Альфред Прічард Слоун або Слоан (англ. Alfred Pritchard Sloan Jr. 23 травня 1875, м. Нью-Хейвен, Коннектикут — †17 лютого 1966, м. Нью-Йорк) — президент і генеральний директор автомобільної корпорації General Motors в 1923—1937 роках.
Альфред Слоун | |
---|---|
англ. Alfred Pritchard Sloan Jr. | |
Народження: | 23 травня 1875[1][2][3] |
Нью-Гейвен, Коннектикут, США | |
Смерть: | 17 лютого 1966[1][2][3] (90 років) |
Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, СШАd (причина: інфаркт міокарда) | |
Поховання: | d |
Громадянство: | США |
Членство у | Американська академія мистецтв і наук |
Нагороди / премії | |
Освіта | Массачусетський технологічний інститут, d і d |
Альфред Слоун у Вікісховищі |
Як і Генрі Форд, інший "голова" автомобільного колоса, Слоуна сьогодні згадують зі складною сумішшю захоплення його досягненнями, вдячності за його філантропію та занепокоєння чи докору щодо його поведінки у міжвоєнний період та під час Другої світової війни.
Біографія
А. Слоун народився в сім'ї заможного торговця чаєм. У 1895 році закінчив Массачусетський технологічний інститут.
У 1899 році батько Слоуна з компаньйоном придбали невеликий шарикопідшипниковий завод Hyatt Roller Bearing Company в Ньюарку (штат Нью-Джерсі), на якому Альфред працював після інституту, і зробили його генеральним директором.
У 1916 році президент General Motors запропонував Слоуну об'єднатися, і через два роки Слоун увійшов в директорат корпорації. У 1923 році акціонери призначили Слоуна президентом компанії, поставивши перед ним завдання створити ефективний централізований менеджмент в такій багатодивізіональній структурі.
Під його керівництвом General Motors з початку 30-х років XX-го століття стала лідером американського автомобілебудування.
Після того, як А. Слоун залишив посаду президента через прогресування глухоти, він займав пост голови ради директорів General Motors.
Засновник благодійної організації Фонд Альфреда Слоуна.
Слоун помер від серцевого нападу в 1966 році у віці дев'яноста років.
Роль в менеджменті
Прихильник наукової організації праці (тейлоризму). Вперше запровадив в автомобільну промисловість так зване «плановане застарівання товару» і «позиціонування брендів». Слоун налагодив роботу величезної дилерської мережі General Motors по всій Північній Америці. Організаційна схема General Motors, розроблена під керівництвом Слоуна, вважається класичною.
Основним принципом структурної політики Слоуна в General Motors був принцип децентралізації.
Розроблена ним структура передбачала створення досить автономних щодо загального керівництва компанії відділень. Керівник відділення наділений всією повнотою влади і відповідальний за ефективну діяльність свого підрозділу. Компанія складається з декількох відділень, що випускають одну марку автомобіля. Очолює компанію колективний орган — Рада директорів, до якої входять всі керівники відділень. Центральний апарат відповідає за призначення керівників, рівень їх кваліфікації, розподіл ресурсів, фінансову політику, стратегію збуту, наукові дослідження. Таким чином, незважаючи на надану відділенням самостійність в здійсненні оперативної діяльності, адміністрація жорстко контролює свої підрозділи щодо стратегії розвитку, науково-дослідних розробок, інвестицій і т. д. Виникає поєднання централізованої координації з децентралізованим управлінням, причому, підрозділи компанії конкурують швидше один з одним, ніж з іншими виробниками.
Перебудова структури і значне розширення асортименту продукції, що випускається дозволило Слоуну перейти до захоплення жорсткого, але прибуткового ринку дешевих автомобілів. General Motors не збиралася створювати таку ж за якістю машину, яка б коштувала так само дешево, як «Ford». Слоун запропонував споживачеві кращу машину, більш високої якості, вартість якої була на рівні з вартістю «Forda», що відволікло споживачів від моделі, яка тоді вважалась універсальнішою.
Успіх «General Motors» довів життєздатність децентралізованої структури. До кінця 70-х рр. XX ст. її ринкова частка в США перевищувала 45 % в порівнянні з відносно непомітними 12 % в 20-х рр., коли Слоун став біля керма корпорації.
Слоун вважав, що у менеджерів вищого рівня є три функції: приймати рішення про стратегію компанії, визначати її структуру і вибирати системи контролю. Причому, вироблення стратегії — це найголовніше, і тільки потім організації повинні обрати найбільш ефективну структуру, яка дозволить її реалізувати.
Децентралізована організаційна структура, запропонована Альфредом Слоуном для General Motors, викликала дуже великий інтерес і швидко поширилася по всьому індустріальному світі.
Слоун активно займався благодійною діяльністю. У розпорядження заснованого фонду він ще за життя передав 305 мільйонів доларів.
У 1964 році його ім'ям була названа школа менеджменту Массачусетського технологічного інституту, якій він надавав спонсорську допомогу.
Музей Альфреда П. Слоана, який демонструє розвиток автомобільної промисловості та галерей подорожей, розташований у Флінті, штат Мічиган.
Основні праці
- Sloan, Alfred P. (1964), McDonald, John, ed., My Years with General Motors, Garden City, NY, USA: Doubleday.
- Sloan, Alfred P. (1941). Adventures of a white collar man. New York: Doubleday, Doran.
Нагороди
- Медаль Гувера, 1954
Див. також
Примітки
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Dobbs, Michael (30 листопада 1998). Ford and GM Scrutinized for Alleged Nazi Collaboration. The Washington Post. Процитовано 1 червня 2009.
- Smith, Stephen. The American Dream and Consumer Credit. American RadioWorks. Процитовано 28 грудня 2019.
- Alfred P. Sloan Jr. Dead at 90; G.M. Leader and Philanthropist; Alfred P. Sloan Jr., Leader of General Motors, Is Dead at 90. The New York Times. 18 лютого 1966.
Alfred P. Sloan Jr., who shaped the General Motors Corporation into one of the world's largest manufacturing enterprises, died of a heart attack yesterday afternoon at Memorial Sloan-Kettering Center here. He was 90 years old.
Джерела
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2018) |
- Рыбакова О.И. История менеджмента. Учеб. пособие. – Чита: ЧитГУ, 2005 – 225 c.
- Пигунова, О. В. Коммерческая деятельность предприятия : учеб. пособие / О. В. Пигунова, Е. П. Науменко. – Минск, 2014. – 255 с. –
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альфред Слоун |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Альфред Слоун |
- Слоун, Альфред
- Альфред Слоун: история успеха президента GM
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alfred Prichard Sloun abo Sloan angl Alfred Pritchard Sloan Jr 23 travnya 1875 18750523 m Nyu Hejven Konnektikut 17 lyutogo 1966 m Nyu Jork prezident i generalnij direktor avtomobilnoyi korporaciyi General Motors v 1923 1937 rokah Alfred Slounangl Alfred Pritchard Sloan Jr Narodzhennya 23 travnya 1875 1875 05 23 1 2 3 Nyu Gejven Konnektikut SShASmert 17 lyutogo 1966 1966 02 17 1 2 3 90 rokiv Mangetten Nyu Jork Nyu Jork SShA d prichina infarkt miokarda Pohovannya dGromadyanstvo SShAChlenstvo u Amerikanska akademiya mistectv i naukNagorodi premiyi Medal Guvera 1954 Osvita Massachusetskij tehnologichnij institut d i d Alfred Sloun u Vikishovishi Yak i Genri Ford inshij golova avtomobilnogo kolosa Slouna sogodni zgaduyut zi skladnoyu sumishshyu zahoplennya jogo dosyagnennyami vdyachnosti za jogo filantropiyu ta zanepokoyennya chi dokoru shodo jogo povedinki u mizhvoyennij period ta pid chas Drugoyi svitovoyi vijni BiografiyaA Sloun narodivsya v sim yi zamozhnogo torgovcya chayem U 1895 roci zakinchiv Massachusetskij tehnologichnij institut U 1899 roci batko Slouna z kompanjonom pridbali nevelikij sharikopidshipnikovij zavod Hyatt Roller Bearing Company v Nyuarku shtat Nyu Dzhersi na yakomu Alfred pracyuvav pislya institutu i zrobili jogo generalnim direktorom U 1916 roci prezident General Motors zaproponuvav Slounu ob yednatisya i cherez dva roki Sloun uvijshov v direktorat korporaciyi U 1923 roci akcioneri priznachili Slouna prezidentom kompaniyi postavivshi pered nim zavdannya stvoriti efektivnij centralizovanij menedzhment v takij bagatodivizionalnij strukturi Pid jogo kerivnictvom General Motors z pochatku 30 h rokiv XX go stolittya stala liderom amerikanskogo avtomobilebuduvannya Pislya togo yak A Sloun zalishiv posadu prezidenta cherez progresuvannya gluhoti vin zajmav post golovi radi direktoriv General Motors Zasnovnik blagodijnoyi organizaciyi Fond Alfreda Slouna Sloun pomer vid sercevogo napadu v 1966 roci u vici dev yanosta rokiv Rol v menedzhmentiPrihilnik naukovoyi organizaciyi praci tejlorizmu Vpershe zaprovadiv v avtomobilnu promislovist tak zvane planovane zastarivannya tovaru i pozicionuvannya brendiv Sloun nalagodiv robotu velicheznoyi dilerskoyi merezhi General Motors po vsij Pivnichnij Americi Organizacijna shema General Motors rozroblena pid kerivnictvom Slouna vvazhayetsya klasichnoyu Osnovnim principom strukturnoyi politiki Slouna v General Motors buv princip decentralizaciyi Rozroblena nim struktura peredbachala stvorennya dosit avtonomnih shodo zagalnogo kerivnictva kompaniyi viddilen Kerivnik viddilennya nadilenij vsiyeyu povnotoyu vladi i vidpovidalnij za efektivnu diyalnist svogo pidrozdilu Kompaniya skladayetsya z dekilkoh viddilen sho vipuskayut odnu marku avtomobilya Ocholyuye kompaniyu kolektivnij organ Rada direktoriv do yakoyi vhodyat vsi kerivniki viddilen Centralnij aparat vidpovidaye za priznachennya kerivnikiv riven yih kvalifikaciyi rozpodil resursiv finansovu politiku strategiyu zbutu naukovi doslidzhennya Takim chinom nezvazhayuchi na nadanu viddilennyam samostijnist v zdijsnenni operativnoyi diyalnosti administraciya zhorstko kontrolyuye svoyi pidrozdili shodo strategiyi rozvitku naukovo doslidnih rozrobok investicij i t d Vinikaye poyednannya centralizovanoyi koordinaciyi z decentralizovanim upravlinnyam prichomu pidrozdili kompaniyi konkuruyut shvidshe odin z odnim nizh z inshimi virobnikami Perebudova strukturi i znachne rozshirennya asortimentu produkciyi sho vipuskayetsya dozvolilo Slounu perejti do zahoplennya zhorstkogo ale pributkovogo rinku deshevih avtomobiliv General Motors ne zbiralasya stvoryuvati taku zh za yakistyu mashinu yaka b koshtuvala tak samo deshevo yak Ford Sloun zaproponuvav spozhivachevi krashu mashinu bilsh visokoyi yakosti vartist yakoyi bula na rivni z vartistyu Forda sho vidvoliklo spozhivachiv vid modeli yaka todi vvazhalas universalnishoyu Uspih General Motors doviv zhittyezdatnist decentralizovanoyi strukturi Do kincya 70 h rr XX st yiyi rinkova chastka v SShA perevishuvala 45 v porivnyanni z vidnosno nepomitnimi 12 v 20 h rr koli Sloun stav bilya kerma korporaciyi Sloun vvazhav sho u menedzheriv vishogo rivnya ye tri funkciyi prijmati rishennya pro strategiyu kompaniyi viznachati yiyi strukturu i vibirati sistemi kontrolyu Prichomu viroblennya strategiyi ce najgolovnishe i tilki potim organizaciyi povinni obrati najbilsh efektivnu strukturu yaka dozvolit yiyi realizuvati Decentralizovana organizacijna struktura zaproponovana Alfredom Slounom dlya General Motors viklikala duzhe velikij interes i shvidko poshirilasya po vsomu industrialnomu sviti Sloun aktivno zajmavsya blagodijnoyu diyalnistyu U rozporyadzhennya zasnovanogo fondu vin she za zhittya peredav 305 miljoniv dolariv U 1964 roci jogo im yam bula nazvana shkola menedzhmentu Massachusetskogo tehnologichnogo institutu yakij vin nadavav sponsorsku dopomogu Muzej Alfreda P Sloana yakij demonstruye rozvitok avtomobilnoyi promislovosti ta galerej podorozhej roztashovanij u Flinti shtat Michigan Metals Processing Laboratory MIT DSC00266Osnovni praciSloan Alfred P 1964 McDonald John ed My Years with General Motors Garden City NY USA Doubleday Sloan Alfred P 1941 Adventures of a white collar man New York Doubleday Doran NagorodiMedal Guvera 1954Div takozhFundaciya Alfreda SlounaPrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Dobbs Michael 30 listopada 1998 Ford and GM Scrutinized for Alleged Nazi Collaboration The Washington Post Procitovano 1 chervnya 2009 Smith Stephen The American Dream and Consumer Credit American RadioWorks Procitovano 28 grudnya 2019 Alfred P Sloan Jr Dead at 90 G M Leader and Philanthropist Alfred P Sloan Jr Leader of General Motors Is Dead at 90 The New York Times 18 lyutogo 1966 Alfred P Sloan Jr who shaped the General Motors Corporation into one of the world s largest manufacturing enterprises died of a heart attack yesterday afternoon at Memorial Sloan Kettering Center here He was 90 years old DzherelaCej rozdil potrebuye dopovnennya listopad 2018 Rybakova O I Istoriya menedzhmenta Ucheb posobie Chita ChitGU 2005 225 c Pigunova O V Kommercheskaya deyatelnost predpriyatiya ucheb posobie O V Pigunova E P Naumenko Minsk 2014 255 s ISBN 978 985 06 2318 8PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alfred Sloun Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Alfred Sloun Sloun Alfred Alfred Sloun istoriya uspeha prezidenta GM Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi