Варан строкатий Варан строкатий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota

Варан строкатий

Варан строкатий

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Ряд:	Лускаті (Squamata)
Підряд:	Lacertilia
Родина:	Варанові
Вид:	Варан строкатий

Біноміальна назва

Varanus varius
Shaw, 1790

Посилання

Вікісховище:	Varanus varius
Віківиди:	Varanus varius
EOL:	8829589
ITIS:	716548
МСОП:	83779090
NCBI:	8559
Fossilworks:	374205

Варан строкатий (Varanus varius) — представник родини варанових. Інша назва — «мережаний варан». Це велика ящірка, вона може досягати 2 метрів завдовжки та 14 кілограмів у вазі.

Опис

Другий за величиною варан в Австралії після Varanus giganteus. Загальна довжина сягає 2 м, вага — до 14 кг. Хвіст у 1,5 раза довший за голову та тулуб. Голова помірної довжини, стиснута з боків. Тулуб стрункий та сплющений. Хвіст тонкий. Кінцівки добре розвинуті, міцні. Існує два типи забарвлення. Поширеніший — темно-сірий або чорний колір з рядками маленьких білих цяток на спині та на основі хвоста. Сам хвіст вкривають широкі поперечні смуги. Горло бліде з темними смугами. Інший тип (його іноді називають типом Белла) вкривають широкі жовто-коричневі та темно-коричневі смуги на тулубі й хвості, не має смуг на горлі.

Спосіб життя

Полюбляє рідколісся, сухі місцини. Живе на деревах, годується переважно на землі. Ховається у дуплах, під впалими деревами або камінням. Живиться комахами, ящірками, зміями, дрібними ссавцями, птахами та їх яйцями, а також падлом.

Це яйцекладна ящірка. Самиця навесні або влітку відкладає від 4 до 14 яєць у термітники.

Хижаки

Мережані варани — найвищі хижаки, хоча зграї динго, клинохвостих орлів і диких кабанів іноді полюють на них.

Поширення

Це ендемік Австралії. Мешкає від штату Квінсленд до Південної Австралії.

Примітки

Yugovic, J. (2014). Do ecosystems need top predators? A brief review of predator-prey imbalances in south-east Australia with reference to tree dieback on the Mornington Peninsula. The Victorian naturalist (англ.). Т. 132, № 1. с. 4—11. Процитовано 13 лютого 2024.
Webb, J.K. (1996). Observation of Three Dingoes Killing A Large Lace Monitor (Varanus varius). Australian Mammalogy (англ.). Т. 19, № 1. с. 55. doi:10.1071/AM96055. ISSN 0310-0049. Процитовано 13 лютого 2024.
Geary, N. (1932). Notes on the Wedge-tailed Eagle. Т. 31, № 4. с. 288—289. {{}}: Проігноровано |journal= ()

Джерела

Gillet, A.; Jackson, R. (2010). Human Food Scrap Ingestion in Two Wild Lace Monitors Varanus varius (PDF) (англ.). Т. 4, № 3. с. 99—102. {{}}: Проігноровано |journal= ()
Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3 вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.
Словник-довідник із зоології. — К., 2002.

[1] Yugovic, J. (2014). Do ecosystems need top predators? A brief review of predator-prey imbalances in south-east Australia with reference to tree dieback on the Mornington Peninsula. The Victorian naturalist (англ.). Т. 132, № 1. с. 4—11. Процитовано 13 лютого 2024.

[2] Webb, J.K. (1996). Observation of Three Dingoes Killing A Large Lace Monitor (Varanus varius). Australian Mammalogy (англ.). Т. 19, № 1. с. 55. doi:10.1071/AM96055. ISSN 0310-0049. Процитовано 13 лютого 2024.

[3] Geary, N. (1932). Notes on the Wedge-tailed Eagle. Т. 31, № 4. с. 288—289. {{}}: Проігноровано |journal= ()