Світозар Бороєвич фон Бойна (нім. Svetozar Boroević von Bojna; 13 грудня 1856, Уметич — 23 травня 1920, Клагенфурт) — австро-угорський воєначальник, генерал-фельдмаршал (1 лютого 1918).
Світозар Бороєвич фон Бойна | |
---|---|
нім. Svetozar Boroević von Bojna | |
Фельдмаршал-лейтенант Бороєвич (1913). | |
Народився | 13 грудня 1856[1][2][3] Меченчани |
Помер | 23 травня 1920 (63 роки) або 4 квітня 1920[1] (63 роки) Клагенфурт-ам-Вертерзеє, Австрія[1] |
Поховання | Віденський центральний цвинтар |
Країна | Австрія |
Діяльність | військовослужбовець, викладач університету |
Знання мов | німецька[4][5] |
Заклад | Терезіанська академія |
Учасник | Перша світова війна, Східний фронт (Перша світова війна) і Італійський фронт Першої світової війни |
Титул | барон |
Військове звання | фельдмаршал[d] |
Нагороди | |
|
Біографія
Батько майбутнього фельдмаршала — граничар оберлейтенант Адам Бороєвич, мати — Стана, уроджена Коварбашич. Батьки Світозара належали до нечисленної і маловідомої генерації православних сербів (за іншими даними мав хорватське походження). Світозар навчався в піхотній кадетській школі в Лібенау. Служив у 52-му угорському піхотному полку в Граці. У 1878 році брав участь в окупації Боснії та Герцеговини. Відзначився при здобутті Сараєва. У 1880 році закінчив військову академію у Відні. Зарахований до Генерального штабу. З 1883 року служив у 63-й піхотній бригаді. У 1887—1891 роках викладав у Терезіанській військовій академії. З 1892 року був начальником штабу 19-ї, 18-ї та 27-ї піхотних дивізій.
З 1904 року — командир 12-го полку Королівського Хорватського домобранства. З 1912 року — командир 6-го армійського корпусу.
На чолі корпусу вступив у Першу світову війну в складі 4-ї армії Ауффенберга. Командував корпусом у Галицькій битві. У вересні 1914 змінив генерала на посаді командувача 3-ї армії, розбитої в Галицької битві. У жовтні змусив відступити 3-ю російську армію Радко Дмитрієва та деблокувати обложений Перемишль. Незабаром, однак, був змушений знову відступити перед новим російським ударом.
Восени 1914 і взимку 1915 року обороняв проходи в Карпатах проти 8-ї російської армії генерала Брусилова. Брусилову вдалося захопити Дукельский і Лупківський перевали, але не просунутися далі. Навесні 1915 року, після Горлицького прориву, брав участь у загальному наступі, зайняв Перемишль.
У червні 1915 року, після вступу Італії у війну проти центральних держав, переведений на Італійський фронт. Призначений командувачем 5-ї армії. Відбив кілька наступів переважаючих італійських сил. З 1917 року — командувач групи армій «Бороєвич», що складалася з 1-ї і 2-ї армій «Ізонцо». Змінив ерцгерцога Євгена на посаді головнокомандувача військ на Італійському фронті.
Після розпаду Австро-Угорщини, хотів набути підданство Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, куди увійшли хорватські землі, але уряд королівства позбавив його змоги там оселитися. Помер від інсульту. Похований на Віденському Центральному кладовищі.
Сім'я
У 1899 одружився з Леонтиною, дочкою оберста Фрідріха Ріттера фон Росснера. У них народився син Фрідріх (Фріц), названий на честь діда по матері.
Нагороди
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (20 жовтня 1878)
- 1-го класу з військовою відзнакою і мечами (9 травня 1915)
- Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (15 жовтня 1891)
- Ювілейна пам'ятна медаль 1898
- Орден Зірки Румунії, командорський хрест (13 квітня 1900)
- Орден Лева і Сонця 2-го ступеня (Іран; 27 жовтня 1900)
- Орден Залізної Корони
- 3-го класу (18 жовтня 1902)
- 1-го класу з військовою відзнакою і мечами (20 вересня 1914)
- Ювілейний хрест
- Орден Леопольда (Австрія)
- лицарський хрест (26 вересня 1909)
- великий хрест (30 жовтня 1914)
- Почесний громадянин численних хорватських та словенських міст і сіл:
- Карловаць, Айдовщина (1915)
- Любляна (серпень 1915) — позбавлений в 1919, відновлений в 2009 році.
- Синь, Пожега, Славонський Брод, Вараждин (листопад 1915)
- Ренче, Ґоче, Витовлє (1916)
- Загреб (березень 1916)
- Пазин (5 травня 1916) — після окупації міста Королівством Італія позбавлений 13 серпня 1919 року.
- Яніна (травень 1917)
- Бакар, Хорватська Костайниця, Копривниця, Петриня, Шемпас, Сежана
- Відзнака «За заслуги перед Червоним Хрестом», зірка з бойовим оздобленням (31 травня 1915)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу (Королівство Пруссія; червень 1915)
- Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- бронзова з мечами (29 липня 1915)
- срібна з мечами (2 березня 1916)
- золота з мечами (17 жовтня 1916)
- велика з мечами (5 листопада 1917)
- Маріанський хрест, шийний знак (15 листопада 1915)
- Золота і срібна медаль «Імтияз» (Османська імперія; квітень 1916) — вручені особисто султаном Абдул-Гамідом II
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го і 1-го класу (1916)
- Військовий орден Марії Терезії
- командорський хрест (2 червня 1917) — вручений особисто імператором Карлом I
- лицарський хрест (1931, посмертно)
- Pour le Mérite (Королівство Пруссія; 26 листопада 1917)
- Відзнака «За 40 років служби»
Вшанування пам'яті
- На честь Бороєвича названа вулиця в Сині.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118796631 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Hrvatski biografski leksikon — 1983.
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/9567331
- CONOR.Sl
- Kloot, William G. Van der (2010). World War I Fact Book: The Great War in Graphs and Numbers (англ.) . Amberley. ISBN . Процитовано 16 листопада 2021.
- Schindler, John R. (2015). Fall of the Double Eagle: The Battle for Galicia and the Demise of Austria-Hungary (англ.) . U of Nebraska Press. ISBN . Процитовано 16 листопада 2021.
- Bradford, James C. (2004). International Encyclopedia of Military History (англ.) . Routledge. ISBN . Процитовано 16 листопада 2021.
- Miller, Paul; Morelon, Claire (2018). Embers of Empire: Continuity and Rupture in the Habsburg Successor States after 1918 (англ.) . Berghahn Books. с. 123. ISBN . Процитовано 16 листопада 2021.
- Rauchensteiner, Manfried (2014). The First World War: And the End of the Habsburg Monarchy, 1914-1918 (англ.) . Böhlau Verlag Wien. с. 406. ISBN . Процитовано 16 листопада 2021.
Бібліографія
- Durch Bosnien: illustrirter Führer auf der k. k. Bosna-Bahn und der bosnisch-hercegovinischen Staatsbahn Doboj-Siminhan, Verl. d. k. k. Bosna-Bahn, Beč, 1887., (2. izd. 1890.)
- O vojni proti Italiji od feldmaršala Boroevića, Ljubljana, 1923.
- O ratu protiv Italije: sa 3 priloga, Delniška tiskarna d. d., Ljubljana, 1923.
Література
- Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ; Астрель, 2003. — 896 с. — 5000 экз. — ISBN 5-17-019670-9 (ACT); ISBN 5-271-06895-1 (Астрель)..
- Pojić Milan, Ćosić Stjepan. Vojskovođa Svetozar Boroević 1856—1920. Zagreb, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svitozar Boroyevich fon Bojna nim Svetozar Boroevic von Bojna 13 grudnya 1856 Umetich 23 travnya 1920 Klagenfurt avstro ugorskij voyenachalnik general feldmarshal 1 lyutogo 1918 Svitozar Boroyevich fon Bojnanim Svetozar Boroevic von BojnaFeldmarshal lejtenant Boroyevich 1913 Narodivsya 13 grudnya 1856 1856 12 13 1 2 3 MechenchaniPomer 23 travnya 1920 1920 05 23 63 roki abo 4 kvitnya 1920 1920 04 04 1 63 roki Klagenfurt am Verterzeye Avstriya 1 Pohovannya Videnskij centralnij cvintarKrayina AvstriyaDiyalnist vijskovosluzhbovec vikladach universitetuZnannya mov nimecka 4 5 Zaklad Terezianska akademiyaUchasnik Persha svitova vijna Shidnij front Persha svitova vijna i Italijskij front Pershoyi svitovoyi vijniTitul baronVijskove zvannya feldmarshal d Nagorodi Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Yuvilejna pam yatna medal 1898 Komandor ordena Zirki Rumuniyi Leva i Soncya 2 stupenya Yuvilejnij hrest Kavaler 1 klasu ordena Zaliznoyi Koroni Orden Zaliznoyi Koroni 3 stupenya Kavaler Velikogo Hresta ordena Leopolda Avstriya Kavaler ordena Leopolda Avstriya Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Pochesnij znak Avstrijskogo Chervonogo Hresta Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Marianskij hrest Medal Imtiyaz Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin Orden Pour le Merite Prussiya Komandor ordena Mariyi Tereziyi Kavaler ordena Mariyi Tereziyi Hrest Za vislugu rokiv Avstriya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBatko majbutnogo feldmarshala granichar oberlejtenant Adam Boroyevich mati Stana urodzhena Kovarbashich Batki Svitozara nalezhali do nechislennoyi i malovidomoyi generaciyi pravoslavnih serbiv za inshimi danimi mav horvatske pohodzhennya Svitozar navchavsya v pihotnij kadetskij shkoli v Libenau Sluzhiv u 52 mu ugorskomu pihotnomu polku v Graci U 1878 roci brav uchast v okupaciyi Bosniyi ta Gercegovini Vidznachivsya pri zdobutti Sarayeva U 1880 roci zakinchiv vijskovu akademiyu u Vidni Zarahovanij do Generalnogo shtabu Z 1883 roku sluzhiv u 63 j pihotnij brigadi U 1887 1891 rokah vikladav u Terezianskij vijskovij akademiyi Z 1892 roku buv nachalnikom shtabu 19 yi 18 yi ta 27 yi pihotnih divizij Z 1904 roku komandir 12 go polku Korolivskogo Horvatskogo domobranstva Z 1912 roku komandir 6 go armijskogo korpusu Na choli korpusu vstupiv u Pershu svitovu vijnu v skladi 4 yi armiyi Auffenberga Komanduvav korpusom u Galickij bitvi U veresni 1914 zminiv generala na posadi komanduvacha 3 yi armiyi rozbitoyi v Galickoyi bitvi U zhovtni zmusiv vidstupiti 3 yu rosijsku armiyu Radko Dmitriyeva ta deblokuvati oblozhenij Peremishl Nezabarom odnak buv zmushenij znovu vidstupiti pered novim rosijskim udarom Voseni 1914 i vzimku 1915 roku oboronyav prohodi v Karpatah proti 8 yi rosijskoyi armiyi generala Brusilova Brusilovu vdalosya zahopiti Dukelskij i Lupkivskij perevali ale ne prosunutisya dali Navesni 1915 roku pislya Gorlickogo prorivu brav uchast u zagalnomu nastupi zajnyav Peremishl U chervni 1915 roku pislya vstupu Italiyi u vijnu proti centralnih derzhav perevedenij na Italijskij front Priznachenij komanduvachem 5 yi armiyi Vidbiv kilka nastupiv perevazhayuchih italijskih sil Z 1917 roku komanduvach grupi armij Boroyevich sho skladalasya z 1 yi i 2 yi armij Izonco Zminiv ercgercoga Yevgena na posadi golovnokomanduvacha vijsk na Italijskomu fronti Pislya rozpadu Avstro Ugorshini hotiv nabuti piddanstvo Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv kudi uvijshli horvatski zemli ale uryad korolivstva pozbaviv jogo zmogi tam oselitisya Pomer vid insultu Pohovanij na Videnskomu Centralnomu kladovishi Sim yaU 1899 odruzhivsya z Leontinoyu dochkoyu obersta Fridriha Rittera fon Rossnera U nih narodivsya sin Fridrih Fric nazvanij na chest dida po materi NagorodiHrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu i mechami 20 zhovtnya 1878 1 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu i mechami 9 travnya 1915 Orden Koroni Prussiya 3 go klasu 15 zhovtnya 1891 Yuvilejna pam yatna medal 1898 Orden Zirki Rumuniyi komandorskij hrest 13 kvitnya 1900 Orden Leva i Soncya 2 go stupenya Iran 27 zhovtnya 1900 Orden Zaliznoyi Koroni 3 go klasu 18 zhovtnya 1902 1 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu i mechami 20 veresnya 1914 Yuvilejnij hrest Orden Leopolda Avstriya licarskij hrest 26 veresnya 1909 velikij hrest 30 zhovtnya 1914 Pochesnij gromadyanin chislennih horvatskih ta slovenskih mist i sil Karlovac Ajdovshina 1915 Lyublyana serpen 1915 pozbavlenij v 1919 vidnovlenij v 2009 roci Sin Pozhega Slavonskij Brod Varazhdin listopad 1915 Renche Goche Vitovlye 1916 Zagreb berezen 1916 Pazin 5 travnya 1916 pislya okupaciyi mista Korolivstvom Italiya pozbavlenij 13 serpnya 1919 roku Yanina traven 1917 Bakar Horvatska Kostajnicya Koprivnicya Petrinya Shempas Sezhana Vidznaka Za zaslugi pered Chervonim Hrestom zirka z bojovim ozdoblennyam 31 travnya 1915 Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Korolivstvo Prussiya cherven 1915 Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina bronzova z mechami 29 lipnya 1915 sribna z mechami 2 bereznya 1916 zolota z mechami 17 zhovtnya 1916 velika z mechami 5 listopada 1917 Marianskij hrest shijnij znak 15 listopada 1915 Zolota i sribna medal Imtiyaz Osmanska imperiya kviten 1916 vrucheni osobisto sultanom Abdul Gamidom II Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin 2 go i 1 go klasu 1916 Vijskovij orden Mariyi Tereziyi komandorskij hrest 2 chervnya 1917 vruchenij osobisto imperatorom Karlom I licarskij hrest 1931 posmertno Pour le Merite Korolivstvo Prussiya 26 listopada 1917 Vidznaka Za 40 rokiv sluzhbi Vshanuvannya pam yatiNa chest Boroyevicha nazvana vulicya v Sini PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118796631 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Hrvatski biografski leksikon 1983 d Track Q1563573 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 https plus si cobiss net opac7 conor 9567331 CONOR Sl d Track Q16744133 Kloot William G Van der 2010 World War I Fact Book The Great War in Graphs and Numbers angl Amberley ISBN 978 1 84868 447 8 Procitovano 16 listopada 2021 Schindler John R 2015 Fall of the Double Eagle The Battle for Galicia and the Demise of Austria Hungary angl U of Nebraska Press ISBN 978 1 61234 806 3 Procitovano 16 listopada 2021 Bradford James C 2004 International Encyclopedia of Military History angl Routledge ISBN 978 1 135 95034 7 Procitovano 16 listopada 2021 Miller Paul Morelon Claire 2018 Embers of Empire Continuity and Rupture in the Habsburg Successor States after 1918 angl Berghahn Books s 123 ISBN 978 1 78920 023 2 Procitovano 16 listopada 2021 Rauchensteiner Manfried 2014 The First World War And the End of the Habsburg Monarchy 1914 1918 angl Bohlau Verlag Wien s 406 ISBN 978 3 205 79370 0 Procitovano 16 listopada 2021 BibliografiyaDurch Bosnien illustrirter Fuhrer auf der k k Bosna Bahn und der bosnisch hercegovinischen Staatsbahn Doboj Siminhan Verl d k k Bosna Bahn Bec 1887 2 izd 1890 O vojni proti Italiji od feldmarsala Boroevica Ljubljana 1923 O ratu protiv Italije sa 3 priloga Delniska tiskarna d d Ljubljana 1923 LiteraturaZalesskij K A Kto byl kto v Pervoj mirovoj vojne M AST Astrel 2003 896 s 5000 ekz ISBN 5 17 019670 9 ACT ISBN 5 271 06895 1 Astrel Pojic Milan Cosic Stjepan Vojskovođa Svetozar Boroevic 1856 1920 Zagreb 2006