Берестейсько-Володимирська єпархія (унійна)

Володимирсько-Берестейська єпархія (уніатська) — адміністративно-територіальна одиниця (єпархія) Унійної церкви у складі Великого князівства Литовського та Корони Королівства Польського періоду існування Речі Посполитої.

Адміністративно-територіальний поділ Руської унійної церкви 1772 року

Берестейська частина єпархії охоплювала територію Берестейського повіту та Підляського воєводства (без північної частини).

Історія

Створена внаслідок переходу Володимирської і Берестейської православної єпархії до уніатства після Берестейської унії 1596.

У XVIII столітті в єпархії існувала посада єпископа-суфрагана Берестейського, який керував північною частиною єпархії. У 1722 році єпархія охоплювала територію 30 000 км², мала 18 деканатів і 489 парафій.

У 1772 році Берестейське суфраганство мало 10 деканатів (Більський, Берестейський, Дорогичинський, Кам'янецький, Кобринський, Мельницький, Поліський, Пружанський, Володавський), 268 парафій і 4 василіянські монастирі.

Після ІІІ-го поділу Речі Посполитої територія єпархії була поділена між Росією, Австрією та Пруссією, а сама вона була ліквідована. 1798 року Павло I частково відновив її у вигляді Берестейської єпархії. А у 1809 році частину було виділено для створення Віленської унійної єпархії, а територію колишньої Супрасльської унійної єпархії було приєднано внаслідок входження Білостока до складу Російської імперії. Після 1828 року Берестейська уніатська єпархія була ліквідована, а її територія включена до Литовської уніатської єпархії.

Єпископи

Основна стаття: Володимирські і Берестейські унійні єпископи

Література

• Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2007. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — . (біл.)