Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

H 1 радянська ракета носій що розроблялась під керівництвом Сергія Корольова а після його смерті під керівництвом Василя

Н-1

Н-1

H-1 — радянська ракета-носій, що розроблялась під керівництвом Сергія Корольова, а після його смерті — під керівництвом Василя Мішина. Належала до надважких ракет і призначалася, найперше, для забезпечення польоту людини на поверхню Місяця і повернення його назад за радянською місячною програмою. Усі чотири випробувальні запуски були невдалими. Радянську місячну програму закрили 1974 року.

Н-1
image
Модифікації Н1
Модифікації Н1
Призначення Орбітальна ракета-носій
Виробник ЦСКБ-Прогрес
Країна image СРСР
Розміри
Висота 105,3 м
Діаметр 17 м
Маса Н-1: 2 735 000 кг
Н-21Ф: 2 950 000 кг
Ступенів 5
Вантаж
Вантаж на
низьку опорну орбіту 		Н1: 90 000 кг / Н1Ф: 100 000 кг
Вантаж на
геоперехідну орбіту 		Н1: 46 000 / Н1Ф: 51 000 кг
Вантаж на
геліоцентричну орбіту 		Н1: 33 000 кг / Н1Ф: 36 000 кг
Вантаж на
Місячну орбіту 		Н1: 31 000 кг / Н1Ф: 34 000 кг
Вантаж на
Місяць 		5 560 кг
Споріднені ракети
Історія запусків
Статус Програму закрито
Космодроми Байконур, СК-109
Всього запусків 4
Успішних 0
Невдалих 4
Перший запуск 21 лютого 1969
Останній запуск 23 листопада 1972
Відомий вантаж Л-3
Перший ступінь - «Блок А»
Двигуни Н1: 30 × / Н1Ф: 30 × НК-33
Тяга кН
Тривалість горіння 115-125 с
Паливо Гас/Рідкий кисень
Другий ступінь - «Блок Б»
Двигуни 8 × ()
Тяга кН
Тривалість горіння 120 с
Паливо Гас/Рідкий кисень
Третій ступінь - «Блок В»
Двигуни 4 × НК-31 (НК-21)
Тяга кН
Тривалість горіння 370 с
Паливо Гас/Рідкий кисень
Четвертий ступінь - «Блок Г»
Двигуни (
Тяга кН
Паливо Гас/Рідкий кисень
П'ятий ступінь - «Блок Д»
Двигуни 1 на рідкому паливі
Тяга кН
Паливо Азотний тетраоксид/Несиметричний диметилгідразин

Основні характеристики РН

  • Довжина — 105,3 м
  • Максимальний діаметр — 16 м
  • Стартова маса — 2820 т
  • Маса корисного вантажу, що виводиться на орбіту навколо Землі (200 км) — 90 т
  • Маса палива — 1410 т
  • Двигунів першого ступеня — 30
  • Загальна тяга двигунів на землі — 4615 тс

Паливо — гас та кисень. Три ступені. Паливо зберігалося в кульових баках, підвішених на несучій оболонці. На першому ступені було встановлено 30 двигунів НК-15 уздовж двох концентричних кіл. Хоча на стендових випробуваннях двигун показав себе досить надійним, більшість проблем було викликано вібраціями й іншими неврахованими ефектами, що виникали внаслідок одночасної роботи такої кількості двигунів.

Збирання ступенів ракети відбувалось на космодромі, оскільки не було можливості доставити зібрані ступені будь-якими транспортними засобами через їхній розмір.

image
Порівняння розмірів Сатурн V та Н-1

Запуски комплексу Н1 — Л3

Докладніше: Комплекс Н1 - Л3

Усі запуски ракети Н-1 здійснювалися з майданчика № 113 (з двома стартовими столами) космодрому Байконур.

  • Перший запуск ракетно-космічного комплексу Н1-Л3 21 лютого 1969 року закінчився аварійно. Внаслідок високочастотних коливань у газогенераторі двигуна № 2 відірвався штуцер відбору тиску за турбіною і почалось витікання компонентів палива, що призвело до пожежі у хвостовому відсіку і порушення в роботі системи контролю роботи двигуна, яка на 68,7 с видала помилкову команду на вимикання двигунів.

