Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Па́влович Барді́н (рос. Иван Павлович Бардин; 1 (13) листопада 1883, — 7 січня 1960, Москва) — вчений-металург, Герой Соціалістичної Праці, кавалер 7 орденів Леніна та інших нагород, лауреат Ленінської та Державних премій СРСР, організатор та керівник багатьох металургійних заводів, [ru], академік АН СРСР, випускник КПІ. Депутат Верховної ради СРСР 1—5-го скликань.
| Іван Павлович Бардін | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Иван Павлович Бардин | ||||||||||||
 | ||||||||||||
| Народився | 1 (13) листопада 1883[1] | |||||||||||
| Помер | 7 січня 1960[2][3][1] (76 років) Москва | |||||||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||||
| Діяльність | металург, інженер, політик | |||||||||||
| Alma mater | Київський політехнічний інститут | |||||||||||
| Галузь | металургія | |||||||||||
| Заклад | Академія наук СРСР | |||||||||||
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] | |||||||||||
| Вчене звання | академік АН СРСР[d] | |||||||||||
| Науковий керівник | Курако Михайло Костянтинович | |||||||||||
| Аспіранти, докторанти | d | |||||||||||
| Членство | Російська академія наук Академія наук СРСР | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
 Висловлювання у Вікіцитатах Бардін Іван Павлович у Вікісховищі | ||||||||||||
Біографія
Дитинство та освіта
Народився 1 (13 листопада) 1883 року в селі Широкий Уступ Саратовської губернії в сім'ї сільського шевця. У 1891 році сім'я переїхала до Саратова, де з 1892 року він навчався в міському початковому та ремісничому училищах, а в 1896–1902 роках був учнем Маріїнського землеробного училища.
У 1903 р. І.Бардін вступив до Новоолександрійського інституту сільського господарства і лісівництва, з якого був виключений за участь у студентських заворушеннях. У 1906 р. його зараховують на сільськогосподарський факультет КПІ. Через матеріальну скруту І. П. Бардіну довелось одночасно навчатися і працювати. Робота знайшлася в лабораторії фізико-хімії, вона так захопила студента, що він перейшов на хімічне відділення інституту з наміром спеціалізуватися в галузі хімічної технології.
В. П. Іжевський побачив у молодому Івані Бардіні великі потенційні можливості, передчував його майбутні звершення як металурга. 31 січня 1910 р. Іван Павлович успішно захистив дипломний проект з мартенівської печі й отримав диплом інженера-технолога за спеціальністю «Металургія». Протягом березня 1910 р. він проводив дослідні роботи, а у квітні звернувся з клопотанням про відпустку, потім про відрядження «на екскурсію по металургійних заводах півдня Росії» для пошуку роботи. Коли це не вдалося, виїхав у США.
Творчий шлях
У 1910–1911 рр. працював на американських заводах робітником.
Після повернення до Києва почав працювати, за рекомендацією В. П. Іжевського, на Юзівському металургійному заводі під керівництвом М. К. Курако. У 1916–1923 рр. І. П. Бардін працював на Єнакієвському металургійному заводі: начальником доменного цеху, головним інженером, директором заводу і рудників. У 1924–1929 рр. він — головний інженер Макіївського заводу, а потім заводу ім. Дзержинського у Каменському (Дніпродзержинськ). Провів реконструкцію Дніпровського державного заводу ім. Дзержинського після семирічної консервації 1918 - 1925. У 1929 р. йому було доручено керівництво будівництвом величезного на той час Кузнецького металургійного комбінату. З'явилася можливість втілити заповітну мрію ентузіаста доменної справи М. К. Курако — побудувати на базі коксівного кам'яного вугілля високої якості металургійний завод з великими доменними печами, невідомими на той час у Європі. Величезне за масштабами будівництво було здійснено в рекордно короткий термін — за три роки.
У 1932 р. І. П. Бардіна було обрано дійсним членом Академії наук СРСР, у 1939 р. — призначено заступником наркома чорної металургії СРСР, головою президії Уральського філіалу АН СРСР, він очолив створений за його ініціативою . У 1942 р. учений обраний віце-президентом АН СРСР. З 1943 по 1960 р. він завідував кафедрою економіки й організації чорної металургії в .
У роки німецько-радянської війни І. П. Бардін керував комісією Президії АН СРСР з мобілізації ресурсів східних районів держави на потреби оборони. У повоєнні роки багато праці і зусиль віддав відновленню й реконструкції зруйнованих війною металургійних підприємств. З ініціативи і за участю І. П. Бардіна була створена Північна Магнітка — .
У вересні 1943 до України прибула група вчених на чолі з академіком І. Бардіним для надання допомоги у відбудові металургійних підприємств, які постраждали в період окупації. [1] [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]
Найважливішими проблемами розвитку чорної металургії І. П. Бардін вважав підготовку сировинної бази, рудних матеріалів і палива; широке використання кисню в металургії, вдосконалення киснево-конверторного процесу; комплексну ; створення агрегатів безперервної розливки сталі; розробку нових технологій виробництва чавуну і сталі.
Як учений зі світовим ім'ям І. П. Бардін був обраний академіком Академій наук Угорщини, Чехословаччини, НДР, Румунії.
Бардін та КПІ
І. П. Бардін не втрачав зв'язків з Київським політехнічним інститутом. У 1944 р. він сприяв організації металургійного факультету інституту у складі чотирьох кафедр, які очолили відомі вчені академіки АН УРСР М. М. Доброхотов, В. М. Свєчніков, чл.-кор. АН УРСР В. Є. Васильєв і перший декан професор К. І. Ващенко.
Великий внесок зробив Іван Павлович у виховання інженерів-металургів і вчених-металургів. Навколо нього об'єднувалась талановита молодь, наслідуючи його глибоко науковий і всебічний підхід до вирішення проблем, високу принциповість і відданість металургії. У серпні 1952 р., перебуваючи в Києві у складі Державної комісії з питань будівництва магістральних газопроводів, І. П. Бардін відвідав КПІ, побував в аудиторіях, лабораторіях, тепло згадував В. П. Іжевського. У 1954 р. Іван Павлович надіслав студентам металургійного факультету КПІ лист «О творческом и „школярском“ подходе к изучению теории металлургии». У цьому листі Іван Павлович згадував про роки навчання в інституті, особливу увагу приділяв спеціальності інженера, набуттю інженерного досвіду. Текст цього листа було опубліковано у стінгазеті факультету — «Металург», а згодом у газеті «Комсомольская правда».
Відзнаки
Нагороджений 7 орденами Леніна, а також медалями.
Лауреат:
- Ленінської премії 1958 року (за роботи зі створення перших промислових установок безперервного розливання сталі):
- Сталінських премій:
Вшанування пам'яті
Академіку та Герою встановлені пам'ятник у Новокузнецьку і барельєф у Києві (у головному корпусі Київського політехнічного інституту); відкриті меморіальні дошки в Новокузнецьку, Тулі і Києві (на одній з будівель Київського політехнічного інституту).
Іменем Бардіна названий проспект, науково-технічна бібліотека і Будинок науки і техніки в Новокузнецьку, професійний технічний ліцей у Череповці, вулиці в Москві, Новосибірську, Череповці, Донецьку, Єкатеринбурзі, Керчі. Відкрито кабінет-музей І. П. Бардіна в Новокузнецьку і вагон-музей у Череповці.
У Череповці проводиться щорічний турнір з боксу пам'яті І. П. Бардіна.
У 1983 р. на ІФФ (так називається колишній металургійний факультет) було проведено наукову конференцію, присвячену 100-річчю від дня народження І. П. Бардіна. У січні 1984 року Рада Міністрів УРСР ухвалила постанову про заснування двох стипендій імені академіка І. П. Бардіна для найздібніших студентів-відмінників ІФФ Київського політехнічного інституту.
На наукових читаннях у травні 2003 р., присвячених 140-й річниці від дня народження засновника металургійної школи КПІ проф. В. П. Іжевського, з доповіддю «Спогади про І. П. Бардіна» виступив чл.-кор. НАН України Г. Г. Єфіменко. У пресі України та багатотиражній газеті НТУУ «КПІ» неодноразово публікувалися статті про життя, наукові й виробничі досягнення легендарного випускника КПІ І. П. Бардіна. Дані про його науковий і життєвий шлях представлені в Державному політехнічному музеї при НТУУ «КПІ», внесені до збірки «Славні імена КПІ».
Примітки
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
- Бардин Иван Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Munzinger Personen
Література
- Бардин И. П. в воспоминаниях современников. — М.: Наука, 1985.
- Емельянов Г. А. Горячий стаж. — М.: Советский писатель, 1985.
- Федоров А. С. Творцы науки о металле. — М.: Наука, 1980; 4. Книга о Донбассе: Природа. Люди. Дела. — Донецк: Донбасс, 1977. — С.240-243.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Проблемы металлургии. [Сб., посвящ. Акад. И. П. Бардину к семидесятилетию]. М., 1953.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Pa vlovich Bardi n ros Ivan Pavlovich Bardin 1 13 listopada 1883 18831113 7 sichnya 1960 Moskva vchenij metalurg Geroj Socialistichnoyi Praci kavaler 7 ordeniv Lenina ta inshih nagorod laureat Leninskoyi ta Derzhavnih premij SRSR organizator ta kerivnik bagatoh metalurgijnih zavodiv ru akademik AN SRSR vipusknik KPI Deputat Verhovnoyi radi SRSR 1 5 go sklikan Ivan Pavlovich Bardinros Ivan Pavlovich BardinNarodivsya 1 13 listopada 1883 1 Pomer 7 sichnya 1960 1960 01 07 2 3 1 76 rokiv MoskvaPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSRDiyalnist metalurg inzhener politikAlma mater Kiyivskij politehnichnij institutGaluz metalurgiyaZaklad Akademiya nauk SRSRPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Vchene zvannya akademik AN SRSR d Naukovij kerivnik Kurako Mihajlo KostyantinovichAspiranti doktoranti dChlenstvo Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSRNagorodiVislovlyuvannya u Vikicitatah Bardin Ivan Pavlovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bardin BiografiyaDitinstvo ta osvita Narodivsya 1 13 listopada 1883 roku v seli Shirokij Ustup Saratovskoyi guberniyi v sim yi silskogo shevcya U 1891 roci sim ya pereyihala do Saratova de z 1892 roku vin navchavsya v miskomu pochatkovomu ta remisnichomu uchilishah a v 1896 1902 rokah buv uchnem Mariyinskogo zemlerobnogo uchilisha U 1903 r I Bardin vstupiv do Novooleksandrijskogo institutu silskogo gospodarstva i lisivnictva z yakogo buv viklyuchenij za uchast u studentskih zavorushennyah U 1906 r jogo zarahovuyut na silskogospodarskij fakultet KPI Cherez materialnu skrutu I P Bardinu dovelos odnochasno navchatisya i pracyuvati Robota znajshlasya v laboratoriyi fiziko himiyi vona tak zahopila studenta sho vin perejshov na himichne viddilennya institutu z namirom specializuvatisya v galuzi himichnoyi tehnologiyi V P Izhevskij pobachiv u molodomu Ivani Bardini veliki potencijni mozhlivosti peredchuvav jogo majbutni zvershennya yak metalurga 31 sichnya 1910 r Ivan Pavlovich uspishno zahistiv diplomnij proekt z martenivskoyi pechi j otrimav diplom inzhenera tehnologa za specialnistyu Metalurgiya Protyagom bereznya 1910 r vin provodiv doslidni roboti a u kvitni zvernuvsya z klopotannyam pro vidpustku potim pro vidryadzhennya na ekskursiyu po metalurgijnih zavodah pivdnya Rosiyi dlya poshuku roboti Koli ce ne vdalosya viyihav u SShA Tvorchij shlyah U 1910 1911 rr pracyuvav na amerikanskih zavodah robitnikom Pislya povernennya do Kiyeva pochav pracyuvati za rekomendaciyeyu V P Izhevskogo na Yuzivskomu metalurgijnomu zavodi pid kerivnictvom M K Kurako U 1916 1923 rr I P Bardin pracyuvav na Yenakiyevskomu metalurgijnomu zavodi nachalnikom domennogo cehu golovnim inzhenerom direktorom zavodu i rudnikiv U 1924 1929 rr vin golovnij inzhener Makiyivskogo zavodu a potim zavodu im Dzerzhinskogo u Kamenskomu Dniprodzerzhinsk Proviv rekonstrukciyu Dniprovskogo derzhavnogo zavodu im Dzerzhinskogo pislya semirichnoyi konservaciyi 1918 1925 U 1929 r jomu bulo dorucheno kerivnictvo budivnictvom velicheznogo na toj chas Kuzneckogo metalurgijnogo kombinatu Z yavilasya mozhlivist vtiliti zapovitnu mriyu entuziasta domennoyi spravi M K Kurako pobuduvati na bazi koksivnogo kam yanogo vugillya visokoyi yakosti metalurgijnij zavod z velikimi domennimi pechami nevidomimi na toj chas u Yevropi Velichezne za masshtabami budivnictvo bulo zdijsneno v rekordno korotkij termin za tri roki U 1932 r I P Bardina bulo obrano dijsnim chlenom Akademiyi nauk SRSR u 1939 r priznacheno zastupnikom narkoma chornoyi metalurgiyi SRSR golovoyu prezidiyi Uralskogo filialu AN SRSR vin ocholiv stvorenij za jogo iniciativoyu U 1942 r uchenij obranij vice prezidentom AN SRSR Z 1943 po 1960 r vin zaviduvav kafedroyu ekonomiki j organizaciyi chornoyi metalurgiyi v U roki nimecko radyanskoyi vijni I P Bardin keruvav komisiyeyu Prezidiyi AN SRSR z mobilizaciyi resursiv shidnih rajoniv derzhavi na potrebi oboroni U povoyenni roki bagato praci i zusil viddav vidnovlennyu j rekonstrukciyi zrujnovanih vijnoyu metalurgijnih pidpriyemstv Z iniciativi i za uchastyu I P Bardina bula stvorena Pivnichna Magnitka U veresni 1943 do Ukrayini pribula grupa vchenih na choli z akademikom I Bardinim dlya nadannya dopomogi u vidbudovi metalurgijnih pidpriyemstv yaki postrazhdali v period okupaciyi 1 4 listopada 2013 u Wayback Machine Najvazhlivishimi problemami rozvitku chornoyi metalurgiyi I P Bardin vvazhav pidgotovku sirovinnoyi bazi rudnih materialiv i paliva shiroke vikoristannya kisnyu v metalurgiyi vdoskonalennya kisnevo konvertornogo procesu kompleksnu stvorennya agregativ bezperervnoyi rozlivki stali rozrobku novih tehnologij virobnictva chavunu i stali Yak uchenij zi svitovim im yam I P Bardin buv obranij akademikom Akademij nauk Ugorshini Chehoslovachchini NDR Rumuniyi Bardin ta KPI I P Bardin ne vtrachav zv yazkiv z Kiyivskim politehnichnim institutom U 1944 r vin spriyav organizaciyi metalurgijnogo fakultetu institutu u skladi chotiroh kafedr yaki ocholili vidomi vcheni akademiki AN URSR M M Dobrohotov V M Svyechnikov chl kor AN URSR V Ye Vasilyev i pershij dekan profesor K I Vashenko Velikij vnesok zrobiv Ivan Pavlovich u vihovannya inzheneriv metalurgiv i vchenih metalurgiv Navkolo nogo ob yednuvalas talanovita molod nasliduyuchi jogo gliboko naukovij i vsebichnij pidhid do virishennya problem visoku principovist i viddanist metalurgiyi U serpni 1952 r perebuvayuchi v Kiyevi u skladi Derzhavnoyi komisiyi z pitan budivnictva magistralnih gazoprovodiv I P Bardin vidvidav KPI pobuvav v auditoriyah laboratoriyah teplo zgaduvav V P Izhevskogo U 1954 r Ivan Pavlovich nadislav studentam metalurgijnogo fakultetu KPI list O tvorcheskom i shkolyarskom podhode k izucheniyu teorii metallurgii U comu listi Ivan Pavlovich zgaduvav pro roki navchannya v instituti osoblivu uvagu pridilyav specialnosti inzhenera nabuttyu inzhenernogo dosvidu Tekst cogo lista bulo opublikovano u stingazeti fakultetu Metalurg a zgodom u gazeti Komsomolskaya pravda VidznakiNagorodzhenij 7 ordenami Lenina a takozh medalyami Laureat Leninskoyi premiyi 1958 roku za roboti zi stvorennya pershih promislovih ustanovok bezperervnogo rozlivannya stali Stalinskih premij 1942 roku za roboti po mobilizaciyi resursiv Uralu dlya potreb oboroni SRSR 1949 roku za roboti z intensifikaciyi martenivskogo procesu shlyahom zastosuvannya kisnyu Vshanuvannya pam yatimemorialna doshka v Kiyevi Akademiku ta Geroyu vstanovleni pam yatnik u Novokuznecku i barelyef u Kiyevi u golovnomu korpusi Kiyivskogo politehnichnogo institutu vidkriti memorialni doshki v Novokuznecku Tuli i Kiyevi na odnij z budivel Kiyivskogo politehnichnogo institutu Imenem Bardina nazvanij prospekt naukovo tehnichna biblioteka i Budinok nauki i tehniki v Novokuznecku profesijnij tehnichnij licej u Cherepovci vulici v Moskvi Novosibirsku Cherepovci Donecku Yekaterinburzi Kerchi Vidkrito kabinet muzej I P Bardina v Novokuznecku i vagon muzej u Cherepovci U Cherepovci provoditsya shorichnij turnir z boksu pam yati I P Bardina U 1983 r na IFF tak nazivayetsya kolishnij metalurgijnij fakultet bulo provedeno naukovu konferenciyu prisvyachenu 100 richchyu vid dnya narodzhennya I P Bardina U sichni 1984 roku Rada Ministriv URSR uhvalila postanovu pro zasnuvannya dvoh stipendij imeni akademika I P Bardina dlya najzdibnishih studentiv vidminnikiv IFF Kiyivskogo politehnichnogo institutu Na naukovih chitannyah u travni 2003 r prisvyachenih 140 j richnici vid dnya narodzhennya zasnovnika metalurgijnoyi shkoli KPI prof V P Izhevskogo z dopoviddyu Spogadi pro I P Bardina vistupiv chl kor NAN Ukrayini G G Yefimenko U presi Ukrayini ta bagatotirazhnij gazeti NTUU KPI neodnorazovo publikuvalisya statti pro zhittya naukovi j virobnichi dosyagnennya legendarnogo vipusknika KPI I P Bardina Dani pro jogo naukovij i zhittyevij shlyah predstavleni v Derzhavnomu politehnichnomu muzeyi pri NTUU KPI vneseni do zbirki Slavni imena KPI PrimitkiIstoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Bardin Ivan Pavlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Munzinger Personen d Track Q107343683LiteraturaBardin I P v vospominaniyah sovremennikov M Nauka 1985 Emelyanov G A Goryachij stazh M Sovetskij pisatel 1985 Fedorov A S Tvorcy nauki o metalle M Nauka 1980 4 Kniga o Donbasse Priroda Lyudi Dela Doneck Donbass 1977 S 240 243 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Problemy metallurgii Sb posvyash Akad I P Bardinu k semidesyatiletiyu M 1953