То́кай (угор. Tokaj) — місто в Угорщині. Розташоване в медьє Боршод-Абауй-Земплен (Північна Угорщина) на березі р. Тиса. Відстань до Мішкольца, адміністративного центру медьє, становить 54 км.
Токай Tokaj | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
Країна | Угорщина | ||||
Медьє | Боршод-Абауй-Земплен | ||||
Регіон | Північна Угорщина | ||||
Населення | 5 009 | ||||
Площа | 28,2 км² | ||||
Густота населення | 177,62 осіб/км² | ||||
Часовий пояс | , влітку | ||||
Поштові індекси | 3910 | ||||
Телефонний код | +36-47 | ||||
Географічні координати | 48°07′00″ пн. ш. 21°25′00″ сх. д. / 48.11667° пн. ш. 21.41667° сх. д.Координати: 48°07′00″ пн. ш. 21°25′00″ сх. д. / 48.11667° пн. ш. 21.41667° сх. д. | ||||
Водойма | Тиса | ||||
Місцева влада | |||||
Вебсторінка | tokaj.hu | ||||
Мапа | |||||
Токай | |||||
Токай у Вікісховищі |
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №1063 (англ.) |
Місто Токай — центр виноробного регіону, в якому виробляється однойменне вино. Регіон включений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Український слід
Токай — давньоруське містечко біля місця впадіння Бодрога до Тиси, яке колись називалося Стоки (річки стікалися докупи).
Незважаючи на сильний тиск, українці не стали моментально мадярами, до 1845 року у Токаї діяла руська школа, притому, що такої школи не було навіть у Ужгороді та Хусті. По сьогодні тут збереглася руська православна церква, служба в якій триває з XVI століття. З 1750 року богослужіння відбуваються в новому приміщенні, яке існує й досі. Тут зберігаються такі раритети, як «Євангеліє» 1744 року та «Апостол» 1766 року видання. В місті діє досі також греко-католицька церква.
Російський слід
16 (28 за новим стилем) червня 1849 року 4-й корпус російських каральних військ, увійшовши в місто, розграбував і сплюндрував його.
Токай і Григорій Сковорода
При вході до православної церкви встановлена меморіальна дошка. Текст: «У моїй любій Гунгарії. На цьому місці стояла православна дерев'яна церква, в якій у 1745—1753 роках був півчим і звідси вирушав у мандрівки по Угорщині та інших країнах Європи великий український просвітитель-гуманіст філософ і поет Григорій Сковорода». Дошка була встановлена 1998 року товариством української культури в Угорщині.
Міста-побратими
Зображення
- Річка Тиса, м. Токай
- Токайський палац
- Токай-Хедьялья
Література
- Святослав Семенюк. Українські історико-етнічні землі. Львів, «Апріорі», 2011.
Посилання
- Токай // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- В Гунгарії любій… — Токай на сайті «VOLOЦЮГИ»
- Tokaj // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 358. (пол.)
Примітки
- «Історія карпатських русинів» Михайло Лучкай, Ужгород, видавництво «Закарпаття», 1999 рік, том 1, сторінка 44
- Алабинъ П. Четыре войны. Походныя записки въ 1849, 1853, 1854-56, 1877-78 годахъ. — Самара, 1888. — с. 116—120.
Це незавершена стаття з географії Угорщини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tokaj To kaj ugor Tokaj misto v Ugorshini Roztashovane v medye Borshod Abauj Zemplen Pivnichna Ugorshina na berezi r Tisa Vidstan do Mishkolca administrativnogo centru medye stanovit 54 km Tokaj Tokaj Gerb Prapor Tokaj Ugorshina Osnovni dani Krayina Ugorshina Medye Borshod Abauj Zemplen Region Pivnichna Ugorshina Naselennya 5 009 Plosha 28 2 km Gustota naselennya 177 62 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2 Poshtovi indeksi 3910 Telefonnij kod 36 47 Geografichni koordinati 48 07 00 pn sh 21 25 00 sh d 48 11667 pn sh 21 41667 sh d 48 11667 21 41667 Koordinati 48 07 00 pn sh 21 25 00 sh d 48 11667 pn sh 21 41667 sh d 48 11667 21 41667 Vodojma Tisa Misceva vlada Vebstorinka tokaj hu Mapa Tokaj Tokaj u Vikishovishi Svitova spadshina YuNESKO ob yekt 1063 angl Misto Tokaj centr vinorobnogo regionu v yakomu viroblyayetsya odnojmenne vino Region vklyuchenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Ukrayinskij slidTokaj davnoruske mistechko bilya miscya vpadinnya Bodroga do Tisi yake kolis nazivalosya Stoki richki stikalisya dokupi Nezvazhayuchi na silnij tisk ukrayinci ne stali momentalno madyarami do 1845 roku u Tokayi diyala ruska shkola pritomu sho takoyi shkoli ne bulo navit u Uzhgorodi ta Husti Po sogodni tut zbereglasya ruska pravoslavna cerkva sluzhba v yakij trivaye z XVI stolittya Z 1750 roku bogosluzhinnya vidbuvayutsya v novomu primishenni yake isnuye j dosi Tut zberigayutsya taki rariteti yak Yevangeliye 1744 roku ta Apostol 1766 roku vidannya V misti diye dosi takozh greko katolicka cerkva Rosijskij slid16 28 za novim stilem chervnya 1849 roku 4 j korpus rosijskih karalnih vijsk uvijshovshi v misto rozgrabuvav i splyundruvav jogo Tokaj i Grigorij SkovorodaPravoslavna cerkva v Tokayi Pri vhodi do pravoslavnoyi cerkvi vstanovlena memorialna doshka Tekst U moyij lyubij Gungariyi Na comu misci stoyala pravoslavna derev yana cerkva v yakij u 1745 1753 rokah buv pivchim i zvidsi virushav u mandrivki po Ugorshini ta inshih krayinah Yevropi velikij ukrayinskij prosvititel gumanist filosof i poet Grigorij Skovoroda Doshka bula vstanovlena 1998 roku tovaristvom ukrayinskoyi kulturi v Ugorshini Mista pobratimi Izrayil Binyamina Givat Ada Italiya Kormons Rumuniya Dezh Nimechchina Avstriya RustZobrazhennyaRichka Tisa m Tokaj Tokajskij palac Tokaj HedyalyaLiteraturaSvyatoslav Semenyuk Ukrayinski istoriko etnichni zemli Lviv Apriori 2011 PosilannyaTokaj Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 V Gungariyi lyubij Tokaj na sajti VOLOCYuGI Tokaj Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 358 pol Primitki Istoriya karpatskih rusiniv Mihajlo Luchkaj Uzhgorod vidavnictvo Zakarpattya 1999 rik tom 1 storinka 44 Alabin P Chetyre vojny Pohodnyya zapiski v 1849 1853 1854 56 1877 78 godah Samara 1888 s 116 120 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ugorshini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi