Курт Альдер (нім. Kurt Alder; 10 липня 1902, Кенігсгютте — 20 червня 1958, Кельн) — німецький хімік-органік, доктор філософії (1926).
Курт Альдер | |
---|---|
нім. Kurt Alder | |
Народився | 10 липня 1902[1][2][…] Хожув, Німецька імперія |
Помер | 20 червня 1958[4][1][…] (55 років) Кельн, ФРН[5] |
Поховання | d |
Країна | Німеччина |
Діяльність | хімік, викладач університету |
Alma mater | Кільський університет HU Berlin |
Галузь | хімія |
Заклад | Кельнський університет Кільський університет |
Науковий керівник | Отто Пауль Герман Дільс |
Аспіранти, докторанти | d[6] d[6] d[6] |
Членство | Леопольдина Баварська академія наук d |
Нагороди | |
Курт Альдер у Вікісховищі |
Біографія
Курт Альдер народився в Німеччині, в Кенігсхютте (тепер це Хожув, Польща), неподалік від Катовиць, де його батько, Йозеф Альдер, працював вчителем. Хлопчик отримав початкову і середню освіту в місцевих школах. Наприкінці першої світової війни, незадовго до здобуття Польщею незалежності, сім'я переїхала до Німеччини, в Кіль, щоб зберегти німецьке підданство. У 1922 р. закінчив Альдер в Берліні середню школу і вступив до Берлінського університету, щоб вивчати хімію. Своє навчання Альдер продовжив в Університеті Християна Альбрехта (нині Кільський університет), де працював у Отто Дільса, професора органічної хімії і директора університетського Хімічного інституту. У 1926 р., завершивши дисертацію про реакції з азодікарбоновим ефіром, Альдер був удостоєний докторського ступеня і став асистентом Дільса.
Нагороди
У 1949 р., Альдеру спільно з Дільсом була присуджена Нобелівська премія з хімії «за відкриття і розвиток дієнового синтезу». У своїй Нобелівській лекції Альдер зробив огляд тих наукових вишукувань, які привели його до відкриття, і описав структурні чинники, що визначають можливість утворення тієї чи іншої конкретної конфігурації. Учений відзначив, що саме селективне стеричних властивостей дієнового синтезу є «одним з вирішальних факторів, які визначають цінність дієнового синтезу як методу». «Якщо б основна властивість дієнового синтезу не було відкрито, ми ніколи б не дізналися, що з його допомогою можна отримувати речовини із суміші і розділяти їх в суміші, що дієнових синтез являє собою унікальний засіб визначення природи специфічних видів речовин».
Крім Нобелівської премії, Альдер був нагороджений Німецького хімічного товариства (1938). Йому були присвоєні почесні ступені медичного факультету Кельнського (1950) і Саламанкського (1954) університетів. Альдер був членом Німецької академії природодослідників «Леопольдина».
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Альдер Курт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118644505 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Джерела
- Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1992.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kurt Alder nim Kurt Alder 10 lipnya 1902 Kenigsgyutte 20 chervnya 1958 Keln nimeckij himik organik doktor filosofiyi 1926 Kurt Aldernim Kurt AlderNarodivsya 10 lipnya 1902 1902 07 10 1 2 Hozhuv Nimecka imperiyaPomer 20 chervnya 1958 1958 06 20 4 1 55 rokiv Keln FRN 5 Pohovannya dKrayina NimechchinaDiyalnist himik vikladach universitetuAlma mater Kilskij universitet HU BerlinGaluz himiyaZaklad Kelnskij universitet Kilskij universitetNaukovij kerivnik Otto Paul German DilsAspiranti doktoranti d 6 d 6 d 6 Chlenstvo Leopoldina Bavarska akademiya nauk dNagorodi d 1938 d 1938 Kurt Alder u VikishovishiBiografiyaKurt Alder narodivsya v Nimechchini v Kenigshyutte teper ce Hozhuv Polsha nepodalik vid Katovic de jogo batko Jozef Alder pracyuvav vchitelem Hlopchik otrimav pochatkovu i serednyu osvitu v miscevih shkolah Naprikinci pershoyi svitovoyi vijni nezadovgo do zdobuttya Polsheyu nezalezhnosti sim ya pereyihala do Nimechchini v Kil shob zberegti nimecke piddanstvo U 1922 r zakinchiv Alder v Berlini serednyu shkolu i vstupiv do Berlinskogo universitetu shob vivchati himiyu Svoye navchannya Alder prodovzhiv v Universiteti Hristiyana Albrehta nini Kilskij universitet de pracyuvav u Otto Dilsa profesora organichnoyi himiyi i direktora universitetskogo Himichnogo institutu U 1926 r zavershivshi disertaciyu pro reakciyi z azodikarbonovim efirom Alder buv udostoyenij doktorskogo stupenya i stav asistentom Dilsa NagorodiU 1949 r Alderu spilno z Dilsom bula prisudzhena Nobelivska premiya z himiyi za vidkrittya i rozvitok diyenovogo sintezu U svoyij Nobelivskij lekciyi Alder zrobiv oglyad tih naukovih vishukuvan yaki priveli jogo do vidkrittya i opisav strukturni chinniki sho viznachayut mozhlivist utvorennya tiyeyi chi inshoyi konkretnoyi konfiguraciyi Uchenij vidznachiv sho same selektivne sterichnih vlastivostej diyenovogo sintezu ye odnim z virishalnih faktoriv yaki viznachayut cinnist diyenovogo sintezu yak metodu Yaksho b osnovna vlastivist diyenovogo sintezu ne bulo vidkrito mi nikoli b ne diznalisya sho z jogo dopomogoyu mozhna otrimuvati rechovini iz sumishi i rozdilyati yih v sumishi sho diyenovih sintez yavlyaye soboyu unikalnij zasib viznachennya prirodi specifichnih vidiv rechovin Krim Nobelivskoyi premiyi Alder buv nagorodzhenij Nimeckogo himichnogo tovaristva 1938 Jomu buli prisvoyeni pochesni stupeni medichnogo fakultetu Kelnskogo 1950 i Salamankskogo 1954 universitetiv Alder buv chlenom Nimeckoyi akademiyi prirododoslidnikiv Leopoldina Div takozhReakciya Dilsa AlderaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Alder Kurt Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Deutsche Nationalbibliothek Record 118644505 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984DzherelaLaureaty Nobelevskoj premii Enciklopediya Per s angl M Progress 1992