Незважаючи на аварію, цей запуск підтвердив правильність обраної динамічної схеми, динаміки старту, процесів управління ракетою-носієм за допомогою неузгодженої тяги двигунів, дозволив отримати достовірні дані навантажень на ракету-носій і її міцності, впливу акустичних навантажень на ракету і стартову систему та деякі інші дані, зокрема експлуатаційні характеристики в реальних умовах.

  • Другий запуск комплексу Н1-Л3 3 липня 1969 року закінчився аварійно через неправильну роботу двигуна № 8 блоку А. Однозначно причину аварії не встановили. За висновком аварійної комісії під головуванням Мішина найімовірнішою причиною аварії стало руйнування насоса окислювача двигуна при виході на головний етап роботи.

Два роки тривали аналіз результатів випробувань, додаткові розрахунки, дослідження та експериментальні роботи. У результаті були проведені заходи, що дозволили усунути всі можливі причини аварій, підвищити надійність двигунів, інших систем і агрегатів, а також убезпечити стартову споруду. Основними заходами були підвищення надійності насоса окислювача; установка перед насосами двигуна фільтрів, що виключають потрапляння до нього сторонніх предметів; заповнення перед стартом і продування азотом хвостового відсіку блоку А в польоті і встановлення фреонової системи пожежогасіння; встановлення теплозахисту елементів конструкції, приладів і кабелів систем, розташованих у хвостовому відсіку блоку А; встановлення блокування команди аварійного вимикання двигунів (АВД) до 50-ї секунди польоту та аварійне відведення РН від старту при припиненні подачі палива тощо

  • Третій запуск ракетно-космічної системи Н1-Л3 відбувся 27 червня 1971 року. Всі 30 двигунів блоку А вийшли на режим попереднього і головного ступенів тяги згідно зі штатною циклограмою і нормально функціонували до їхнього вимикання системою управління на 50,1 с, однак з початку польоту спостерігалась ненормальна стабілізація за креном, а неузгодженість за кутом обертання безперервно збільшувалась і до 14,5 с досягала 145°. Оскільки команда аварійного вимикання двигунів була заблокована до 50 с, то політ до 50,1 с був практично некерованим. Найвірогідніша причина аварії — дія неврахованих раніше збурюючих моментів, що перевищують наявні керуючі моменти по крену. Для забезпечення керування ракетою за креном менш ніж за рік були створені кермові двигуни, що працювали на окислювальному генераторному газі і пальному, що постачались від колекторів основних двигунів.
  • 23 листопада 1972 року відбувся четвертий запуск комплексу Н1-Л3. Ракета зазнала значних змін, спрямованих на усунення виявлених недоліків і збільшення маси корисного вантажу, що виводиться. Управління польотом здійснював бортовий обчислювальний комплекс за командами гіростабілізованої платформи (головний конструктор ). До рушійних установок додали кермові двигуни, систему пожежогасіння, поліпшили механічний і тепловий захист приладів і бортової кабельної мережі тощо. Вимірювальні системи доукомплектували новоствореною малогабаритною радіотелеметричною апаратурою (головний конструктор А. Ф. Богомолов). На ракеті було встановлено понад 13 000 датчиків.

Ракета пролетіла без зауважень 106,93 с, але за 7 с до розрахункового часу відокремлення першого ступеня відбулось практично миттєве руйнування насоса окислювача двигуна № 4, яке призвело до ліквідації ракети.

Причини аварії

Як встановили під час розслідування, різке вимкнення РРД призводить до виникнення коливань стовпу рідини у підвідних трубопроводах. Вони руйнуються, і багато палива проливається на відключені, але ще гарячі двигуни, а також у відсік із працюючими РРД. Неминучі пожежа, вибух. Необхідно або плавно вимикати РРД, або встановлювати демпфери коливань у підвідних трубопроводах, що і передбачалося зробити у виробі № 8Л.

Черговий запуск намічався на четвертий квартал 1974 року. До травня на ракеті були реалізовані всі проєктні та конструкторські заходи щодо забезпечення живучості ракети, що випливали з аналізу попередніх польотів і додаткових досліджень. Розпочався монтаж модернізованих багаторазових двигунів. Однак призначений у травні 1974 року керівником НПО «Енергія» академік Глушко В.П. своїм наказом, з мовчазної згоди Міністерства загального машинобудування, припинив усі роботи за комплексом Н1-Л3.

Повні витрати за програмою Н1-Л3 до січня 1973 року склали 3,6 млрд руб., з них на створення Н1 — 2,4 млрд руб. (в цінах тих років). Постанова ЦК КПРС і Радміну СРСР про припинення робіт за комплексом і списання витрат вийшла в лютому 1976 року. Після цього виробничий доробок ракетних блоків, практично все обладнання технічного, стартового і вимірювальних комплексів було знищено. При цьому списані витрати в сумі 6 млрд руб. (у цінах 1970-х років), витрачених за темою.

Досвід проєктно-конструкторських і виробничо-технологічних розробок, експлуатації та забезпечення надійності потужної ракетної системи Н1 повною мірою був використаний при створенні ракети-носія «Енергія».

Посилання

  • Ракетно-космічний комплекс Н1-Л3Гудилін В. Є., Слабкий Л. І. «Ракетно-космічні системи (Історія. Розвиток, перспективи)», М., 1996(рос.)
  • Інтерв'ю з В. П. Мішиним(рос.)
  • Потерянная Луна. - В.Ростов. «Секретные исследования», №7, 2000

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

H 1 radyanska raketa nosij sho rozroblyalas pid kerivnictvom Sergiya Korolova a pislya jogo smerti pid kerivnictvom Vasilya Mishina Nalezhala do nadvazhkih raket i priznachalasya najpershe dlya zabezpechennya polotu lyudini na poverhnyu Misyacya i povernennya jogo nazad za radyanskoyu misyachnoyu programoyu Usi chotiri viprobuvalni zapuski buli nevdalimi Radyansku misyachnu programu zakrili 1974 roku N 1 Modifikaciyi N1Modifikaciyi N1Priznachennya Orbitalna raketa nosijVirobnik CSKB ProgresKrayina SRSRRozmiri Visota 105 3 mDiametr 17 mMasa N 1 2 735 000 kg N 21F 2 950 000 kgStupeniv 5 Vantazh Vantazh na nizku opornu orbitu N1 90 000 kg N1F 100 000 kg Vantazh na geoperehidnu orbitu N1 46 000 N1F 51 000 kg Vantazh na geliocentrichnu orbitu N1 33 000 kg N1F 36 000 kg Vantazh na Misyachnu orbitu N1 31 000 kg N1F 34 000 kg Vantazh na Misyac 5 560 kg Sporidneni raketi Istoriya zapuskiv Status Programu zakritoKosmodromi Bajkonur SK 109Vsogo zapuskiv 4Uspishnih 0Nevdalih 4Pershij zapusk 21 lyutogo 1969Ostannij zapusk 23 listopada 1972Vidomij vantazh L 3Pershij stupin Blok A Dviguni N1 30 N1F 30 NK 33 Tyaga kN Trivalist gorinnya 115 125 s Palivo Gas Ridkij kisen Drugij stupin Blok B Dviguni 8 Tyaga kN Trivalist gorinnya 120 s Palivo Gas Ridkij kisen Tretij stupin Blok V Dviguni 4 NK 31 NK 21 Tyaga kN Trivalist gorinnya 370 s Palivo Gas Ridkij kisen Chetvertij stupin Blok G Dviguni Tyaga kN Palivo Gas Ridkij kisen P yatij stupin Blok D Dviguni 1 na ridkomu palivi Tyaga kN Palivo Azotnij tetraoksid Nesimetrichnij dimetilgidrazinOsnovni harakteristiki RNDovzhina 105 3 m Maksimalnij diametr 16 m Startova masa 2820 t Masa korisnogo vantazhu sho vivoditsya na orbitu navkolo Zemli 200 km 90 t Masa paliva 1410 t Dviguniv pershogo stupenya 30 Zagalna tyaga dviguniv na zemli 4615 ts Palivo gas ta kisen Tri stupeni Palivo zberigalosya v kulovih bakah pidvishenih na nesuchij obolonci Na pershomu stupeni bulo vstanovleno 30 dviguniv NK 15 uzdovzh dvoh koncentrichnih kil Hocha na stendovih viprobuvannyah dvigun pokazav sebe dosit nadijnim bilshist problem bulo viklikano vibraciyami j inshimi nevrahovanimi efektami sho vinikali vnaslidok odnochasnoyi roboti takoyi kilkosti dviguniv Zbirannya stupeniv raketi vidbuvalos na kosmodromi oskilki ne bulo mozhlivosti dostaviti zibrani stupeni bud yakimi transportnimi zasobami cherez yihnij rozmir Porivnyannya rozmiriv Saturn V ta N 1Zapuski kompleksu N1 L3Dokladnishe Kompleks N1 L3 Usi zapuski raketi N 1 zdijsnyuvalisya z majdanchika 113 z dvoma startovimi stolami kosmodromu Bajkonur Pershij zapusk raketno kosmichnogo kompleksu N1 L3 21 lyutogo 1969 roku zakinchivsya avarijno Vnaslidok visokochastotnih kolivan u gazogeneratori dviguna 2 vidirvavsya shtucer vidboru tisku za turbinoyu i pochalos vitikannya komponentiv paliva sho prizvelo do pozhezhi u hvostovomu vidsiku i porushennya v roboti sistemi kontrolyu roboti dviguna yaka na 68 7 s vidala pomilkovu komandu na vimikannya dviguniv Nezvazhayuchi na avariyu cej zapusk pidtverdiv pravilnist obranoyi dinamichnoyi shemi dinamiki startu procesiv upravlinnya raketoyu nosiyem za dopomogoyu neuzgodzhenoyi tyagi dviguniv dozvoliv otrimati dostovirni dani navantazhen na raketu nosij i yiyi micnosti vplivu akustichnih navantazhen na raketu i startovu sistemu ta deyaki inshi dani zokrema ekspluatacijni harakteristiki v realnih umovah Drugij zapusk kompleksu N1 L3 3 lipnya 1969 roku zakinchivsya avarijno cherez nepravilnu robotu dviguna 8 bloku A Odnoznachno prichinu avariyi ne vstanovili Za visnovkom avarijnoyi komisiyi pid golovuvannyam Mishina najimovirnishoyu prichinoyu avariyi stalo rujnuvannya nasosa okislyuvacha dviguna pri vihodi na golovnij etap roboti Dva roki trivali analiz rezultativ viprobuvan dodatkovi rozrahunki doslidzhennya ta eksperimentalni roboti U rezultati buli provedeni zahodi sho dozvolili usunuti vsi mozhlivi prichini avarij pidvishiti nadijnist dviguniv inshih sistem i agregativ a takozh ubezpechiti startovu sporudu Osnovnimi zahodami buli pidvishennya nadijnosti nasosa okislyuvacha ustanovka pered nasosami dviguna filtriv sho viklyuchayut potraplyannya do nogo storonnih predmetiv zapovnennya pered startom i produvannya azotom hvostovogo vidsiku bloku A v poloti i vstanovlennya freonovoyi sistemi pozhezhogasinnya vstanovlennya teplozahistu elementiv konstrukciyi priladiv i kabeliv sistem roztashovanih u hvostovomu vidsiku bloku A vstanovlennya blokuvannya komandi avarijnogo vimikannya dviguniv AVD do 50 yi sekundi polotu ta avarijne vidvedennya RN vid startu pri pripinenni podachi paliva tosho Tretij zapusk raketno kosmichnoyi sistemi N1 L3 vidbuvsya 27 chervnya 1971 roku Vsi 30 dviguniv bloku A vijshli na rezhim poperednogo i golovnogo stupeniv tyagi zgidno zi shtatnoyu ciklogramoyu i normalno funkcionuvali do yihnogo vimikannya sistemoyu upravlinnya na 50 1 s odnak z pochatku polotu sposterigalas nenormalna stabilizaciya za krenom a neuzgodzhenist za kutom obertannya bezperervno zbilshuvalas i do 14 5 s dosyagala 145 Oskilki komanda avarijnogo vimikannya dviguniv bula zablokovana do 50 s to polit do 50 1 s buv praktichno nekerovanim Najvirogidnisha prichina avariyi diya nevrahovanih ranishe zburyuyuchih momentiv sho perevishuyut nayavni keruyuchi momenti po krenu Dlya zabezpechennya keruvannya raketoyu za krenom mensh nizh za rik buli stvoreni kermovi dviguni sho pracyuvali na okislyuvalnomu generatornomu gazi i palnomu sho postachalis vid kolektoriv osnovnih dviguniv 23 listopada 1972 roku vidbuvsya chetvertij zapusk kompleksu N1 L3 Raketa zaznala znachnih zmin spryamovanih na usunennya viyavlenih nedolikiv i zbilshennya masi korisnogo vantazhu sho vivoditsya Upravlinnya polotom zdijsnyuvav bortovij obchislyuvalnij kompleks za komandami girostabilizovanoyi platformi golovnij konstruktor Do rushijnih ustanovok dodali kermovi dviguni sistemu pozhezhogasinnya polipshili mehanichnij i teplovij zahist priladiv i bortovoyi kabelnoyi merezhi tosho Vimiryuvalni sistemi doukomplektuvali novostvorenoyu malogabaritnoyu radiotelemetrichnoyu aparaturoyu golovnij konstruktor A F Bogomolov Na raketi bulo vstanovleno ponad 13 000 datchikiv Raketa proletila bez zauvazhen 106 93 s ale za 7 s do rozrahunkovogo chasu vidokremlennya pershogo stupenya vidbulos praktichno mittyeve rujnuvannya nasosa okislyuvacha dviguna 4 yake prizvelo do likvidaciyi raketi Prichini avariyi Yak vstanovili pid chas rozsliduvannya rizke vimknennya RRD prizvodit do viniknennya kolivan stovpu ridini u pidvidnih truboprovodah Voni rujnuyutsya i bagato paliva prolivayetsya na vidklyucheni ale she garyachi dviguni a takozh u vidsik iz pracyuyuchimi RRD Neminuchi pozhezha vibuh Neobhidno abo plavno vimikati RRD abo vstanovlyuvati dempferi kolivan u pidvidnih truboprovodah sho i peredbachalosya zrobiti u virobi 8L Chergovij zapusk namichavsya na chetvertij kvartal 1974 roku Do travnya na raketi buli realizovani vsi proyektni ta konstruktorski zahodi shodo zabezpechennya zhivuchosti raketi sho viplivali z analizu poperednih polotiv i dodatkovih doslidzhen Rozpochavsya montazh modernizovanih bagatorazovih dviguniv Odnak priznachenij u travni 1974 roku kerivnikom NPO Energiya akademik Glushko V P svoyim nakazom z movchaznoyi zgodi Ministerstva zagalnogo mashinobuduvannya pripiniv usi roboti za kompleksom N1 L3 Povni vitrati za programoyu N1 L3 do sichnya 1973 roku sklali 3 6 mlrd rub z nih na stvorennya N1 2 4 mlrd rub v cinah tih rokiv Postanova CK KPRS i Radminu SRSR pro pripinennya robit za kompleksom i spisannya vitrat vijshla v lyutomu 1976 roku Pislya cogo virobnichij dorobok raketnih blokiv praktichno vse obladnannya tehnichnogo startovogo i vimiryuvalnih kompleksiv bulo znisheno Pri comu spisani vitrati v sumi 6 mlrd rub u cinah 1970 h rokiv vitrachenih za temoyu Dosvid proyektno konstruktorskih i virobnicho tehnologichnih rozrobok ekspluataciyi ta zabezpechennya nadijnosti potuzhnoyi raketnoyi sistemi N1 povnoyu miroyu buv vikoristanij pri stvorenni raketi nosiya Energiya PosilannyaRaketno kosmichnij kompleks N1 L3Gudilin V Ye Slabkij L I Raketno kosmichni sistemi Istoriya Rozvitok perspektivi M 1996 ros Interv yu z V P Mishinim ros Poteryannaya Luna V Rostov Sekretnye issledovaniya 7 2000

Дата публікації:
Топ