Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лю барка село в Україні у Народицькій селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області село Лю

Любарка (Коростенський район)

Любарка (Коростенський район)

Лю́барка — село в Україні, у Народицькій селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області.

село Любарка
Країна image Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Народицька селищна громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1694
Населення 14
Площа 1,557 км²
Густота населення 8,99 осіб/км²
Поштовий індекс 11442
Телефонний код +380 4140
Географічні дані
Географічні координати 51°04′38″ пн. ш. 29°04′06″ сх. д. / 51.07722° пн. ш. 29.06833° сх. д. / 51.07722; 29.06833Координати: 51°04′38″ пн. ш. 29°04′06″ сх. д. / 51.07722° пн. ш. 29.06833° сх. д. / 51.07722; 29.06833
Середня висота
над рівнем моря 		158 м
Водойми Лозниця
Місцева влада
Адреса ради 11401, смт Народичі, вул. Свято-Миколаївська, 175
Карта
image
image
Любарка
image
image
Любарка
Мапа

image Любарка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Любарка.

Історія

image
Атлас «Землі Руські» Речі Посполитої періоду XVI—XVII століть.
  • 1694 рік — вперше село згадується в письмових документах.
  • 1694 рік — село Любарка упоминается въ актѣ отъ 1694 года 2 августа, — въ жалобѣ от имени Овручской іезуитской коллегіи на козацкаго полковника Ярему Гладкаго — о томъ, что козаки полка его собрали отъ крестьянъ въ іезуитскихъ имѣніяхъ, въ томъ числѣ и въ селѣ Любаркѣ, контрибуцію и причиняли в нихъ крестянамъ побои, а ихъ женамъ насиліе.
  • XVI-XVII століття — це поселення позначене в атласі «Землі Руські» Речі Посполитої періоду XVI—XVII століть, як ………………………….. з назвою — «Lubarka» (польск.).
  • поч. XIX століття — на базі місцевих болотних руд було налагоджено залізорудне виробництво.
  • XIX століття — католики села Любарка належали до парафії (релігійної громади) костьолу Св. Теклі (містечко Народичі), Овруцького деканату, Луцько-Житомирської римо-католицької духовної консисторії.
  • 1846-63 роки — в селі Любарка стояв господський (панський) двір.
  • 1859 рік — «Любарка» — дєрєвня поміщицька. Перебуває в межах Овручського повіту (уѣзда) Волинської губернії. Відноситься до 1 стану. Знаходиться при річці «Лозница», на відстані від повітового міста — 35 верст, від стану — 15 верст.

Має 45 дворів де проживає: — чоловіків — 130, — жінок — 140, — всього жителів — 270.

  • 1860 рік — «деревня Любарка» знаходиться при річці «Лознице». Православна громада дєрєвни приписана до Калинівського Покровського приходу.
Число прихожан: - чоловічої статі - 126, - жіночої статі - 144, - всього - 270 прихожан. Всі прихожани племені древлянського. Прихожани належать до: - відомства поміщицького: чоловічої статі - 123, жіночої статі - 134; - дворяни: чоловічої статі - 2, жіночої статі - 1; - відомства військового: чоловічої статі - 1, жіночої статі - 9.
  • 1866 рік — «Любарка» — дєрєвня приватного володіння. Знаходиться при притоці «Лозници», на відстані від повітового міста — 45 верст, від стану — 15 верст. Дєрєвня має водяну мельницю.
Має 47 дворів де проживає: - чоловіків - 170, - жінок - 166, - всього жителів - 336. Зокрема: - православних: чоловіків - 155, жінок - 156; - римо-католиків: чоловіків - 10, жінок - 6; - євреїв: чоловіків - 5, жінок - 4.
  • 1885 рік — «Любарка» — село колишнє власницьке Базарської волості Овручського повіту (уѣзда) Волинської губернії. При струмку «Лозницѣ». В селі стоять православна церква та заїжджий двір.
Має 41 двір, де проживає 387 жителів.
  • 1888 рік — с. Любарка при рч. Лозницѣ, волости Базарской, отъ Житомира 117 в., отъ Овруча 40 вер., отъ ближ. железной дор. ст. Кіева 138 вер., отъ ближ. пошт. ст. Овруча 40 вер., отъ ближ. прих. с. Калиновки 7 в., м. Народичъ 12 в., с. Обиходовъ 12 в., и с. Закусиловъ 14 в. Приход 7 кл. Церковь во имя Рождества Пресв. Богородицы. Построена въ 1874 г. на средства крестьянъ Лукіяна Косарчука при пособіи прочихъ прихожанъ. Деревянная, на каменном фунд., съ такою же колоколнею, крыта желѣзомъ и окрашена внутри и снаружи масляною краскою. До 1883 г. церковь эта считалась приписною къ Покровскому приходу с. Калиновки. По Указу Св. Синода отъ 17 декабря 1882 г. За № 5379, церковь эта объявлена была самостоятельною. Есть церк. приходская школа; помѣщ. въ крест. домѣ. Деревни прихода: Лозница 5 в., Анновка 9 в. и Клещевская Буда въ 10 в. Дворовъ 162 1/4, прихож. 1302 д. об.п. Свящ. Никифоръ Шеметило (съ 1887 г.) и псал. Андрей Ев. Поляновскій (съ 1883 г.).
  • 1906 рік — село «Любарка» перебуває в межах Базарської волості.
Має 107 дворів, де проживає 750 жителів чоловічої та жіночої статі.

Відноситься до 1 стану. Поштова адреса — «г. Овручъ».

  • на 1 грудня 1910 року село «Любарка» перебуває в межах Овручського повіту (уѣзда) Базарської волості.
Має 148 дворів, де проживає 839 жителів чоловічої та жіночої статі.

Найближчі станції: залізнична — «Малинъ» — 36 верст; поштова — «Базаръ» — 16 верст; телеграфна — «Малинъ» — 38 верст.

  • 1913 рік — в «с. Любарка» найбагатші землевласники володіли землями:
- "Барсученко Іеронимъ Петр." мав 425 д. землі. - "Барсученко Григ. Петр." - 285 д. землі. - "Медына Фед. Мих." - 123 д. землі. - "Захарьяшевичъ Як. Конст." - 112 д. землі. - "Ройтъ Ол. Конст." - 102 д. землі.
  • січень 1918 рік — в с. Любарка встановлено радянську окупацію.
  • 1921-1922 роки — 11-й полк під командуванням Г. І. Котовського брав участь у бойових діях із загоном бійців армії УНР під командуванням Юрія Тютюнника.
  • 1928 рік — засновані сільська партійна комуністична організація та комсомольська організація.
  • 1933 рік — в селі Любарка за даними сільради вмерло від голоду 43 чоловіка.
  • 1939 рік — орденом Леніна нагороджений директор школи П. І. Крижанівський.
  • 1941 рік — село Любарка перебуває в межах Базарського району.
Має 168 дворів де проживає 677 мешканців. З них: - чоловічої статі - 286, - жіночої статі - 391.
  • 22 серпня 1941 рік — село Любарка окуповане фашистськими окупантами.
  • 1942-1943 роки — під час окупації села Любарка:
- вигнано на каторжні роботи в Німеччину - 53 чоловіки, - розстріляно - 1 чоловік, - діяло партизанське з'єднання під керівництвом тов.В.Ковпака.
  • 16 листопада 1943 рік — село Любарка визволене Червоною Армією.
  • 1941-1945 роки — На фронтах нацистсько-радянської війни в боях за Батьківщину брали участь 132 чоловіка, з них 90 загинули.
  • 1943 рік — над селом у повітряному бою загинув льотчик-винищувач комуніст І. М. Поляков, уродженець м. Вольська Саратовської області. Відважному льотчику, який таранив ворожий літак, присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). На місті загибелі героя у 1967 році встановлено обеліск.
  • 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Любарську, Малокліщівську та Маломіньківську сільради Малинського району до складу Овруцького району.
  • * 1972 рік — с. Любарка перебуває в межах Народицького району. Любарка — село, центр сільської Ради. Розташована на березі річки Лозниці (притока Ужа), за 16 км ра південь від районного центру. До найближчої залізничної станції Овруч — 40 км. Через село пролягає автошлях Народичі-Малин-Київ. Любарській сільській Раді підпорядковані села Батьківщина, Ганнівка, Гута Ксаверівська, Журавлинка, Лозниця, Роги, Розсохівське, Рудня-Каменка, Северівка. На території Любарки міститься центральна садиба колгоспу ім. Богдана Хмельницького, за яким закріплено 2864 га земельних угідь, у тому числі 1859 га орної землі, 2117 га лісу. Господарство мя'со-молочного напрямку, вирощує також льон, картоплю. Колгосп має пилораму, два млини, льонопункт, ремонтні майстерні для сільськогосподарських машин, рибний ставок з водним дзеркалом 17 га, птахоферму. На території сільської Ради розташована міжколгоспна Розсохівська ГЕС. За трудові успіхи орденами і медалями СРСР нагороджено 101 чоловіка, у тому числі орденом Трудового Червоного прапора В. П. Зайця — голову сільської Ради, Г. В. Барсук — доярку, Г. О. Кошечка — колишнього голову колгоспу та О. О. Пікуль — трактористку. У селі є восьмирічна школа, 12 учителів якої навчають 115 учнів. Є клуб на 250 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 14 тис. примірників, фельдшерсько-акушерський пункт поштове відділення, АТС, побут комбінат, два магазини. Партійна організація об'єднує 37 комуністів, комсомольська — 50 комсомольців.
с.Любарка має: - дворів – 179, - населення – 506 чоловік.
  • 23 липня 1991 року постановою Кабінету міністрів України село Любарка було внесене до переліку населених пунктів, що підлягають обов'язковому відселенню внаслідок радіоактивного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС.
  • до 1996 року орган місцевого самоврядування - Любарська сільська рада.

До 24 травня 2007 року село входило до складу Розсохівської сільської ради Народицького району Житомирської області.

Відомі люди

Галерея

  • image
    Пам'ятник воїнам-односельчанам
  • image
    Могила Героя Радянського Союзу І.М. Полякова

Див. також

Примітки

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С.456-457.
  2. Н. И. Теодоровичъ. Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской Епархіи. — Почаевъ: 1888 г. Томъ 1. С.334.
  3. Атлас «Землі Руські» Речі Посполитої періоду XVI—XVII століть з історичного атласу Речі Посполитої / Під ред. О. Яблонського. — Варшава-Відень: Краківська академія наук, 1899—1904. — С.8.
  4. ДАЖО — ф. 178. (Луцько-Житомирська римо-католицька духовна консисторія. 1798—1920гг).
  5. Военно-топографическая карта западной части Российской империи / Под ред. Ф. Ф. Шуберта. — С.-Петербург: Военно-топографическое депо, 1867. — С.21-7.
  6. Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф.1290. Оп.4. Д.89. С.238.
  7. Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф.1290. Оп.4. Д.89. С.364.
  8. Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф.1290. Оп.4. Д.89. С.278.
  9. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. Вып.3. Губерніи малороссійскія и югозападнія. - Санктпетербургъ. 1885р. - С.229.
  10. Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1906. — С.168.
  11. Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1911. — С.226-227.
  12. Юго-Западный край // Справочная и адресная книга по Киевской, Подольской и Волынской губерниям. Составлена Юго-Западным отделением Российской Экспертной Палаты под общим наблюдением профессора М. В. Довнарь-Запольскаго, издание 1-е Т-ва Л. М. Фиш и П. Е. Волосов, 1913 г. — С.840-841.
  13. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область / Гол.редколегії М. А. Черненко. — Житомир: Полісся, 2008. — С. 538.
  14. М. Лутай. Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу УНР // Шляхами творення української державності: за матеріалами регіон. наук.-практ. конф. «Боротьба українського народу за державну незалежність в 1917–1921 роках (до 85-річчя Другого Зимового походу)» / Житомирська обласна державна адміністрація. — Житомир: [б. в.], 2006. — С. 156–163.
  15. ДАЖО — Фр.426 — оп.9 — спр.46а. — арк.29.
  16. . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
  17. Постанова Кабміну України. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 15 серпня 2011.
  18. Картка постанови. Верховна Рада України. Процитовано 8 серпня 2020.

Посилання

  • Постанова Кабміну України [Архівовано 5 серпня 2012 у Archive.is]
  • Погода в селі Любарка [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lyu barka selo v Ukrayini u Narodickij selishnij teritorialnij gromadi Korostenskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti selo Lyubarka Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Korostenskij rajon Gromada Narodicka selishna gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1694 Naselennya 14 Plosha 1 557 km Gustota naselennya 8 99 osib km Poshtovij indeks 11442 Telefonnij kod 380 4140 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 04 38 pn sh 29 04 06 sh d 51 07722 pn sh 29 06833 sh d 51 07722 29 06833 Koordinati 51 04 38 pn sh 29 04 06 sh d 51 07722 pn sh 29 06833 sh d 51 07722 29 06833 Serednya visota nad rivnem morya 158 m Vodojmi Loznicya Misceva vlada Adresa radi 11401 smt Narodichi vul Svyato Mikolayivska 175 Karta Lyubarka Lyubarka Mapa Lyubarka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyubarka IstoriyaAtlas Zemli Ruski Rechi Pospolitoyi periodu XVI XVII stolit 1694 rik vpershe selo zgaduyetsya v pismovih dokumentah 1694 rik selo Lyubarka upominaetsya v aktѣ ot 1694 goda 2 avgusta v zhalobѣ ot imeni Ovruchskoj iezuitskoj kollegii na kozackago polkovnika Yaremu Gladkago o tom chto kozaki polka ego sobrali ot krestyan v iezuitskih imѣniyah v tom chislѣ i v selѣ Lyubarkѣ kontribuciyu i prichinyali v nih krestyanam poboi a ih zhenam nasilie XVI XVII stolittya ce poselennya poznachene v atlasi Zemli Ruski Rechi Pospolitoyi periodu XVI XVII stolit yak z nazvoyu Lubarka polsk poch XIX stolittya na bazi miscevih bolotnih rud bulo nalagodzheno zalizorudne virobnictvo XIX stolittya katoliki sela Lyubarka nalezhali do parafiyi religijnoyi gromadi kostolu Sv Tekli mistechko Narodichi Ovruckogo dekanatu Lucko Zhitomirskoyi rimo katolickoyi duhovnoyi konsistoriyi 1846 63 roki v seli Lyubarka stoyav gospodskij panskij dvir 1859 rik Lyubarka dyeryevnya pomishicka Perebuvaye v mezhah Ovruchskogo povitu uѣzda Volinskoyi guberniyi Vidnositsya do 1 stanu Znahoditsya pri richci Loznica na vidstani vid povitovogo mista 35 verst vid stanu 15 verst Maye 45 dvoriv de prozhivaye cholovikiv 130 zhinok 140 vsogo zhiteliv 270 1860 rik derevnya Lyubarka znahoditsya pri richci Loznice Pravoslavna gromada dyeryevni pripisana do Kalinivskogo Pokrovskogo prihodu Chislo prihozhan cholovichoyi stati 126 zhinochoyi stati 144 vsogo 270 prihozhan Vsi prihozhani plemeni drevlyanskogo Prihozhani nalezhat do vidomstva pomishickogo cholovichoyi stati 123 zhinochoyi stati 134 dvoryani cholovichoyi stati 2 zhinochoyi stati 1 vidomstva vijskovogo cholovichoyi stati 1 zhinochoyi stati 9 1866 rik Lyubarka dyeryevnya privatnogo volodinnya Znahoditsya pri pritoci Loznici na vidstani vid povitovogo mista 45 verst vid stanu 15 verst Dyeryevnya maye vodyanu melnicyu Maye 47 dvoriv de prozhivaye cholovikiv 170 zhinok 166 vsogo zhiteliv 