Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (квітень 2021) |
Польський Жовтень (пол. Polski październik), також відомий як жовтень 1956 року, Польська відлига або відлига Гомулки — політичні процеси в Польській Народній Республіці 1956 року. Деякі соціологи називають ці події «польською Жовтневою революцією», яка була менш драматичною, ніж угорська революція 1956 року, але, можливо, мала ще більший вплив на Східний блок та відносини СРСР з державами-сателітами в Центральній та Східній Європі.
| Польський Жовтень | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Холодна війна | |||||||
 Владислав Гомулка, виступ на площі Дефіляд у Варшаві, 24 жовтня 1956 року | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 СРСР |  Польща | ||||||
| Командувачі | |||||||
Для Польщі це означало тимчасову лібералізацію, але врешті-решт надії на повну лібералізацію виявились помилковими, оскільки режим Гомулки поступово став провальним. Однак, ера сталінізму в Польщі закінчилася.
Передумови
Для ПНР 1956 рік був переломним. Міжнародне становище значно послабило тверду просталінську фракцію, особливо після смерті польського комуністичного лідера Болеслава Берута в березні. Минуло три роки після смерті Сталіна і промови Хрущова. Протести робітників у червні в Познані підкреслили невдоволення своїм становищем. У жовтні події призвели до посилення впливу фракції реформаторів на чолі з Владиславом Гомулкою.
Перебіг подій
З часу подій у Познані (28 червня 1956 року) у Польщі було напружене становище. Партійне керівництво, усвідомлюючи напругу, спричинену сталінізмом, колективізацією та плановою економікою, шукала вихід із погіршеної ситуації. Кандидатом, прийнятним для двох протиборчих партій (Натолінці та Пулав'яни), став Владислав Гомулка, колишній перший секретар, усунений від влади та ув'язнений за «праву націоналістичну девіацію». 15 жовтня 1956 року Політбюро, обговорюючи питання з Гомулкою, вирішило розпочати VIII Пленум 19 жовтня, який мав обрати нову ПБ без Костянтина Рокосовського, маршала Польщі та СРСР.
У ніч з 18 на 19 жовтня війська Північної групи Радянської армії та колони моторизованої піхоти і танків Польської народної армії, які залишили свої гарнізони в Нижній Сілезії та Померанії, розпочали похід на Варшаву. У цих обставинах нещодавній політв'язень, командуючий силами внутрішньої оборони, генерал Вацлав Комар та генерал , командувач Корпусом внутрішньої безпеки, привели підрозділи КВБ в готовність, наказали взяти під контроль стратегічні об'єкти і патрулювати вулиці. Групи самооборони почали створюватися на робочих місцях, і КВБ видав їм зброю для захисту столиці від сил, спрямованих на столицю генералом .
У день запланованого початку пленуму (19 жовтня) радянська делегація на чолі з Хрущовим прибула вранці без запрошення. Протягом усього дня вони вели переговори з Польським політичним бюро та Гомулкою. Гомулка згадує: «Мають до нас претензії, що Комітет Політбюро запропонував склад Політбюро без кількох товаришів, які є виразом польсько-радянського союзу, а саме товариша Рокоссовського, , та . Товариш Хрущов сказав: „Ви зазна́єте невдачі, ми готові до активної інтервенції“.»
 | 20 жовтня прийшла кульмінаційна точка. 19-го відкрився пленум ЦК ПОРП і в той же день до Варшави з Москви прилетіла совєтська делеґація в складі Хрущова, Молотова, Кагановича, Мікояна й генералів Жукова, Конєва й Антонова. Хрущов наказав совєтським дивізіям в Польщі почати оточувати Варшаву. Рокосовський видав відповідні накази польським військам. На зустрічі з Політбюро ПОРП Хрущов поставив полякам ультиматум: залишити без змін старе Політбюро, тобто не допустити до влади Ґомулку, залишити в складі Політбюро Рокосовського і припинити демократизацію. Підчас дуже гострої суперечки Охаб повідомив Хрущова, що Хрущов не може нічого зробити Політбюрові ПОРП тому, що воно заздалегідь озброїло робітників Варшави і робітники цю ніч ночують на заводах. Охаб і інші члени Політбюра поставили перед росіянами вимогу негайно припинити рух совєтських військ на Варшаву Тимчасом, як виявилося пізніше, під Штеттіном польські прикордонники вступили в бій з совєтськими військами, що хотіли вступити до Польщі з Східної Німеччини. Були сутички й в інших місцях. Бачучи свою безсилість проти революційних настроїв Польщі Хрущов скапітулював. Вся совєтська делеґація негайно повернулася до Москви. Пленум ЦК ПОРП в революційному настрої обрав нове Політбюро, викинувши з нього всіх сталіністів, включаючи Рокосовського. Першим секретарем і вождем ПОРП обрано Владислава Ґомулку. В своїй першій же промові на ЦК Ґомулка проголосив фактичне усамостійнення Польщі від СССР. |  |
— Газета «Вперед» (Мюнхен). – Ч. 11 (72). – Листопад 1956. – Стор. 5–7., (орфографію збережено) | ||
Врешті-решт зміни були схвалені радянською делегацією, чому сприяло те, що «Совєти» отримали інформацію про те, що варшавських робітників мобілізував секретар Варшавської ПОРП , щоб продемонструвати підтримку майбутнього складу Політбюро. 21 жовтня Пленум вирішив відновити положення Гомулки у владі, і його обрали першим секретарем ЦК ПОРП. Вибори Гомулки та оголошення реформ були сприйняті багатьма громадянами з ентузіазмом, про що свідчить численний мітинг 24 жовтня на площі Дефіляд. Тоді під час виступу на мітингу Гомулка засудив сталінізм та оголосив про реформи, спрямовані на демократизацію системи. Одразу після цих подій маршал Костянтин Рокоссовський та багато інших радянських офіцерів, які служили у Польській народній армії, покинули Польщу .
Повні тексти виступу Гомулки на 8-му Пленумі були опубліковані в 10-му (88) номері органу ЦК ПОРП — щомісячнику «Нові дороги».
Владислав Гомулка був головою польської делегації під час польсько-радянських переговорів. Заборгованість Польщі була анульована з 1 листопада, було прийнято рішення про репатріацію 30 000 поляків із СРСР, а також було узгоджено статус радянських військ у Польщі.
Паралельно відбулися набагато сильніші зрушення в Угорщині. Там радянська армія спочатку відступила, але вже 4—10 листопада криваво придушила угорське повстання із застосуванням бронетехніки.
Під час цього періоду, поляки розраховували на лібералізацію скам'янілої системи, збільшення свободи і, перш за все, на відмову влади від терору. Лише останній із цих постулатів зміг реалізувати Гомулка. Після жовтня 1956 року у Польщі розпочалась десталінізація. Відлига була короткочасною. Першою ознакою зміни політичного курсу стала ліквідація в 1957 році тижневика «Po prostu». У грудні 1956 року, після подальших демонстрацій у Варшаві, Плоцьку, Олецьку, Бидгощі та Щецині, було створено нове формування міліції для боротьби з заворушеннями, відоме як ZOMO. Був період зростання стагнації, який тривав до приходу до влади Едварда Гірека в грудні 1970 року.
Ставлення католицького середовища
8-й Пленум ЦК дав можливість активізації групи незалежних католиків з Tygodnik Powszechny, Люблінського католицького університету та фрондистів з Товариства РАХ. Католицькі письменники та активісти виступили із заявою, підтримуючи програму нового першого секретаря ПОРП Владислава Гомулки.
Кардинал Стефан Вишинський був звільнений із в'язниці 28 жовтня 1956 року і закликав націю взяти участь у січневих виборах 1957 року.
Наслідки
- Сталіногруд повернув історичну назву Катовіце.
- Ім'я Сталіна було вилучено з офіційної назви Палацу культури і науки у Варшаві.
- У 1957 році встановлено перший і до 1989 року один із небагатьох пам'ятників варшавським повстанцям.
- Було дозволено видавати перші книги про Варшавське повстання, такі як Щоденники солдатів батальйону Зоська (1957).
- Кардинал Стефан Вишинський був звільнений з в'язниці, а державно-церковний контракт поновлений
- Проходили суди над деякими злочинцями з Міністерства громадської безпеки.
- Ліквідовано магазини, призначені для політичної партійної еліти.
- Знято заборону на володіння громадянами платини, золота та іноземних валют.
- Оголошено про заборону заглушення західних радіопередач польською мовою.
- Польська асоціація скаутів була відновлена.
- При Раді міністрів була створена Економічна рада.
- Багато професорів, вигнаних у сталінські роки, повернулися до університетів.
- Плани колективізації сільського господарства були вилучені.
- Відбувся частковий відхід від сталінських методів управління країною.
- Сейм прийняв закон про ради робітників.
- Близько 1500 політв'язнів було реабілітовано.
- Було звільнено близько 35 000 несправедливо судимих людей (у тому числі багато ветеранів Армії Крайової).
- Близько 29 000 поляків із СРСР репатрійовані до Польщі.
- В армії відбулися кадрові зміни (32 радянські офіцери були вилучені).
- Уроки релігії в школах відновлювались.
Примітки
- Wyborcza.pl. wyborcza.pl. Процитовано 3 квітня 2021.
- Roszkowski, Wojciech (1995). Najnowsza historia Polski 1914-1993.
Посилання
- Жовтень 1956 р. Радянські танки вирушали до Варшави(пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2021 Polskij Zhovten pol Polski pazdziernik takozh vidomij yak zhovten 1956 roku Polska vidliga abo vidliga Gomulki politichni procesi v Polskij Narodnij Respublici 1956 roku Deyaki sociologi nazivayut ci podiyi polskoyu Zhovtnevoyu revolyuciyeyu yaka bula mensh dramatichnoyu nizh ugorska revolyuciya 1956 roku ale mozhlivo mala she bilshij vpliv na Shidnij blok ta vidnosini SRSR z derzhavami satelitami v Centralnij ta Shidnij Yevropi Polskij Zhovten Holodna vijna Vladislav Gomulka vistup na ploshi Defilyad u Varshavi 24 zhovtnya 1956 roku Vladislav Gomulka vistup na ploshi Defilyad u Varshavi 24 zhovtnya 1956 roku Data Zhovten gruden 1956Osnovn faza 19 22 zhovtnya Misce PNR Rezultat Zatverdzhennya Vladislava Gomulki liderom PORP Difuziya polsko radyanskoyi napruzhenosti vidvernutij mozhlivij zbrojnij konflikt Kinec eri stalinizmu v Polshi pochatok politichnoyi vidligi Ugoda pro status radyanskih vijsk v Polshi zvilnennya bagatoh radyanskih vijskovih radnikiv Pochatok Ugorskoyi revolyuciyi 1956 roku Storoni SRSR Polsha Komanduvachi Mikita Hrushov Anastas Mikoyan Mikola Bulganin V yacheslav Molotov Vladislav Gomulka Edvard Ohab Yuzef Cirankevich Aleksandr Zavadskij Dlya Polshi ce oznachalo timchasovu liberalizaciyu ale vreshti resht nadiyi na povnu liberalizaciyu viyavilis pomilkovimi oskilki rezhim Gomulki postupovo stav provalnim Odnak era stalinizmu v Polshi zakinchilasya PeredumoviDlya PNR 1956 rik buv perelomnim Mizhnarodne stanovishe znachno poslabilo tverdu prostalinsku frakciyu osoblivo pislya smerti polskogo komunistichnogo lidera Boleslava Beruta v berezni Minulo tri roki pislya smerti Stalina i promovi Hrushova Protesti robitnikiv u chervni v Poznani pidkreslili nevdovolennya svoyim stanovishem U zhovtni podiyi prizveli do posilennya vplivu frakciyi reformatoriv na choli z Vladislavom Gomulkoyu Perebig podijZ chasu podij u Poznani 28 chervnya 1956 roku u Polshi bulo napruzhene stanovishe Partijne kerivnictvo usvidomlyuyuchi naprugu sprichinenu stalinizmom kolektivizaciyeyu ta planovoyu ekonomikoyu shukala vihid iz pogirshenoyi situaciyi Kandidatom prijnyatnim dlya dvoh protiborchih partij Natolinci ta Pulav yani stav Vladislav Gomulka kolishnij pershij sekretar usunenij vid vladi ta uv yaznenij za pravu nacionalistichnu deviaciyu 15 zhovtnya 1956 roku Politbyuro obgovoryuyuchi pitannya z Gomulkoyu virishilo rozpochati VIII Plenum 19 zhovtnya yakij mav obrati novu PB bez Kostyantina Rokosovskogo marshala Polshi ta SRSR U nich z 18 na 19 zhovtnya vijska Pivnichnoyi grupi Radyanskoyi armiyi ta koloni motorizovanoyi pihoti i tankiv Polskoyi narodnoyi armiyi yaki zalishili svoyi garnizoni v Nizhnij Sileziyi ta Pomeraniyi rozpochali pohid na Varshavu U cih obstavinah neshodavnij politv yazen komanduyuchij silami vnutrishnoyi oboroni general Vaclav Komar ta general komanduvach Korpusom vnutrishnoyi bezpeki priveli pidrozdili KVB v gotovnist nakazali vzyati pid kontrol strategichni ob yekti i patrulyuvati vulici Grupi samooboroni pochali stvoryuvatisya na robochih miscyah i KVB vidav yim zbroyu dlya zahistu stolici vid sil spryamovanih na stolicyu generalom U den zaplanovanogo pochatku plenumu 19 zhovtnya radyanska delegaciya na choli z Hrushovim pribula vranci bez zaproshennya Protyagom usogo dnya voni veli peregovori z Polskim politichnim byuro ta Gomulkoyu Gomulka zgaduye Mayut do nas pretenziyi sho Komitet Politbyuro zaproponuvav sklad Politbyuro bez kilkoh tovarishiv yaki ye virazom polsko radyanskogo soyuzu a same tovarisha Rokossovskogo ta Tovarish Hrushov skazav Vi zazna yete nevdachi mi gotovi do aktivnoyi intervenciyi 20 zhovtnya prijshla kulminacijna tochka 19 go vidkrivsya plenum CK PORP i v toj zhe den do Varshavi z Moskvi priletila sovyetska delegaciya v skladi Hrushova Molotova Kaganovicha Mikoyana j generaliv Zhukova Konyeva j Antonova Hrushov nakazav sovyetskim diviziyam v Polshi pochati otochuvati Varshavu Rokosovskij vidav vidpovidni nakazi polskim vijskam Na zustrichi z Politbyuro PORP Hrushov postaviv polyakam ultimatum zalishiti bez zmin stare Politbyuro tobto ne dopustiti do vladi Gomulku zalishiti v skladi Politbyuro Rokosovskogo i pripiniti demokratizaciyu Pidchas duzhe gostroyi superechki Ohab povidomiv Hrushova sho Hrushov ne mozhe nichogo zrobiti Politbyurovi PORP tomu sho vono zazdalegid ozbroyilo robitnikiv Varshavi i robitniki cyu nich nochuyut na zavodah Ohab i inshi chleni Politbyura postavili pered rosiyanami vimogu negajno pripiniti ruh sovyetskih vijsk na Varshavu Timchasom yak viyavilosya piznishe pid Shtettinom polski prikordonniki vstupili v bij z sovyetskimi vijskami sho hotili vstupiti do Polshi z Shidnoyi Nimechchini Buli sutichki j v inshih miscyah Bachuchi svoyu bezsilist proti revolyucijnih nastroyiv Polshi Hrushov skapitulyuvav Vsya sovyetska delegaciya negajno povernulasya do Moskvi Plenum CK PORP v revolyucijnomu nastroyi obrav nove Politbyuro vikinuvshi z nogo vsih stalinistiv vklyuchayuchi Rokosovskogo Pershim sekretarem i vozhdem PORP obrano Vladislava Gomulku V svoyij pershij zhe promovi na CK Gomulka progolosiv faktichne usamostijnennya Polshi vid SSSR Gazeta Vpered Myunhen Ch 11 72 Listopad 1956 Stor 5 7 orfografiyu zberezheno Vreshti resht zmini buli shvaleni radyanskoyu delegaciyeyu chomu spriyalo te sho Sovyeti otrimali informaciyu pro te sho varshavskih robitnikiv mobilizuvav sekretar Varshavskoyi PORP shob prodemonstruvati pidtrimku majbutnogo skladu Politbyuro 21 zhovtnya Plenum virishiv vidnoviti polozhennya Gomulki u vladi i jogo obrali pershim sekretarem CK PORP Vibori Gomulki ta ogoloshennya reform buli sprijnyati bagatma gromadyanami z entuziazmom pro sho svidchit chislennij miting 24 zhovtnya na ploshi Defilyad Todi pid chas vistupu na mitingu Gomulka zasudiv stalinizm ta ogolosiv pro reformi spryamovani na demokratizaciyu sistemi Odrazu pislya cih podij marshal Kostyantin Rokossovskij ta bagato inshih radyanskih oficeriv yaki sluzhili u Polskij narodnij armiyi pokinuli Polshu Povni teksti vistupu Gomulki na 8 mu Plenumi buli opublikovani v 10 mu 88 nomeri organu CK PORP shomisyachniku Novi dorogi Vladislav Gomulka buv golovoyu polskoyi delegaciyi pid chas polsko radyanskih peregovoriv Zaborgovanist Polshi bula anulovana z 1 listopada bulo prijnyato rishennya pro repatriaciyu 30 000 polyakiv iz SRSR a takozh bulo uzgodzheno status radyanskih vijsk u Polshi Paralelno vidbulisya nabagato silnishi zrushennya v Ugorshini Tam radyanska armiya spochatku vidstupila ale vzhe 4 10 listopada krivavo pridushila ugorske povstannya iz zastosuvannyam bronetehniki Pid chas cogo periodu polyaki rozrahovuvali na liberalizaciyu skam yaniloyi sistemi zbilshennya svobodi i persh za vse na vidmovu vladi vid teroru Lishe ostannij iz cih postulativ zmig realizuvati Gomulka Pislya zhovtnya 1956 roku u Polshi rozpochalas destalinizaciya Vidliga bula korotkochasnoyu Pershoyu oznakoyu zmini politichnogo kursu stala likvidaciya v 1957 roci tizhnevika Po prostu U grudni 1956 roku pislya podalshih demonstracij u Varshavi Plocku Olecku Bidgoshi ta Shecini bulo stvoreno nove formuvannya miliciyi dlya borotbi z zavorushennyami vidome yak ZOMO Buv period zrostannya stagnaciyi yakij trivav do prihodu do vladi Edvarda Gireka v grudni 1970 roku Stavlennya katolickogo seredovisha8 j Plenum CK dav mozhlivist aktivizaciyi grupi nezalezhnih katolikiv z Tygodnik Powszechny Lyublinskogo katolickogo universitetu ta frondistiv z Tovaristva RAH Katolicki pismenniki ta aktivisti vistupili iz zayavoyu pidtrimuyuchi programu novogo pershogo sekretarya PORP Vladislava Gomulki Kardinal Stefan Vishinskij buv zvilnenij iz v yaznici 28 zhovtnya 1956 roku i zaklikav naciyu vzyati uchast u sichnevih viborah 1957 roku NaslidkiStalinogrud povernuv istorichnu nazvu Katovice Im ya Stalina bulo vilucheno z oficijnoyi nazvi Palacu kulturi i nauki u Varshavi U 1957 roci vstanovleno pershij i do 1989 roku odin iz nebagatoh pam yatnikiv varshavskim povstancyam Bulo dozvoleno vidavati pershi knigi pro Varshavske povstannya taki yak Shodenniki soldativ bataljonu Zoska 1957 Kardinal Stefan Vishinskij buv zvilnenij z v yaznici a derzhavno cerkovnij kontrakt ponovlenij Prohodili sudi nad deyakimi zlochincyami z Ministerstva gromadskoyi bezpeki Likvidovano magazini priznacheni dlya politichnoyi partijnoyi eliti Znyato zaboronu na volodinnya gromadyanami platini zolota ta inozemnih valyut Ogolosheno pro zaboronu zaglushennya zahidnih radioperedach polskoyu movoyu Polska asociaciya skautiv bula vidnovlena Pri Radi ministriv bula stvorena Ekonomichna rada Bagato profesoriv vignanih u stalinski roki povernulisya do universitetiv Plani kolektivizaciyi silskogo gospodarstva buli vilucheni Vidbuvsya chastkovij vidhid vid stalinskih metodiv upravlinnya krayinoyu Sejm prijnyav zakon pro radi robitnikiv Blizko 1500 politv yazniv bulo reabilitovano Bulo zvilneno blizko 35 000 nespravedlivo sudimih lyudej u tomu chisli bagato veteraniv Armiyi Krajovoyi Blizko 29 000 polyakiv iz SRSR repatrijovani do Polshi V armiyi vidbulisya kadrovi zmini 32 radyanski oficeri buli vilucheni Uroki religiyi v shkolah vidnovlyuvalis PrimitkiWyborcza pl wyborcza pl Procitovano 3 kvitnya 2021 Roszkowski Wojciech 1995 Najnowsza historia Polski 1914 1993 PosilannyaZhovten 1956 r Radyanski tanki virushali do Varshavi pol