Ця стаття не містить . (вересень 2018) |
Вльора (алб. Rrethi i Vlorës) — один з 36 округів Албанії, розташований на південному заході країни.
Вльора | |
---|---|
алб. Rrethi i Vlorës | |
| |
місто | Вльора |
Країна | Албанія |
округ | Вльора |
Населення | |
- повне | 151 314 (2010) |
Площа | |
- повна | 1,609 км² |
Висота | |
- максимальна | 1047 м |
- мінімальна | 1047 м |
Часовий пояс | , влітку |
Код ISO 3166-2 | AL-VL |
Округ займає територію 1609 км² і відноситься до області Вльора. Адміністративний центр — місто Вльора.
Географічне положення
Округ Вльора розташований на південному заході країни, його північна частина знаходиться на узбережжі Адріатичного моря, а південна, відома під назвою Албанська Рив'єра, на узбережжі Іонічного моря. Північне узбережжя Адріатики складається з алювіальних відкладень річки Вьоса, що утворює природний кордон з округом і перехід до обширної рівнини в Центральній Албанії. На південь від річки Вьоса розташоване лагунне озеро Нарта (4180 га), половина території якої використовується для видобутку солі.
Далі на південь Нарта триває затокою Вльора, оточеним пагорбами і горами, за винятком його північної частини. Біля входу в затоку лежить острів сазанами. Ще південніше за ним розташований півострів , довжиною майже 15 км, західний край якого, мис Kepi i Gjuhëzës, обмежує протоку Отранто і відокремлює Адріатичне море від Іонічного. Узбережжя Італії розділяє з Албанією всього 70 км.
На стрімчасте узбережжі Іонічного моря можна потрапити тільки через Ллогарський перевал на висоті 1050 м. Півострів Карабурун і Рив'єра є посушливими, практично безводними територіями. На північ від Хімари, центрального пункту Рив'єри, видно виразні сліди ерозії ґрунту. Комуна Хімара включає в себе кілька сіл на узбережжі: Palasa, Дхермі / Дермі (Dhërmi), Vuno, Pilur і Qeparo, розташовані, здебільшого, в парі сотень метрів над берегом. Скелі гір Mali Kanalit на узбережжі Іонічного моря прямовисно виростають прямо з моря і досягають в районі хребта Чика висоти 2045 м, це найвища точка округу. Територія навколо Ллогарського перевалу є заповідником: на північній стороні перевалу ростуть хвойні ліси, а навколо перевалу — численні, химерно вигнуті вітром пінії.
За цієї гірської ланцюгом простяглася долина річки Шушіца, що бере свій початок на південному сході округу і впадає на північному кордоні округу в річку Вьоса. На півдні Шушіца з обох сторін затиснута високими горами. У середній течії річки гори переходять в пагорби, що визначають ландшафт внутрішньої частини округу Вльора. Рівнини є тільки уздовж річки Вьоса і навколо міста Селеніца. В районі Селеніци вже впродовж багатьох століть видобувається бітум. Пагорби навколо Влёри засаджені оливковими і цитрусовими деревами.
Населення
Велика частина населення округу проживає в місті Вльора, одному з найбільших міст Албанії. Близько 10% населення відносяться до етнічних меншин. У Хімарі живуть греки, на території округу є також арумуни і цигани. 40% населення сповідує православ'я, 40% — мусульмани, 15% з них — бекташи.
Економіка і промисловість
У порівнянні з багатьма іншими округами Албанії економіка Вльори досить різноманітна. Вльора є великим торговим центром, тут є невеликий порт, а влітку сюди з'їжджаються численні відпочивальники. Розвиток туризму в окрузі спричинив до будівництва в затоці Вльора, на південь від міста, численних готелів.
Вльора, Хімара і деякі інші албанські села на узбережжі Албанської Рів'єри переживають останнім часом туристичний бум.
У 90-і роки XX століття ця частина країни особливо постраждала від міграції населення. Ночами катери перевозили біженців і наркотики до берегів Італії.
Населення внутрішньої частини округу займається сільським господарством. В Селеніке видобуваєть бітум який використовують для виробництва асфальту також і за межами Албанії. В районі Нартов добувають сіль, під Вльорою є невелике підприємство рибної промисловості.
Транспорт
Дороги в місті Вльора не в дуже хорошому стані. Будується дорога з Фієри в Центральній Албанії під Вльору, а також нова дорога до Південної Албанію по північній границі округу вздовж річки Вьоса. Дорога в Хімару через Ллогарський перевал частково реконструйована, але залишилася як і раніше вузькою і буяє серпантинами.
Порт в даний час не грає великої ролі. В італійський місто Бриндізі ходять пороми, а рух товарних судів обмежена. Після завершення будівництва газопроводу з болгарського міста Варна на Чорному морі ситуація може змінитися. Влітку в Хімарі, Саранді і на Корфу ходять катери на повітряних крилах.
Вльора — кінцева станція однією з гілок албанської залізниці. Одна з перших залізниць в країні з'єднувала порт Вльори з бітумним заводом в Селеніке. Тепер ця дорога зруйнована.
Адміністративний поділ
До округу Вльора входять 4 міста: Вльора, Хімара, Орікум, Селеніца і 9 комун: Армені, Братаі, Horë-Vranisht, Кота, Новоселя, Qendër, Севастері, Шушіца, Влахіна.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vlora znachennya Vlora alb Rrethi i Vlores odin z 36 okrugiv Albaniyi roztashovanij na pivdennomu zahodi krayini Vlora alb Rrethi i Vlores misto Vlora Krayina Albaniya okrug Vlora Naselennya povne 151 314 2010 Plosha povna 1 609 km Visota maksimalna 1047 m minimalna 1047 m Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2 Kod ISO 3166 2 AL VL Okrug zajmaye teritoriyu 1609 km i vidnositsya do oblasti Vlora Administrativnij centr misto Vlora Poluostriv Karaburun Uzberezhzhya u m Vlora Dolina richki Shushicya Pasovisha okrugu Vlora Hrebet Chika 2045mGeografichne polozhennyaOkrug Vlora roztashovanij na pivdennomu zahodi krayini jogo pivnichna chastina znahoditsya na uzberezhzhi Adriatichnogo morya a pivdenna vidoma pid nazvoyu Albanska Riv yera na uzberezhzhi Ionichnogo morya Pivnichne uzberezhzhya Adriatiki skladayetsya z alyuvialnih vidkladen richki Vosa sho utvoryuye prirodnij kordon z okrugom i perehid do obshirnoyi rivnini v Centralnij Albaniyi Na pivden vid richki Vosa roztashovane lagunne ozero Narta 4180 ga polovina teritoriyi yakoyi vikoristovuyetsya dlya vidobutku soli Dali na pivden Narta trivaye zatokoyu Vlora otochenim pagorbami i gorami za vinyatkom jogo pivnichnoyi chastini Bilya vhodu v zatoku lezhit ostriv sazanami She pivdennishe za nim roztashovanij pivostriv dovzhinoyu majzhe 15 km zahidnij kraj yakogo mis Kepi i Gjuhezes obmezhuye protoku Otranto i vidokremlyuye Adriatichne more vid Ionichnogo Uzberezhzhya Italiyi rozdilyaye z Albaniyeyu vsogo 70 km Na strimchaste uzberezhzhi Ionichnogo morya mozhna potrapiti tilki cherez Llogarskij pereval na visoti 1050 m Pivostriv Karaburun i Riv yera ye posushlivimi praktichno bezvodnimi teritoriyami Na pivnich vid Himari centralnogo punktu Riv yeri vidno virazni slidi eroziyi gruntu Komuna Himara vklyuchaye v sebe kilka sil na uzberezhzhi Palasa Dhermi Dermi Dhermi Vuno Pilur i Qeparo roztashovani zdebilshogo v pari soten metriv nad beregom Skeli gir Mali Kanalit na uzberezhzhi Ionichnogo morya pryamovisno virostayut pryamo z morya i dosyagayut v rajoni hrebta Chika visoti 2045 m ce najvisha tochka okrugu Teritoriya navkolo Llogarskogo perevalu ye zapovidnikom na pivnichnij storoni perevalu rostut hvojni lisi a navkolo perevalu chislenni himerno vignuti vitrom piniyi Za ciyeyi girskoyi lancyugom prostyaglasya dolina richki Shushica sho bere svij pochatok na pivdennomu shodi okrugu i vpadaye na pivnichnomu kordoni okrugu v richku Vosa Na pivdni Shushica z oboh storin zatisnuta visokimi gorami U serednij techiyi richki gori perehodyat v pagorbi sho viznachayut landshaft vnutrishnoyi chastini okrugu Vlora Rivnini ye tilki uzdovzh richki Vosa i navkolo mista Selenica V rajoni Selenici vzhe vprodovzh bagatoh stolit vidobuvayetsya bitum Pagorbi navkolo Vlyori zasadzheni olivkovimi i citrusovimi derevami NaselennyaVelika chastina naselennya okrugu prozhivaye v misti Vlora odnomu z najbilshih mist Albaniyi Blizko 10 naselennya vidnosyatsya do etnichnih menshin U Himari zhivut greki na teritoriyi okrugu ye takozh arumuni i cigani 40 naselennya spoviduye pravoslav ya 40 musulmani 15 z nih bektashi Ekonomika i promislovistU porivnyanni z bagatma inshimi okrugami Albaniyi ekonomika Vlori dosit riznomanitna Vlora ye velikim torgovim centrom tut ye nevelikij port a vlitku syudi z yizhdzhayutsya chislenni vidpochivalniki Rozvitok turizmu v okruzi sprichiniv do budivnictva v zatoci Vlora na pivden vid mista chislennih goteliv Vlora Himara i deyaki inshi albanski sela na uzberezhzhi Albanskoyi Riv yeri perezhivayut ostannim chasom turistichnij bum U 90 i roki XX stolittya cya chastina krayini osoblivo postrazhdala vid migraciyi naselennya Nochami kateri perevozili bizhenciv i narkotiki do beregiv Italiyi Naselennya vnutrishnoyi chastini okrugu zajmayetsya silskim gospodarstvom V Selenike vidobuvayet bitum yakij vikoristovuyut dlya virobnictva asfaltu takozh i za mezhami Albaniyi V rajoni Nartov dobuvayut sil pid Vloroyu ye nevelike pidpriyemstvo ribnoyi promislovosti TransportDorogi v misti Vlora ne v duzhe horoshomu stani Buduyetsya doroga z Fiyeri v Centralnij Albaniyi pid Vloru a takozh nova doroga do Pivdennoyi Albaniyu po pivnichnij granici okrugu vzdovzh richki Vosa Doroga v Himaru cherez Llogarskij pereval chastkovo rekonstrujovana ale zalishilasya yak i ranishe vuzkoyu i buyaye serpantinami Port v danij chas ne graye velikoyi roli V italijskij misto Brindizi hodyat poromi a ruh tovarnih sudiv obmezhena Pislya zavershennya budivnictva gazoprovodu z bolgarskogo mista Varna na Chornomu mori situaciya mozhe zminitisya Vlitku v Himari Sarandi i na Korfu hodyat kateri na povitryanih krilah Vlora kinceva stanciya odniyeyu z gilok albanskoyi zaliznici Odna z pershih zaliznic v krayini z yednuvala port Vlori z bitumnim zavodom v Selenike Teper cya doroga zrujnovana Administrativnij podilDo okrugu Vlora vhodyat 4 mista Vlora Himara Orikum Selenica i 9 komun Armeni Bratai Hore Vranisht Kota Novoselya Qender Sevasteri Shushica Vlahina Div takozhTES Vlora