Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кі́тее (фін. Kitee), (швед. Kides) — місто в Фінляндії.
| Кітее фін. Kiteen kaupunki | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
 | ||||||||
 | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 62°05′55″ пн. ш. 30°08′15″ сх. д. / 62.09861111113888654° пн. ш. 30.13750000002777796° сх. д.Координати: 62°05′55″ пн. ш. 30°08′15″ сх. д. / 62.09861111113888654° пн. ш. 30.13750000002777796° сх. д. | ||||||||
| Країна |  Фінляндія | |||||||
| Адмінодиниця | Північна Карелія | |||||||
| Межує з
| ||||||||
| Засновано | 1631 | |||||||
| Площа | 1253,82 км²[2] | |||||||
| Населення | 9689 осіб (31 грудня 2023)[3] | |||||||
| Клімат | субарктичний континентальний (Dfc)d | |||||||
| Офіційна мова | фінська[4][5] | |||||||
| Часовий пояс | і | |||||||
| GeoNames | 652616 | |||||||
| OSM | ↑1999428 ·R (Північна Карелія) | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Вебсайт | kitee.fi | |||||||
| Мапа | ||||||||
| | ||||||||
| | ||||||||
 Кітее у Вікісховищі | ||||||||
Воно розташоване в області Східна Фінляндія і є частиною Північного Карельського регіону. Муніципалітет має населення 9,451 чоловік (дані станом на 2009 рік) і покриває площу 1 141.32 км ², з яких 275.61 км ² (майже 25%) - водні простори. Щільність населення - 10.92 мешканців на км ².
Муніципалітет є повністю фінськомовним. В шведськомовних документах муніципалітет відомий як Кідес (швед. Kides).
Колишня вокалістка групи Nightwish Тар'я Турунен та клавішник Nightwish Туомас Голопайнен родом з Кітее.
Географічне положення та населення
Муніципалітет Кітее розташований у губернії Східна Фінляндія,у провінції Північна Карелія.
Площа муніципального освіти становить 1724,41км.
Місто Кітее знаходиться в 396 км по автотрасі, в 451 км залізницею, на північний схід від столиці Фінляндії Гельсінкі (фін. Helsinki) і за 68 кілометрів на південь від міста Йоенсуу (фін. Joensuu) — центру провінції.
У муніципальну освіту Кітее входять 38 сіл. Останньою у 2013 році до муніципалітету було приєднано комуну Кесялагті (фін. Kesälahti). На території муніципалітету, за даними Центру населення Фінляндії 2015 року, проживає 11 177 осіб. Щільність населення – 8,8 мешканців на км².
Органи муніципального самоврядування
Вищим законодавчим органом влади муніципалітету є муніципальна рада (фін. Kaupunginvaltuusto), яка збирається 8-9 разів на рік, зазвичай у понеділок о 17.00. З протоколами засідань ради можна ознайомитись на спеціальному сайті в Інтернеті. Рада складається з 35 депутатів, які обираються загальним голосуванням за партійними списками терміном на 4 роки. Головою муніципальної ради на термін 2013-2016 років. була обрана представниця партії Фінляндський центр (фін. Keskusta) - Сініка Мусікка (фін. Sinikka Musikka).
Виконавча влада на рівні муніципалітету представлена муніципальним урядом (фін. Kaupunginhallitus), що складається з 9 осіб.
Після закінчення 25-річної війни (1570-1595), частиною якої була російсько-шведська війна 1590-1595 рр.., Кітее залишився на території Росії, але в 1610 почалася нова російсько-шведська війна і, згідно з Столбовським мирним договором 1617, територія нинішньої громади Кітее перейшла під протекторат Шведської корони. Офіційним роком заснування громади Кітее вважається 1631 рік. Цього року було утворено першу лютеранську громаду Кітее та прийнято рішення про будівництво лютеранської церкви в селі Суоролахті (фін. Suorolahti).
У 1809 році, після закінчення чергової російсько-шведської війни (1808-1809) та підписання Фредріксгамнського мирного договору, Фінляндія та в її складі Кітее були знову приєднані до Росії на правах автономного Великого князівства Фінського (1809-1917).
Після закінчення Зимової (1939-1940) та Другої світової воєн (1939-1945) (у фінській історіографії - зимова (фін. talvisota) та "війна-продовження" (фін. jatkosota) майже половина території тодішньої громади Кітее (близько 121,17) км²) відійшла Радянському Союзу, на той час на анексованій території проживало 1 032 особи, і більша частина з них була евакуйована на нові місця проживання до Фінляндії.
Офіційний статус міста та центру муніципалітету село Кітее отримало 1992 году.
Економіка та інфраструктура
Найбільшим роботодавцем муніципалітету Кітее є розташована в містечку Пухос (фін. Puhos) лісопильна фабрика (офіційна назва: Stora Enso Wood Products Oy Ltd. Kiteen Saha), що належить шведсько-фінському концерну «Стора Енсо». На фабриці налагоджено виробництво альтернативного джерела теплової енергії - паливних гранул (пелети, англ. Pellets).[11]
Найстарішим підприємством міста Кітее є фабрика з виробництва меблів Kiteen Huonekalutehdas Oy. Вона була заснована в 1920 році в місті Сортавала, який до 1940 року належав Фінляндії. Після Зимової війни (1939-1940), згідно з Московським договором (1940), Сортавала була передана СРСР і увійшла до складу новоствореної Карело-Фінської РСР. Виробництво довелося евакуювати до Фінляндії. Фабрика відкрилася знову в Кітее в 1945 році. В даний час вона спеціалізується на випуску екологічно чистих та високоякісних меблів для спалень, виготовлених виключно з берези.[12]
Найбільшим підприємством із заготівлі та первинної обробки молока у всій провінції Північна Карелія є фірма Kiteen Meijeri Oy, яка є дочірнім підприємством відомого шведського молочного концерну Arla Ingman Oy Ab.
Текстильна промисловість Китее представлена невеликою швейною фабрикою Kiteen Tekstiilitehdas OY, яка виробляє вироби відомої фінської дизайнерської фірми «Марімекко» (фін. Marimekko Oyj).[14]
Туомас Голопайнен та Емппу Вуорінен, засновники гурту Nightwish та знамениті уродженці Китее.
Найбільшим корпоративним платником податків у місті є звукозаписна та продюсерська компанія Scene Nation Oy, яка належить відомій фінській сімфонік-метал-групі Nightwish (заснована в Кітєе у 1996 році). Комерційний оборот підприємства у 2012 року становив 1,6 млн євро, з якого було виплачено податки у сумі 400 тисяч евро.[15]
Місто Китее пов'язане зі столичним регіоном Фінляндії національною автомобільною трасою № 6. Є пряме пасажирське залізничне сполучення зі столицею країни та м. Йоенсуу. Регулярні автобусні маршрути з'єднують Кітєе з основними населеними пунктами комуни та великими містами сусідніх регіонів. У центрі міста знаходиться автостанція, а залізнична станція, друга країни за обсягами транспортування лісу, розташована з відривом 8 км від центру Китее.[16]
Порт села Пухос (фін. Puhos) має вихід у систему озер Саймаа (фін. Saimaa, швед. Saimen), а через Сайменський канал (1856) - у Балтійське море. Власником порту є компанія Puhos Satama Oy. Це дочірнє підприємство фірми Joensuun Laivaus Oy, якій належить і порт у місті Йоенсуу. У порту Пухос (фін. Puhos) розташовані два вантажні термінали транспортної обробки лісу та пиломатеріалів, площа яких становить: термінал 1 - 2 700 м ², термінал 2 - 3 100 м ².[17]
За 9 кілометрів від міста Китее розташований невеликий (довжина асфальтованої злітно-посадкової смуги — 1 500 м.)[18] аеропорт (код ІКАО — KTQ/EFIT), який нині використовується у спортивних цілях та для польотів приватної легкої (малої) авіації. На базі аеропорту працює спортивне товариство Itä-Suomen Urheiluilmailukeskus ry (Центр спортивної авіації Східної Фінляндії), що займається організацією навчання та польотів на суперлегких моторних літаках, планерах та дельта.
Визначні пам'ятки
Лютеранська церква в Кітее
Лютеранська церква в місті Кітее, зазвичай звана «кам'яною церквою» (фін. kivikirkko) була побудована з граніту в 1886 за проектом фінського архітектора Франса Шестрема (Frans Sjöström) (1840-1885), який працював також у місті Виборзі. Церква була освячена в 1887 році, але через пожежу, що сталася у внутрішніх приміщеннях цього ж року, богослужіння в ній продовжилися лише через три роки після закінчення ремонту, в 1890 році. Одночасно у богослужінні можуть брати участь до півтори тисячі парафіян[9]. У церкві є 28-реєстровий орган. Лютеранська церква Кітее і будинок священика, що знаходиться поруч, входять до національного списку визначних архітектурних пам'яток культурної спадщини, затверджений музейним агентством Фінляндії (фін. Museovirasto)[20].
Краєзнавчий музей громади Кітее
Краєзнавчий музей (фін. Kiteen kotiseutumuseo) знаходиться у центрі міста у будівлі колишнього зерносховища. У колекції музею понад 2 500 експонатів, зокрема унікальних. Експозиція складається з кількох виставок. Значна частина експонатів розповідає про історію самогоноваріння у Фінляндії, і це випадково, оскільки Китее вважається батьківщиною фінського самогону. Самогон під маркою «Kiteen kirkas» (від фін. kirkas — ясний, чистий, світлий), що виробляється на заводі «Suomen pontikkakeskus» («Фінський центр самогону»), який також знаходиться в Кітее, відомий у всій Фінляндії. Згідно з антиалкогольним законодавством у Фінляндії, його можна купити лише у спеціалізованих державних магазинах «Алко», які мають ліцензію на торгівлю алкоголем. У музеї на постійній основі діють також виставки, що розповідають про прикордонну справу Фінляндії, військову історію та історію фінської ноги (фін. pesäpallo) — різновиди бейсболу, що набуло широкого поширення у Фінляндії з початку XX століття. У Кітее є і своя команда Kiteen Pallo та свій спеціалізований стадіон для гри у фінську лапту, на якому часто проходять і міжнародні змагання з цього виду спорту.
Зоопарк та аквапарк
Всього за кілька кілометрів від міста на національній трасі № 6 у напрямку Лаппеенранта знаходиться туристичний комплекс Паярінхові (фін. Pajarinhovi). На його території розташовані готель, котеджі, ресторан, магазин сувенірів, критий аквапарк зі SPA-зоною та водними гірками, а також четвертий за величиною зоопарк Фінляндії, в якому містяться близько двохсот особин п'ятдесяти видів тварин, що переважно мешкають на території Фінляндії.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кітее |
 | Це незавершена стаття з географії Фінляндії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- https://www.stat.fi/org/avoindata/paikkatietoaineistot/kuntapohjaiset_tilastointialueet.html
- Suomen pinta-ala kunnitain 1.1.2023 — MML.
- Population growth biggest in nearly 70 years — Statistics Finland.
- http://www.stat.fi/meta/luokitukset/kunta/001-2012/luokitusavain_ks.html
- Kuntien ja kielisuhdeluokituksen 2024 välinen luokitusavain, Klassificeringsnyckeln mellan kommuner och språklig indelning år 2024, The correspondence table between municipalities and language distribution in 2024 — Statistics Finland, 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ki tee fin Kitee shved Kides misto v Finlyandiyi Kitee fin Kiteen kaupunki dOsnovni dani62 05 55 pn sh 30 08 15 sh d 62 09861111113888654 pn sh 30 13750000002777796 sh d 62 09861111113888654 30 13750000002777796 Koordinati 62 05 55 pn sh 30 08 15 sh d 62 09861111113888654 pn sh 30 13750000002777796 sh d 62 09861111113888654 30 13750000002777796 Krayina FinlyandiyaAdminodinicya Pivnichna KareliyaMezhuye z susidni nas punktid 1 d 1 Savonlinna 1 Tohmayarvi 1 Zasnovano 1631Plosha 1253 82 km 2 Naselennya 9689 osib 31 grudnya 2023 3 Klimat subarktichnij kontinentalnij Dfc dOficijna mova finska 4 5 Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3GeoNames 652616OSM 1999428 R Pivnichna Kareliya Miska vlada Vebsajt kitee fi Mapa Kitee u Vikishovishi Cerkva v Kitee Vono roztashovane v oblasti Shidna Finlyandiya i ye chastinoyu Pivnichnogo Karelskogo regionu Municipalitet maye naselennya 9 451 cholovik dani stanom na 2009 rik i pokrivaye ploshu 1 141 32 km z yakih 275 61 km majzhe 25 vodni prostori Shilnist naselennya 10 92 meshkanciv na km Municipalitet ye povnistyu finskomovnim V shvedskomovnih dokumentah municipalitet vidomij yak Kides shved Kides Kolishnya vokalistka grupi Nightwish Tar ya Turunen ta klavishnik Nightwish Tuomas Golopajnen rodom z Kitee Geografichne polozhennya ta naselennyaMunicipalitet Kitee roztashovanij u guberniyi Shidna Finlyandiya u provinciyi Pivnichna Kareliya Plosha municipalnogo osviti stanovit 1724 41km Misto Kitee znahoditsya v 396 km po avtotrasi v 451 km zalizniceyu na pivnichnij shid vid stolici Finlyandiyi Gelsinki fin Helsinki i za 68 kilometriv na pivden vid mista Joensuu fin Joensuu centru provinciyi U municipalnu osvitu Kitee vhodyat 38 sil Ostannoyu u 2013 roci do municipalitetu bulo priyednano komunu Kesyalagti fin Kesalahti Na teritoriyi municipalitetu za danimi Centru naselennya Finlyandiyi 2015 roku prozhivaye 11 177 osib Shilnist naselennya 8 8 meshkanciv na km Organi municipalnogo samovryaduvannyaVishim zakonodavchim organom vladi municipalitetu ye municipalna rada fin Kaupunginvaltuusto yaka zbirayetsya 8 9 raziv na rik zazvichaj u ponedilok o 17 00 Z protokolami zasidan radi mozhna oznajomitis na specialnomu sajti v Interneti Rada skladayetsya z 35 deputativ yaki obirayutsya zagalnim golosuvannyam za partijnimi spiskami terminom na 4 roki Golovoyu municipalnoyi radi na termin 2013 2016 rokiv bula obrana predstavnicya partiyi Finlyandskij centr fin Keskusta Sinika Musikka fin Sinikka Musikka Vikonavcha vlada na rivni municipalitetu predstavlena municipalnim uryadom fin Kaupunginhallitus sho skladayetsya z 9 osib Pislya zakinchennya 25 richnoyi vijni 1570 1595 chastinoyu yakoyi bula rosijsko shvedska vijna 1590 1595 rr Kitee zalishivsya na teritoriyi Rosiyi ale v 1610 pochalasya nova rosijsko shvedska vijna i zgidno z Stolbovskim mirnim dogovorom 1617 teritoriya ninishnoyi gromadi Kitee perejshla pid protektorat Shvedskoyi koroni Oficijnim rokom zasnuvannya gromadi Kitee vvazhayetsya 1631 rik Cogo roku bulo utvoreno pershu lyuteransku gromadu Kitee ta prijnyato rishennya pro budivnictvo lyuteranskoyi cerkvi v seli Suorolahti fin Suorolahti U 1809 roci pislya zakinchennya chergovoyi rosijsko shvedskoyi vijni 1808 1809 ta pidpisannya Fredriksgamnskogo mirnogo dogovoru Finlyandiya ta v yiyi skladi Kitee buli znovu priyednani do Rosiyi na pravah avtonomnogo Velikogo knyazivstva Finskogo 1809 1917 Pislya zakinchennya Zimovoyi 1939 1940 ta Drugoyi svitovoyi voyen 1939 1945 u finskij istoriografiyi zimova fin talvisota ta vijna prodovzhennya fin jatkosota majzhe polovina teritoriyi todishnoyi gromadi Kitee blizko 121 17 km vidijshla Radyanskomu Soyuzu na toj chas na aneksovanij teritoriyi prozhivalo 1 032 osobi i bilsha chastina z nih bula evakujovana na novi miscya prozhivannya do Finlyandiyi Oficijnij status mista ta centru municipalitetu selo Kitee otrimalo 1992 godu Ekonomika ta infrastrukturaNajbilshim robotodavcem municipalitetu Kitee ye roztashovana v mistechku Puhos fin Puhos lisopilna fabrika oficijna nazva Stora Enso Wood Products Oy Ltd Kiteen Saha sho nalezhit shvedsko finskomu koncernu Stora Enso Na fabrici nalagodzheno virobnictvo alternativnogo dzherela teplovoyi energiyi palivnih granul peleti angl Pellets 11 Najstarishim pidpriyemstvom mista Kitee ye fabrika z virobnictva mebliv Kiteen Huonekalutehdas Oy Vona bula zasnovana v 1920 roci v misti Sortavala yakij do 1940 roku nalezhav Finlyandiyi Pislya Zimovoyi vijni 1939 1940 zgidno z Moskovskim dogovorom 1940 Sortavala bula peredana SRSR i uvijshla do skladu novostvorenoyi Karelo Finskoyi RSR Virobnictvo dovelosya evakuyuvati do Finlyandiyi Fabrika vidkrilasya znovu v Kitee v 1945 roci V danij chas vona specializuyetsya na vipusku ekologichno chistih ta visokoyakisnih mebliv dlya spalen vigotovlenih viklyuchno z berezi 12 Najbilshim pidpriyemstvom iz zagotivli ta pervinnoyi obrobki moloka u vsij provinciyi Pivnichna Kareliya ye firma Kiteen Meijeri Oy yaka ye dochirnim pidpriyemstvom vidomogo shvedskogo molochnogo koncernu Arla Ingman Oy Ab Tekstilna promislovist Kitee predstavlena nevelikoyu shvejnoyu fabrikoyu Kiteen Tekstiilitehdas OY yaka viroblyaye virobi vidomoyi finskoyi dizajnerskoyi firmi Marimekko fin Marimekko Oyj 14 Tuomas Golopajnen ta Emppu Vuorinen zasnovniki gurtu Nightwish ta znameniti urodzhenci Kitee Najbilshim korporativnim platnikom podatkiv u misti ye zvukozapisna ta prodyuserska kompaniya Scene Nation Oy yaka nalezhit vidomij finskij simfonik metal grupi Nightwish zasnovana v Kityee u 1996 roci Komercijnij oborot pidpriyemstva u 2012 roku stanoviv 1 6 mln yevro z yakogo bulo viplacheno podatki u sumi 400 tisyach evro 15 Misto Kitee pov yazane zi stolichnim regionom Finlyandiyi nacionalnoyu avtomobilnoyu trasoyu 6 Ye pryame pasazhirske zaliznichne spoluchennya zi stoliceyu krayini ta m Joensuu Regulyarni avtobusni marshruti z yednuyut Kityee z osnovnimi naselenimi punktami komuni ta velikimi mistami susidnih regioniv U centri mista znahoditsya avtostanciya a zaliznichna stanciya druga krayini za obsyagami transportuvannya lisu roztashovana z vidrivom 8 km vid centru Kitee 16 Port sela Puhos fin Puhos maye vihid u sistemu ozer Sajmaa fin Saimaa shved Saimen a cherez Sajmenskij kanal 1856 u Baltijske more Vlasnikom portu ye kompaniya Puhos Satama Oy Ce dochirnye pidpriyemstvo firmi Joensuun Laivaus Oy yakij nalezhit i port u misti Joensuu U portu Puhos fin Puhos roztashovani dva vantazhni terminali transportnoyi obrobki lisu ta pilomaterialiv plosha yakih stanovit terminal 1 2 700 m terminal 2 3 100 m 17 Za 9 kilometriv vid mista Kitee roztashovanij nevelikij dovzhina asfaltovanoyi zlitno posadkovoyi smugi 1 500 m 18 aeroport kod IKAO KTQ EFIT yakij nini vikoristovuyetsya u sportivnih cilyah ta dlya polotiv privatnoyi legkoyi maloyi aviaciyi Na bazi aeroportu pracyuye sportivne tovaristvo Ita Suomen Urheiluilmailukeskus ry Centr sportivnoyi aviaciyi Shidnoyi Finlyandiyi sho zajmayetsya organizaciyeyu navchannya ta polotiv na superlegkih motornih litakah planerah ta delta Viznachni pam yatkiLyuteranska cerkva v Kitee Lyuteranska cerkva v misti Kitee zazvichaj zvana kam yanoyu cerkvoyu fin kivikirkko bula pobudovana z granitu v 1886 za proektom finskogo arhitektora Fransa Shestrema Frans Sjostrom 1840 1885 yakij pracyuvav takozh u misti Viborzi Cerkva bula osvyachena v 1887 roci ale cherez pozhezhu sho stalasya u vnutrishnih primishennyah cogo zh roku bogosluzhinnya v nij prodovzhilisya lishe cherez tri roki pislya zakinchennya remontu v 1890 roci Odnochasno u bogosluzhinni mozhut brati uchast do pivtori tisyachi parafiyan 9 U cerkvi ye 28 reyestrovij organ Lyuteranska cerkva Kitee i budinok svyashenika sho znahoditsya poruch vhodyat do nacionalnogo spisku viznachnih arhitekturnih pam yatok kulturnoyi spadshini zatverdzhenij muzejnim agentstvom Finlyandiyi fin Museovirasto 20 Krayeznavchij muzej gromadi Kitee Krayeznavchij muzej fin Kiteen kotiseutumuseo znahoditsya u centri mista u budivli kolishnogo zernoshovisha U kolekciyi muzeyu ponad 2 500 eksponativ zokrema unikalnih Ekspoziciya skladayetsya z kilkoh vistavok Znachna chastina eksponativ rozpovidaye pro istoriyu samogonovarinnya u Finlyandiyi i ce vipadkovo oskilki Kitee vvazhayetsya batkivshinoyu finskogo samogonu Samogon pid markoyu Kiteen kirkas vid fin kirkas yasnij chistij svitlij sho viroblyayetsya na zavodi Suomen pontikkakeskus Finskij centr samogonu yakij takozh znahoditsya v Kitee vidomij u vsij Finlyandiyi Zgidno z antialkogolnim zakonodavstvom u Finlyandiyi jogo mozhna kupiti lishe u specializovanih derzhavnih magazinah Alko yaki mayut licenziyu na torgivlyu alkogolem U muzeyi na postijnij osnovi diyut takozh vistavki sho rozpovidayut pro prikordonnu spravu Finlyandiyi vijskovu istoriyu ta istoriyu finskoyi nogi fin pesapallo riznovidi bejsbolu sho nabulo shirokogo poshirennya u Finlyandiyi z pochatku XX stolittya U Kitee ye i svoya komanda Kiteen Pallo ta svij specializovanij stadion dlya gri u finsku laptu na yakomu chasto prohodyat i mizhnarodni zmagannya z cogo vidu sportu Zoopark ta akvapark Vsogo za kilka kilometriv vid mista na nacionalnij trasi 6 u napryamku Lappeenranta znahoditsya turistichnij kompleks Payarinhovi fin Pajarinhovi Na jogo teritoriyi roztashovani gotel kotedzhi restoran magazin suveniriv kritij akvapark zi SPA zonoyu ta vodnimi girkami a takozh chetvertij za velichinoyu zoopark Finlyandiyi v yakomu mistyatsya blizko dvohsot osobin p yatdesyati vidiv tvarin sho perevazhno meshkayut na teritoriyi Finlyandiyi DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kitee Ce nezavershena stattya z geografiyi Finlyandiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi https www stat fi org avoindata paikkatietoaineistot kuntapohjaiset tilastointialueet html Suomen pinta ala kunnitain 1 1 2023 MML d Track Q979330d Track Q117800624 Population growth biggest in nearly 70 years Statistics Finland d Track Q798557 http www stat fi meta luokitukset kunta 001 2012 luokitusavain ks html Kuntien ja kielisuhdeluokituksen 2024 valinen luokitusavain Klassificeringsnyckeln mellan kommuner och spraklig indelning ar 2024 The correspondence table between municipalities and language distribution in 2024 Statistics Finland 2024 d Track Q798557d Track Q125824619