Біджапурський султанат або Держава Аділ-шахів — султанат, що існував у 1490–1686 роках у Біджапурі в Індії. Керувався правителями з династії Аділ-шахів. Султанат заснував намісник Біджапура Юсуф Аділ-шах. Його повалили Великі Моголи у 1686 році.
Біджапурський султанат | ||||
| ||||
Біджапурський султанат у 1680 році. | ||||
Столиця | Біджапур | |||
Мови | перська (офіційна) каннада (з 1535 року) | |||
Релігії |
| |||
Форма правління | Монархія | |||
Історичний період | Пізнє середньовіччя | |||
- Заснування | 1490 | |||
- Захоплення | 1686 | |||
Сьогодні є частиною | Індія | |||
|
Історія
Цей султанат став однією з найвагоміших держав, що утворилися після розпаду держави Бахманідів. Намагаючись зміцнити свою владу перші султани в цілому м'яко ставилися до індуського населення, а Юсуф Аділ-шах одружився з представницею маратхського аристократичного роду.
В XVI столітті Аділ-шахи боролися з Віджаянагаром та Голкондою, Ахмеднагаром. У 1565 році Аділ-шахи в союзі з володарями Голконди та Ахмаднагару в битві при Талікоті знищили міць Віджаянагара, що призвело до остаточного занепаду останнього.
Найбільший представник — Ібрагім II Аділ-шах (1580–1626) був покровителем поетів, письменників, вчених. Разом з тим, цим султаном велася активна зовнішня політика. У 1600 році разом з могольською державою завдано поразки Ахмеднагару, розділивши з Великими Моголами територію цього султанату. Ібрагім II Аділ-шах у 1618–1619 роках захопив землі Бідарського султанату. У 1624 році була придушено спроба відродити Ахмеднагарський султанат.
При наступному володарі Мухаммад Аділ-шаху (1626–1657) держава вступила у конфлікт з падишахом Шах Джаханом, який скористався труднощами султанату у зв'язку з повстанням маратхів на чолі із Шиваджі. Тоді ще шах-заде Ауранґзеб завдав поразки Біджапуру, проте Аділ-шаху вдалося врятуватися, визнавши зверхність Великих Моголів. Після цього діяльність султанату була спрямована на південь — проти наяків колишньої Віджаянагарської держави. Територія Біджапуру розширилася до східного узбережжя Індостану (південна Карнатака, частина сучасного Тамілнаду).
Династію повалив могольський імператор Аурангзеб у 1686 році, який вважав Аділ-шахів не надто ревними мусульманами, що потурають індуським поганам. Після запеклого протистояння біджапурський султанат було знищено, а його землі приєднані до держави Великих Моголів.
Адміністрація
Держава поділялася на тарфи (провінції), на чолі яких стояли тарфдари. Кількість їх з початку існування змінювалося й лише напочатку XVI ст стабілізувалася — Біджапур, Дегі, Осса, Шолапур, Дгар, Шикхар, Лакміс, Гадак, Бахор, Бадам, Конкан. Після приєднання Бідарського султанату 1619 року кількість тарф зросло до 15. Вони в свою чергу поділялися на саркари, а ті — на паргани (округи). Паргани поділялися на села.
Провінціями опікувався сархавалдар, що в свою чергу підпорядковувався мір-джумла (голові цивільної адміністрації). Другою особою в державі був візир.
Культура
Аділ-шахи були покровителями літератури та мистецтва. За часів правління цих володарів набуває розвиток літературна мова урду, особливо її діалект дакхіні. Відомими представниками її були поети Нусраті та Хашимі.
У 1570–1630-х роках відбувається розквіт будівництва. Розбудовуються міста, особливо столиця, зводять чудові мечеті, палаци та громадські будівлі. Найцікавішою перлиною цього періоду є мавзолей Мухаммад Аділ-шаху — Гол-Гумбаз.
Султани
- Юсуф Аділ-шах (1490–1510)
- Ісмаїл Аділ-шах (1510–1534)
- Маллу Аділ-шах (1534)
- Ібрагім I Аділ-шах (1534–1558)
- Алі I Аділ-шах (1558–1579)
- Ібрагім II Аділ-шах (1580–1626)
- Мухаммад Аділ-шах (1626–1657)
- Алі II Аділ-шах (1656–1672)
- Сікандар Аділ-шах (1672–1686)
Примітки
- Baqir, Muhammad. . www.iranicaonline.org (англ.). Encyclopedia Iranica. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 8 лютого 2017.
The official language of the court at Bījāpūr during the ʿĀdelšāhī period and until the end of Mughal rule in 1274/1858 was Persian. Indeed, Yūsof ʿĀdelšāh (895-916/1489-1510) and his son Esmāʿīl themselves wrote poetry in Persian, Esmāʿīl under the pen name Wafāʾī. The ʿĀdelšāhīs established Shiʿism in Bījāpūr and actively encouraged the immigration of Persian writers and religious figures.
- Satish Chandra, Medieval India: From Sultanat to the Mughals, Part II, (Har-Anand, 2009), 210.
- Footnote in Page 2 of Translator's preface in the book Tohfut-ul-mujahideen: An Historical Work in the Arabic Language written by Zayn al-Dīn b. ʿAbd al-ʿAzīz al- Malībārī (Translated into English by Lt. M.J. Rowlandson)
- Muhammad Qasim 's Tarikh-e-Firishta.
- Busateenus-Salateen a Persian Manuscript of Mirza Ibrahim Zubairi.
- Mirza Ibrahim Zubairi, Rouzatul Auliya-e-Bijapur.
Джерела
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аділ-шахи |
Це незавершена стаття з історії Індії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bidzhapurskij sultanat abo Derzhava Adil shahiv sultanat sho isnuvav u 1490 1686 rokah u Bidzhapuri v Indiyi Keruvavsya pravitelyami z dinastiyi Adil shahiv Sultanat zasnuvav namisnik Bidzhapura Yusuf Adil shah Jogo povalili Veliki Mogoli u 1686 roci Bidzhapurskij sultanat 1490 1686 Bidzhapurskij sultanat istorichni kordoni na kartiBidzhapurskij sultanat u 1680 roci Stolicya Bidzhapur Movi perska oficijna kannada z 1535 roku Religiyi shiyitskij islam do 1534 roku ta protyagom 1558 1579 sunitskij islam protyagom 1534 1558 ta pislya 1580 do jogo padinnya Forma pravlinnya Monarhiya Istorichnij period Piznye serednovichchya Zasnuvannya 1490 Zahoplennya 1686 Sogodni ye chastinoyu Indiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Adil shahiIstoriyaCej sultanat stav odniyeyu z najvagomishih derzhav sho utvorilisya pislya rozpadu derzhavi Bahmanidiv Namagayuchis zmicniti svoyu vladu pershi sultani v cilomu m yako stavilisya do induskogo naselennya a Yusuf Adil shah odruzhivsya z predstavniceyu marathskogo aristokratichnogo rodu V XVI stolitti Adil shahi borolisya z Vidzhayanagarom ta Golkondoyu Ahmednagarom U 1565 roci Adil shahi v soyuzi z volodaryami Golkondi ta Ahmadnagaru v bitvi pri Talikoti znishili mic Vidzhayanagara sho prizvelo do ostatochnogo zanepadu ostannogo Najbilshij predstavnik Ibragim II Adil shah 1580 1626 buv pokrovitelem poetiv pismennikiv vchenih Razom z tim cim sultanom velasya aktivna zovnishnya politika U 1600 roci razom z mogolskoyu derzhavoyu zavdano porazki Ahmednagaru rozdilivshi z Velikimi Mogolami teritoriyu cogo sultanatu Ibragim II Adil shah u 1618 1619 rokah zahopiv zemli Bidarskogo sultanatu U 1624 roci bula pridusheno sproba vidroditi Ahmednagarskij sultanat Pri nastupnomu volodari Muhammad Adil shahu 1626 1657 derzhava vstupila u konflikt z padishahom Shah Dzhahanom yakij skoristavsya trudnoshami sultanatu u zv yazku z povstannyam marathiv na choli iz Shivadzhi Todi she shah zade Aurangzeb zavdav porazki Bidzhapuru prote Adil shahu vdalosya vryatuvatisya viznavshi zverhnist Velikih Mogoliv Pislya cogo diyalnist sultanatu bula spryamovana na pivden proti nayakiv kolishnoyi Vidzhayanagarskoyi derzhavi Teritoriya Bidzhapuru rozshirilasya do shidnogo uzberezhzhya Indostanu pivdenna Karnataka chastina suchasnogo Tamilnadu Dinastiyu povaliv mogolskij imperator Aurangzeb u 1686 roci yakij vvazhav Adil shahiv ne nadto revnimi musulmanami sho poturayut induskim poganam Pislya zapeklogo protistoyannya bidzhapurskij sultanat bulo znisheno a jogo zemli priyednani do derzhavi Velikih Mogoliv AdministraciyaDerzhava podilyalasya na tarfi provinciyi na choli yakih stoyali tarfdari Kilkist yih z pochatku isnuvannya zminyuvalosya j lishe napochatku XVI st stabilizuvalasya Bidzhapur Degi Ossa Sholapur Dgar Shikhar Lakmis Gadak Bahor Badam Konkan Pislya priyednannya Bidarskogo sultanatu 1619 roku kilkist tarf zroslo do 15 Voni v svoyu chergu podilyalisya na sarkari a ti na pargani okrugi Pargani podilyalisya na sela Provinciyami opikuvavsya sarhavaldar sho v svoyu chergu pidporyadkovuvavsya mir dzhumla golovi civilnoyi administraciyi Drugoyu osoboyu v derzhavi buv vizir KulturaAdil shahi buli pokrovitelyami literaturi ta mistectva Za chasiv pravlinnya cih volodariv nabuvaye rozvitok literaturna mova urdu osoblivo yiyi dialekt dakhini Vidomimi predstavnikami yiyi buli poeti Nusrati ta Hashimi Gol Gumbaz U 1570 1630 h rokah vidbuvayetsya rozkvit budivnictva Rozbudovuyutsya mista osoblivo stolicya zvodyat chudovi mecheti palaci ta gromadski budivli Najcikavishoyu perlinoyu cogo periodu ye mavzolej Muhammad Adil shahu Gol Gumbaz SultaniYusuf Adil shah 1490 1510 Ismayil Adil shah 1510 1534 Mallu Adil shah 1534 Ibragim I Adil shah 1534 1558 Ali I Adil shah 1558 1579 Ibragim II Adil shah 1580 1626 Muhammad Adil shah 1626 1657 Ali II Adil shah 1656 1672 Sikandar Adil shah 1672 1686 PrimitkiBaqir Muhammad www iranicaonline org angl Encyclopedia Iranica Arhiv originalu za 17 listopada 2016 Procitovano 8 lyutogo 2017 The official language of the court at Bijapur during the ʿAdelsahi period and until the end of Mughal rule in 1274 1858 was Persian Indeed Yusof ʿAdelsah 895 916 1489 1510 and his son Esmaʿil themselves wrote poetry in Persian Esmaʿil under the pen name Wafaʾi The ʿAdelsahis established Shiʿism in Bijapur and actively encouraged the immigration of Persian writers and religious figures Satish Chandra Medieval India From Sultanat to the Mughals Part II Har Anand 2009 210 Footnote in Page 2 of Translator s preface in the book Tohfut ul mujahideen An Historical Work in the Arabic Language written by Zayn al Din b ʿAbd al ʿAziz al Malibari Translated into English by Lt M J Rowlandson Muhammad Qasim s Tarikh e Firishta Busateenus Salateen a Persian Manuscript of Mirza Ibrahim Zubairi Mirza Ibrahim Zubairi Rouzatul Auliya e Bijapur DzherelaSovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Adil shahi Ce nezavershena stattya z istoriyi Indiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi