Калланай (також відома як Гранд Анікут, таміл.: கல்லணை) — давня гребля, яка побудована через річку Кавері в у штаті Тамілнад в Південній Індії. Розташована за 15 км від міста Тіручирапаллі. Гребля побудована правителем держави Чола королем у I ст н. е. і є четвертою найстарішою водно-відвідною структурою в світі, яка досі використовується.
Історія
Гребля була побудована царем Карікалою приблизно у другому столітті. Метою будівництва греблі було відвести воду річки до районів зрошення у дельті Кавері. Гребля була перебудована британцями у 19-му столітті. У 1804 році капітан Колдуелл, військовий інженер, був призначений англійцями, щоб зробити дослідження вздовж річки Кавері і організувати зрошення у районі дельти. Він виявив, що більша частина води витікає північним рукавом Коллідам (у колоніальний період вона називалася Колерун), залишаючи лише невелику кількість води для відводу води у райони зрушення. . Колдуелл запропонував наростити греблю на 69 см, тим самим збільшуючи пропускну здатність греблі. Згодом майор Сім запропонував ідею шлюзів, які відкриють торгові шляхи через річку Коллідам та запобігатимуть замуленню річку. Гребля , що побудована в 19-м столітті через Коллідам, основну притоку Кавері, називається реплікаційною структурою Калланай.
Географія
Річка Кавері розпадається на дві частини за 32 км захід від дамби Калланай. Обидва рукави утворюють острів Шрірангам до їхнього сходження поблизу дамби. Північний канал називається ; а інший зберігає ім'я Кавері, і впадає в Бенгальську затоку поблизу міста . У дельті річки розташовані морські порти Нагапаттінам і .
Опис
Метою Калланаю було відведення вод річки Кавері через родючі області дельта для зрошення за допомогою каналів. Гребля ділить річку Кавері на 4 потоки, відомих як Коллідам Ару, Кавірі, Веннару і Путу Ару. Дамба побудована з неотесаних каменів, сягає завдовжки 329 м, завширшки 20 м і заввишки 5,4 м. Дамба все ще знаходиться у відмінному стані, і є моделлю для більш пізніх інженерів, включаючи сера Артура Коттона, що побудував у 19-му столітті греблю через Коллідам. Площа стародавньої зрошувальної мережі становила близько 69000 акрів. До початку 20-го століття, площа зрошуваних земель була збільшена до близько одного мільйона акрів (400 000 га)
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
- DelhiAugust 26, India Today Online New; August 26, 2013UPDATED:; Ist, 2013 16:49. . India Today (англ.). Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
- . The Times of India. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
- Syed Muthahar Saqaf (10 березня 2013). A rock solid dam that has survived 2000 years. The Hindu. Процитовано 13 листопада 2013.
- . The Hindu. India. 29 серпня 2011. Архів оригіналу за 17 липня 2012.
- Singh, Vijay P.; Ram Narayan Yadava (2003). . Allied Publishers. с. 508. ISBN . Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 7 листопада 2016.
- Syed Muthahar Saqaf (10 березня 2013). A rock solid dam that has survived 1800 years. The Hindu. Процитовано 13 листопада 2013.
- Rita, 2011, chpt. Small Field Big Crop.
- Скемптон, 2002.
- Wiebe E. Bijker (19 вересня 2006). . Maastricht University. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 7 листопада 2011.
- . IIM-Trichy, India. Архів оригіналу за 19 грудня 2011. Процитовано 7 листопада 2011.
- Govindasamy Agoramoorthy; Sunitha chaudhary; Minna J. HSU. (PDF). Law library — University of New Mexico. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2013. Процитовано 7 листопада 2011.
- . The Hindu. THanjavur, India. 10 вересня 2007. Архів оригіналу за 14 вересня 2007.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Калланай |
- Skempton, A. W. (2002). . Thomas Telford. ISBN . Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
- Rita (2011). . Westland. ISBN . Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 7 листопада 2016.
- Rahman, Abdur; Project of History of Indian Science, Philosophy, and Culture (1999). . Oxford University Press India. ISBN . Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 7 листопада 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kallanaj takozh vidoma yak Grand Anikut tamil கல லண davnya greblya yaka pobudovana cherez richku Kaveri v u shtati Tamilnad v Pivdennij Indiyi Roztashovana za 15 km vid mista Tiruchirapalli Greblya pobudovana pravitelem derzhavi Chola korolem u I st n e i ye chetvertoyu najstarishoyu vodno vidvidnoyu strukturoyu v sviti yaka dosi vikoristovuyetsya IstoriyaGreblya bula pobudovana carem Karikaloyu priblizno u drugomu stolitti Metoyu budivnictva grebli bulo vidvesti vodu richki do rajoniv zroshennya u delti Kaveri Greblya bula perebudovana britancyami u 19 mu stolitti U 1804 roci kapitan Kolduell vijskovij inzhener buv priznachenij anglijcyami shob zrobiti doslidzhennya vzdovzh richki Kaveri i organizuvati zroshennya u rajoni delti Vin viyaviv sho bilsha chastina vodi vitikaye pivnichnim rukavom Kollidam u kolonialnij period vona nazivalasya Kolerun zalishayuchi lishe neveliku kilkist vodi dlya vidvodu vodi u rajoni zrushennya Kolduell zaproponuvav narostiti greblyu na 69 sm tim samim zbilshuyuchi propusknu zdatnist grebli Zgodom major Sim zaproponuvav ideyu shlyuziv yaki vidkriyut torgovi shlyahi cherez richku Kollidam ta zapobigatimut zamulennyu richku Greblya sho pobudovana v 19 m stolitti cherez Kollidam osnovnu pritoku Kaveri nazivayetsya replikacijnoyu strukturoyu Kallanaj GeografiyaRichka Kaveri rozpadayetsya na dvi chastini za 32 km zahid vid dambi Kallanaj Obidva rukavi utvoryuyut ostriv Shrirangam do yihnogo shodzhennya poblizu dambi Pivnichnij kanal nazivayetsya a inshij zberigaye im ya Kaveri i vpadaye v Bengalsku zatoku poblizu mista U delti richki roztashovani morski porti Nagapattinam i OpisMetoyu Kallanayu bulo vidvedennya vod richki Kaveri cherez rodyuchi oblasti delta dlya zroshennya za dopomogoyu kanaliv Greblya dilit richku Kaveri na 4 potoki vidomih yak Kollidam Aru Kaviri Vennaru i Putu Aru Damba pobudovana z neotesanih kameniv syagaye zavdovzhki 329 m zavshirshki 20 m i zavvishki 5 4 m Damba vse she znahoditsya u vidminnomu stani i ye modellyu dlya bilsh piznih inzheneriv vklyuchayuchi sera Artura Kottona sho pobuduvav u 19 mu stolitti greblyu cherez Kollidam Plosha starodavnoyi zroshuvalnoyi merezhi stanovila blizko 69000 akriv Do pochatku 20 go stolittya plosha zroshuvanih zemel bula zbilshena do blizko odnogo miljona akriv 400 000 ga Primitki Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 24 serpnya 2016 DelhiAugust 26 India Today Online New August 26 2013UPDATED Ist 2013 16 49 India Today angl Arhiv originalu za 15 lyutogo 2019 Procitovano 15 lyutogo 2019 The Times of India Arhiv originalu za 23 kvitnya 2019 Procitovano 15 lyutogo 2019 Syed Muthahar Saqaf 10 bereznya 2013 A rock solid dam that has survived 2000 years The Hindu Procitovano 13 listopada 2013 The Hindu India 29 serpnya 2011 Arhiv originalu za 17 lipnya 2012 Singh Vijay P Ram Narayan Yadava 2003 Allied Publishers s 508 ISBN 81 7764 548 X Arhiv originalu za 31 sichnya 2017 Procitovano 7 listopada 2016 Syed Muthahar Saqaf 10 bereznya 2013 A rock solid dam that has survived 1800 years The Hindu Procitovano 13 listopada 2013 Rita 2011 chpt Small Field Big Crop Skempton 2002 Wiebe E Bijker 19 veresnya 2006 Maastricht University Arhiv originalu za 25 kvitnya 2012 Procitovano 7 listopada 2011 IIM Trichy India Arhiv originalu za 19 grudnya 2011 Procitovano 7 listopada 2011 Govindasamy Agoramoorthy Sunitha chaudhary Minna J HSU PDF Law library University of New Mexico Arhiv originalu PDF za 20 lipnya 2013 Procitovano 7 listopada 2011 The Hindu THanjavur India 10 veresnya 2007 Arhiv originalu za 14 veresnya 2007 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kallanaj Skempton A W 2002 Thomas Telford ISBN 978 0 7277 2939 2 Arhiv originalu za 16 travnya 2016 Procitovano 7 listopada 2016 Rita 2011 Westland ISBN 978 93 80658 03 2 Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 7 listopada 2016 Rahman Abdur Project of History of Indian Science Philosophy and Culture 1999 Oxford University Press India ISBN 978 0 19 564652 8 Arhiv originalu za 19 sichnya 2017 Procitovano 7 listopada 2016