Вітери́т (рос. витерит; англ. witherite; нім. Witherit) — мінерал класу карбонатів. Карбонат барію острівної будови.
Вітерит | |
---|---|
![]() | |
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Wth |
Хімічна формула | BaCO₃ |
Nickel-Strunz 10 | 5.AB.15[3] |
Dana 8 | 14.1.3.2 |
Ідентифікація | |
Колір | сіруватий, жовтуватий, іноді білий або безбарвний |
Сингонія | ромбічна сингонія[4] |
Просторова група | d[4] |
Твердість | 3 — 3,75 |
Блиск | скляний |
Колір риси | білий |
Густина | 4,2 — 4,3 |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Вільям Візерінг |
Типова місцевість | d[3] |
|
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHdMekJpTDFkcGRHaGxjbWwwWlY5Q1lYSnBkVzFmWTJGeVltOXVZWFJsWDBOMWJXSmxjbXhoYm1SZlJXNW5iR0Z1WkY4eE9USXdMbXB3Wnk4eU1qQndlQzFYYVhSb1pYSnBkR1ZmUW1GeWFYVnRYMk5oY21KdmJtRjBaVjlEZFcxaVpYSnNZVzVrWDBWdVoyeGhibVJmTVRreU1DNXFjR2M9LmpwZw==.jpg)
Етимологія та історія
Мінерал вперше описав у 1784 році британський ботанік і лікар Вільям Візерінг (William Withering) як «Terra Ponderosa». У 1790 р. нім. геолог Авраам Готлоб Вернер назвав мінерал за ім'ям першовідкривача 'Witherit'.
Загальний опис
Хімічна формула: ВаСО3.
Містить (%): ВаО — 77,70. СО2 — 22,30. Сингонія ромбічна.
Густина 4,2 — 4,3.
Твердість 3 — 3,75.
Колір сіруватий, жовтуватий, іноді білий або безбарвний.
Блиск скляний. Флуоресціює.
Знаходиться у гідротермальних жилах разом з баритом і різними сульфідами. Також утворюється у екзогенних умовах як вторинний мінерал бариту.
Вітерит — порівняно рідкісний низькотемпературний гідротермальний мінерал. У великих скупченнях вітерит є в родовищах , та ін. в Північній Англії. В Україні є в Передкарпатті, на Закарпатті, на Донбасі.
Використання
Використовується як сировина для отримання (барію) і його сполук, як обважнювач для бурових розчинів, для виготовлення спеціальної штукатурки, непроникної для рентгенівських (пулюєвих) променів.
Також вітерит використовувався для загартовування сталі, а також для виготовлення цементу, скла, емальованого посуду, мила, барвників та вибухових речовин.
Застосовується для приготування щурячої отрути, при виробництві скла та порцеляни, а раніше для переробки цукру.
Ризики для здоров’я людини
Натураліст 18 століття доктор Лі зафіксував його смертельні наслідки після смерті дружини та дитини фермера. Джеймс Ватт-молодший експериментував з мінералом на тваринах, і він зареєстрував ті самі смертельні властивості. До 18 століття фермери з Англзарке (малонаселена місцевість районі Чорлі, Ланкашир, Англія) використовували цей мінерал як отруту для щурів
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- mineralienatlas.de
- Christian August Siegfried Hoffmann Mineralsystem des Herrn Inspektor Werners mit dessen Erlaubnis herausgegeben von C A S Hoffmann // Bergmännisches Journal / за ред. A. W. Köhler — 1789. — Т. 1. — С. 369–398.
- William Withering, Richard Kirwan: Experiments and Observations on the Terra Ponderosa. In: Phil. Trans. R. Soc. Lond. 74, 1784, S. 292—311, doi:10.1098/rstl.1784.0024.
- Abraham Gottlob Werner: Neuere Beschreibung des Prehnit nebst einiger Bemerkungen über die ihm beygelegten Bennung, so wie auch überhaupt über die Bildung einiger Benennungen natürlicher Körper nach Personen-Namen. In: Bergmännisches Journal. 3, 1, 1790, S. 99–112, (Вітерит на «Google Books»).
- The Mining Magazine, March 1963, Vol 108, pages 133–139
- 'Looking Back' p10 Hexham Courant 10 January 2014 featuring a photograph of Settlingstones miners in 1905
-
Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 28. Cambridge University Press. с. 759. (англ.) - Watt, James Jr. (1789). . с. 598. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 6 лютого 2021.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Вітерит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Вітерит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — .
Посилання
- http://webmineral.com/data/Witherite.shtml [ 25 березня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет