Аркадій Якович Ла́нгман (рос. Аркадий Яковлевич Лангман; * 31 жовтня 1886, Харків, Російська імперія — † 1968, Москва, СРСР) — російський та радянський єврейський архітектор, автор понад 50 будівель, 21 з них — в Москві.
Аркадій Якович Лангман | |
---|---|
Аркадій Лангман | |
Народження | 31 жовтня 1886 |
Смерть | 27 січня 1968 (81 рік) |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія |
Навчання | Віденський технічний університет і d (1913) |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Санкт-Петербург, Харків, Полтава, Москва |
Архітектурний стиль | конструктивізм |
Найважливіші споруди | Миргородський курорт (1915-16), Народний дім імені Володимира Короленка у Полтаві (1922-23), санаторій у Сочі (1933), Будинок Ради Міністрів СРСР у Москві (1933-35). |
Нагороди | |
Лангман Аркадій Якович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився у Харкові в єврейській родині, батько був будівельником. В 1904—1911 рр. навчався на архітектурному відділенні Вищого політехнічного інституту у Відні. Підчас навчання виконував проекти житлового будинку, вілли художника, санаторію, музею. Після закінчення навчання у 1911 р. переїхав до Санкт-Петербургу, де протягом двох років працював у різних проектних конторах. У 1913 р. підтвердив диплом Віденського політехнікуму в Інституті цивільних інженерів імператора Миколи I, після чого повернувся до Харкова. У 1913—1916 рр. Харкові працював у земській управі, мав приватну практику, у 1916—1921 рр. — у Полтаві.
У 1922 р. приїхав до Москви для участі в будівництві Каширської ГРЕС. Після завершення будівництва станції працював архітектором товариства Стандартбуд. Займався розробкою стандартних дерев'яних конструкцій для спорудження типових житлових будинків, шкіл, лікарень. У 1923 р. взяв участь в спорудженні павільйону Центрального управління лісової промисловості (ЦУЛП) на Всеросійської сільськогосподарської і кустарно-промисловій виставці . Працюючи в Стандартбуді, спроектував селище стандартних будинків в районі Ленінградського шосе (Москва), селища у Краматорську та під Харковом, будинок на Першій Брестській вулиці в Москві .
У 1927 р. Лангман став головним архітектором відомчої проектної організації Стройдомбюро. З цього моменту почався найбільш плідний період діяльності Лангмана — за п'ять років їм було побудовано 13 будинків . У ці роки Лангман проектує найбільший в країні стадіон «Динамо», будівлю Ради Праці та Оборони, будівлю Наркомата внутрішніх справ, низку житлових будинків. У 1930—1931 рр. відвідав Німеччину, Францію і США . У Москві архітектор жив в побудованому ним будинку в Малому Льовшинському провулку .
У середині 30-х років працював начальником відділення інженерно-будівельного відділу Головного управління прикордонних військ НКВС, пізніше — головним інженером-архітектором інженерно-будівельного відділу НКВС.
Персональний пенсіонер союзного значення з 1 квітня 1957.
Помер у 1968 р. у Москві. Похований на Новодівичому кладовищі поряд з дочкою Наталією Аркадіївною Гунашвілі (1936—2009).
Племінник архітектора — фотограф Єлеазар Лангман.
Нагороди
- знак «Почесний працівник ВЧК-ОГПУ (XV)» (15.05.1934)
- орден Трудового Червоного Прапора (29.11.1956)
Проекти та будівлі
За проектами Лангмана споруджено понад 50 житлових і громадських будівель.
- Миргородський курорт (1915—1916)
- Народний дім імені Володимира Короленка (1922—1923, Полтава, вулиця Пушкіна, 20/23);
- Павільйон Центрального управління лісової промисловості на 1-й Всеросійській сільськогосподарській виставці, спільно з С. О. Грузенбергом (1923, Москва), не зберігся ;
- Житловий будинок (1923, Москва, Мілютінскій провулок, 9, будівля 1);
- Будинок Держторга, спільно з Б. М. Великовським, М. О. Барщем, Г. Г. Вегманом, В. Н. Владиміровим, М. В. Гакен (1925, Москва, М'ясницька вулиця, 47) ;
- Стадіон «Динамо», спільно з Л. З. Чериковером (1927—1928, Москва, Ленінградський проспект, 36), нині реконструйований;
- Будівля казарм (1927, Москва, Великий Кисельний провулок, 14, будівля 1);
- Житловий будинок (1927—1928, Москва, Проспект Миру, 46а) ;
- Будинок Стройбюро в Болшеві (1928, Корольов, знесений в березні 2015 р.).
- Житловий будинок спортивного товариства Динамо, будівництво за проектом І. А. Фоміна (1928—1931, Москва, Вулиця Велика Луб'янка, 2);
- Будівля Наркомату внутрішніх справ, спільно з І. Г. Безруковим (1928—1933, Москва, М'ясницька вулиця, 1/2 — Фуркасовскій провулок, 2/1);
- Громадський корпус Болшевскої трудової комуни ОГПУ, спільно з Л. З. Чериковером (1930, Корольов, вулиця Дзержинського, 23) ;
- Будівля Ради Праці і Оборони (в даний час — Державної Думи РФ) (1932—1935, Москва, Вулиця Охотний Ряд, 6);
- санаторій у Сочі (1933)
- Житловий будинок, спільно з Л. З. Чериковером, Н. Арбузніковим (1935, Москва, Великий Златоустінскій провулок, 5) ;
- Проект адміністративної будівлі (1938, Москва, Кисельний провулок), не здійснений ;
- Кооперативний житловий будинок архітекторів та будівельників (1947). У ньому в 1940-х — 1960-х роках жили архітектори, будівельники та державні діячі Н. А. Дигай, С. З. Гінзбург, А. Я. Лангман, К. М. Соколов, Н. С. Стрілецькийтаі інші (Москва, Малий Льовшинський провулок, 14/9) ;
- Житловий будинок, спільно з Л. І. Лоповоком (1951, Москва, Орликів провулок, 8) .
- Народний дім імені В. Г. Короленка
- Стадіон «Динамо»
- Будівля Ради Праці і Оборони
- Кооперативний житловий будинок архітекторів і будівельників
- Будівля Держторгу
Примітки
- Зодчие Москвы. — М. : Московский рабочий, 1988. — Т. 2. — С. 182—189. — 5100 прим. — .
- . Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 16 липня 2012.
- Зодчие Москвы. — М. : Московский рабочий, 1988. — Т. 2. — С. 182—189. — 5100 прим. — .
- Зодчие Москвы. — М. : Московский рабочий, 1988. — Т. 2. — С. 182—189. — 5100 прим. — .
- Зодчие Москвы. — М. : Московский рабочий, 1988. — Т. 2. — С. 182—189. — 5100 прим. — .
- . Официальный сайт «Москомнаследия». Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 13 червня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - . nkvd.memo.ru. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 5 березня 2021.
- . Российская газета № 6143. 1 серпня 2013. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 26 грудня 2013.
- Словник художників України, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ, 1973
- Архитектура Москвы 1910—1935 гг / Комеч А. И., Броновицкая А. Ю., Броновицкая Н. Н. — М. : Искусство — XXI век, 2012. — С. 93. — (Памятники архитектуры Москвы (книжная серия)) — 2500 прим. — .
- . Официальный сайт «Москомнаследия». Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 13 червня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - Зодчие Москвы. — М. : Московский рабочий, 1988. — Т. 2. — С. 182—189. — 5100 прим. — .
- (рос.). СОВАРХ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 червня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
()
Література
- Зодчие Москвы / Астафьева Длугач М. И., Волчок Ю. П., Журавлев А. М. — М. : Московский рабочий, 1988. — Т. 2. — С. 182—189. — .
- Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 3. Socialist Realism: 1933–1955. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2022. С. 48. .
Посилання
- Постройки А. Я. Лангмана (рос.). СОВАРХ. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 13 червня 2011.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
() - Енциклопедичний словник 1953 р [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arkadij Yakovich La ngman ros Arkadij Yakovlevich Langman 31 zhovtnya 1886 Harkiv Rosijska imperiya 1968 Moskva SRSR rosijskij ta radyanskij yevrejskij arhitektor avtor ponad 50 budivel 21 z nih v Moskvi Arkadij Yakovich LangmanArkadij LangmanNarodzhennya 31 zhovtnya 1886 1886 10 31 Harkiv Rosijska imperiyaSmert 27 sichnya 1968 1968 01 27 81 rik Moskva SRSRPohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiyaNavchannya Videnskij tehnichnij universitet i d 1913 Diyalnist arhitektorPracya v mistah Sankt Peterburg Harkiv Poltava MoskvaArhitekturnij stil konstruktivizmNajvazhlivishi sporudi Mirgorodskij kurort 1915 16 Narodnij dim imeni Volodimira Korolenka u Poltavi 1922 23 sanatorij u Sochi 1933 Budinok Radi Ministriv SRSR u Moskvi 1933 35 Nagorodi Langman Arkadij Yakovich u Vikishovishi Arka centralnogo vhodu do kurortu v Mirgorod za proektom arhitektora A LangmanaZhittyepisNarodivsya u Harkovi v yevrejskij rodini batko buv budivelnikom V 1904 1911 rr navchavsya na arhitekturnomu viddilenni Vishogo politehnichnogo institutu u Vidni Pidchas navchannya vikonuvav proekti zhitlovogo budinku villi hudozhnika sanatoriyu muzeyu Pislya zakinchennya navchannya u 1911 r pereyihav do Sankt Peterburgu de protyagom dvoh rokiv pracyuvav u riznih proektnih kontorah U 1913 r pidtverdiv diplom Videnskogo politehnikumu v Instituti civilnih inzheneriv imperatora Mikoli I pislya chogo povernuvsya do Harkova U 1913 1916 rr Harkovi pracyuvav u zemskij upravi mav privatnu praktiku u 1916 1921 rr u Poltavi U 1922 r priyihav do Moskvi dlya uchasti v budivnictvi Kashirskoyi GRES Pislya zavershennya budivnictva stanciyi pracyuvav arhitektorom tovaristva Standartbud Zajmavsya rozrobkoyu standartnih derev yanih konstrukcij dlya sporudzhennya tipovih zhitlovih budinkiv shkil likaren U 1923 r vzyav uchast v sporudzhenni paviljonu Centralnogo upravlinnya lisovoyi promislovosti CULP na Vserosijskoyi silskogospodarskoyi i kustarno promislovij vistavci Pracyuyuchi v Standartbudi sproektuvav selishe standartnih budinkiv v rajoni Leningradskogo shose Moskva selisha u Kramatorsku ta pid Harkovom budinok na Pershij Brestskij vulici v Moskvi U 1927 r Langman stav golovnim arhitektorom vidomchoyi proektnoyi organizaciyi Strojdombyuro Z cogo momentu pochavsya najbilsh plidnij period diyalnosti Langmana za p yat rokiv yim bulo pobudovano 13 budinkiv U ci roki Langman proektuye najbilshij v krayini stadion Dinamo budivlyu Radi Praci ta Oboroni budivlyu Narkomata vnutrishnih sprav nizku zhitlovih budinkiv U 1930 1931 rr vidvidav Nimechchinu Franciyu i SShA U Moskvi arhitektor zhiv v pobudovanomu nim budinku v Malomu Lovshinskomu provulku U seredini 30 h rokiv pracyuvav nachalnikom viddilennya inzhenerno budivelnogo viddilu Golovnogo upravlinnya prikordonnih vijsk NKVS piznishe golovnim inzhenerom arhitektorom inzhenerno budivelnogo viddilu NKVS Personalnij pensioner soyuznogo znachennya z 1 kvitnya 1957 Pomer u 1968 r u Moskvi Pohovanij na Novodivichomu kladovishi poryad z dochkoyu Nataliyeyu Arkadiyivnoyu Gunashvili 1936 2009 Pleminnik arhitektora fotograf Yeleazar Langman Nagorodiznak Pochesnij pracivnik VChK OGPU XV 15 05 1934 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 29 11 1956 Proekti ta budivliZa proektami Langmana sporudzheno ponad 50 zhitlovih i gromadskih budivel Mirgorodskij kurort 1915 1916 Narodnij dim imeni Volodimira Korolenka 1922 1923 Poltava vulicya Pushkina 20 23 Paviljon Centralnogo upravlinnya lisovoyi promislovosti na 1 j Vserosijskij silskogospodarskij vistavci spilno z S O Gruzenbergom 1923 Moskva ne zberigsya Zhitlovij budinok 1923 Moskva Milyutinskij provulok 9 budivlya 1 Budinok Derzhtorga spilno z B M Velikovskim M O Barshem G G Vegmanom V N Vladimirovim M V Gaken 1925 Moskva M yasnicka vulicya 47 Stadion Dinamo spilno z L Z Cherikoverom 1927 1928 Moskva Leningradskij prospekt 36 nini rekonstrujovanij Budivlya kazarm 1927 Moskva Velikij Kiselnij provulok 14 budivlya 1 Zhitlovij budinok 1927 1928 Moskva Prospekt Miru 46a Budinok Strojbyuro v Bolshevi 1928 Korolov znesenij v berezni 2015 r Zhitlovij budinok sportivnogo tovaristva Dinamo budivnictvo za proektom I A Fomina 1928 1931 Moskva Vulicya Velika Lub yanka 2 Budivlya Narkomatu vnutrishnih sprav spilno z I G Bezrukovim 1928 1933 Moskva M yasnicka vulicya 1 2 Furkasovskij provulok 2 1 Gromadskij korpus Bolshevskoyi trudovoyi komuni OGPU spilno z L Z Cherikoverom 1930 Korolov vulicya Dzerzhinskogo 23 Budivlya Radi Praci i Oboroni v danij chas Derzhavnoyi Dumi RF 1932 1935 Moskva Vulicya Ohotnij Ryad 6 sanatorij u Sochi 1933 Zhitlovij budinok spilno z L Z Cherikoverom N Arbuznikovim 1935 Moskva Velikij Zlatoustinskij provulok 5 Proekt administrativnoyi budivli 1938 Moskva Kiselnij provulok ne zdijsnenij Kooperativnij zhitlovij budinok arhitektoriv ta budivelnikiv 1947 U nomu v 1940 h 1960 h rokah zhili arhitektori budivelniki ta derzhavni diyachi N A Digaj S Z Ginzburg A Ya Langman K M Sokolov N S Strileckijtai inshi Moskva Malij Lovshinskij provulok 14 9 Zhitlovij budinok spilno z L I Lopovokom 1951 Moskva Orlikiv provulok 8 Narodnij dim imeni V G Korolenka Stadion Dinamo Budivlya Radi Praci i Oboroni Kooperativnij zhitlovij budinok arhitektoriv i budivelnikiv Budivlya DerzhtorguPrimitkiZodchie Moskvy M Moskovskij rabochij 1988 T 2 S 182 189 5100 prim ISBN 5 239 00057 3 Arhiv originalu za 16 lipnya 2012 Procitovano 16 lipnya 2012 Zodchie Moskvy M Moskovskij rabochij 1988 T 2 S 182 189 5100 prim ISBN 5 239 00057 3 Zodchie Moskvy M Moskovskij rabochij 1988 T 2 S 182 189 5100 prim ISBN 5 239 00057 3 Zodchie Moskvy M Moskovskij rabochij 1988 T 2 S 182 189 5100 prim ISBN 5 239 00057 3 Oficialnyj sajt Moskomnaslediya Arhiv originalu za 1 lyutogo 2012 Procitovano 13 chervnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka nkvd memo ru Arhiv originalu za 24 listopada 2021 Procitovano 5 bereznya 2021 Rossijskaya gazeta 6143 1 serpnya 2013 Arhiv originalu za 27 grudnya 2013 Procitovano 26 grudnya 2013 Slovnik hudozhnikiv Ukrayini Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi Kiyiv 1973 Arhitektura Moskvy 1910 1935 gg Komech A I Bronovickaya A Yu Bronovickaya N N M Iskusstvo XXI vek 2012 S 93 Pamyatniki arhitektury Moskvy knizhnaya seriya 2500 prim ISBN 978 5 98051 101 2 Oficialnyj sajt Moskomnaslediya Arhiv originalu za 1 lyutogo 2012 Procitovano 13 chervnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Zodchie Moskvy M Moskovskij rabochij 1988 T 2 S 182 189 5100 prim ISBN 5 239 00057 3 ros SOVARH Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 13 chervnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka LiteraturaZodchie Moskvy Astafeva Dlugach M I Volchok Yu P Zhuravlev A M M Moskovskij rabochij 1988 T 2 S 182 189 ISBN 5 239 00057 3 Berkovich Gary Reclaiming a History Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR Volume 3 Socialist Realism 1933 1955 Weimar und Rostock Grunberg Verlag 2022 S 48 ISBN 978 3 933713 64 3 PosilannyaPostrojki A Ya Langmana ros SOVARH Arhiv originalu za 14 travnya 2012 Procitovano 13 chervnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Enciklopedichnij slovnik 1953 r 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro arhitektora chi arhitektorku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi