Ґійом Дюбуа (фр. Guillaume Dubois; нар. 6 вересня 1656, Брив-ла-Гаярд — пом. 10 серпня 1723, Версальський палац) — останній з трьох кардиналів (після Рішельє і Мазаріні), які очолювали французький уряд в роки Великого століття (Grand Siècle). Член Французької академії, Французької академії наук і Академії написів і красного письменства.
Ґійом Дюбуа | |
---|---|
фр. Guillaume Dubois | |
Народився | 6 вересня 1656[1][2][…] Брив-ла-Гаярд[4] |
Помер | 10 серпня 1723[1][2][…] (66 років) Версальський палац, Версаль |
Поховання | Церква Святого Роха |
Країна | Франція |
Діяльність | католицький священник, політик, католицький диякон, католицький єпископ |
Знання мов | французька[1] |
Членство | Французька академія і Французька академія наук |
Посада | міністр закордонних справ Франції, d, кардинал[5], d, d і президент[6] |
Конфесія | католицька церква[5] |
Брати, сестри | d |
|
Життєпис
Гійом Дюбуа народився 1656 року в родині сільського лікаря. Він готувався стати священиком, але вважав за краще життя вихователя дітей версальських аристократів. Серед його вихованців був і герцог Шартрський, який згодом став герцогом Орлеанським, а після смерті Людовика XIV — і регентом при малолітньому Людовику XV. Герцог призначив Дюбуа своїм таємним радником з питань зовнішньої політики.
Після того, як Дюбуа допоміг викрити змову іспанського посла челламаре, регентська Франція опинилася на межі війни з Іспанією, якою правив один з онуків Людовика XIV, Філіп Бурбон. Іспанський монарх вважав себе законним спадкоємцем французького престолу і покладався на симпатії бастардів Людовика XIV. ГійомДюбуа вбачав своє завдання не лише в необхідності послаблення позицій бастардів при дворі, а й в тому, щоб підготуватися до війни з Іспанією шляхом створення альянсу Франції з її недавніми противниками — Великою Британією, Голландською республікою та Австрією.
У серпні 1718 року Дюбуа за сприяння своєї метресси, відомої мадам Тансен, завершив формування цього четверного альянсу, за що отримав від регента пост міністра закордонних справ. Одночасно іспанський уряд на чолі з кардиналом Джуліо Альбероні здійснив вторгнення в межі Сицилії і Сардинії. Війна четверного альянсу (1718—1720) змусила іспанського короля усунути Альбероні від справ і відмовитися від претензій на французький престол.
Незважаючи на жадібність і розбещеність, Гійом Дюбуа хабарами і обіцянками допомоги в боротьбі з янсеністами домігся для себе від Папи Римського титулу кардинала (липень 1721), а заодно і архієпископа Камбре, увійшовши таким чином до числа князів Священної Римської імперії. Для сина сільського лікаря, який жодного разу не служив меси, це була карколомна кар'єра. За рік до смерті Дюбуа став першим міністром Франції.
Останні роки життя Гійома Дюбуа були затьмарені хворобами, повним розладом фінансів і необхідністю примирення з іспанськими Бурбонами, які були дуже популярні у Франції. Для організації шлюбу Людовика XV з іспанської інфантою Дюбуа направив до Мадрида герцога Сен-Сімона.
Після падіння королівської влади у Франції були знайдені мемуари кардинала Дюбуа, однак його авторство в даний час ставиться під сумнів.
Бібліографія
- Arnaud de Maurepas, Antoine Boulant, Les Ministres et les ministères du siècle des Lumières (1715—1789). Étude et dictionnaire, Paris, Christian-JAS, 1996, 452 p.
- Saint-Simon, Mémoires — герцог Сен-Сімон пише про кардинала багато, але вкрай вороже
- Antoine Mongez, Vie privée du cardinal Dubois (1789) — мемуари, нібито написані секретарем Гійома Дюбуа
- Charles-Louis de Sevelinges, Mémoires secrets et Correspondance inédite du cardinal Dubois (1814—1817) — апокрифічне листування кардинала Дюбуа
- Comte de Seilhac, L'Abbé Dubois (1862)
- Louis Wiesener, Le Régent, l'abbé Dubois et les Anglais (1891)
- Guillaume Lagane, L'Abbé Dubois: Diplomate et premier ministre, DEA Paris I, 2000..
- Guy Chaussinand Nogaret, Le Cardinal Dubois: Une certaine idée de l'Europe (2001)
- M. Capefigue, Le Cardinal Dubois et la Régence de Philippe d'Orléans, Amyot Paris 1861
Посилання
- Життєпис на сайті catholic-hierarchy.org [ 27 квітня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Життєпис на сайті Французької академії [ 4 травня 2019 у Wayback Machine.] (фр.)
- Дюбуа, Гильом // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #120955059 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Французька академія наук — 1666.
Це незавершена стаття про французького політика чи політикиню. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gijom Dyubua fr Guillaume Dubois nar 6 veresnya 1656 16560906 Briv la Gayard pom 10 serpnya 1723 Versalskij palac ostannij z troh kardinaliv pislya Rishelye i Mazarini yaki ocholyuvali francuzkij uryad v roki Velikogo stolittya Grand Siecle Chlen Francuzkoyi akademiyi Francuzkoyi akademiyi nauk i Akademiyi napisiv i krasnogo pismenstva Gijom Dyubuafr Guillaume DuboisNarodivsya 6 veresnya 1656 1656 09 06 1 2 Briv la Gayard 4 Pomer 10 serpnya 1723 1723 08 10 1 2 66 rokiv Versalskij palac VersalPohovannya Cerkva Svyatogo RohaKrayina FranciyaDiyalnist katolickij svyashennik politik katolickij diyakon katolickij yepiskopZnannya mov francuzka 1 Chlenstvo Francuzka akademiya i Francuzka akademiya naukPosada ministr zakordonnih sprav Franciyi d kardinal 5 d d i prezident 6 Konfesiya katolicka cerkva 5 Brati sestri d Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dyubua ZhittyepisGijom Dyubua narodivsya 1656 roku v rodini silskogo likarya Vin gotuvavsya stati svyashenikom ale vvazhav za krashe zhittya vihovatelya ditej versalskih aristokrativ Sered jogo vihovanciv buv i gercog Shartrskij yakij zgodom stav gercogom Orleanskim a pislya smerti Lyudovika XIV i regentom pri malolitnomu Lyudoviku XV Gercog priznachiv Dyubua svoyim tayemnim radnikom z pitan zovnishnoyi politiki Portret kardinala Gijoma Dyubua avtorstva Giacinte Rigo 1659 1743 Pislya togo yak Dyubua dopomig vikriti zmovu ispanskogo posla chellamare regentska Franciya opinilasya na mezhi vijni z Ispaniyeyu yakoyu praviv odin z onukiv Lyudovika XIV Filip Burbon Ispanskij monarh vvazhav sebe zakonnim spadkoyemcem francuzkogo prestolu i pokladavsya na simpatiyi bastardiv Lyudovika XIV GijomDyubua vbachav svoye zavdannya ne lishe v neobhidnosti poslablennya pozicij bastardiv pri dvori a j v tomu shob pidgotuvatisya do vijni z Ispaniyeyu shlyahom stvorennya alyansu Franciyi z yiyi nedavnimi protivnikami Velikoyu Britaniyeyu Gollandskoyu respublikoyu ta Avstriyeyu U serpni 1718 roku Dyubua za spriyannya svoyeyi metressi vidomoyi madam Tansen zavershiv formuvannya cogo chetvernogo alyansu za sho otrimav vid regenta post ministra zakordonnih sprav Odnochasno ispanskij uryad na choli z kardinalom Dzhulio Alberoni zdijsniv vtorgnennya v mezhi Siciliyi i Sardiniyi Vijna chetvernogo alyansu 1718 1720 zmusila ispanskogo korolya usunuti Alberoni vid sprav i vidmovitisya vid pretenzij na francuzkij prestol Nezvazhayuchi na zhadibnist i rozbeshenist Gijom Dyubua habarami i obicyankami dopomogi v borotbi z yansenistami domigsya dlya sebe vid Papi Rimskogo titulu kardinala lipen 1721 a zaodno i arhiyepiskopa Kambre uvijshovshi takim chinom do chisla knyaziv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Dlya sina silskogo likarya yakij zhodnogo razu ne sluzhiv mesi ce bula karkolomna kar yera Za rik do smerti Dyubua stav pershim ministrom Franciyi Ostanni roki zhittya Gijoma Dyubua buli zatmareni hvorobami povnim rozladom finansiv i neobhidnistyu primirennya z ispanskimi Burbonami yaki buli duzhe populyarni u Franciyi Dlya organizaciyi shlyubu Lyudovika XV z ispanskoyi infantoyu Dyubua napraviv do Madrida gercoga Sen Simona Pislya padinnya korolivskoyi vladi u Franciyi buli znajdeni memuari kardinala Dyubua odnak jogo avtorstvo v danij chas stavitsya pid sumniv BibliografiyaArnaud de Maurepas Antoine Boulant Les Ministres et les ministeres du siecle des Lumieres 1715 1789 Etude et dictionnaire Paris Christian JAS 1996 452 p Saint Simon Memoires gercog Sen Simon pishe pro kardinala bagato ale vkraj vorozhe Antoine Mongez Vie privee du cardinal Dubois 1789 memuari nibito napisani sekretarem Gijoma Dyubua Charles Louis de Sevelinges Memoires secrets et Correspondance inedite du cardinal Dubois 1814 1817 apokrifichne listuvannya kardinala Dyubua Comte de Seilhac L Abbe Dubois 1862 Louis Wiesener Le Regent l abbe Dubois et les Anglais 1891 Guillaume Lagane L Abbe Dubois Diplomate et premier ministre DEA Paris I 2000 Guy Chaussinand Nogaret Le Cardinal Dubois Une certaine idee de l Europe 2001 M Capefigue Le Cardinal Dubois et la Regence de Philippe d Orleans Amyot Paris 1861PosilannyaZhittyepis na sajti catholic hierarchy org 27 kvitnya 2019 u Wayback Machine angl Zhittyepis na sajti Francuzkoyi akademiyi 4 travnya 2019 u Wayback Machine fr Dyubua Gilom Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 120955059 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Francuzka akademiya nauk 1666 d Track Q377066d Track Q188771 Poperednik Ministr zakordonnih sprav Franciyi 24 veresnya 1718 10 serpnya 1723 Nastupnik Ce nezavershena stattya pro francuzkogo politika chi politikinyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi