Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Р-16 була першою успішною міжконтинентальною балістичною ракетою, розгорнутою Радянським Союзом. На Заході вона була відома під кодовою назвою НАТО SS-7 Saddler, а в Росії має індекс GRAU 8K64.
| Р-16 | |
|---|---|
 | |
| Історія використання | |
| В обслуговуванні | 1961–1976 |
| Країна експлуатант | Радянський Союз |
| Історія виробництва | |
| Конструктор | Михайло Янгель, Валентин Глушко |
| Виробник | Завод 586, ОКБМ імені Глушко, ОКБ Хартрон |
| Технічні характеристики | |
| Маса | Між 140,6 т (154,98 т) і 141,2 т (155,65 т) в залежності від БЧ |
| Довжина | Від 30 440 мм (99,86 футів) і 34300 мм (112,53 футів), залежно від боєголовки |
| Діаметр | 3 м |
| Вибухова потужність | 3-6 Мт |
| | |
| Двигун | Дві ступені на рідкому паливі, які можна зберігати Перший етап: 1x РД-218 + 1x РД-68 Другий ступінь: 1x РД-219 + 1x РД-69 |
| Ракетне паливо | АК27І + НДМГ |
Оперативний діапазон | 11 000-13 000 км |
Система керування | Інерційне наведення |
| Точність | 2,7 км |
Зі створенням ракети Р-16 був завершений комплекс бойових ракет Р-12, Р-14 та Р-16, за допомогою яких в СРСР створили новий рід військ — Ракетні війська стратегічного призначення.
Опис
Ракета була 30,4 м завдовжки, 3 м в діаметрі і мала стартову масу 141 тонн. Максимальна дальність була 11 000 км з 5-6 Мт термоядерної боєголовки і 13 тис. км з 3 Mт боєголовка. Ракета мала імовірне кругове відхилення (CEP) 2,7 км.
Історія
Під час розробки 24 жовтня 1960 року стався масштабний збій, коли прототип ракети вибухнув на майданчику, убивши щонайменше 78 людей. Після десятиліть приховування уряд нарешті розкрив цей інцидент, який називають катастрофою на Байконурі. Смертельна аварія з ракетою Р-9 Десна сталася рівно через три роки, через що 24 жовтня стали називати «чорним днем» Байконура. З тих пір на Байконурі не було спроб запусків цього дня.
Після затримок, пов'язаних із загибеллю багатьох людей, які працювали над проєктом, перший політ ракети відбувся 2 лютого 1961 року. Початкова оперативна здатність була досягнута 1 листопада 1961 року. Ракети залишались на озброєнні до 1976 року, а максимальна кількість в 202 одиниці була досягнута в 1965 році. Радянський Союз мав менше 50 таких ракет, розгорнутих у 1962 році під час Карибської кризи. Можливо, лише близько 20 тимчасових пускових установок Р-16 працювали під час розпалу кризи.
Р-16 була справжньою міжконтинентальною ракетою першого покоління та значним удосконаленням значною мірою експериментального «нульового» покоління Р-7 «Семерка». Ракета використовувала гіперголічну двопаливну комбінацію несиметричного палива диметилгідразину (UDMH) у поєднанні з окислювачем червоної димлючої азотної кислоти (RFNA). Радянська влада спочатку розгорнула його на м'яких об'єктах, які не були захищені від ядерної атаки. У звичайному режимі ракети зберігалися в ангарах, і для їх розгортання, заправлення паливом і готовності до запуску потрібно було від однієї до трьох годин. Через корозійну природу азотної кислоти ракети могли залишатися заправленими лише кілька днів. Після цього паливо потрібно буде видалити, а ракету відправити назад на завод для відновлення. Навіть заповнені паливом і в стані готовності радянським ракетам все одно потрібно було чекати до двадцяти хвилин, щоб розкрутити гіроскопи в системах наведення, перш ніж став можливим запуск. Незважаючи на ці недоліки, Р-16, безсумнівно, була першою справді успішною міжконтинентальною балістичною ракетою, розробленою Радянським Союзом.
Радянський Союз знав про вразливість ракети, і з 1963 року деякі ракети R-16U базувалися в шахтах, з приблизно 69 шахтними пусковими установками, прийнятими на озброєння. Кожен пусковий комплекс складався з трьох шахтних пускових установок, згрупованих разом з економічних міркувань, щоб дозволити їм використовувати загальну систему дозаправки, що робило їх уразливими для однієї американської ракети.
Система керування цією ракетою розроблена в (ОКБ-692),(м. Харків, УРСР), нині «Хартрон» м. Харків Україна.
Оператор
![image]()
СРСР- The Ракетні війська стратегічного призначення були єдиним оператором ракет Р-16.
Див. також
- Список ракет
Примітки
- Pavel Podvig (2004). Russian Strategic Nuclear Forces (англ.). MIT Press. ISBN .
The R-16 missile was the first intercontinental missile with storable liquid fuel
- R-16 intercontinental ballistic missile. russianspaceweb.com. оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
- О.Г. Луговський. Про діяльність Південмашу та КБ «Південне» // Наука та наукознавство. — 2014. — № 3. — С. 139. — ISSN 0374-3896.
- Krivonosov, Khartron: Computers for rocket guidance systems
Посилання
- Ядерний меч Кремля, Стівен Дж. Залога, видавництво Смітсонівського інституту, Вашингтон і Лондон, 2002.
- «В зоні ризику» — А. А. Туль, Калуга, «Золота стежка», 2001.
- «Катастрофа на Байконуре: почему погибли 124 человека во главе с маршалом», Московський комсомолець, 29 жовтня 2015 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad R 16 bula pershoyu uspishnoyu mizhkontinentalnoyu balistichnoyu raketoyu rozgornutoyu Radyanskim Soyuzom Na Zahodi vona bula vidoma pid kodovoyu nazvoyu NATO SS 7 Saddler a v Rosiyi maye indeks GRAU 8K64 R 16 Istoriya vikoristannya V obslugovuvanni 1961 1976 Krayina ekspluatant Radyanskij Soyuz Istoriya virobnictva Konstruktor Mihajlo Yangel Valentin Glushko Virobnik Zavod 586 OKBM imeni Glushko OKB Hartron Tehnichni harakteristiki Masa Mizh 140 6 t 154 98 t i 141 2 t 155 65 t v zalezhnosti vid BCh Dovzhina Vid 30 440 mm 99 86 futiv i 34300 mm 112 53 futiv zalezhno vid boyegolovki Diametr 3 m Vibuhova potuzhnist 3 6 Mt Dvigun Dvi stupeni na ridkomu palivi yaki mozhna zberigati Pershij etap 1x RD 218 1x RD 68 Drugij stupin 1x RD 219 1x RD 69 Raketne palivo AK27I NDMG Operativnij diapazon 11 000 13 000 km Sistema keruvannya Inercijne navedennya Tochnist 2 7 km Zi stvorennyam raketi R 16 buv zavershenij kompleks bojovih raket R 12 R 14 ta R 16 za dopomogoyu yakih v SRSR stvorili novij rid vijsk Raketni vijska strategichnogo priznachennya OpisRaketa bula 30 4 m zavdovzhki 3 m v diametri i mala startovu masu 141 tonn Maksimalna dalnist bula 11 000 km z 5 6 Mt termoyadernoyi boyegolovki i 13 tis km z 3 Mt boyegolovka Raketa mala imovirne krugove vidhilennya CEP 2 7 km IstoriyaR 16 Pid chas rozrobki 24 zhovtnya 1960 roku stavsya masshtabnij zbij koli prototip raketi vibuhnuv na majdanchiku ubivshi shonajmenshe 78 lyudej Pislya desyatilit prihovuvannya uryad nareshti rozkriv cej incident yakij nazivayut katastrofoyu na Bajkonuri Smertelna avariya z raketoyu R 9 Desna stalasya rivno cherez tri roki cherez sho 24 zhovtnya stali nazivati chornim dnem Bajkonura Z tih pir na Bajkonuri ne bulo sprob zapuskiv cogo dnya Pislya zatrimok pov yazanih iz zagibellyu bagatoh lyudej yaki pracyuvali nad proyektom pershij polit raketi vidbuvsya 2 lyutogo 1961 roku Pochatkova operativna zdatnist bula dosyagnuta 1 listopada 1961 roku Raketi zalishalis na ozbroyenni do 1976 roku a maksimalna kilkist v 202 odinici bula dosyagnuta v 1965 roci Radyanskij Soyuz mav menshe 50 takih raket rozgornutih u 1962 roci pid chas Karibskoyi krizi Mozhlivo lishe blizko 20 timchasovih puskovih ustanovok R 16 pracyuvali pid chas rozpalu krizi R 16 bula spravzhnoyu mizhkontinentalnoyu raketoyu pershogo pokolinnya ta znachnim udoskonalennyam znachnoyu miroyu eksperimentalnogo nulovogo pokolinnya R 7 Semerka Raketa vikoristovuvala gipergolichnu dvopalivnu kombinaciyu nesimetrichnogo paliva dimetilgidrazinu UDMH u poyednanni z okislyuvachem chervonoyi dimlyuchoyi azotnoyi kisloti RFNA Radyanska vlada spochatku rozgornula jogo na m yakih ob yektah yaki ne buli zahisheni vid yadernoyi ataki U zvichajnomu rezhimi raketi zberigalisya v angarah i dlya yih rozgortannya zapravlennya palivom i gotovnosti do zapusku potribno bulo vid odniyeyi do troh godin Cherez korozijnu prirodu azotnoyi kisloti raketi mogli zalishatisya zapravlenimi lishe kilka dniv Pislya cogo palivo potribno bude vidaliti a raketu vidpraviti nazad na zavod dlya vidnovlennya Navit zapovneni palivom i v stani gotovnosti radyanskim raketam vse odno potribno bulo chekati do dvadcyati hvilin shob rozkrutiti giroskopi v sistemah navedennya persh nizh stav mozhlivim zapusk Nezvazhayuchi na ci nedoliki R 16 bezsumnivno bula pershoyu spravdi uspishnoyu mizhkontinentalnoyu balistichnoyu raketoyu rozroblenoyu Radyanskim Soyuzom Radyanskij Soyuz znav pro vrazlivist raketi i z 1963 roku deyaki raketi R 16U bazuvalisya v shahtah z priblizno 69 shahtnimi puskovimi ustanovkami prijnyatimi na ozbroyennya Kozhen puskovij kompleks skladavsya z troh shahtnih puskovih ustanovok zgrupovanih razom z ekonomichnih mirkuvan shob dozvoliti yim vikoristovuvati zagalnu sistemu dozapravki sho robilo yih urazlivimi dlya odniyeyi amerikanskoyi raketi Sistema keruvannya ciyeyu raketoyu rozroblena v OKB 692 m Harkiv URSR nini Hartron m Harkiv Ukrayina Operator SRSR The Raketni vijska strategichnogo priznachennya buli yedinim operatorom raket R 16 Div takozhSpisok raketPrimitkiPavel Podvig 2004 Russian Strategic Nuclear Forces angl MIT Press ISBN 0262661810 The R 16 missile was the first intercontinental missile with storable liquid fuel R 16 intercontinental ballistic missile russianspaceweb com originalu za 27 travnya 2022 Procitovano 26 lipnya 2022 O G Lugovskij Pro diyalnist Pivdenmashu ta KB Pivdenne Nauka ta naukoznavstvo 2014 3 S 139 ISSN 0374 3896 Krivonosov Khartron Computers for rocket guidance systemsPosilannyaYadernij mech Kremlya Stiven Dzh Zaloga vidavnictvo Smitsonivskogo institutu Vashington i London 2002 V zoni riziku A A Tul Kaluga Zolota stezhka 2001 ISBN 5 7111 0333 1 Katastrofa na Bajkonure pochemu pogibli 124 cheloveka vo glave s marshalom Moskovskij komsomolec 29 zhovtnya 2015 ros