Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Планета штормів» (рос. Планета бурь) — радянський науково-фантастичний художній фільм, поставлений на в 1961 році режисером за мотивами однойменної повісті Олександра Казанцева (в українському перекладі «Марсові онуки»).
| Планета штормів | |
|---|---|
| Планета бурь | |
 Оригінальний постер до фільму | |
| Жанр | фантастика |
| Режисер | |
| Продюсер | Ємельянов Володимир Миколайович |
| Сценаристи | Олександр Казанцев |
| На основі | Q113157546? |
| У головних ролях | Володимир Ємельянов Георгій Жжонов Юрій Саранцев |
| Оператор | |
| Композитор | Йоганн Адмоні |
| Кінокомпанія | |
| Тривалість | 78 хвилин |
| Мова | російська |
| Країна |  СРСР |
| Рік | 1961 |
| IMDb | ID 0056352 |
Сюжет
На Венеру вирушає радянська експедиція у складі трьох кораблів: «Капелли», «Сіріуса» й «Веги». На підльоті до планети у «Капеллу» влучає метеор, знищивши корабель з екіпажем. Замінити його може «Арктур», але прибуде він лише за чотири місяці. Командир «Сіріуса» Ілля Вершинін скликає нараду екіпажів уцілілих кораблів. Вони приймають рішення висадитися на Венеру згідно плану, лишивши на орбіті Машу Іванову для зв'язку з Землею. Перед спуском астронавти помічають дивну багряну хмару в атмосфері.
Екіпаж «Веги» в складі Івана Щерби, Алана Керна і робота Джона спускаються на Венеру. Посланий на розвідку планер знаходить підходяще для посадки місце, проте робот оцінює шанси на успіх мізерними. Астронавти опиняються в болоті, тож екіпаж «Сіріуса», Ілля, Роман і Альоша, також спускається на Венеру, щоб врятувати їх. Альошу схоплює щупальцями хижа істота, та товариші визволяють його. Обидві групи починають рух назустріч одна одній.
Алан переконаний, що людям властивий егоїзм, тому на допомогу чекати марно. Він покладається на робота Джона, тоді як Іван вірить у дружбу. Венеру населяють флора і фауна, схожі на земні Мезозойської ери: велетенські рослини і ящери. Час від часу чується крик, джерело якого ніяк не вдається визначити. Алан із Іваном опиняються в печері, де втрачають свідомість через інфекцію, що потрапила до пошкоджених скафандрів. Робот вловлює сигнал всюдихода із «Сіріуса», проте всі отримані інструкції виконує надто буквально. Врешті вдається підібрати зрозумілі команди, згідно яких Джон дає Алану й Івану ліки. Літаюча істота пошкоджує всюдихід «Сіріуса» і він тоне. Ілля, Роман і Альоша, будучи в скафандрах, ідуть далі по дну, тягнучи за собою апарат.
У воді астронавти знаходять примітивну скульптуру дракона і невдовзі виходять на сушу. Вони обговорюють що за істоти могли створити скульптуру, адже згідно теорії еволюції Дарвіна на Венері ще не може виникнути розумне життя. Єдиний варіант — на планеті зазнав аварії корабель іншопланетян і їхні нащадки здичавіли, пристосовуючись до тамтешніх умов.
Алан, Іван і Джон опиняються біля вулкана, виверження якого і виглядало з орбіти загадковою плямою. Тим часом Маша вирішує порушити наказ аби допомогти товаришам. Робот переносить на собі людей через потік лави, та на заваді їх порятунку стає механізм самозбереження машини. Джон намагається скинути «зайвий вантаж» аби не погрузнути в лаві. Саме тоді група з «Сіріуса» на поремонтованому всюдиході підбирає їх, а робот тоне в розплавленій породі.
Астронавти повертаються до ракети, де чують запис від Маші. Втім, скоро виявляється, що вона в останню мить передумала і не стала порушувати наказу. Починається злива, потік води загрожує розмити ґрунт під ракетою і вона не зможе злетіти. Альоша випадково розбиває камінь, у якому бачить рукотворне зображення лиця, схожого на людське. Та злива не дає зібрати більше артефактів, астронавти відлітають з Венери, лишивши головну її таємницю нерозкритою. У відображенні на воді з'являється схожа на людську постать, що дивиться вслід ракеті.
Ролі
| Актор | Роль |
|---|---|
| Володимир Ємельянов | Ілля Васильович Вершинін, професор, командир космічного корабля «Сіріус» |
| Георгій Жженов | Роман Бобров, інженер, член екіпажу космічного корабля «Сіріус» |
| Геннадій Вернов | Альоша, радист, член екіпажу космічного корабля «Сіріус» |
| Юрій Саранцев | Іван Щерба, професор, геолог, командир космічного корабля «Вега» |
| Маша Іванова, член екіпажу космічного корабля «Вега» | |
| Аллан Керн, американець, інженер, член космічного корабля «Вега» | |
| Майстер спорту Б. Прудівський | робот Джон |
Знімальна група
- Автори сценарію — Олександр Казанцев,
За мотивами однойменної повісті Олександра Казанцева - Режисер-постановник —
- Режисери — В. Ємельянов, Л. Преснякова
- Оператор —
- Художники-постановники — ,
- Художники — І. Єгоров, В. Макаров, В. Малахієва, А. Надєждін
- Комбіновані зйомки:
Оператор — А. Лаврентьєв
Художник — В. Щелков - Композитори — Йоганн Адмоні,
- Звукооператор — Р. Левітина
- Асистенти режисера — А. Білявська, І. Яснопольский
- Асистент з монтажу — З. Місун
- Асистент оператора — М. Жуков
- Наукові консультанти:
доктор фізико-математичних наук, професор А. В. Марков
доктор біологічних наук, професор
кандидат технічних наук В. Г. Денисов
інженер А. М. Касаткін - Редактор — В. Суслов
- Директор картини — З. Андерсон
Створення
Основою для фільму послугувала повість Олександра Казанцева «Планета бур», також відома як «Марсові онуки». Фільм загалом слідує її сюжету, але має і відмінності. Так, до Венери в ньому вирушають два радянські кораблі «Знання» і «Мрія» та один американський «Просперіті» («Процвітання»), тоді як у фільмі всі три радянські, але з інтернаціональним екіпажем. Було змінено імена астронавтів, наприклад, Мері з повісті стала Машею, а Олекса — Альошею. Також в «Марсових онуках» наголошувалася конкуренція між США й СРСР у дослідженнях космосу. В повісті астронавти знаходили камінний календар, ідентичний віднайденому на Землі, що свідчило про відвідування Землі та Венери в минулому марсіанами. В фільмі лише припускається можливість цього. Венеріанка у фіналі літературного твору забрала зумисне залишені землянами речі, аби її цивілізація могла відродитися, а не поспіхом покинуті.
Режисер Павло Клушанцев на кінець 1950-х був відомий за науково-популярними фільмами про космос, до яких вносив фантастичний елемент. У нього виникла ідея зняти цілком науково-фантастичну стрічку про експедицію на Місяць. У 1959 році Клушанцев подав заявку на зйомки в Леннаукфільмі. Сценарій було запропоновано написати письменнику Олександру Казанцеву і сценаристу Михайлу Вітухновському, але Клушанцева не задовільнив пропонований ними варіант. Вітухновский внаслідок суперечностей з режисером покинув проект, а згодом і Казанцев. Клушанцев переконав Казанцева повернутися і переробити сценарій. В основу нового сценарію лягла повість «Планета штормів».
«Планета штормів» була одним з небагатьох радянських фантастичних фільмів про космічні подорожі. Фільм був створений з використанням унікальних технологій комбінованої зйомки, що набагато випереджали існуючі на ті часи зарубіжні аналоги, у тому числі підводні зйомки. Звучання синтезатора в фільмі відтворювала Іма Сумак.
Міністр культури СРСР Катерина Фурцева на генеральному показі відзначила, що фільм дуже цікавий, але заявила, що радянська жінка-космонавт не має права ридати в космосі, втрачаючи самовладання у важку хвилину. Вихід картини на екрани в 1961 році збігся в часі з польотом Гагаріна і як наслідок захопленням космонавтикою. «Планета штормів» істотно вплинула на радянську та світову кінофантастику наступних десятиліть і була визнана одним з важливих етапів у світовому фантастичному кінематографі. Право на прокат фільму придбали 28 країн.
Адаптації
- У США куплений радянський фільм став основою для адаптацій. Зокрема, він був перемонтований студією, що спеціалізується в основному на фільмах жахів, — «Америкен Інтернешнел» Роджера Кормана, — з вилученням низки епізодів і додаванням нових, і в такому вигляді випущений в американський прокат під назвою «Подорож на доісторичну планету» (англ. Voyage to the Prehistoric Planet, 1965). Ніяких згадок про те, що це кінопродукція з СРСР, не було, в титрах радянським акторам, які залишилися в кадрі, були дані англомовні вигадані імена та прізвища (Георгій Жжонов як «Курт Боден», Геннадій Вернов як «Роберт Чантал» і т. д.). У нових епізодах були зайняті англійський актор (епізоди на станції зв'язку «Луна 7») і американська актриса (що з'являється у фільмі замість Кюнни Ігнатової).
- У 1968 році в США був випущений ще один перемонтований варіант фільму під назвою «Подорож на планету доісторичних жінок» (англ. Voyage to the Planet of Prehistoric Women). З монтажу «Подорожі на доісторичну планету» були видалені раніше дозняті епізоди та вставлені нові, які вводили в сюжет плем'я напівголих венеріанських доісторичних амазонок. Режисером цієї версії був Пітер Богданович (під псевдонімом «Дерек Томас»).
Примітки
- Казанцев, Олександр (1967). Марсові онуки. Детгиз. с. 1—212.
- . Вселенная - территория свободной стаи. Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 1 січня 2018.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Planeta shtormiv ros Planeta bur radyanskij naukovo fantastichnij hudozhnij film postavlenij na v 1961 roci rezhiserom za motivami odnojmennoyi povisti Oleksandra Kazanceva v ukrayinskomu perekladi Marsovi onuki Planeta shtormivPlaneta burOriginalnij poster do filmuZhanr fantastikaRezhiserProdyuser Yemelyanov Volodimir MikolajovichScenaristi Oleksandr KazancevNa osnovi Q113157546 U golovnih rolyah Volodimir Yemelyanov Georgij Zhzhonov Yurij SarancevOperatorKompozitor Jogann AdmoniKinokompaniyaTrivalist 78 hvilinMova rosijskaKrayina SRSRRik 1961IMDb ID 0056352 Prem yera filmu vidbulasya 14 kvitnya 1962 roku SyuzhetNa Veneru virushaye radyanska ekspediciya u skladi troh korabliv Kapelli Siriusa j Vegi Na pidloti do planeti u Kapellu vluchaye meteor znishivshi korabel z ekipazhem Zaminiti jogo mozhe Arktur ale pribude vin lishe za chotiri misyaci Komandir Siriusa Illya Vershinin sklikaye naradu ekipazhiv ucililih korabliv Voni prijmayut rishennya visaditisya na Veneru zgidno planu lishivshi na orbiti Mashu Ivanovu dlya zv yazku z Zemleyu Pered spuskom astronavti pomichayut divnu bagryanu hmaru v atmosferi Ekipazh Vegi v skladi Ivana Sherbi Alana Kerna i robota Dzhona spuskayutsya na Veneru Poslanij na rozvidku planer znahodit pidhodyashe dlya posadki misce prote robot ocinyuye shansi na uspih mizernimi Astronavti opinyayutsya v boloti tozh ekipazh Siriusa Illya Roman i Alosha takozh spuskayetsya na Veneru shob vryatuvati yih Aloshu shoplyuye shupalcyami hizha istota ta tovarishi vizvolyayut jogo Obidvi grupi pochinayut ruh nazustrich odna odnij Alan perekonanij sho lyudyam vlastivij egoyizm tomu na dopomogu chekati marno Vin pokladayetsya na robota Dzhona todi yak Ivan virit u druzhbu Veneru naselyayut flora i fauna shozhi na zemni Mezozojskoyi eri veletenski roslini i yasheri Chas vid chasu chuyetsya krik dzherelo yakogo niyak ne vdayetsya viznachiti Alan iz Ivanom opinyayutsya v pecheri de vtrachayut svidomist cherez infekciyu sho potrapila do poshkodzhenih skafandriv Robot vlovlyuye signal vsyudihoda iz Siriusa prote vsi otrimani instrukciyi vikonuye nadto bukvalno Vreshti vdayetsya pidibrati zrozumili komandi zgidno yakih Dzhon daye Alanu j Ivanu liki Litayucha istota poshkodzhuye vsyudihid Siriusa i vin tone Illya Roman i Alosha buduchi v skafandrah idut dali po dnu tyagnuchi za soboyu aparat U vodi astronavti znahodyat primitivnu skulpturu drakona i nevdovzi vihodyat na sushu Voni obgovoryuyut sho za istoti mogli stvoriti skulpturu adzhe zgidno teoriyi evolyuciyi Darvina na Veneri she ne mozhe viniknuti rozumne zhittya Yedinij variant na planeti zaznav avariyi korabel inshoplanetyan i yihni nashadki zdichavili pristosovuyuchis do tamteshnih umov Alan Ivan i Dzhon opinyayutsya bilya vulkana viverzhennya yakogo i viglyadalo z orbiti zagadkovoyu plyamoyu Tim chasom Masha virishuye porushiti nakaz abi dopomogti tovarisham Robot perenosit na sobi lyudej cherez potik lavi ta na zavadi yih poryatunku staye mehanizm samozberezhennya mashini Dzhon namagayetsya skinuti zajvij vantazh abi ne pogruznuti v lavi Same todi grupa z Siriusa na poremontovanomu vsyudihodi pidbiraye yih a robot tone v rozplavlenij porodi Astronavti povertayutsya do raketi de chuyut zapis vid Mashi Vtim skoro viyavlyayetsya sho vona v ostannyu mit peredumala i ne stala porushuvati nakazu Pochinayetsya zliva potik vodi zagrozhuye rozmiti grunt pid raketoyu i vona ne zmozhe zletiti Alosha vipadkovo rozbivaye kamin u yakomu bachit rukotvorne zobrazhennya licya shozhogo na lyudske Ta zliva ne daye zibrati bilshe artefaktiv astronavti vidlitayut z Veneri lishivshi golovnu yiyi tayemnicyu nerozkritoyu U vidobrazhenni na vodi z yavlyayetsya shozha na lyudsku postat sho divitsya vslid raketi RoliAktor Rol Volodimir Yemelyanov Illya Vasilovich Vershinin profesor komandir kosmichnogo korablya Sirius Illya Vasilovich Vershinin profesor komandir kosmichnogo korablya Sirius Georgij Zhzhenov Roman Bobrov inzhener chlen ekipazhu kosmichnogo korablya Sirius Roman Bobrov inzhener chlen ekipazhu kosmichnogo korablya Sirius Gennadij Vernov Alosha radist chlen ekipazhu kosmichnogo korablya Sirius Alosha radist chlen ekipazhu kosmichnogo korablya Sirius Yurij Sarancev Ivan Sherba profesor geolog komandir kosmichnogo korablya Vega Ivan Sherba profesor geolog komandir kosmichnogo korablya Vega Masha Ivanova chlen ekipazhu kosmichnogo korablya Vega Masha Ivanova chlen ekipazhu kosmichnogo korablya Vega Allan Kern amerikanec inzhener chlen kosmichnogo korablya Vega Allan Kern amerikanec inzhener chlen kosmichnogo korablya Vega Majster sportu B Prudivskij robot Dzhon robot DzhonZnimalna grupaAvtori scenariyu Oleksandr Kazancev Za motivami odnojmennoyi povisti Oleksandra Kazanceva Rezhiser postanovnik Rezhiseri V Yemelyanov L Presnyakova Operator Hudozhniki postanovniki Hudozhniki I Yegorov V Makarov V Malahiyeva A Nadyezhdin Kombinovani zjomki Operator A Lavrentyev Hudozhnik V Shelkov Kompozitori Jogann Admoni Zvukooperator R Levitina Asistenti rezhisera A Bilyavska I Yasnopolskij Asistent z montazhu Z Misun Asistent operatora M Zhukov Naukovi konsultanti doktor fiziko matematichnih nauk profesor A V Markov doktor biologichnih nauk profesor kandidat tehnichnih nauk V G Denisov inzhener A M Kasatkin Redaktor V Suslov Direktor kartini Z AndersonStvorennyaOsnovoyu dlya filmu posluguvala povist Oleksandra Kazanceva Planeta bur takozh vidoma yak Marsovi onuki Film zagalom sliduye yiyi syuzhetu ale maye i vidminnosti Tak do Veneri v nomu virushayut dva radyanski korabli Znannya i Mriya ta odin amerikanskij Prosperiti Procvitannya todi yak u filmi vsi tri radyanski ale z internacionalnim ekipazhem Bulo zmineno imena astronavtiv napriklad Meri z povisti stala Masheyu a Oleksa Alosheyu Takozh v Marsovih onukah nagoloshuvalasya konkurenciya mizh SShA j SRSR u doslidzhennyah kosmosu V povisti astronavti znahodili kaminnij kalendar identichnij vidnajdenomu na Zemli sho svidchilo pro vidviduvannya Zemli ta Veneri v minulomu marsianami V filmi lishe pripuskayetsya mozhlivist cogo Venerianka u finali literaturnogo tvoru zabrala zumisne zalisheni zemlyanami rechi abi yiyi civilizaciya mogla vidroditisya a ne pospihom pokinuti Rezhiser Pavlo Klushancev na kinec 1950 h buv vidomij za naukovo populyarnimi filmami pro kosmos do yakih vnosiv fantastichnij element U nogo vinikla ideya znyati cilkom naukovo fantastichnu strichku pro ekspediciyu na Misyac U 1959 roci Klushancev podav zayavku na zjomki v Lennaukfilmi Scenarij bulo zaproponovano napisati pismenniku Oleksandru Kazancevu i scenaristu Mihajlu Vituhnovskomu ale Klushanceva ne zadovilniv proponovanij nimi variant Vituhnovskij vnaslidok superechnostej z rezhiserom pokinuv proekt a zgodom i Kazancev Klushancev perekonav Kazanceva povernutisya i pererobiti scenarij V osnovu novogo scenariyu lyagla povist Planeta shtormiv Planeta shtormiv bula odnim z nebagatoh radyanskih fantastichnih filmiv pro kosmichni podorozhi Film buv stvorenij z vikoristannyam unikalnih tehnologij kombinovanoyi zjomki sho nabagato viperedzhali isnuyuchi na ti chasi zarubizhni analogi u tomu chisli pidvodni zjomki Zvuchannya sintezatora v filmi vidtvoryuvala Ima Sumak Ministr kulturi SRSR Katerina Furceva na generalnomu pokazi vidznachila sho film duzhe cikavij ale zayavila sho radyanska zhinka kosmonavt ne maye prava ridati v kosmosi vtrachayuchi samovladannya u vazhku hvilinu Vihid kartini na ekrani v 1961 roci zbigsya v chasi z polotom Gagarina i yak naslidok zahoplennyam kosmonavtikoyu Planeta shtormiv istotno vplinula na radyansku ta svitovu kinofantastiku nastupnih desyatilit i bula viznana odnim z vazhlivih etapiv u svitovomu fantastichnomu kinematografi Pravo na prokat filmu pridbali 28 krayin AdaptaciyiU SShA kuplenij radyanskij film stav osnovoyu dlya adaptacij Zokrema vin buv peremontovanij studiyeyu sho specializuyetsya v osnovnomu na filmah zhahiv Ameriken Interneshnel Rodzhera Kormana z viluchennyam nizki epizodiv i dodavannyam novih i v takomu viglyadi vipushenij v amerikanskij prokat pid nazvoyu Podorozh na doistorichnu planetu angl Voyage to the Prehistoric Planet 1965 Niyakih zgadok pro te sho ce kinoprodukciya z SRSR ne bulo v titrah radyanskim aktoram yaki zalishilisya v kadri buli dani anglomovni vigadani imena ta prizvisha Georgij Zhzhonov yak Kurt Boden Gennadij Vernov yak Robert Chantal i t d U novih epizodah buli zajnyati anglijskij aktor epizodi na stanciyi zv yazku Luna 7 i amerikanska aktrisa sho z yavlyayetsya u filmi zamist Kyunni Ignatovoyi U 1968 roci v SShA buv vipushenij she odin peremontovanij variant filmu pid nazvoyu Podorozh na planetu doistorichnih zhinok angl Voyage to the Planet of Prehistoric Women Z montazhu Podorozhi na doistorichnu planetu buli vidaleni ranishe doznyati epizodi ta vstavleni novi yaki vvodili v syuzhet plem ya napivgolih venerianskih doistorichnih amazonok Rezhiserom ciyeyi versiyi buv Piter Bogdanovich pid psevdonimom Derek Tomas PrimitkiKazancev Oleksandr 1967 Marsovi onuki Detgiz s 1 212 Vselennaya territoriya svobodnoj stai Arhiv originalu za 2 sichnya 2018 Procitovano 1 sichnya 2018 Posilannya