Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Шандор Петефі | ||||
|---|---|---|---|---|
| Sándor Petőfi | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Александр Петрович | |||
| Псевдонім | Rónai Sándor і Andor deák | |||
| Народився | 1 січня 1823 Кішкйорйош, Угорське королівство, Австрійська імперія | |||
| Помер | 31 липня 1849 (26 років) Fehéregyháza, Трансильванське князівство, Австрійська імперія ·загиблий у бою | |||
| Країна |  Угорщина | |||
| Національність | угорець | |||
| Діяльність | поет, революціонер | |||
| Alma mater | Гімназія Фашорі (1834), d (1835) і d (1842) | |||
| Мова творів | угорська | |||
| Magnum opus | Q466479?, Q784741?, d, Q784950? і d | |||
| Членство | Q1326882? | |||
| Партія | d | |||
| Конфесія | лютеранство | |||
| Мати | d | |||
| Брати, сестри | d | |||
| У шлюбі з | Юлія Сендреї | |||
| Діти | d | |||
| Автограф |  | |||
| Учасник | Революція 1848—1849 років в Угорщині | |||
| | ||||
 Шандор Петефі у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Ша́ндор Пе́тефі (угор. Sándor Petőfi, серб. Александар Петровић, словац. Alexander Petrovič; 1 січня 1823 — 31 липня 1849) — угорський поет, публіцист, революційний діяч сербського і словацького походження. Вважається національним поетом Угорщини, і був однією з ключових фігур Угорської революції 1848 року. Автор книги «Nemzeti dal» (Національна пісня).
Життєпис
Походить з небагатої родини. Батько — Штефан (Іштван) Пе́трович (або Стефан Петрович), збіднілий дворянин, серб за національністю, мати — Марія Грузова (або Груз), словацька селянка. Вперше до школи пішов у п'ятирічному віці. Саме тоді почав читати й писати, трохи пізніше віршувати, малювати, вивчати німецьку, угорську та латинську мови. Вже у п'ятнадцять років знав 7 мов.
1847 року очолював організацію «Молода Угорщина».
Один з керівників революційного повстання в Пешті (15 березня 1848) під час Революції 1848 — 1849.
Отримав звання офіцера революційної армії. Потім відбулося його звільнення з армії, оскільки письменник захворів на туберкульоз.
Відповідно до традиційної версії біографії, Петефі загинув під час битви при Шегешварі 31 липня 1849, в бою з козаками російської армії, очолюваної царським генералом Іваном Паскевичем. Згідно з новою версією, яка не знайшла підтвердження, був поранений, взятий в полон і таємно вивезений на Сибір, де й помер 1849 року.
Творчість
Серед творів — «Вірші» (1844), поеми «Сільський молот» і «Витязь Янош» (1844), драма «Тигриця і гієна» (1845), збірник віршів «Хмари» (1845—1846), роман «Шнурок ката» (1846), поеми «Пішта Силай» (1846), «Шалго» (1846), «Апостол» (1848).
На батьківщині
Степ в золотому стиглому вбранні,
Де марево ввижається мені,
Колишеться і в дальній лине плин,—
Ти пізнаєш мене? Це я, твій син.
У затінку оцих тополь старих
Востаннє відпочити я приліг,—
Як римська цифра п'ять, на сірім тлі
У вирій відлітали журавлі.
Лишаючи назавжди отчий дім,
Заледве міг я попрощатись з ним…
Благословення матері! Давно
Розвіялося на вітрах воно.
На віддалі минав за роком рік,
Народжувався і зникав навік,—
На возі не завжди щасливих літ
З тих пір я встиг об'їхати весь світ.
Важка наука — в білім світі жить.
Багато поту й сліз я встиг пролить.
Вибоїстим, нерівним був мій шлях
В пустелі людській по сипких пісках.
Це добре знаю я, бо мій напій
Не-раз бував немов полин гіркий,
Не раз мій кухоль наливали вщерть —
Було б одразу легше випить смерть.
Але тепер все горе й вся біда,
Всі муки сплинули, немов вода,
I спомини про мій тернистий шлях —
Все потопає в радісних сльозах.
Тут колисала матінка мене,
Тут сонце, наче в юності, ясне,
З-під хмари усміхається мені,
Як синові, на рідній стороні.
(Переклад Леоніда Первомайського)
Твори Петефі перекладали українською Павло Грабовський, Осип Маковей, Леонід Первомайський та інші.
Вшанування пам'яті
- Іменем Петефі названа мала планета № 4483, відкрита 9 вересня 1986 року Людмилою Карачкіною в Кримській астрофізичній обсерваторії. Планета належить до групи Угорщини. За побажанням В. А. Шора, видатного фахівця з небесної механіки, планета отримала назву (4483) Petofi.
- 12 грудня 2009 року в Києві, на бульварній частині Бульварно-Кудрявської вулиці між будинками № 8 та № 11, відповідно до двосторонніх домовленостей мерів міст-побратимів Києва та Будапешта Леоніда Черновецького та Габора Демскі за кошти міської влади Будапешта та меценатів поету встановлено погруддя.
- В Ужгороді одна з головних площ названа на його честь. Тут стоїть бронзовий пам'ятник видатному угорському поетові-революціонеру відкритий 29 вересня 1990 року за присутності президента Угорської Республіки Арпада Генце та Голови Верховної Ради України Леоніда Кравчука. Скульптура знаходиться на низькому постаменті. Це п'ята копія оригінального пам'ятника, який виготовив скульптор Ференці Бейні.
- На будинку в Трансильванії, де провів свою останню ніч Шандор Петефі, встановлено меморіальну дошку з написом: «Тут він був ще просто людиною і звідси вийшов у свій великий шлях, щоб стати зіркою. Світло її вічне».
- В Івано-Франківську 31 липня 2017 року відкрито пам'ятник Шандору Петефі.
Галерея
-
![image]()
Погруддя у замку Паланок -
![image]()
Пам'ятник у Берегові -
![image]()
Погруддя на вул. Бульварно-Кудрявській у Києві
Див. також
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шандор Петефі |
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Шандор Петефі |
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- В Киеве открыли памятник венгерскому поэту Шандору Петефи. Корреспондент.net від 14 грудня 2012 року [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Петефі Шандор // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 327. — .
- Петефі Шандор // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 89-92.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Petrovich Lib Shandor PetefiSandor PetofiIm ya pri narodzhenni Aleksandr PetrovichPsevdonim Ronai Sandor i Andor deakNarodivsya 1 sichnya 1823 1823 01 01 Kishkjorjosh Ugorske korolivstvo Avstrijska imperiyaPomer 31 lipnya 1849 1849 07 31 26 rokiv Feheregyhaza Transilvanske knyazivstvo Avstrijska imperiya zagiblij u boyuKrayina UgorshinaNacionalnist ugorecDiyalnist poet revolyucionerAlma mater Gimnaziya Fashori 1834 d 1835 i d 1842 Mova tvoriv ugorskaMagnum opus Q466479 Q784741 d Q784950 i dChlenstvo Q1326882 Partiya dKonfesiya lyuteranstvoMati dBrati sestri dU shlyubi z Yuliya SendreyiDiti dAvtografUchasnik Revolyuciya 1848 1849 rokiv v Ugorshini Shandor Petefi u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Sha ndor Pe tefi ugor Sandor Petofi serb Aleksandar Petroviћ slovac Alexander Petrovic 1 sichnya 1823 31 lipnya 1849 ugorskij poet publicist revolyucijnij diyach serbskogo i slovackogo pohodzhennya Vvazhayetsya nacionalnim poetom Ugorshini i buv odniyeyu z klyuchovih figur Ugorskoyi revolyuciyi 1848 roku Avtor knigi Nemzeti dal Nacionalna pisnya ZhittyepisPohodit z nebagatoyi rodini Batko Shtefan Ishtvan Pe trovich abo Stefan Petrovich zbidnilij dvoryanin serb za nacionalnistyu mati Mariya Gruzova abo Gruz slovacka selyanka Vpershe do shkoli pishov u p yatirichnomu vici Same todi pochav chitati j pisati trohi piznishe virshuvati malyuvati vivchati nimecku ugorsku ta latinsku movi Vzhe u p yatnadcyat rokiv znav 7 mov 1847 roku ocholyuvav organizaciyu Moloda Ugorshina Odin z kerivnikiv revolyucijnogo povstannya v Peshti 15 bereznya 1848 pid chas Revolyuciyi 1848 1849 Otrimav zvannya oficera revolyucijnoyi armiyi Potim vidbulosya jogo zvilnennya z armiyi oskilki pismennik zahvoriv na tuberkuloz Vidpovidno do tradicijnoyi versiyi biografiyi Petefi zaginuv pid chas bitvi pri Shegeshvari 31 lipnya 1849 v boyu z kozakami rosijskoyi armiyi ocholyuvanoyi carskim generalom Ivanom Paskevichem Zgidno z novoyu versiyeyu yaka ne znajshla pidtverdzhennya buv poranenij vzyatij v polon i tayemno vivezenij na Sibir de j pomer 1849 roku TvorchistSered tvoriv Virshi 1844 poemi Silskij molot i Vityaz Yanosh 1844 drama Tigricya i giyena 1845 zbirnik virshiv Hmari 1845 1846 roman Shnurok kata 1846 poemi Pishta Silaj 1846 Shalgo 1846 Apostol 1848 Na batkivshiniStep v zolotomu stiglomu vbranni De marevo vvizhayetsya meni Kolishetsya i v dalnij line plin Ti piznayesh mene Ce ya tvij sin U zatinku ocih topol starih Vostannye vidpochiti ya prilig Yak rimska cifra p yat na sirim tli U virij vidlitali zhuravli Lishayuchi nazavzhdi otchij dim Zaledve mig ya poproshatis z nim Blagoslovennya materi Davno Rozviyalosya na vitrah vono Na viddali minav za rokom rik Narodzhuvavsya i znikav navik Na vozi ne zavzhdi shaslivih lit Z tih pir ya vstig ob yihati ves svit Vazhka nauka v bilim sviti zhit Bagato potu j sliz ya vstig prolit Viboyistim nerivnim buv mij shlyah V pusteli lyudskij po sipkih piskah Ce dobre znayu ya bo mij napij Ne raz buvav nemov polin girkij Ne raz mij kuhol nalivali vshert Bulo b odrazu legshe vipit smert Ale teper vse gore j vsya bida Vsi muki splinuli nemov voda I spomini pro mij ternistij shlyah Vse potopaye v radisnih slozah Tut kolisala matinka mene Tut sonce nache v yunosti yasne Z pid hmari usmihayetsya meni Yak sinovi na ridnij storoni Pereklad Leonida Pervomajskogo Tvori Petefi perekladali ukrayinskoyu Pavlo Grabovskij Osip Makovej Leonid Pervomajskij ta inshi Vshanuvannya pam yatiImenem Petefi nazvana mala planeta 4483 vidkrita 9 veresnya 1986 roku Lyudmiloyu Karachkinoyu v Krimskij astrofizichnij observatoriyi Planeta nalezhit do grupi Ugorshini Za pobazhannyam V A Shora vidatnogo fahivcya z nebesnoyi mehaniki planeta otrimala nazvu 4483 Petofi 12 grudnya 2009 roku v Kiyevi na bulvarnij chastini Bulvarno Kudryavskoyi vulici mizh budinkami 8 ta 11 vidpovidno do dvostoronnih domovlenostej meriv mist pobratimiv Kiyeva ta Budapeshta Leonida Chernoveckogo ta Gabora Demski za koshti miskoyi vladi Budapeshta ta mecenativ poetu vstanovleno pogruddya V Uzhgorodi odna z golovnih plosh nazvana na jogo chest Tut stoyit bronzovij pam yatnik vidatnomu ugorskomu poetovi revolyucioneru vidkritij 29 veresnya 1990 roku za prisutnosti prezidenta Ugorskoyi Respubliki Arpada Gence ta Golovi Verhovnoyi Radi Ukrayini Leonida Kravchuka Skulptura znahoditsya na nizkomu postamenti Ce p yata kopiya originalnogo pam yatnika yakij vigotoviv skulptor Ferenci Bejni Na budinku v Transilvaniyi de proviv svoyu ostannyu nich Shandor Petefi vstanovleno memorialnu doshku z napisom Tut vin buv she prosto lyudinoyu i zvidsi vijshov u svij velikij shlyah shob stati zirkoyu Svitlo yiyi vichne V Ivano Frankivsku 31 lipnya 2017 roku vidkrito pam yatnik Shandoru Petefi GalereyaPogruddya u zamku Palanok Pam yatnik u Beregovi Pogruddya na vul Bulvarno Kudryavskij u KiyeviDiv takozhGurtok PetefiPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shandor Petefi Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Shandor Petefi Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336 V Kieve otkryli pamyatnik vengerskomu poetu Shandoru Petefi Korrespondent net vid 14 grudnya 2012 roku 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros PosilannyaPetefi Shandor Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 327 ISBN 966 692 744 6 Petefi Shandor Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 89 92