Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сазо́нов Сергі́й Дми́трович (рос. Сазонов Сергей Дмитриевич, *29 липня (10 серпня) 1860, Рязанська губернія — †11 грудня 1927, Ніцца) — російський політик, державний діяч, міністр закордонних справ Російської імперії (1910—1916). Зять прем'єр-міністра Петра Столипіна.
| Сазонов Сергій Дмитрович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Сазонов Сергей Дмитриевич | |||||
 | |||||
| Народився | 29 липня (10 серпня) 1860 Рязанська губернія | ||||
| Помер | 11 грудня 1927 (67 років) Ніцца, Французька республіка | ||||
| Поховання | Російський цвинтар Кокад | ||||
| Громадянство |  Російська імперія | ||||
| Національність | росіянин | ||||
| Діяльність | дипломат, політик, міністр | ||||
| Галузь | політика[1] | ||||
| Відомий завдяки | міністр закордонних справ | ||||
| Alma mater | Олександрівський ліцей | ||||
| Знання мов | російська[2][1] | ||||
| Посада | d і член Державної ради Російської імперії[d] | ||||
| Попередник | |||||
| Наступник | Штюрмер Борис Володимирович | ||||
| Партія | ліберал | ||||
| Конфесія | православний | ||||
| Рід | d | ||||
| Батько | Дмитро Сазонов | ||||
| Мати | Єрміонія Фредерікс | ||||
| Брати, сестри | d | ||||
| У шлюбі з | Анна Нейдгарт | ||||
| Діти | немає | ||||
| Нагороди |
| ||||
| Сайт | |||||
| |||||
Життєпис
Народився 10 серпня 1860 в Рязанській губернії у дворянській родині. Батько — Дмитро Федорович Сазонов, штабс-капітан лейб-гвардії єгерського полку у відставці. Мати — баронеса Єрміонія Олександрівна Фредерікс.
Навчався в Олександрівському ліцеї. Після його закінчення у 1883 вступив на дипломатичну службу до міністерства закордонних справ у чині титулярного радника.
У 1890 став другим секретарем російського посольства в Британії. З 1894 — секретар місії у Ватикані, з 1904 — посольський радник у Лондоні.
У 1898 одружився з Анною Борисівною Нейдгарт. В березні 1906 став міністром-резидентом при Папі Римському.
У квітні 1907 отримав чин дійсного статського радника. Завдяки родинним зв'язкам з тогочасним прем'єр-міністром Російської імперії Петром Столипіним швидко зробив кар'єру: 26 травня 1909 призначений помічником міністра закордонних справ ; у 1910 — гофмейстером двору. З 8 листопада 1910 — міністр закордонних справ.
1 січня 1913 призначений членом Державної ради.
До дипломатичних здобутків Сазонова належить підписання Потсдамської угоди з Німеччиною (1911), договори з Японією (1912 та 1916), а також переговори з урядами Британії та Франції про співробітництво в ході війни та умови майбутнього миру.
Під час липневої кризи 1914 прагнув до компромісу між Сербією та Австро-Угорщиною, але з огляду на рішучість країн Троїстого союзу наполіг на мобілізації російських збройних сил, що прискорило початок війни. Він був прихильником зближення Росії з Францією, Британією та Японією. Сазонов намагався сприяти створенню «конфедерації» балканських країн та Османської імперії під егідою Росії, однак цей проект зазнав краху. 13 вересня 1914 на виступі у Петербурзі він оприлюднив план ведення війни, під час якої в подальшому намагався залучитись підтримкою союзних держав стосовно приєднання до Росії присередземноморських територій.
7 серпня 1916 зміщений з посади міністра, а 12 січня 1917 призначений послом у Лондоні. З серпня 1918 — активний діяч Білого руху, учасник Особливої наради під керівництвом генерала Алексєєва, член урядів Антона Денікіна та Олександра Колчака, представник білогвардійців на Паризькій мирній конференції. Наполягав на посиленні військової інтервенції країн Антанти проти більшовиків.
Після Громадянської війни перебував у еміграції. У 1927 опублікував свої мемуари.
Нагороди
- Великий хрест ордена святого Григорія Великого (5 липня 1909, Ватикан)
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня (1910);
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (1912);
- Орден Білого Орла (1916), та інші.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France Record #13012104x, Record #14978133w // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- Acta Apostolicae Sedis, 1909. — P. 603. (лат.)
Джерела
- В. І. Головченко. Сазонов Сергій Дмитрович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Посилання
- Біографія С. Д. Сазонова на сайті Hrono.ru (рос.)
- Сергій Дмитрович Сазонов на сайті «Дипломаты Российской империи» (рос.)
- Спогади Сергія Сазонова на сайті «Військова література» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sazonov Sazo nov Sergi j Dmi trovich ros Sazonov Sergej Dmitrievich 29 lipnya 10 serpnya 1860 18600810 Ryazanska guberniya 11 grudnya 1927 Nicca rosijskij politik derzhavnij diyach ministr zakordonnih sprav Rosijskoyi imperiyi 1910 1916 Zyat prem yer ministra Petra Stolipina Sazonov Sergij Dmitrovichros Sazonov Sergej DmitrievichNarodivsya 29 lipnya 10 serpnya 1860 1860 08 10 Ryazanska guberniyaPomer 11 grudnya 1927 1927 12 11 67 rokiv Nicca Francuzka respublikaPohovannya Rosijskij cvintar KokadGromadyanstvo Rosijska imperiyaNacionalnist rosiyaninDiyalnist diplomat politik ministrGaluz politika 1 Vidomij zavdyaki ministr zakordonnih spravAlma mater Oleksandrivskij licejZnannya mov rosijska 2 1 Posada d i chlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi d PoperednikNastupnik Shtyurmer Boris VolodimirovichPartiya liberalKonfesiya pravoslavnijRid dBatko Dmitro SazonovMati Yermioniya FrederiksBrati sestri dU shlyubi z Anna NejdgartDiti nemayeNagorodi Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Kavaler Velikogo hresta ordena Svyatogo Grigoriya VelikogoSajtVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 10 serpnya 1860 v Ryazanskij guberniyi u dvoryanskij rodini Batko Dmitro Fedorovich Sazonov shtabs kapitan lejb gvardiyi yegerskogo polku u vidstavci Mati baronesa Yermioniya Oleksandrivna Frederiks Navchavsya v Oleksandrivskomu liceyi Pislya jogo zakinchennya u 1883 vstupiv na diplomatichnu sluzhbu do ministerstva zakordonnih sprav u chini titulyarnogo radnika U 1890 stav drugim sekretarem rosijskogo posolstva v Britaniyi Z 1894 sekretar misiyi u Vatikani z 1904 posolskij radnik u Londoni U 1898 odruzhivsya z Annoyu Borisivnoyu Nejdgart V berezni 1906 stav ministrom rezidentom pri Papi Rimskomu U kvitni 1907 otrimav chin dijsnogo statskogo radnika Zavdyaki rodinnim zv yazkam z togochasnim prem yer ministrom Rosijskoyi imperiyi Petrom Stolipinim shvidko zrobiv kar yeru 26 travnya 1909 priznachenij pomichnikom ministra zakordonnih sprav u 1910 gofmejsterom dvoru Z 8 listopada 1910 ministr zakordonnih sprav 1 sichnya 1913 priznachenij chlenom Derzhavnoyi radi Do diplomatichnih zdobutkiv Sazonova nalezhit pidpisannya Potsdamskoyi ugodi z Nimechchinoyu 1911 dogovori z Yaponiyeyu 1912 ta 1916 a takozh peregovori z uryadami Britaniyi ta Franciyi pro spivrobitnictvo v hodi vijni ta umovi majbutnogo miru Pid chas lipnevoyi krizi 1914 pragnuv do kompromisu mizh Serbiyeyu ta Avstro Ugorshinoyu ale z oglyadu na rishuchist krayin Troyistogo soyuzu napolig na mobilizaciyi rosijskih zbrojnih sil sho priskorilo pochatok vijni Vin buv prihilnikom zblizhennya Rosiyi z Franciyeyu Britaniyeyu ta Yaponiyeyu Sazonov namagavsya spriyati stvorennyu konfederaciyi balkanskih krayin ta Osmanskoyi imperiyi pid egidoyu Rosiyi odnak cej proekt zaznav krahu 13 veresnya 1914 na vistupi u Peterburzi vin oprilyudniv plan vedennya vijni pid chas yakoyi v podalshomu namagavsya zaluchitis pidtrimkoyu soyuznih derzhav stosovno priyednannya do Rosiyi priseredzemnomorskih teritorij 7 serpnya 1916 zmishenij z posadi ministra a 12 sichnya 1917 priznachenij poslom u Londoni Z serpnya 1918 aktivnij diyach Bilogo ruhu uchasnik Osoblivoyi naradi pid kerivnictvom generala Aleksyeyeva chlen uryadiv Antona Denikina ta Oleksandra Kolchaka predstavnik bilogvardijciv na Parizkij mirnij konferenciyi Napolyagav na posilenni vijskovoyi intervenciyi krayin Antanti proti bilshovikiv Pislya Gromadyanskoyi vijni perebuvav u emigraciyi U 1927 opublikuvav svoyi memuari Pomer 11 grudnya 1927 v Nicci de j pohovanij NagorodiVelikij hrest ordena svyatogo Grigoriya Velikogo 5 lipnya 1909 Vatikan Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya 1910 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 1912 Orden Bilogo Orla 1916 ta inshi PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France Record 13012104x Record 14978133w BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 Acta Apostolicae Sedis 1909 P 603 lat DzherelaV I Golovchenko Sazonov Sergij Dmitrovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4PosilannyaBiografiya S D Sazonova na sajti Hrono ru ros Sergij Dmitrovich Sazonov na sajti Diplomaty Rossijskoj imperii ros Spogadi Sergiya Sazonova na sajti Vijskova literatura ros