Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Симфонія № 3 сі мінор Бориса Лятошинського вперше прозвучала 23 жовтня 1951 року в Києві на концерті пленуму Правління Спілки композиторів України (оркестр Київської філармонії, диригент — Натан Рахлін). Втім, симфонія наштовхнулась на критику на ідеологічному ґрунті, і композитор змушений був переробити симфонію. Перше виконання «виправленої» симфонії відбулось у 1955 р.
| Симфонія № 3 | ||||
|---|---|---|---|---|
| Композитор | Лятошинський Борис Миколайович | |||
| Частин | 4 частина | |||
| Прем'єра | ||||
| Дата | 23 жовтня 1951 | |||
| Місце | Київ | |||
| | ||||
Переслідування композитора і редагування симфонії
За спогадами сучасників, на прем'єрі твору публіка стоячи аплодувала Лятошинському. Незважаючи на це, невдовзі після прем'єри Спілка композиторів України на зборах за участю гостей із Москви М. Коваля та Е. Захарова засудила твір як «антинародний» і назвали його «формалістичним мотлохом, який треба спалити».
Причини цього зрозумілі: адже симфонія, написана невдовзі після Другої світової війни містила епіграф «Мир переможе війну», а фінал симфонії в початковій редакції був далеко не переможний, а трагічний. Композитору закидали, що він трактує тему війни «не як радянський прихильник миру, а як буржуазний пацифіст».
У своїх спогадах про Бориса Лятошинського композитор Анатолій Кос-Анатольський писав таке:
 | На одному із композиторських пленумів, у 50-х роках у Києві виконували Третю симфонію Б. Лятошинського. Цей твір у першій редакції справив на мене глибоке, але трохи похмуре враження, і я уявив собі автора як людину замкнуту, сувору й похмуру. |  |
Щоб урятувати твір, Лятошинський змушений був переробити симфонію, зокрема замінити фінал на переможний і оптимістичний. Перше виконання симфонії у новій редакції пройшло у Ленінграді у 1955 р., диригував Євген Мравінський. Це було невипадковим — якщо б у Російській РСР симфонію «схвалили», у Києві композитора вже не могли б переслідувати за цей твір. Окрім того, авторитет Мравінського теж був певним захистом для твору. Після виконання симфонії у новій редакції ставлення до неї раптово змінилось, і її охрестили вагомим твором для української симфонічної музики.
Саме в цій редакції симфонія продовжувала виконуватись протягом десятиліть, аж поки ідеологічні табу не були зняті після розпаду СРСР. У початковій редакції симфонію виконали диригенти Володимир Сіренко та Ігор Блажков.
Аналіз твору
Микола Гордійчук окреслює жанр цього твору як симфонічну драму. На це вказує як сам мистецький зміст твору, так і його композиційна ідея. Лятошинський послідовно застосовує принцип лейтмотивізму, а також, частково — монотематизму, адже різні частини циклу є в тісному зв'язку між собою завдяки внутрішній спорідненості ключових тематичних елементів.
Окрім того, композитор широко застосовує поліфонічні прийоми викладу й розгортання матеріалу: теми накладаються одна на одну, трансформуються, ускладнюються , канонами (зокрема канонічними секвенціями), тощо. При тому, поліфонію композитор застосовує не тільки в розробкових, але й в експозиційних розділах форми.
Дуже вагомою складовою цього твору є українська національна музика. Вузлові теми-лейтмотиви симфонії «проростають» із конкретних фольклорних джерел, але при тому є не цитатами, а авторськими рефлексіями до відповідних мелодій, і отримують власний, диктований саме цим твором змістовий заряд.
Третя симфонія — єдина чотиричастинна симфонія Лятошинського (усі інші його симфонії мають по три частини).
Andante Maestoso
Перший розділ написаний у сонатній формі та поєднує в собі пролог (як вступ сонатної форми) з матеріалом першого розділу сонатно-симфонічного циклу. У пролозі експонуються дві основні лейт-теми симфонії: драматично-руйнівна та лірико-героїчна. Саме друга тема походить з фольклорного джерела — з пісні , яку композитор також аранжував для голосу й фортепіано. Від цієї пісні Лятошинський запозичив головно мотив довкола ходу з шостого ступеня через п'ятий до першого і назад.
Ці дві теми будуть у незмінному або варійованому вигляді з'являтися упродовж всієї симфонії. Перша тема прологу звучатиме у другій частині симфонії як «остинатне тло» (характеристика М. Гордійчука), на початку третьої частини, а також як головна партія фіналу симфонії. Цікаво, що негативна за своєю суттю тема у фіналі відіграє протилежну роль, сповнену «переможного пафосу» (М. Гордійчук). При тому варто пам'ятати, що це фінал у другій редакції, спричиненій ідеологічним тиском на композитора.
В експозиції першої частини дві теми є спорідненими за характером із двома темами прологу. Головна партія є дуже динамічною й активною, і заснована на наскрізному розвитку. Роль сполучної партії бере на себе та сама лірична тема зі вступу. В головну й сполучну партію паралельно «вплітаються» елементи першої теми прологу.
Побічна тема теж походить із народної музики (це — колядка), але крім того кореспондує із іншим твором самого Лятошинського — оперою , де те саме фольклорне джерело покладено в основу ключового лейтмотиву опери — Дажбога-сонця. На відміну від опери, у симфонії композитор замінює гармонічно-мінорний лад першоджерела на натуральний мінор, тим самим додаючи цій темі епічного відтінку.
У розробці композитор використовує всі чотири теми, і уникає уведення нового матеріалу, який би не випливав із них; при тому матеріал активно трансформується в умовах поліфонізованої фактури.
Напруга й динаміка розробки частково переходить і в репризу, де головна й побічна партії синтезуються між собою. При тому побічна партія переходить у коду, а закриває частину початкова тема: перша тема прологу.
Andante con moto
Друга частина симфонії має глибоко ліричний і трагедійний характер. Тут знову звучать уже знайомі з прологу теми, які взаємодіють між собою. Перша, активна тема, перетворюється тут у остинатний (повторюваний) мотив із трьох нот, який звучить майже протягом усієї частини. Спершу це ненав'язливе «тло», але у середньому розділі цей мотив поступово стає все активнішим та агресивнішим, і перебирає на себе всю напругу перед репризою.
Друга тема з прологу (заснована на пісні «Журба за журбою, туга за тугою») відіграє тут роль провідної, лірично-трагедійної теми, якій протиставляється зловісне остинато. Також у цій частині з'являється тема побічної партії із першої частини, зокрема у середньому розділі.
Загальна форма цієї частини ділиться на три розділи (A → B → A1), елементи яких розташовані концентрично (порядок елементів у A1 протилежний до A).
Скерцо
У третій частині симфонії композитор синтезує модель сонатної форми із тричастинністю таким чином, що побічна партія є близькою за драматургічною функцією до серединного розділу. Роль головної партії відіграє тема, яка заснована на матеріалі першої теми з прологу. Побічна, лірична тема за зовнішніми ознаками близька до українських веснянок. Ця тема з'явилась у другій редакції твору. У репризі веснянкова тема пропускається, натомість з'являється кода.
Фінал
Як уже зазначалось, у оригінальній редакції твору фінал був іншим, трагічним. У цьому розділі описано «переможний» фінал другої редакції твору, яку композитор змушений був зробити через ідеологічний тиск, і який, здебільшого, аналізується в музикознавчій літературі. М. Гордійчук зазначає, що цьому фіналу притаманна «святково-картинна прямолінійність задуму, значною мірою позбавлена того драматизму, яким позначалися всі попередні частини твору».
Перша тема із прологу симфонії, яка протягом попередніх частин втілювала негативний, агресивний образ, у фіналі трансформується і перетворюється у «переможну», «життєствердну» тему і береться за основу головної партії сонатної форми.
«Чуттєво-пристрасна» (за характеристикою М. Гордійчука) побічна партія містить елементи спорідненості із побічною партією (веснянкою) із Скерцо. Втім, вона радше продовжує собою головну партію, ніж явно із нею контрастує. Тема є великим тричастинним епізодом, з динамічною репризою.
Розробка складається із чотирьох розділів, і розпочинається відразу після закінчення побічної партії. У першому розділі «урочисто» звучить головна партія. М. Гордійчук висловлює припущення, що тут змальовується «масовість походу». У другому — головна партія зазнає активніших перетворень (зокрема, використано інверсію елементів головної теми). У третьому розділі головна й побічна партії звучать одночасно (головна: валторни і труби, побічна: фаготи і струнні). У четвертому розділі поєднуються між собою дві побічні партії: з першої та четвертої частин симфонії. Згодом до них доєднується також головна партія фіналу.
У репризі композитор пропускає побічну партію, що компенсується кодою («апофеоз-кода» за характеристикою М. Гордійчука), де урочисто й могутньо звучить побічна партія із першої частини циклу, яка виконує тут функцію життєствердного підсумку фіналу.
Примітки
- Кос-Анатольский А. Неоконченная симфония // Борис Лятошинский. Воспоминания. Письма. Материалы.. — Київ : «Музична Україна», 1985. — Т. Часть 1. Воспоминания.. — С. 55—57.
- Леся Олійник. Скарб Бориса Лятошинського. — Дзеркало тижня. Україна, 2005. — 28 січня.
- Kuchar, Theodore. . www.naxos.com. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 14 квітня 2016.
- Гордійчук М. Українська радянська симфонічна музика. К., 1969.
- Иванченко В. Полифония в драматургии Третьей симфонии Б. Лятошинского // Борис Николаевич Лятошинский. Сборник статей. — Київ : «Музична Україна», 1987. — С. 137—142.
- Золотовицкая И. Симфонии Лятошинского как отражение «образа мира» художника // Борис Николаевич Лятошинский: Сб. ст. / Сост. М. Д. Копица. — К.: Муз. Україна, 1987. — с. 108
- Гордійчук 1969, с. 203
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Simfoniya 3 si minor Borisa Lyatoshinskogo vpershe prozvuchala 23 zhovtnya 1951 roku v Kiyevi na koncerti plenumu Pravlinnya Spilki kompozitoriv Ukrayini orkestr Kiyivskoyi filarmoniyi dirigent Natan Rahlin Vtim simfoniya nashtovhnulas na kritiku na ideologichnomu grunti i kompozitor zmushenij buv pererobiti simfoniyu Pershe vikonannya vipravlenoyi simfoniyi vidbulos u 1955 r Simfoniya 3Kompozitor Lyatoshinskij Boris MikolajovichChastin 4 chastinaPrem yeraData 23 zhovtnya 1951Misce KiyivPeresliduvannya kompozitora i redaguvannya simfoniyiZa spogadami suchasnikiv na prem yeri tvoru publika stoyachi aploduvala Lyatoshinskomu Nezvazhayuchi na ce nevdovzi pislya prem yeri Spilka kompozitoriv Ukrayini na zborah za uchastyu gostej iz Moskvi M Kovalya ta E Zaharova zasudila tvir yak antinarodnij i nazvali jogo formalistichnim motlohom yakij treba spaliti Prichini cogo zrozumili adzhe simfoniya napisana nevdovzi pislya Drugoyi svitovoyi vijni mistila epigraf Mir peremozhe vijnu a final simfoniyi v pochatkovij redakciyi buv daleko ne peremozhnij a tragichnij Kompozitoru zakidali sho vin traktuye temu vijni ne yak radyanskij prihilnik miru a yak burzhuaznij pacifist U svoyih spogadah pro Borisa Lyatoshinskogo kompozitor Anatolij Kos Anatolskij pisav take Na odnomu iz kompozitorskih plenumiv u 50 h rokah u Kiyevi vikonuvali Tretyu simfoniyu B Lyatoshinskogo Cej tvir u pershij redakciyi spraviv na mene gliboke ale trohi pohmure vrazhennya i ya uyaviv sobi avtora yak lyudinu zamknutu suvoru j pohmuru Shob uryatuvati tvir Lyatoshinskij zmushenij buv pererobiti simfoniyu zokrema zaminiti final na peremozhnij i optimistichnij Pershe vikonannya simfoniyi u novij redakciyi projshlo u Leningradi u 1955 r diriguvav Yevgen Mravinskij Ce bulo nevipadkovim yaksho b u Rosijskij RSR simfoniyu shvalili u Kiyevi kompozitora vzhe ne mogli b peresliduvati za cej tvir Okrim togo avtoritet Mravinskogo tezh buv pevnim zahistom dlya tvoru Pislya vikonannya simfoniyi u novij redakciyi stavlennya do neyi raptovo zminilos i yiyi ohrestili vagomim tvorom dlya ukrayinskoyi simfonichnoyi muziki Same v cij redakciyi simfoniya prodovzhuvala vikonuvatis protyagom desyatilit azh poki ideologichni tabu ne buli znyati pislya rozpadu SRSR U pochatkovij redakciyi simfoniyu vikonali dirigenti Volodimir Sirenko ta Igor Blazhkov Analiz tvoruB Lyatoshinskij simfoniya 3 persha tema vstupu B Lyatoshinskij simfoniya 3 druga tema vstupu Mikola Gordijchuk okreslyuye zhanr cogo tvoru yak simfonichnu dramu Na ce vkazuye yak sam misteckij zmist tvoru tak i jogo kompozicijna ideya Lyatoshinskij poslidovno zastosovuye princip lejtmotivizmu a takozh chastkovo monotematizmu adzhe rizni chastini ciklu ye v tisnomu zv yazku mizh soboyu zavdyaki vnutrishnij sporidnenosti klyuchovih tematichnih elementiv Okrim togo kompozitor shiroko zastosovuye polifonichni prijomi vikladu j rozgortannya materialu temi nakladayutsya odna na odnu transformuyutsya uskladnyuyutsya kanonami zokrema kanonichnimi sekvenciyami tosho Pri tomu polifoniyu kompozitor zastosovuye ne tilki v rozrobkovih ale j v ekspozicijnih rozdilah formi Duzhe vagomoyu skladovoyu cogo tvoru ye ukrayinska nacionalna muzika Vuzlovi temi lejtmotivi simfoniyi prorostayut iz konkretnih folklornih dzherel ale pri tomu ye ne citatami a avtorskimi refleksiyami do vidpovidnih melodij i otrimuyut vlasnij diktovanij same cim tvorom zmistovij zaryad Tretya simfoniya yedina chotirichastinna simfoniya Lyatoshinskogo usi inshi jogo simfoniyi mayut po tri chastini Andante Maestoso B Lyatoshinskij simfoniya 3 1 chastina Golovna partiya B Lyatoshinskij simfoniya 3 1 chastina Pobichna partiya Pershij rozdil napisanij u sonatnij formi ta poyednuye v sobi prolog yak vstup sonatnoyi formi z materialom pershogo rozdilu sonatno simfonichnogo ciklu U prolozi eksponuyutsya dvi osnovni lejt temi simfoniyi dramatichno rujnivna ta liriko geroyichna Same druga tema pohodit z folklornogo dzherela z pisni yaku kompozitor takozh aranzhuvav dlya golosu j fortepiano Vid ciyeyi pisni Lyatoshinskij zapozichiv golovno motiv dovkola hodu z shostogo stupenya cherez p yatij do pershogo i nazad Ci dvi temi budut u nezminnomu abo varijovanomu viglyadi z yavlyatisya uprodovzh vsiyeyi simfoniyi Persha tema prologu zvuchatime u drugij chastini simfoniyi yak ostinatne tlo harakteristika M Gordijchuka na pochatku tretoyi chastini a takozh yak golovna partiya finalu simfoniyi Cikavo sho negativna za svoyeyu suttyu tema u finali vidigraye protilezhnu rol spovnenu peremozhnogo pafosu M Gordijchuk Pri tomu varto pam yatati sho ce final u drugij redakciyi sprichinenij ideologichnim tiskom na kompozitora V ekspoziciyi pershoyi chastini dvi temi ye sporidnenimi za harakterom iz dvoma temami prologu Golovna partiya ye duzhe dinamichnoyu j aktivnoyu i zasnovana na naskriznomu rozvitku Rol spoluchnoyi partiyi bere na sebe ta sama lirichna tema zi vstupu V golovnu j spoluchnu partiyu paralelno vplitayutsya elementi pershoyi temi prologu Pobichna tema tezh pohodit iz narodnoyi muziki ce kolyadka ale krim togo koresponduye iz inshim tvorom samogo Lyatoshinskogo operoyu de te same folklorne dzherelo pokladeno v osnovu klyuchovogo lejtmotivu operi Dazhboga soncya Na vidminu vid operi u simfoniyi kompozitor zaminyuye garmonichno minornij lad pershodzherela na naturalnij minor tim samim dodayuchi cij temi epichnogo vidtinku U rozrobci kompozitor vikoristovuye vsi chotiri temi i unikaye uvedennya novogo materialu yakij bi ne viplivav iz nih pri tomu material aktivno transformuyetsya v umovah polifonizovanoyi fakturi Napruga j dinamika rozrobki chastkovo perehodit i v reprizu de golovna j pobichna partiyi sintezuyutsya mizh soboyu Pri tomu pobichna partiya perehodit u kodu a zakrivaye chastinu pochatkova tema persha tema prologu Andante con moto Druga chastina simfoniyi maye gliboko lirichnij i tragedijnij harakter Tut znovu zvuchat uzhe znajomi z prologu temi yaki vzayemodiyut mizh soboyu Persha aktivna tema peretvoryuyetsya tut u ostinatnij povtoryuvanij motiv iz troh not yakij zvuchit majzhe protyagom usiyeyi chastini Spershu ce nenav yazlive tlo ale u serednomu rozdili cej motiv postupovo staye vse aktivnishim ta agresivnishim i perebiraye na sebe vsyu naprugu pered reprizoyu Druga tema z prologu zasnovana na pisni Zhurba za zhurboyu tuga za tugoyu vidigraye tut rol providnoyi lirichno tragedijnoyi temi yakij protistavlyayetsya zlovisne ostinato Takozh u cij chastini z yavlyayetsya tema pobichnoyi partiyi iz pershoyi chastini zokrema u serednomu rozdili Zagalna forma ciyeyi chastini dilitsya na tri rozdili A B A1 elementi yakih roztashovani koncentrichno poryadok elementiv u A1 protilezhnij do A Skerco U tretij chastini simfoniyi kompozitor sintezuye model sonatnoyi formi iz trichastinnistyu takim chinom sho pobichna partiya ye blizkoyu za dramaturgichnoyu funkciyeyu do seredinnogo rozdilu Rol golovnoyi partiyi vidigraye tema yaka zasnovana na materiali pershoyi temi z prologu Pobichna lirichna tema za zovnishnimi oznakami blizka do ukrayinskih vesnyanok Cya tema z yavilas u drugij redakciyi tvoru U reprizi vesnyankova tema propuskayetsya natomist z yavlyayetsya koda Final Yak uzhe zaznachalos u originalnij redakciyi tvoru final buv inshim tragichnim U comu rozdili opisano peremozhnij final drugoyi redakciyi tvoru yaku kompozitor zmushenij buv zrobiti cherez ideologichnij tisk i yakij zdebilshogo analizuyetsya v muzikoznavchij literaturi M Gordijchuk zaznachaye sho comu finalu pritamanna svyatkovo kartinna pryamolinijnist zadumu znachnoyu miroyu pozbavlena togo dramatizmu yakim poznachalisya vsi poperedni chastini tvoru Persha tema iz prologu simfoniyi yaka protyagom poperednih chastin vtilyuvala negativnij agresivnij obraz u finali transformuyetsya i peretvoryuyetsya u peremozhnu zhittyestverdnu temu i beretsya za osnovu golovnoyi partiyi sonatnoyi formi Chuttyevo pristrasna za harakteristikoyu M Gordijchuka pobichna partiya mistit elementi sporidnenosti iz pobichnoyu partiyeyu vesnyankoyu iz Skerco Vtim vona radshe prodovzhuye soboyu golovnu partiyu nizh yavno iz neyu kontrastuye Tema ye velikim trichastinnim epizodom z dinamichnoyu reprizoyu Rozrobka skladayetsya iz chotiroh rozdiliv i rozpochinayetsya vidrazu pislya zakinchennya pobichnoyi partiyi U pershomu rozdili urochisto zvuchit golovna partiya M Gordijchuk vislovlyuye pripushennya sho tut zmalovuyetsya masovist pohodu U drugomu golovna partiya zaznaye aktivnishih peretvoren zokrema vikoristano inversiyu elementiv golovnoyi temi U tretomu rozdili golovna j pobichna partiyi zvuchat odnochasno golovna valtorni i trubi pobichna fagoti i strunni U chetvertomu rozdili poyednuyutsya mizh soboyu dvi pobichni partiyi z pershoyi ta chetvertoyi chastin simfoniyi Zgodom do nih doyednuyetsya takozh golovna partiya finalu U reprizi kompozitor propuskaye pobichnu partiyu sho kompensuyetsya kodoyu apofeoz koda za harakteristikoyu M Gordijchuka de urochisto j mogutno zvuchit pobichna partiya iz pershoyi chastini ciklu yaka vikonuye tut funkciyu zhittyestverdnogo pidsumku finalu PrimitkiKos Anatolskij A Neokonchennaya simfoniya Boris Lyatoshinskij Vospominaniya Pisma Materialy Kiyiv Muzichna Ukrayina 1985 T Chast 1 Vospominaniya S 55 57 Lesya Olijnik Skarb Borisa Lyatoshinskogo Dzerkalo tizhnya Ukrayina 2005 28 sichnya Kuchar Theodore www naxos com Arhiv originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 14 kvitnya 2016 Gordijchuk M Ukrayinska radyanska simfonichna muzika K 1969 Ivanchenko V Polifoniya v dramaturgii Tretej simfonii B Lyatoshinskogo Boris Nikolaevich Lyatoshinskij Sbornik statej Kiyiv Muzichna Ukrayina 1987 S 137 142 Zolotovickaya I Simfonii Lyatoshinskogo kak otrazhenie obraza mira hudozhnika Boris Nikolaevich Lyatoshinskij Sb st Sost M D Kopica K Muz Ukrayina 1987 s 108 Gordijchuk 1969 s 203