Гуріди, Гуриди (перс. سلسله غوریان) — таджицька сунітська династія, що правила в Гуридському султанаті з 1148 по 1206 роки (сучасний Афганістан).
Гуріди | |
Дата створення / заснування | 1011 |
---|---|
Країна | Гурідський султанат |
Столиця | d |
Форма правління | Спадкова монархія і султанізм |
Замінений на | Делійський султанат |
Час/дата припинення існування | 1215 |
Гуріди у Вікісховищі |
Династія знищила імперію Газневідів у 1186 році, коли султан Гура Муизз ад-Дін Мухаммад завоював столицю Лахор. В зеніті імперії її землі простягалися від Хорасану на заході і до Північної Індії, на сході. Гуриди були покровителями перської культури. Їм на зміну прийшла в Хорасані та Персії, а в Північній Індії мамлюки з Делійського султанату.
Походження
У 19 столітті, деякі європейські вчені, такі як Маунтстюарт Ельфінстон, підтримали ідею про те, що Гуриди походять від пуштунів. Але сучасна наука стверджує, що династія скоріш за все таджицького походження. Босуорт вказує, що фактичне ім'я династії Гуридів перською Šansabānī.
Район Гур до 12 століття був в основному населений індуїстами і буддистами. Гуриди розпочали ісламізацію цього регіону.
Прихід до влади Гуридів, в невеликому ізольованому районі, розташованому в горах між імперіею Газневидів і Сельджуків, був незвичайним і несподіваним явищем. До 11-го століття він залишався індуїстським анклавом, оточений мусульманськими князівствами. Його жителі були навернуті в іслам на початку 12-го століття.
Мова
Мова Гуридів викликає деякі протиріччя. Відомо, що вона значно відрізнялася від літературної перської. Тим не менш, Гуриди були великими покровителями перської літератури, поезії і культури.
Правителі Мандеша
, малік
Мухаммад ібн Сурі, малік? −1011
Абу Алі ібн Мухаммад, малік 1011–1035
, малік 1035–1060
Мухаммад ібн Аббас, малік 1060–1080
Кутб уд-Дін Хасан ібн Мухаммад, малік 1080–1100
Ізз уд-Дін Хусайн I ібн Хасан, Абул-Мулюк («батько-король») 1100–1146
Правителі Бамійана
, малік 1127–1145
ал-Малік ал-Азам Шамс уд-Дунійа ва-д-Дін Абу-л-Музаффар Мухаммад ібн Масуд, малік 1145–1163
, малік 1163–1192
, малік 1192–1206
, малік 1206–1215
Правителі Серахса
Тадж уд-Дін Занг ібн Факро уд-Дін Масуд ібн Хусейн I, малік 1201–1205
Правителі Фірузкоха
Кутб уд-Дін Мухаммад Харнак ібн Хусейн I, малік 1127–1148
Правителі Замінварда
, малік 1127-
Правителі Гура
Сайф уд-Дін Сурі ібн Хусейн I, малік 1127–1148
, малік 1148
Ала уд-Дін Хусайн II ібн Хусейн I, малік 1148–1150, султан («Великий») 1150–1161
Сайф ад-Дін Мухаммад ібн Хусейн II, малік 1161–1163
Гійас уд-Дін Абу-л-Фатх Мухаммад ібн Саамі I, султан Абул-Фатех («батько-переможець») 1163–1202
Муізз уд-Дін Абу-л-Музаффар Мухаммад ібн Саамі I, султан Шахаб-уд-дін Гурі («метеор віри») 1202–1206
Гійас уд-Дін Махмуд ібн Гійас уд-Дін Мухаммад, султан 1206–1212
Баха уд-Дін Саамі III ібн Гійас уд-Дін Махмуд р.1198, султан 1212–1213
Ала уд-Дін Атсіз ібн Ала уд-Дін Хусейн II, султан 1213–1214
Ала уд-Дін про Зійя-уд-Дін Мухаммад ібн Шуджа уд-Дін Мухаммад ібн Ізз уд-Дін Хусейн I, султан 1214–1215
Правителі Хорасана
Зійа уд-Дін Мухаммад ібн Абу Алі, малік 1201
Примітки
- Гуриды // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890–1907.
- Гуриды // Советская историческая энциклопедия: в 16 т. / под ред. Е. М. Жукова. — М. : Советская энциклопедия, 1961–1976.
- C. Edmund, Bosworth (2001). «GHURIDS». Encyclopaedia Iranica, Online Edition. Retrieved 5 January 2014.
Джерела
- Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Підручник. – К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Guridi Guridi pers سلسله غوریان tadzhicka sunitska dinastiya sho pravila v Guridskomu sultanati z 1148 po 1206 roki suchasnij Afganistan Guridi Data stvorennya zasnuvannya1011 KrayinaGuridskij sultanat Stolicyad Forma pravlinnyaSpadkova monarhiya i sultanizm Zaminenij naDelijskij sultanat Chas data pripinennya isnuvannya1215 Guridi u Vikishovishi Palac Guridiv Dinastiya znishila imperiyu Gaznevidiv u 1186 roci koli sultan Gura Muizz ad Din Muhammad zavoyuvav stolicyu Lahor V zeniti imperiyi yiyi zemli prostyagalisya vid Horasanu na zahodi i do Pivnichnoyi Indiyi na shodi Guridi buli pokrovitelyami perskoyi kulturi Yim na zminu prijshla v Horasani ta Persiyi a v Pivnichnij Indiyi mamlyuki z Delijskogo sultanatu PohodzhennyaU 19 stolitti deyaki yevropejski vcheni taki yak Mauntstyuart Elfinston pidtrimali ideyu pro te sho Guridi pohodyat vid pushtuniv Ale suchasna nauka stverdzhuye sho dinastiya skorish za vse tadzhickogo pohodzhennya Bosuort vkazuye sho faktichne im ya dinastiyi Guridiv perskoyu Sansabani Rajon Gur do 12 stolittya buv v osnovnomu naselenij induyistami i buddistami Guridi rozpochali islamizaciyu cogo regionu Prihid do vladi Guridiv v nevelikomu izolovanomu rajoni roztashovanomu v gorah mizh imperieyu Gaznevidiv i Seldzhukiv buv nezvichajnim i nespodivanim yavishem Do 11 go stolittya vin zalishavsya induyistskim anklavom otochenij musulmanskimi knyazivstvami Jogo zhiteli buli navernuti v islam na pochatku 12 go stolittya MovaMova Guridiv viklikaye deyaki protirichchya Vidomo sho vona znachno vidriznyalasya vid literaturnoyi perskoyi Tim ne mensh Guridi buli velikimi pokrovitelyami perskoyi literaturi poeziyi i kulturi Praviteli Mandesha malik Muhammad ibn Suri malik 1011 Abu Ali ibn Muhammad malik 1011 1035 malik 1035 1060 Muhammad ibn Abbas malik 1060 1080 Kutb ud Din Hasan ibn Muhammad malik 1080 1100 Izz ud Din Husajn I ibn Hasan Abul Mulyuk batko korol 1100 1146Praviteli Bamijana malik 1127 1145 al Malik al Azam Shams ud Dunija va d Din Abu l Muzaffar Muhammad ibn Masud malik 1145 1163 malik 1163 1192 malik 1192 1206 malik 1206 1215Praviteli SerahsaTadzh ud Din Zang ibn Fakro ud Din Masud ibn Husejn I malik 1201 1205Praviteli FiruzkohaKutb ud Din Muhammad Harnak ibn Husejn I malik 1127 1148Praviteli Zaminvarda malik 1127 Praviteli GuraSajf ud Din Suri ibn Husejn I malik 1127 1148 malik 1148 Ala ud Din Husajn II ibn Husejn I malik 1148 1150 sultan Velikij 1150 1161 Sajf ad Din Muhammad ibn Husejn II malik 1161 1163 Gijas ud Din Abu l Fath Muhammad ibn Saami I sultan Abul Fateh batko peremozhec 1163 1202 Muizz ud Din Abu l Muzaffar Muhammad ibn Saami I sultan Shahab ud din Guri meteor viri 1202 1206 Gijas ud Din Mahmud ibn Gijas ud Din Muhammad sultan 1206 1212 Baha ud Din Saami III ibn Gijas ud Din Mahmud r 1198 sultan 1212 1213 Ala ud Din Atsiz ibn Ala ud Din Husejn II sultan 1213 1214 Ala ud Din pro Zijya ud Din Muhammad ibn Shudzha ud Din Muhammad ibn Izz ud Din Husejn I sultan 1214 1215Praviteli HorasanaZija ud Din Muhammad ibn Abu Ali malik 1201PrimitkiGuridy Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Guridy Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya v 16 t pod red E M Zhukova M Sovetskaya enciklopediya 1961 1976 C Edmund Bosworth 2001 GHURIDS Encyclopaedia Iranica Online Edition Retrieved 5 January 2014 DzherelaRubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Pidruchnik K 2002