav post faudzhdara miscevogo pravitelya Radzhmahala a takozh im ya Alivardi hana 1733 buv priznachenij na posadu nazima Biharu Na toj chas navab Sarfaraz han samousunuvsya vid derzhavnih sprav sho prizvelo do posilennya vplivu Alivardi hana a zgodom do porazki Sarfaraz hana u zbrojnomu konflikti i vstupu Alivardi hana na postu navaba Bengaliyi j Biharu 1741 roku vin uzyav pid svij kontrol i Orissu Period jogo pravlinnya buv dosit vojovnichim Uprodovzh 16 rokiv volodaryuvannya vin perejmavsya peredusim vijskovimi pitannyami Okrim togo vin pridushiv povstannya afganciv yaki namagalis zahopiti Bihar Razom z tim naprikinci svogo pravlinnya Alivardi han rozpochav pereoblashtuvannya j vidnovlennya svoyih volodin Dzherelau Banglapediyi