336 Zokrema pravoslavnih cholovikiv 155 zhinok 156 rimo katolikiv cholovikiv 10 zhinok 6 yevreyiv cholovikiv 5 zhinok 4 1885 rik Lyubarka selo kolishnye vlasnicke Bazarskoyi volosti Ovruchskogo povitu uѣzda Volinskoyi guberniyi Pri strumku Loznicѣ V seli stoyat pravoslavna cerkva ta zayizhdzhij dvir Maye 41 dvir de prozhivaye 387 zhiteliv 1888 rik s Lyubarka pri rch Loznicѣ volosti Bazarskoj ot Zhitomira 117 v ot Ovrucha 40 ver ot blizh zheleznoj dor st Kieva 138 ver ot blizh posht st Ovrucha 40 ver ot blizh prih s Kalinovki 7 v m Narodich 12 v s Obihodov 12 v i s Zakusilov 14 v Prihod 7 kl Cerkov vo imya Rozhdestva Presv Bogorodicy Postroena v 1874 g na sredstva krestyan Lukiyana Kosarchuka pri posobii prochih prihozhan Derevyannaya na kamennom fund s takoyu zhe kolokolneyu kryta zhelѣzom i okrashena vnutri i snaruzhi maslyanoyu kraskoyu Do 1883 g cerkov eta schitalas pripisnoyu k Pokrovskomu prihodu s Kalinovki Po Ukazu Sv Sinoda ot 17 dekabrya 1882 g Za 5379 cerkov eta obyavlena byla samostoyatelnoyu Est cerk prihodskaya shkola pomѣsh v krest domѣ Derevni prihoda Loznica 5 v Annovka 9 v i Kleshevskaya Buda v 10 v Dvorov 162 1 4 prihozh 1302 d ob p Svyash Nikifor Shemetilo s 1887 g i psal Andrej Ev Polyanovskij s 1883 g 1906 rik selo Lyubarka perebuvaye v mezhah Bazarskoyi volosti Maye 107 dvoriv de prozhivaye 750 zhiteliv cholovichoyi ta zhinochoyi stati Vidnositsya do 1 stanu Poshtova adresa g Ovruch na 1 grudnya 1910 roku selo Lyubarka perebuvaye v mezhah Ovruchskogo povitu uѣzda Bazarskoyi volosti Maye 148 dvoriv de prozhivaye 839 zhiteliv cholovichoyi ta zhinochoyi stati Najblizhchi stanciyi zaliznichna Malin 36 verst poshtova Bazar 16 verst telegrafna Malin 38 verst 1913 rik v s Lyubarka najbagatshi zemlevlasniki volodili zemlyami Barsuchenko Ieronim Petr mav 425 d zemli Barsuchenko Grig Petr 285 d zemli Medyna Fed Mih 123 d zemli Zaharyashevich Yak Konst 112 d zemli Rojt Ol Konst 102 d zemli sichen 1918 rik v s Lyubarka vstanovleno radyansku okupaciyu 1921 1922 roki 11 j polk pid komanduvannyam G I Kotovskogo brav uchast u bojovih diyah iz zagonom bijciv armiyi UNR pid komanduvannyam Yuriya Tyutyunnika 1928 rik zasnovani silska partijna komunistichna organizaciya ta komsomolska organizaciya 1933 rik v seli Lyubarka za danimi silradi vmerlo vid golodu 43 cholovika 1939 rik ordenom Lenina nagorodzhenij direktor shkoli P I Krizhanivskij 1941 rik selo Lyubarka perebuvaye v mezhah Bazarskogo rajonu Maye 168 dvoriv de prozhivaye 677 meshkanciv Z nih cholovichoyi stati 286 zhinochoyi stati 391 22 serpnya 1941 rik selo Lyubarka okupovane fashistskimi okupantami 1942 1943 roki pid chas okupaciyi sela Lyubarka vignano na katorzhni roboti v Nimechchinu 53 choloviki rozstrilyano 1 cholovik diyalo partizanske z yednannya pid kerivnictvom tov V Kovpaka 16 listopada 1943 rik selo Lyubarka vizvolene Chervonoyu Armiyeyu 1941 1945 roki Na frontah nacistsko radyanskoyi vijni v boyah za Batkivshinu brali uchast 132 cholovika z nih 90 zaginuli 1943 rik nad selom u povitryanomu boyu zaginuv lotchik vinishuvach komunist I M Polyakov urodzhenec m Volska Saratovskoyi oblasti Vidvazhnomu lotchiku yakij taraniv vorozhij litak prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu posmertno Na misti zagibeli geroya u 1967 roci vstanovleno obelisk 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Lyubarsku Maloklishivsku ta Malominkivsku silradi Malinskogo rajonu do skladu Ovruckogo rajonu 1972 rik s Lyubarka perebuvaye v mezhah Narodickogo rajonu Lyubarka selo centr silskoyi Radi Roztashovana na berezi richki Loznici pritoka Uzha za 16 km ra pivden vid rajonnogo centru Do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Ovruch 40 km Cherez selo prolyagaye avtoshlyah Narodichi Malin Kiyiv Lyubarskij silskij Radi pidporyadkovani sela Batkivshina Gannivka Guta Ksaverivska Zhuravlinka Loznicya Rogi Rozsohivske Rudnya Kamenka Severivka Na teritoriyi Lyubarki mistitsya centralna sadiba kolgospu im Bogdana Hmelnickogo za yakim zakripleno 2864 ga zemelnih ugid u tomu chisli 1859 ga ornoyi zemli 2117 ga lisu Gospodarstvo mya so molochnogo napryamku viroshuye takozh lon kartoplyu Kolgosp maye piloramu dva mlini lonopunkt remontni majsterni dlya silskogospodarskih mashin ribnij stavok z vodnim dzerkalom 17 ga ptahofermu Na teritoriyi silskoyi Radi roztashovana mizhkolgospna Rozsohivska GES Za trudovi uspihi ordenami i medalyami SRSR nagorodzheno 101 cholovika u tomu chisli ordenom Trudovogo Chervonogo prapora V P Zajcya golovu silskoyi Radi G V Barsuk doyarku G O Koshechka kolishnogo golovu kolgospu ta O O Pikul traktoristku U seli ye vosmirichna shkola 12 uchiteliv yakoyi navchayut 115 uchniv Ye klub na 250 misc dvi biblioteki z knizhkovim fondom 14 tis primirnikiv feldshersko akusherskij punkt poshtove viddilennya ATS pobut kombinat dva magazini Partijna organizaciya ob yednuye 37 komunistiv komsomolska 50 komsomolciv s Lyubarka maye dvoriv 179 naselennya 506 cholovik 23 lipnya 1991 roku postanovoyu Kabinetu ministriv Ukrayini selo Lyubarka bulo vnesene do pereliku naselenih punktiv sho pidlyagayut obov yazkovomu vidselennyu vnaslidok radioaktivnogo zabrudnennya pislya avariyi na Chornobilskij AES do 1996 roku organ miscevogo samovryaduvannya Lyubarska silska rada Do 24 travnya 2007 roku selo vhodilo do skladu Rozsohivskoyi silskoyi radi Narodickogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiBarsuk Volodimir Oleksijovich nar 1939 kandidat nauk laureat Shevchenkivskoyi premiyi Bilockij Anatolij Ovksentijovich 1908 1968 bandurist arhitektor GalereyaPam yatnik voyinam odnoselchanam Mogila Geroya Radyanskogo Soyuzu I M PolyakovaDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 456 457 N I Teodorovich Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj Eparhii Pochaev 1888 g Tom 1 S 334 Atlas Zemli Ruski Rechi Pospolitoyi periodu XVI XVII stolit z istorichnogo atlasu Rechi Pospolitoyi Pid red O Yablonskogo Varshava Viden Krakivska akademiya nauk 1899 1904 S 8 DAZhO f 178 Lucko Zhitomirska rimo katolicka duhovna konsistoriya 1798 1920gg Voenno topograficheskaya karta zapadnoj chasti Rossijskoj imperii Pod red F F Shuberta S Peterburg Voenno topograficheskoe depo 1867 S 21 7 Svedeniya o naselennyh mestah Volynskoj gubernii sobrannye gubernskim statisticheskim komitetom MVD po predpisaniyu Ministra vnutrennih del ot 9 aprelya 1859g dlya podgotovki izdaniya Polnogo spiska naselennyh mest Rossijskoj Imperii Chast II Delo 1859g 1859 808 l Fond Centralnogo statisticheskogo komiteta MVD Opis 4 Mesto hraneniya originala RGIA F 1290 Op 4 D 89 S 238 Svedeniya o naselennyh mestah Volynskoj gubernii sobrannye gubernskim statisticheskim komitetom MVD po predpisaniyu Ministra vnutrennih del ot 9 aprelya 1859g dlya podgotovki izdaniya Polnogo spiska naselennyh mest Rossijskoj Imperii Chast II Delo 1859g 1859 808 l Fond Centralnogo statisticheskogo komiteta MVD Opis 4 Mesto hraneniya originala RGIA F 1290 Op 4 D 89 S 364 Svedeniya o naselennyh mestah Volynskoj gubernii sobrannye gubernskim statisticheskim komitetom MVD po predpisaniyu Ministra vnutrennih del ot 9 aprelya 1859g dlya podgotovki izdaniya Polnogo spiska naselennyh mest Rossijskoj Imperii Chast II Delo 1859g 1859 808 l Fond Centralnogo statisticheskogo komiteta MVD Opis 4 Mesto hraneniya originala RGIA F 1290 Op 4 D 89 S 278 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Vyp 3 Gubernii malorossijskiya i yugozapadniya Sanktpeterburg 1885r S 229 Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Volynskij gub stat komitet Zhitomir Volynskaya gub tip 1906 S 168 Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Volynskij gub stat komitet Zhitomir Volynskaya gub tip 1911 S 226 227 Yugo Zapadnyj kraj Spravochnaya i adresnaya kniga po Kievskoj Podolskoj i Volynskoj guberniyam Sostavlena Yugo Zapadnym otdeleniem Rossijskoj Ekspertnoj Palaty pod obshim nablyudeniem professora M V Dovnar Zapolskago izdanie 1 e T va L M Fish i P E Volosov 1913 g S 840 841 Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Zhitomirska oblast Gol redkolegiyi M A Chernenko Zhitomir Polissya 2008 S 538 M Lutaj Bazar Bazarskij rajon Mali Minki v istoriyi Drugogo Zimovogo pohodu UNR Shlyahami tvorennya ukrayinskoyi derzhavnosti za materialami region nauk prakt konf Borotba ukrayinskogo narodu za derzhavnu nezalezhnist v 1917 1921 rokah do 85 richchya Drugogo Zimovogo pohodu Zhitomirska oblasna derzhavna administraciya Zhitomir b v 2006 S 156 163 DAZhO Fr 426 op 9 spr 46a ark 29 Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 3 listopada 2016 Postanova Kabminu Ukrayini Arhiv originalu za 5 serpnya 2012 Procitovano 15 serpnya 2011 Kartka postanovi Verhovna Rada Ukrayini Procitovano 8 serpnya 2020 PosilannyaPostanova Kabminu Ukrayini Arhivovano 5 serpnya 2012 u Archive is Pogoda v seli Lyubarka 5 serpnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