Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Війна за незалежність Аргентини (1810–1816) — війна, що привела до незалежності Аргентини від Іспанії.
Війна за незалежність Аргентини | |
Місце розташування | Аргентина Південна Америка |
---|---|
Дата й час | 1810 |
Час/дата початку | 1810 |
Час/дата закінчення | 1818 |
Війна за незалежність Аргентини у Вікісховищі |
Персоналії
Передумови
Війна була спричинена невдоволенням широких мас населення політикою метрополії: широкими заборонами, дискримінацією, високими податками, що гальмували економічний розвиток колонії. Початку війни сприяло також пробудження національної самосвідомості, вплив війни за незалежність США, Великої французької революції, повстання рабів у Сан-Домінго (1791–1803).
Поштовхом до початку війни послужили події в Іспанії у 1808 році, що йшли слідом за вторгненням військ Наполеона та призвели до залежності країни від Франції.
Перебіг війни
1810 — 1815
У столиці віце-королівства Ріо-де-ла-Плати Буенос-Айресі патріоти 25 травня 1810 року усунули віце-короля й започаткували Тимчасову урядову хунту на чолі з Сааведрою. Її спроби підкорити всю територію Ріо-де-ла-Плати наштовхнулись на спротив окремих провінцій. У Парагваї місцеве ополчення розбило буенос-айреську армію Бельграно (січень 1811). У травні 1811 року там було усунуто колоніальну адміністрацію, а у 1813 році встановлено республіканський стрій. У 1814 році «Верховним диктатором республіки» став доктор Франсіа. Населення Східного Берега (нині Уругвай) під керівництвом Артігаса з лютого 1811 вело боротьбу проти іспанських, а потім португальських військ, що вторглись із Бразилії. Ця боротьба ускладнювалась суперечностями між уругвайцями, які прагнули до створення лаплатської федерації автономних провінцій, і Буенос-Айресом, який домагався утворення унітарної держави. Делегати Східного Берега не були допущені на Генеральну конституційну асамблею Об'єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати (січень 1813), а до початку 1815 року суперечності вилились у збройний конфлікт. Буенос-айреська армія неодноразово зазнавала поразок у Верхньому Перу.
1816–1818
Конгрес Об'єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати в Тукумані 9 липня 1816 року оголосив про їхню незалежність. За мовчазної згоди буенос-айреського уряду португальці у серпні вторглись до Східної провінції (найменування Східного Берега з 1815) і частково окупували її. Зламавши опір загонів Артігаса, вони приєднали країну до Бразилії (1821). На початку 1817 року Андська армія Хосе де Сан-Мартіна, прийшовши на допомогу Чилі й Перу, здійснила і 12 лютого 1817 року розгромила іспанські війська у битві при Чакабуко (Чилі). Обраний верховним правителем Бернардо О'Хіггінс 12 лютого 1818 року декларував незалежність Чилі, остаточно затверджену в результаті перемоги патріотів під Майпу (5 квітня 1818). У подальшому Сан-Мартін здійснив похід на Перу, завдаючи поразок іспанцям і ставши там першим президентом.
Після війни
В результаті війни за незалежність у регіоні Ріо-де-ла-Плати виникли республіки: Аргентина, Уругвай, Парагвай. Об'єднані провінції Ріо-де-ла-Плати на початку 1820 року фактично розпались. Тільки 6 лютого 1826 року Установчий конгрес у Буенос-Айресі прийняв закон про створення їхнього спільного уряду, а 24 грудня 1826 року затвердив конституцію Аргентини (так почали називатись Об'єднані провінції Ріо-де-ла-Плати). Уругвайські патріоти тільки у 1828 році досягли визнання своєї державності (відповідно до конституції 1830 року — Східна республіка Уругвай).
Література
- Ермолаев В. И. Очерки истории Аргентины. — М.: Соцэкгиз, 1961. — 588 с.
Це незавершена стаття про війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Аргентини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
В іншому мовному розділі є повніша стаття Guerra de la Independencia Argentina(ісп.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з іспанської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Vijna za nezalezhnist Argentini 1810 1816 vijna sho privela do nezalezhnosti Argentini vid Ispaniyi Vijna za nezalezhnist Argentini Misce roztashuvannyaArgentina Pivdenna Amerika Data j chas1810 Chas data pochatku1810 Chas data zakinchennya1818 Vijna za nezalezhnist Argentini u VikishovishiPersonaliyiHose San Martin Manuel Belgrano Karlos Mariya de AlvearPeredumoviVijna bula sprichinena nevdovolennyam shirokih mas naselennya politikoyu metropoliyi shirokimi zaboronami diskriminaciyeyu visokimi podatkami sho galmuvali ekonomichnij rozvitok koloniyi Pochatku vijni spriyalo takozh probudzhennya nacionalnoyi samosvidomosti vpliv vijni za nezalezhnist SShA Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi povstannya rabiv u San Domingo 1791 1803 Poshtovhom do pochatku vijni posluzhili podiyi v Ispaniyi u 1808 roci sho jshli slidom za vtorgnennyam vijsk Napoleona ta prizveli do zalezhnosti krayini vid Franciyi Perebig vijni1810 1815 U stolici vice korolivstva Rio de la Plati Buenos Ajresi patrioti 25 travnya 1810 roku usunuli vice korolya j zapochatkuvali Timchasovu uryadovu huntu na choli z Saavedroyu Yiyi sprobi pidkoriti vsyu teritoriyu Rio de la Plati nashtovhnulis na sprotiv okremih provincij U Paragvayi misceve opolchennya rozbilo buenos ajresku armiyu Belgrano sichen 1811 U travni 1811 roku tam bulo usunuto kolonialnu administraciyu a u 1813 roci vstanovleno respublikanskij strij U 1814 roci Verhovnim diktatorom respubliki stav doktor Fransia Naselennya Shidnogo Berega nini Urugvaj pid kerivnictvom Artigasa z lyutogo 1811 velo borotbu proti ispanskih a potim portugalskih vijsk sho vtorglis iz Braziliyi Cya borotba uskladnyuvalas superechnostyami mizh urugvajcyami yaki pragnuli do stvorennya laplatskoyi federaciyi avtonomnih provincij i Buenos Ajresom yakij domagavsya utvorennya unitarnoyi derzhavi Delegati Shidnogo Berega ne buli dopusheni na Generalnu konstitucijnu asambleyu Ob yednanih provincij Rio de la Plati sichen 1813 a do pochatku 1815 roku superechnosti vililis u zbrojnij konflikt Buenos ajreska armiya neodnorazovo zaznavala porazok u Verhnomu Peru 1816 1818 Kongres Ob yednanih provincij Rio de la Plati v Tukumani 9 lipnya 1816 roku ogolosiv pro yihnyu nezalezhnist Za movchaznoyi zgodi buenos ajreskogo uryadu portugalci u serpni vtorglis do Shidnoyi provinciyi najmenuvannya Shidnogo Berega z 1815 i chastkovo okupuvali yiyi Zlamavshi opir zagoniv Artigasa voni priyednali krayinu do Braziliyi 1821 Na pochatku 1817 roku Andska armiya Hose de San Martina prijshovshi na dopomogu Chili j Peru zdijsnila i 12 lyutogo 1817 roku rozgromila ispanski vijska u bitvi pri Chakabuko Chili Obranij verhovnim pravitelem Bernardo O Higgins 12 lyutogo 1818 roku deklaruvav nezalezhnist Chili ostatochno zatverdzhenu v rezultati peremogi patriotiv pid Majpu 5 kvitnya 1818 U podalshomu San Martin zdijsniv pohid na Peru zavdayuchi porazok ispancyam i stavshi tam pershim prezidentom Pislya vijniV rezultati vijni za nezalezhnist u regioni Rio de la Plati vinikli respubliki Argentina Urugvaj Paragvaj Ob yednani provinciyi Rio de la Plati na pochatku 1820 roku faktichno rozpalis Tilki 6 lyutogo 1826 roku Ustanovchij kongres u Buenos Ajresi prijnyav zakon pro stvorennya yihnogo spilnogo uryadu a 24 grudnya 1826 roku zatverdiv konstituciyu Argentini tak pochali nazivatis Ob yednani provinciyi Rio de la Plati Urugvajski patrioti tilki u 1828 roci dosyagli viznannya svoyeyi derzhavnosti vidpovidno do konstituciyi 1830 roku Shidna respublika Urugvaj LiteraturaErmolaev V I Ocherki istorii Argentiny M Socekgiz 1961 588 s Ce nezavershena stattya pro vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Argentini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Guerra de la Independencia Argentina isp Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z ispanskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi ispanska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad