Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 14°50′24″ пн. ш. 89°08′24″ зх. д. / 14.84000° пн. ш. 89.14000° зх. д.
Копа́н (ісп. Copán) — одне з найбільших археологічних городищ на території Гондурасу (одна зі стародавніх назв городища та околиць — Хушвітік). Розташоване на заході Гондурасу, у центральній частині долини однойменної річки, за кілометр від однойменного містечка та за кілька кілометрів від кордону з Гватемалою.
 | Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №129129 (англ.) |
Існувало з перших століть до н. е., у період розквіту (VII–VIII століть) Копан був центром царства Шукууп — самостійної держави стародавніх мая, що охоплювала територію сучасної південно-східної Гватемали та південно-західного Гондурасу. Згасання Копану, імовірно, пов'язано із загальною кризою держав мая у IX столітті.
Історія
 |  |  |  |
За даними археологів, порівняно крупне поселення на місці археологічного городища Копан існувало вже на межі ер. 426 року К'ініч-Йаш-К'ук'-Мо, який походив з роду правителів Хушвіца (городище Караколь, Белізе), заснував копанську царську династію. Відповідно до більш пізніх копанських написів, перш ніж воцаритись у Копані, К'ініч-Йаш-К'ук'-Мо здійснив паломництво до далекого Теотіуакана в Мексиці, де й отримав інсигнії верховної влади. Нащадки К'ініч-Йаш-К'ук'-Мо правили Копаном упродовж наступних 400 років (всього нині відомо шістнадцять царів). Палацовий комплекс на березі річки Копан, закладений ще за засновника династії, з часом перетворився на велике скупчення житла, храмів та майданів, відомий нині як Акрополь.
Влада копанських царів поширювалась на сусідні гірські долини на території сучасного Гондурасу та Гватемали. Хоч Копан розташовувався на крайньому південному сході області мая, його царі зберігали зв'язки з іншими династіями південних низовин, включаючи правителів Тікаля, Караколя й Паленке, одночасно підтримуючи контакти з володарями гірської Гватемали. Копанським царям приписували панування над південною межею ойкумени мая. Така репутація відображалась у титулах копанських царів, які йменували себе «стопами сонця південного неба». Населення царства включало як мая, які спілкувались мовою, спорідненою з колоніальною чольті й сучасною мая-чорті, так і не-мая, у тому числі ленка. Як і в решті царств мая, придворна знать спілкувалась і писала особливою «престижною мовою», відомою як «єрогліфічна мая» чи «класична чольтійська».
 |  | ||
За винятком дат народження, воцаріння та смерті копанських царів, нині порівняно мало відомо про політичну історію городища. Царські написи в Копані, за деякими винятками, інтроспективні та приділяють набагато більше уваги ритуалам, аніж політичним подіям. Можливо, подібне замовчування пов'язано з тим, що місцевим правителям набагато частіше доводилось мати справу з володарями не-мая, натомість бурхливе політичне життя решти царств мая нерідко оминало їх. Археологічні дані свідчать, що розквіт царства припав на VII — першу чверть VIII століття, за правління царів К'ак'-Уті-Віц'-К'авіль і Вашаклахун-Убах-К'авіль. Край розквіту поклала військова катастрофа. Правитель городища Кірігуа, васал і родич копанських царів К'ак'-Тілів-Чан-Йопат вирішив здобути незалежність. Наприкінці квітня 738 року армії К'ак'-Тілів-Чан-Йопата і Вашаклахун-Убах-К'авіля зійшлись у битві поблизу Коквіца (місце не встановлено). Копанська армія зазнала поразки, Вашаклахун-Убах-К'авіль потрапив у полон і йому відтяли голову. Це завдало потужного удару по могутності копанських царів, оговтатись від якого їм так і не вдалося, хоча за п'ятнадцятого царя Копан переживав певне відродження.
Як і багато інших городищ мая, Копан став жертвою кризи IX століття, причини якої донині не встановлено, хоча тривала посуха й політична нестабільність вбачаються найвірогіднішими поясненнями. В останні роки правління шістнадцятого царя спостерігалось зниження будівельної активності, що вказує на загальне погіршення економічної ситуації в царстві. Влада копанських правителів впала практично моментально приблизно після 822 року. Примітно, що праця різьбяра над Вівтарем L, присвяченим воцарінню Укіт-Ток'а, останнього царя Копана, так і не була завершена. Храми та палаци копанського Акрополя були спалені й занедбані. Деякі периферійні поселення натомість набули короткочасного розквіту: це свідчить, що окремі знатні родини використали кризу центральної влади у власних цілях. Тим не менше, спустошення невдовзі поширилось усією долиною. Жоден зі стародавніх топонімів, відомих за копанськими написами, не зберігся дотепер, що свідчить про докорінну зміну населення долини, принаймні одноразову. Відповідно до іспанських документів, населення околиць Копана в XVI столітті було настільки малим, що не заслуговувало власної церковної парафії.
Список царів Копана (імена та роки правління)
- К'ініч-Йаш-К'ук'-Мо (426—435)
- ?-К'ініч (-435-)
- ?-Чан (-?-)
- К'аль-Тун-Хіш (-?-)
- Йух-? (-?-)
- ?-Холь (-?-)
- Балам-Нен (-524-532)
- Ві-Оль-К'ініч (532—551)
- Сак-Лу (551—553)
- Ци-Балам (553—578)
- К'ак'-Ті-Чан (578—628)
- К'ак'-Уті-Віц'-К'авіль (628—695)
- Вашаклахун-Убах-К'авіль (695—738)
- К'ак'-Хоплах-Чан-К'авіль (738—749)
- К'ак'-Йіпйах-Чан-К'авіль (749—763)
- Йаш-Пасах-Чан-Йопат (763—810)
- Укіт-Ток' (822-?)
Археологічні розкопки
Городище Копан отримало свою назву від , який 1576 року склав перший опис стародавнього міста, яке отримало назву «копан» («міст» мовою науатль) від місцевих жителів. Відомість Копану принесли опубліковані записки та ілюстрації мандрівників Джона Стефенса та , які відвідали городище у 30-х роках XIX століття. Перше систематичне документування монументів Копана було здійснено Модслі у 1880-90-х роках, а археологічні дослідження почались із чотирьох експедицій Музею Пібоді Гарвардського університету у 1890-х роках. Перші експедиції до Копана мали й трагічні випадки: один з керівників гарвардської експедиції, Джон Овенс, помер від та був похований на головній площі Копана перед Стелою D. На початку XX століття Спінден і Морлі продовжили документувати й досліджувати написи та скульптурні зображення Копана й околиць. Інститут Карнегі здійснив масштабні розкопки та реставраційні роботи у 1930–1940-их роках. Починаючи з 1960-х років, Інститут антропології та історії Гондурасу, заснований 1952 року, почав відігравати провідну роль у дослідженнях Копана та розробляти довгострокову стратегію вивчення й охорони стародавнього міста.
Новий етап у вивченні Копана розпочався у 1970-х роках із серії міждисциплінарних проєктів, організованих американськими, гондураськими та європейськими дослідниками, які представляли кілька провідних академічних закладів, включаючи Гарвард, Музей антропології та археології Пенсильванського університету, Університет штату Пенсильванія та . Вперше було систематично досліджено не лише центр городища, але й усі стародавні поселення в долині річки Копан. Вперше дослідники Копана намагались вивчати не лише поселення, але й зрозуміти, як виглядало та як змінювалось навколишнє середовище. Починаючи з 1980-х років, успіхи в дешифровці писемності мая почали допомагати з реконструкцією історії, а серія тунелів, проритих археологами в самому серці копанського Акрополя, дозволяє зазирнути в часи перших царів Копана. Дослідження центру Копана і стародавніх поселень у долині річки Копан тривають донині.
Сучасний стан
Площа Копана — 24 км². Він відомий стародавніми спорудами та своїм Археологічним музеєм, найкращим в регіоні. Окрім того, це археологічний заповідник, об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, що охороняється державою. Чудова монументальна архітектура Копана заслужила йому прізвисько «Афін стародавніх мая».
Охоронна археологічна зона займає тільки частину стародавнього поселення та включає як відновлені, так і ще не досліджені житла, храми, майдани, сходи, дороги та стадіони для гри у м'яч. Центр городища складається з Головної Площі, де височать знамениті стели, а також комплексу палаців і храмів, відомого як Акрополь. За 400 років існування Копанської династії Акрополь перетворився на високий штучний пагорб площею 600 на 300 метрів, де ранні споруди приховані під масштабними будівлями, зведеними за більш пізніх царів. Східна частина комплексу серйозно постраждала від річки Копан, яка упродовж століть поступово змила кілька терас Акрополя. Археологи доклали значних зусиль, щоб змінити русло річки й попередити подальше руйнування центральної частини городища. Розріз Акрополя, що утворився через руйнування терас, підмитих річкою, став відправною точкою вивчення найбільш ранніх «шарів» в архітектурній історії міста.
Окрім чудових стел, зведених на честь 15-го двадцятиріччя царем Вашаклахун-Убах-К'авілем 731 року, які зображують самого царя, його пращурів, а також богів-хранителів долини (відомої в давнину як ), увагу привертає стадіон, прикрашений зображеннями папуг-ара, а також величні ієрогліфічні сходи, закладені за Вашаклахун-Убах-К'авіля, перебудовані та збільшені за 15 царя, К'ак'-Йіпйах-Чан-К'авіля.
Щодо Акрополя, то його Західний двір прикрашено ще одними ієрогліфічними сходами. Храм 11 замикає двір з півночі, а на заході височить найвища та наймасивніша будівля Акрополя — Храм 16, кульмінація з серії храмів, зведених над усипальницями перших царів Копана. Біля підніжжя сходів, що ведуть на вершину Храму 16, розміщується Вівтар Q, що зображує всіх 16 царів Копана, верхівка якого прикрашена написом, що розповідає про заснування місцевої царської династії. Через руйнування Акрополя Східний двір Акрополя втратив частину своїх будівель. Тим не менше, там можна відвідати гробницю 16 царя (її розграбували ще у давнину). У північній частині Східного двору розташований Храм 22, виконаний у вигляді величезної гори, де, можливо, була тронна зала Вашаклахун-Убах-К'авіля, а також будівля Пополь Нах, де, на думку деяких археологів, проходили засідання ради місцевої знаті. На південь від Східного й Західного дворів Акрополя розташований квартал Сементеріо. Там була резиденція 16 царя Копана, а також численні житла членів його родини та придворних.
Для відвідувачів Копана також доступна невелика секція тунелів, створених археологами для вивчення архітектурної історії Акрополя. Там можна побачити фрагменти скульптурного оформлення ранніх копанських будівель та ієрогліфічний напис часів Ві-Оль-К'ініча. Загальна протяжність копанських тунелів перевищує 4 км, але більша їх частина не доступна для публіки (з точки зору безпеки відвідувачів і підтримання необхідного для збереження стародавніх будівель мікроклімату).
1996 року в Копані було відкрито Музей скульптури мая, де зібрано монументи, знайдені на території розкопок, а також подано реконструйовані справжні фасади стародавніх будівель, відновлені за результатами археологічних досліджень (умови ЮНЕСКО не дозволили б відновити зруйновані секції стародавніх будівель безпосередньо на своєму первинному місці). Перлина музею — реконструкція однієї з ранніх версій Храму 16 в натуральну величину. мая поховали цей храм (названий археологами Розаліла) цілковито під більш пізньою будівлею. Численні тунелі дозволили археологам відновити будівлю, включаючи кольори розписних рельєфів на його фасадах.
За 1,5 км на схід від Великої Площі розташовані руїни району проживання знатних родин мая — Лас-Сепультурас. Там розкопано близько 100 будівель та 450 поховань. Резиденції придворних розміщуються поряд із скромним житлом простого люду. Там же розташований квартал, де, можливо, жили приїжджі торгівці Улуа.
На особливу увагу заслуговує невеликий археологічний музей, розташований на головному майдані містечка Копан Руїнас. Експозиція музею включає кілька стел і вівтарів, знайдених як у центрі городища, так і на території сучасного Копан Руїнас. Тільки в цьому музеї можна побачити стародавні прикраси та інші вироби з жадеїта, силікату й кераміки, знайдені в копанських гробницях. Окрему експозицію присвячено реконструкції багатого поховання, яке ймовірно належало ритуальному фахівцю або «шаману».
За кілометр на південь від центра городища розташований Лос-Сапос — вихід скельних порід, вкритий різьбою та написами, широко відомий своїми скульптурними зображеннями жаб та, ймовірно, представляє стародавній, «простонародний» культ родючості.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Copán |
- «Lost King of the Maya» [ 30 січня 2007 у Wayback Machine.]
- Copan Sculpture Museum: Ancient Maya Artistry in Stucco and Stone. Barbara Fash. [ 27 березня 2020 у Wayback Machine.]
- Maya Site of Copan UNESCO Collection on Google Arts and Culture
- "Copan", каталог посилань Open Directory Project
Література
- Andrews, E. Wyllys, Ed.; Fash, William L.., Ed. 2004 Copan: The History of an Ancient Maya Kingdom. School of American Research Press, Santa Fe
- Bell, Ellen E., Canuto, Marcello A., Sharer, Robert J. 2004 Understanding Early Classic Copan. University of Pennsylvania Museum of Archaeology and Anthropology, Philadelphia
- Fash, William L. 1991 Scribes, Warriors and Kings: The City of Copán and the Ancient Maya. Thames and Hudson, New York
- Martin, Simon, Grube, Nikolai 2000 Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. Thames and Hudson, London
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 14 50 24 pn sh 89 08 24 zh d 14 84000 pn sh 89 14000 zh d 14 84000 89 14000 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kopan Kopa n isp Copan odne z najbilshih arheologichnih gorodish na teritoriyi Gondurasu odna zi starodavnih nazv gorodisha ta okolic Hushvitik Roztashovane na zahodi Gondurasu u centralnij chastini dolini odnojmennoyi richki za kilometr vid odnojmennogo mistechka ta za kilka kilometriv vid kordonu z Gvatemaloyu Misce roztashuvannya Kopana Svitova spadshina YuNESKO ob yekt 129129 angl Isnuvalo z pershih stolit do n e u period rozkvitu VII VIII stolit Kopan buv centrom carstva Shukuup samostijnoyi derzhavi starodavnih maya sho ohoplyuvala teritoriyu suchasnoyi pivdenno shidnoyi Gvatemali ta pivdenno zahidnogo Gondurasu Zgasannya Kopanu imovirno pov yazano iz zagalnoyu krizoyu derzhav maya u IX stolitti IstoriyaStela D Stela B Vhid do Hramu 22 Kut Hramu 22 Za danimi arheologiv porivnyano krupne poselennya na misci arheologichnogo gorodisha Kopan isnuvalo vzhe na mezhi er 426 roku K inich Jash K uk Mo yakij pohodiv z rodu praviteliv Hushvica gorodishe Karakol Belize zasnuvav kopansku carsku dinastiyu Vidpovidno do bilsh piznih kopanskih napisiv persh nizh vocaritis u Kopani K inich Jash K uk Mo zdijsniv palomnictvo do dalekogo Teotiuakana v Meksici de j otrimav insigniyi verhovnoyi vladi Nashadki K inich Jash K uk Mo pravili Kopanom uprodovzh nastupnih 400 rokiv vsogo nini vidomo shistnadcyat cariv Palacovij kompleks na berezi richki Kopan zakladenij she za zasnovnika dinastiyi z chasom peretvorivsya na velike skupchennya zhitla hramiv ta majdaniv vidomij nini yak Akropol Vlada kopanskih cariv poshiryuvalas na susidni girski dolini na teritoriyi suchasnogo Gondurasu ta Gvatemali Hoch Kopan roztashovuvavsya na krajnomu pivdennomu shodi oblasti maya jogo cari zberigali zv yazki z inshimi dinastiyami pivdennih nizovin vklyuchayuchi praviteliv Tikalya Karakolya j Palenke odnochasno pidtrimuyuchi kontakti z volodaryami girskoyi Gvatemali Kopanskim caryam pripisuvali panuvannya nad pivdennoyu mezheyu ojkumeni maya Taka reputaciya vidobrazhalas u titulah kopanskih cariv yaki jmenuvali sebe stopami soncya pivdennogo neba Naselennya carstva vklyuchalo yak maya yaki spilkuvalis movoyu sporidnenoyu z kolonialnoyu cholti j suchasnoyu maya chorti tak i ne maya u tomu chisli lenka Yak i v reshti carstv maya pridvorna znat spilkuvalas i pisala osoblivoyu prestizhnoyu movoyu vidomoyu yak yeroglifichna maya chi klasichna choltijska a Titul cariv Kopana b Cari Kopana na Vivtari Q Cari 2 1 16 i 15 Fragment napisu na Steli 6 Za vinyatkom dat narodzhennya vocarinnya ta smerti kopanskih cariv nini porivnyano malo vidomo pro politichnu istoriyu gorodisha Carski napisi v Kopani za deyakimi vinyatkami introspektivni ta pridilyayut nabagato bilshe uvagi ritualam anizh politichnim podiyam Mozhlivo podibne zamovchuvannya pov yazano z tim sho miscevim pravitelyam nabagato chastishe dovodilos mati spravu z volodaryami ne maya natomist burhlive politichne zhittya reshti carstv maya neridko ominalo yih Arheologichni dani svidchat sho rozkvit carstva pripav na VII pershu chvert VIII stolittya za pravlinnya cariv K ak Uti Vic K avil i Vashaklahun Ubah K avil Kraj rozkvitu poklala vijskova katastrofa Pravitel gorodisha Kirigua vasal i rodich kopanskih cariv K ak Tiliv Chan Jopat virishiv zdobuti nezalezhnist Naprikinci kvitnya 738 roku armiyi K ak Tiliv Chan Jopata i Vashaklahun Ubah K avilya zijshlis u bitvi poblizu Kokvica misce ne vstanovleno Kopanska armiya zaznala porazki Vashaklahun Ubah K avil potrapiv u polon i jomu vidtyali golovu Ce zavdalo potuzhnogo udaru po mogutnosti kopanskih cariv ogovtatis vid yakogo yim tak i ne vdalosya hocha za p yatnadcyatogo carya Kopan perezhivav pevne vidrodzhennya Yak i bagato inshih gorodish maya Kopan stav zhertvoyu krizi IX stolittya prichini yakoyi donini ne vstanovleno hocha trivala posuha j politichna nestabilnist vbachayutsya najvirogidnishimi poyasnennyami V ostanni roki pravlinnya shistnadcyatogo carya sposterigalos znizhennya budivelnoyi aktivnosti sho vkazuye na zagalne pogirshennya ekonomichnoyi situaciyi v carstvi Vlada kopanskih praviteliv vpala praktichno momentalno priblizno pislya 822 roku Primitno sho pracya rizbyara nad Vivtarem L prisvyachenim vocarinnyu Ukit Tok a ostannogo carya Kopana tak i ne bula zavershena Hrami ta palaci kopanskogo Akropolya buli spaleni j zanedbani Deyaki periferijni poselennya natomist nabuli korotkochasnogo rozkvitu ce svidchit sho okremi znatni rodini vikoristali krizu centralnoyi vladi u vlasnih cilyah Tim ne menshe spustoshennya nevdovzi poshirilos usiyeyu dolinoyu Zhoden zi starodavnih toponimiv vidomih za kopanskimi napisami ne zberigsya doteper sho svidchit pro dokorinnu zminu naselennya dolini prinajmni odnorazovu Vidpovidno do ispanskih dokumentiv naselennya okolic Kopana v XVI stolitti bulo nastilki malim sho ne zaslugovuvalo vlasnoyi cerkovnoyi parafiyi Spisok cariv Kopana imena ta roki pravlinnya Car Kopana na kurilnici K inich Jash K uk Mo 426 435 K inich 435 Chan K al Tun Hish Juh Hol Balam Nen 524 532 Vi Ol K inich 532 551 Sak Lu 551 553 Ci Balam 553 578 K ak Ti Chan 578 628 K ak Uti Vic K avil 628 695 Vashaklahun Ubah K avil 695 738 K ak Hoplah Chan K avil 738 749 K ak Jipjah Chan K avil 749 763 Jash Pasah Chan Jopat 763 810 Ukit Tok 822 Arheologichni rozkopkiStela N na malyunku Kazervuda Gorodishe Kopan otrimalo svoyu nazvu vid yakij 1576 roku sklav pershij opis starodavnogo mista yake otrimalo nazvu kopan mist movoyu nauatl vid miscevih zhiteliv Vidomist Kopanu prinesli opublikovani zapiski ta ilyustraciyi mandrivnikiv Dzhona Stefensa ta yaki vidvidali gorodishe u 30 h rokah XIX stolittya Pershe sistematichne dokumentuvannya monumentiv Kopana bulo zdijsneno Modsli u 1880 90 h rokah a arheologichni doslidzhennya pochalis iz chotiroh ekspedicij Muzeyu Pibodi Garvardskogo universitetu u 1890 h rokah Pershi ekspediciyi do Kopana mali j tragichni vipadki odin z kerivnikiv garvardskoyi ekspediciyi Dzhon Ovens pomer vid ta buv pohovanij na golovnij ploshi Kopana pered Steloyu D Na pochatku XX stolittya Spinden i Morli prodovzhili dokumentuvati j doslidzhuvati napisi ta skulpturni zobrazhennya Kopana j okolic Institut Karnegi zdijsniv masshtabni rozkopki ta restavracijni roboti u 1930 1940 ih rokah Pochinayuchi z 1960 h rokiv Institut antropologiyi ta istoriyi Gondurasu zasnovanij 1952 roku pochav vidigravati providnu rol u doslidzhennyah Kopana ta rozroblyati dovgostrokovu strategiyu vivchennya j ohoroni starodavnogo mista Novij etap u vivchenni Kopana rozpochavsya u 1970 h rokah iz seriyi mizhdisciplinarnih proyektiv organizovanih amerikanskimi gonduraskimi ta yevropejskimi doslidnikami yaki predstavlyali kilka providnih akademichnih zakladiv vklyuchayuchi Garvard Muzej antropologiyi ta arheologiyi Pensilvanskogo universitetu Universitet shtatu Pensilvaniya ta Vpershe bulo sistematichno doslidzheno ne lishe centr gorodisha ale j usi starodavni poselennya v dolini richki Kopan Vpershe doslidniki Kopana namagalis vivchati ne lishe poselennya ale j zrozumiti yak viglyadalo ta yak zminyuvalos navkolishnye seredovishe Pochinayuchi z 1980 h rokiv uspihi v deshifrovci pisemnosti maya pochali dopomagati z rekonstrukciyeyu istoriyi a seriya tuneliv proritih arheologami v samomu serci kopanskogo Akropolya dozvolyaye zazirnuti v chasi pershih cariv Kopana Doslidzhennya centru Kopana i starodavnih poselen u dolini richki Kopan trivayut donini Suchasnij stanCentr Kopana Golovna Plosha Stadion dlya gri u m yach Hram 11 iz Zahidnogo Dvoru Rozalila Los Sapos Plosha Kopana 24 km Vin vidomij starodavnimi sporudami ta svoyim Arheologichnim muzeyem najkrashim v regioni Okrim togo ce arheologichnij zapovidnik ob yekt Svitovoyi spadshini YuNESKO sho ohoronyayetsya derzhavoyu Chudova monumentalna arhitektura Kopana zasluzhila jomu prizvisko Afin starodavnih maya Ohoronna arheologichna zona zajmaye tilki chastinu starodavnogo poselennya ta vklyuchaye yak vidnovleni tak i she ne doslidzheni zhitla hrami majdani shodi dorogi ta stadioni dlya gri u m yach Centr gorodisha skladayetsya z Golovnoyi Ploshi de visochat znameniti steli a takozh kompleksu palaciv i hramiv vidomogo yak Akropol Za 400 rokiv isnuvannya Kopanskoyi dinastiyi Akropol peretvorivsya na visokij shtuchnij pagorb plosheyu 600 na 300 metriv de ranni sporudi prihovani pid masshtabnimi budivlyami zvedenimi za bilsh piznih cariv Shidna chastina kompleksu serjozno postrazhdala vid richki Kopan yaka uprodovzh stolit postupovo zmila kilka teras Akropolya Arheologi doklali znachnih zusil shob zminiti ruslo richki j poperediti podalshe rujnuvannya centralnoyi chastini gorodisha Rozriz Akropolya sho utvorivsya cherez rujnuvannya teras pidmitih richkoyu stav vidpravnoyu tochkoyu vivchennya najbilsh rannih shariv v arhitekturnij istoriyi mista Okrim chudovih stel zvedenih na chest 15 go dvadcyatirichchya carem Vashaklahun Ubah K avilem 731 roku yaki zobrazhuyut samogo carya jogo prashuriv a takozh bogiv hraniteliv dolini vidomoyi v davninu yak uvagu privertaye stadion prikrashenij zobrazhennyami papug ara a takozh velichni iyeroglifichni shodi zakladeni za Vashaklahun Ubah K avilya perebudovani ta zbilsheni za 15 carya K ak Jipjah Chan K avilya Shodo Akropolya to jogo Zahidnij dvir prikrasheno she odnimi iyeroglifichnimi shodami Hram 11 zamikaye dvir z pivnochi a na zahodi visochit najvisha ta najmasivnisha budivlya Akropolya Hram 16 kulminaciya z seriyi hramiv zvedenih nad usipalnicyami pershih cariv Kopana Bilya pidnizhzhya shodiv sho vedut na vershinu Hramu 16 rozmishuyetsya Vivtar Q sho zobrazhuye vsih 16 cariv Kopana verhivka yakogo prikrashena napisom sho rozpovidaye pro zasnuvannya miscevoyi carskoyi dinastiyi Cherez rujnuvannya Akropolya Shidnij dvir Akropolya vtrativ chastinu svoyih budivel Tim ne menshe tam mozhna vidvidati grobnicyu 16 carya yiyi rozgrabuvali she u davninu U pivnichnij chastini Shidnogo dvoru roztashovanij Hram 22 vikonanij u viglyadi velicheznoyi gori de mozhlivo bula tronna zala Vashaklahun Ubah K avilya a takozh budivlya Popol Nah de na dumku deyakih arheologiv prohodili zasidannya radi miscevoyi znati Na pivden vid Shidnogo j Zahidnogo dvoriv Akropolya roztashovanij kvartal Sementerio Tam bula rezidenciya 16 carya Kopana a takozh chislenni zhitla chleniv jogo rodini ta pridvornih Dlya vidviduvachiv Kopana takozh dostupna nevelika sekciya tuneliv stvorenih arheologami dlya vivchennya arhitekturnoyi istoriyi Akropolya Tam mozhna pobachiti fragmenti skulpturnogo oformlennya rannih kopanskih budivel ta iyeroglifichnij napis chasiv Vi Ol K inicha Zagalna protyazhnist kopanskih tuneliv perevishuye 4 km ale bilsha yih chastina ne dostupna dlya publiki z tochki zoru bezpeki vidviduvachiv i pidtrimannya neobhidnogo dlya zberezhennya starodavnih budivel mikroklimatu 1996 roku v Kopani bulo vidkrito Muzej skulpturi maya de zibrano monumenti znajdeni na teritoriyi rozkopok a takozh podano rekonstrujovani spravzhni fasadi starodavnih budivel vidnovleni za rezultatami arheologichnih doslidzhen umovi YuNESKO ne dozvolili b vidnoviti zrujnovani sekciyi starodavnih budivel bezposeredno na svoyemu pervinnomu misci Perlina muzeyu rekonstrukciya odniyeyi z rannih versij Hramu 16 v naturalnu velichinu maya pohovali cej hram nazvanij arheologami Rozalila cilkovito pid bilsh piznoyu budivleyu Chislenni tuneli dozvolili arheologam vidnoviti budivlyu vklyuchayuchi kolori rozpisnih relyefiv na jogo fasadah Za 1 5 km na shid vid Velikoyi Ploshi roztashovani ruyini rajonu prozhivannya znatnih rodin maya Las Sepulturas Tam rozkopano blizko 100 budivel ta 450 pohovan Rezidenciyi pridvornih rozmishuyutsya poryad iz skromnim zhitlom prostogo lyudu Tam zhe roztashovanij kvartal de mozhlivo zhili priyizhdzhi torgivci Ulua Na osoblivu uvagu zaslugovuye nevelikij arheologichnij muzej roztashovanij na golovnomu majdani mistechka Kopan Ruyinas Ekspoziciya muzeyu vklyuchaye kilka stel i vivtariv znajdenih yak u centri gorodisha tak i na teritoriyi suchasnogo Kopan Ruyinas Tilki v comu muzeyi mozhna pobachiti starodavni prikrasi ta inshi virobi z zhadeyita silikatu j keramiki znajdeni v kopanskih grobnicyah Okremu ekspoziciyu prisvyacheno rekonstrukciyi bagatogo pohovannya yake jmovirno nalezhalo ritualnomu fahivcyu abo shamanu Za kilometr na pivden vid centra gorodisha roztashovanij Los Sapos vihid skelnih porid vkritij rizboyu ta napisami shiroko vidomij svoyimi skulpturnimi zobrazhennyami zhab ta jmovirno predstavlyaye starodavnij prostonarodnij kult rodyuchosti PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Copan Lost King of the Maya 30 sichnya 2007 u Wayback Machine Copan Sculpture Museum Ancient Maya Artistry in Stucco and Stone Barbara Fash 27 bereznya 2020 u Wayback Machine Maya Site of Copan UNESCO Collection on Google Arts and Culture Copan katalog posilan Open Directory ProjectLiteraturaAndrews E Wyllys Ed Fash William L Ed 2004 Copan The History of an Ancient Maya Kingdom School of American Research Press Santa Fe Bell Ellen E Canuto Marcello A Sharer Robert J 2004 Understanding Early Classic Copan University of Pennsylvania Museum of Archaeology and Anthropology Philadelphia Fash William L 1991 Scribes Warriors and Kings The City of Copan and the Ancient Maya Thames and Hudson New York Martin Simon Grube Nikolai 2000 Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya Thames and Hudson London