Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рогі́зка — село в Україні, у Чечельницькій селищній громаді Гайсинського району Вінницької області, за 3 км від станції Яланець 2.
| село Рогізка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Гайсинський район |
| Громада | Чечельницька селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1778 |
| Населення | 1168 |
| Площа | 3,376 км² |
| Густота населення | 345,970 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 24815 |
| Телефонний код | +380 4351 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°14′53″ пн. ш. 29°26′20″ сх. д. / 48.24806° пн. ш. 29.43889° сх. д.Координати: 48°14′53″ пн. ш. 29°26′20″ сх. д. / 48.24806° пн. ш. 29.43889° сх. д. |
| Водойми | Рогізка |
| Найближча залізнична станція | Яланець 2 |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 24815, Вінницька обл., Чечельницький р-н, c. Рогізка, вул. Центральна, 225 |
| Карта | |
  Рогізка | |
 Рогізка | |
| Мапа | |
Географія
Історія
Виникнення
Перші згадки про село Рогізку стосуються 1778 року, але виникло воно безумовно раніше. Згідно з переказами невеличке поселення засноване козаками після знищення Запорізької Січі 1775 р., що розселилися по обидва боки невеличкої річечки, долина якої заросла рогозою та очеретом. Очевидно звідси й назва поселення «рогізка».
На підвищеннях на захід від села знайдено пам'ятки культури IV—III тисячоліть до нашої ери: кам'яна сокира, знаряддя з кременю, гончарні вироби, бронзові та залізні речі (залізні наконечники, стріли), монети Римсько-Візантійського карбування тощо. Отже, ймовірно заселення даної території відбувалося і в давніші часи.
Панщина
У XVIII ст. село належало поміщикові Любомирському, а пізніше поміщикам Юркевичам та Орловим. Панування призвело до розорення селянських мас, погіршення їхнього матеріального становища, про що свідчать масові переселення селян в південні райони. Так, у 90-х роках XIX ст. 20 сімей переселилося на територію сучасного Балтського району Одеської області. Значна частина селян взагалі не мала землі і наймалась на роботу до поміщиків.
Після проведення земельної реформи селяни надіялись, що їхня мрія одержати землю здійсниться, але поміщики провели цю реформу на свою користь, відібравши в селян найкращі общинні землі, а селянам відрізали гірші. Селяни різко виступили проти свавілля. Озброївшись палками, вивели зі сходу старосту села і заявили, що не пустять нікого в поле, доки поміщики не віддадуть тієї землі, якої вони вимагають. Справа дійшла до того, що подільський губернатор, дізнавшись про виступ, доповів міністру внутрішніх справ і вислав сюди військовий загін. Декількох селян, обвинувачених у підбурюванні, було заарештовано і ув'язнено. Злидні і голод, поширювані хвороби і неписьменність — так жило село.
Поміщики навмисне відштовхували селян від знань і культури. Медичної допомоги майже ніхто не одержував, багато дітей помирало.
Шкільна освіта
Відкриття першої школи для селянських дітей випадає приблизно до 1870. у цій церковноприходській школі в пристосованій селянській хаті навчалось близько 30 учнів. Одним із перших вчителів був Рачинський Макар. Скоро відкрилась ще одна школа на 20 учнів, приміщення для якої селяни наймали за свої кошти. У ній працювали Микитенко Варвара Степанівна, пізніше Скалецький Сидір Павлович. Але ще близько 80 % селян були неписьменними.
У 1909 році земство побудувало нове приміщення школи на одну кімнату і квартиру для вчителя Комара Андрія Варфоломійовича. У цій трикласній школі одночасно до 50 дітей вивчало російську мову, релігію і арифметику.
Радянський переворот
1919 року в селі було створено комнезам, який розподілив поміщицькі землі між селянськими дворами залежно від складу сім'ї. 1923 року в користуванні селян було 2545 га землі.
Під час спроб встановити незалежну Україну селяни співпрацювали з комуністами.
1923-го організовано споживчу кооперацію. У селі відкрилась пристосована чотирикласна початкова трудова школа, хата-читальня. Число учнів сягало 110. Тоді ж організовано лікнеп, яким керував Підосичник Артем Іванович. Завідував початковою школою до 1932 року Мазуренко Григорій Іванович. Наочних посібників не було.
Колективізація
У 1924 році обрано першу сільраду, яку аж до 1939 року очолював моряк балтійського флоту, активний учасник жовтневого перевороту Олійник Апатій Макарович. Весною 1926 року членами комнезаму при активній допомозі сільради створено колгосп «Червоний прапор».
У березні 1929 року селяни зробили спробу розігнати ТСОЗ і завадити колективізації. Однак загони міліції придушили цей заколот.
У 1932–34 рр. створено ще три колгоспи: «Жовтнева перемога», «Червона зірка», «Четвертий завершальний». Внаслідок цього колективізацією було охоплено близько 97 % дворів. Колгоспи швидко міцніли. На роботу в колгоспи були направлені спеціалісти сільського господарства. В кожному колгоспі почали працювати клуби, бібліотеки, створено комсомольські осередки, які організовували дозвілля колгоспників, випускали стінгазети тощо.
1932-го початкову школу реорганізовано в семирічну школу колгоспної молоді. 1935 року був перший випуск учнів 7-го класу в кількості 24 людини. Це були переважно юнаки і юнки 17-18-річного віку. Частина юнаків пішла навчатись в Ольгопільську середню школу, в інші навчальні заклади, решта залишилась працювати в колгоспі.
До 1937 року навчання проводилось в дві зміни в шести будинках. Про навчальні кабінети і мови не було. В 1937 році при допомозі громадськості і держави побудовано двоповерхове приміщення семирічної школи на 9 класних кімнат. Число учнів досягло 400, їх навчали 15 вчителів. Значно поліпшилась навчально-матеріальна база школи, було обладнано фізичний і хімічний кабінети, бібліотеку з книжковим фондом близько 1000 примірників. Успішно здійснювався закон про загальнообов'язкове семирічне навчання.
Друга світова війна
27 липня 1941 року село окупували німецько-румунські війська. Хліб, худобу та інші продукти вивозили до Німеччини. У селі діяла підпільна партійно-більшовицька група по боротьбі з окупантами.
13 березня 1944 року німці залишили село Рогізку. 14 березня зі сторони с. Яланець вулицею Садовою з'явилися перші радянські розвідники на конях.
15 березня село зайняла Червона армія. Збройних сутичок із німецькими військами на території села не було. Короткочасним боєм Радянські війська примусили противника відступати в бік Чечельника і Ольгополя. З війни не повернулося 235 осіб, нагороджено орденами і медалями 144 людини.
Пізній СРСР
Одразу ж після поновлення радянської «влади» жителі села взялися за відбудову колгоспного господарства. У квітні 1944 року розпочалося навчання дітей у школі. Не було жодного трактора, молотарки, коней було дуже мало, майже всі чоловіки були на фронті. Основні роботи лягли на плечі жінок, підлітків та людей похилого віку. Доводилось використовувати корів як тяглову силу, вручну косили, молотили, скирдували.
1949 року відкрився сільський клуб, бібліотека, частіше стали демонструвати кінофільми, організовувались виступи художньої самодіяльності.
1951 року колгоспи «Жовтнева перемога» і «Червона зірка» об'єдналися в один — «Заповіт Ілліча», а 1952-го колгоспи «Червоний прапор» і «Четвертий завершальний» — в колгосп «Червоний прапор». Колгоспи економічно і організаційно міцніли, підвищилися врожаї, продуктивність тваринництва. Зросли неподільні фонди колгоспів, підвищився матеріальний і культурний рівень колгоспників.
1958 року відбулося об'єднання двох колгоспів в один — «Вогні комунізму». Посівна площа об'єднаного колгоспу склала 2780 га. На час об'єднання поголів'я великої рогатої худоби становило 773 голови, зокрема 250 корів; 920 свиней.
Після укрупнення і організаційного зміцнення колгоспу артілі домоглися значного підвищення врожайності зернових і технічних культур, і підвищилась продуктивність тваринництва. Колгосп побудував декілька тваринницьких приміщень, придбав агрегати сільськогосподарської техніки, збільшилось поголів'я ВРХ, свиней, птиці. Збудовано вальцевий млин, прокладено 4 км шосейної дороги.
У 1963 р. колгосп «Вогні комунізму» побудував в селі Тарасівка початкову школу на дві класних кімнати, де навчалось 30 учнів. За повоєнні роки змінилося обличчя села. Майже все село електрифіковано.
В 1969 році в селі проживало 2117 чол., в тому числі по с. Рогізка — 1841 чол. і с. Тарасівка — 276 чол. У загальному числі населення чоловіків — 906, жінок — 1265. На території села розташований колгосп «Вогні комунізму». За артіллю закріплено 3263 га землі. Колгосп має зерново-буряковий із розвиненим м'ясо-молочним тваринництвом напрямок. Під зерновими культурами зайнято 53 % орної землі, під технічними 20 %, іншими культурами 24,5 %, під садом та виноградником — 2,5 %.
В колгоспі працювало 19 тракторів, 17 комбайнів, 14 вантажних автомашин. На фермах 1047 голів ВРХ, в тому числі корів — 420 гол. Свиней, 1340, овець — 165 голів, птиці 7250 голів. 1989 року почав працювати новий палац культури.
У незалежній Україні
1993 року двоповерхове приміщення школи, побудоване 1937 року, комісія визнала аварійним, і 1994-го діти перейшли навчатись до приміщень сільського будинку культури та контори КСП «Поділля». І цього ж року колгосп почав перебудову незакінченої будівлі дитсадка під школу. У 1998—2003 роках тут було збудовано школу.
На початку XXI ст., у зв'язку з проведенням земельної реформи, перестав існувати колгосп, землі розпайовано між мешканцями.
З 2007-го знову відновив роботу дитячий садок, який майже десять років не працював. 2012 року сільрада почала роботи з освітлення села, впорядкування кладовища, частково доріг, будинку культури.
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Чечельницької селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Чечельницького району, село увійшло до складу Гайсинського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1287 осіб, з яких 536 чоловіків та 751 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1158 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| Українська | 99,06 % |
| Російська | 0,68 % |
| Молдовська | 0,17 % |
Транспорт
За 3 км від села розташована станція Яланець 2. Там двічі на добу зупиняється вузькоколійний поїзд Рудниця — Гайворон.
Відомі люди
- Академік, завідувач кафедри аграрного бізнесу Тернопільської академії І. Г. Яремчук.
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
Література
- Рогі́зка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.699
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rogi zka selo v Ukrayini u Chechelnickij selishnij gromadi Gajsinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti za 3 km vid stanciyi Yalanec 2 selo Rogizka Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Gajsinskij rajon Gromada Chechelnicka selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1778 Naselennya 1168 Plosha 3 376 km Gustota naselennya 345 970 osib km Poshtovij indeks 24815 Telefonnij kod 380 4351 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 14 53 pn sh 29 26 20 sh d 48 24806 pn sh 29 43889 sh d 48 24806 29 43889 Koordinati 48 14 53 pn sh 29 26 20 sh d 48 24806 pn sh 29 43889 sh d 48 24806 29 43889 Vodojmi Rogizka Najblizhcha zaliznichna stanciya Yalanec 2 Misceva vlada Adresa radi 24815 Vinnicka obl Chechelnickij r n c Rogizka vul Centralna 225 Karta Rogizka Rogizka MapaGeografiyaSelom protikaye richka Rogizka liva pritoka Savrani IstoriyaViniknennya Pershi zgadki pro selo Rogizku stosuyutsya 1778 roku ale viniklo vono bezumovno ranishe Zgidno z perekazami nevelichke poselennya zasnovane kozakami pislya znishennya Zaporizkoyi Sichi 1775 r sho rozselilisya po obidva boki nevelichkoyi richechki dolina yakoyi zarosla rogozoyu ta ocheretom Ochevidno zvidsi j nazva poselennya rogizka Na pidvishennyah na zahid vid sela znajdeno pam yatki kulturi IV III tisyacholit do nashoyi eri kam yana sokira znaryaddya z kremenyu goncharni virobi bronzovi ta zalizni rechi zalizni nakonechniki strili moneti Rimsko Vizantijskogo karbuvannya tosho Otzhe jmovirno zaselennya danoyi teritoriyi vidbuvalosya i v davnishi chasi Panshina U XVIII st selo nalezhalo pomishikovi Lyubomirskomu a piznishe pomishikam Yurkevicham ta Orlovim Panuvannya prizvelo do rozorennya selyanskih mas pogirshennya yihnogo materialnogo stanovisha pro sho svidchat masovi pereselennya selyan v pivdenni rajoni Tak u 90 h rokah XIX st 20 simej pereselilosya na teritoriyu suchasnogo Baltskogo rajonu Odeskoyi oblasti Znachna chastina selyan vzagali ne mala zemli i najmalas na robotu do pomishikiv Pislya provedennya zemelnoyi reformi selyani nadiyalis sho yihnya mriya oderzhati zemlyu zdijsnitsya ale pomishiki proveli cyu reformu na svoyu korist vidibravshi v selyan najkrashi obshinni zemli a selyanam vidrizali girshi Selyani rizko vistupili proti svavillya Ozbroyivshis palkami viveli zi shodu starostu sela i zayavili sho ne pustyat nikogo v pole doki pomishiki ne viddadut tiyeyi zemli yakoyi voni vimagayut Sprava dijshla do togo sho podilskij gubernator diznavshis pro vistup dopoviv ministru vnutrishnih sprav i vislav syudi vijskovij zagin Dekilkoh selyan obvinuvachenih u pidburyuvanni bulo zaareshtovano i uv yazneno Zlidni i golod poshiryuvani hvorobi i nepismennist tak zhilo selo Pomishiki navmisne vidshtovhuvali selyan vid znan i kulturi Medichnoyi dopomogi majzhe nihto ne oderzhuvav bagato ditej pomiralo Shkilna osvita Vidkrittya pershoyi shkoli dlya selyanskih ditej vipadaye priblizno do 1870 u cij cerkovnoprihodskij shkoli v pristosovanij selyanskij hati navchalos blizko 30 uchniv Odnim iz pershih vchiteliv buv Rachinskij Makar Skoro vidkrilas she odna shkola na 20 uchniv primishennya dlya yakoyi selyani najmali za svoyi koshti U nij pracyuvali Mikitenko Varvara Stepanivna piznishe Skaleckij Sidir Pavlovich Ale she blizko 80 selyan buli nepismennimi U 1909 roci zemstvo pobuduvalo nove primishennya shkoli na odnu kimnatu i kvartiru dlya vchitelya Komara Andriya Varfolomijovicha U cij triklasnij shkoli odnochasno do 50 ditej vivchalo rosijsku movu religiyu i arifmetiku Radyanskij perevorot 1919 roku v seli bulo stvoreno komnezam yakij rozpodiliv pomishicki zemli mizh selyanskimi dvorami zalezhno vid skladu sim yi 1923 roku v koristuvanni selyan bulo 2545 ga zemli Pid chas sprob vstanoviti nezalezhnu Ukrayinu selyani spivpracyuvali z komunistami 1923 go organizovano spozhivchu kooperaciyu U seli vidkrilas pristosovana chotiriklasna pochatkova trudova shkola hata chitalnya Chislo uchniv syagalo 110 Todi zh organizovano liknep yakim keruvav Pidosichnik Artem Ivanovich Zaviduvav pochatkovoyu shkoloyu do 1932 roku Mazurenko Grigorij Ivanovich Naochnih posibnikiv ne bulo Kolektivizaciya U 1924 roci obrano pershu silradu yaku azh do 1939 roku ocholyuvav moryak baltijskogo flotu aktivnij uchasnik zhovtnevogo perevorotu Olijnik Apatij Makarovich Vesnoyu 1926 roku chlenami komnezamu pri aktivnij dopomozi silradi stvoreno kolgosp Chervonij prapor U berezni 1929 roku selyani zrobili sprobu rozignati TSOZ i zavaditi kolektivizaciyi Odnak zagoni miliciyi pridushili cej zakolot U 1932 34 rr stvoreno she tri kolgospi Zhovtneva peremoga Chervona zirka Chetvertij zavershalnij Vnaslidok cogo kolektivizaciyeyu bulo ohopleno blizko 97 dvoriv Kolgospi shvidko micnili Na robotu v kolgospi buli napravleni specialisti silskogo gospodarstva V kozhnomu kolgospi pochali pracyuvati klubi biblioteki stvoreno komsomolski oseredki yaki organizovuvali dozvillya kolgospnikiv vipuskali stingazeti tosho 1932 go pochatkovu shkolu reorganizovano v semirichnu shkolu kolgospnoyi molodi 1935 roku buv pershij vipusk uchniv 7 go klasu v kilkosti 24 lyudini Ce buli perevazhno yunaki i yunki 17 18 richnogo viku Chastina yunakiv pishla navchatis v Olgopilsku serednyu shkolu v inshi navchalni zakladi reshta zalishilas pracyuvati v kolgospi Do 1937 roku navchannya provodilos v dvi zmini v shesti budinkah Pro navchalni kabineti i movi ne bulo V 1937 roci pri dopomozi gromadskosti i derzhavi pobudovano dvopoverhove primishennya semirichnoyi shkoli na 9 klasnih kimnat Chislo uchniv dosyaglo 400 yih navchali 15 vchiteliv Znachno polipshilas navchalno materialna baza shkoli bulo obladnano fizichnij i himichnij kabineti biblioteku z knizhkovim fondom blizko 1000 primirnikiv Uspishno zdijsnyuvavsya zakon pro zagalnoobov yazkove semirichne navchannya Druga svitova vijna 27 lipnya 1941 roku selo okupuvali nimecko rumunski vijska Hlib hudobu ta inshi produkti vivozili do Nimechchini U seli diyala pidpilna partijno bilshovicka grupa po borotbi z okupantami 13 bereznya 1944 roku nimci zalishili selo Rogizku 14 bereznya zi storoni s Yalanec vuliceyu Sadovoyu z yavilisya pershi radyanski rozvidniki na konyah 15 bereznya selo zajnyala Chervona armiya Zbrojnih sutichok iz nimeckimi vijskami na teritoriyi sela ne bulo Korotkochasnim boyem Radyanski vijska primusili protivnika vidstupati v bik Chechelnika i Olgopolya Z vijni ne povernulosya 235 osib nagorodzheno ordenami i medalyami 144 lyudini Piznij SRSR Odrazu zh pislya ponovlennya radyanskoyi vladi zhiteli sela vzyalisya za vidbudovu kolgospnogo gospodarstva U kvitni 1944 roku rozpochalosya navchannya ditej u shkoli Ne bulo zhodnogo traktora molotarki konej bulo duzhe malo majzhe vsi choloviki buli na fronti Osnovni roboti lyagli na plechi zhinok pidlitkiv ta lyudej pohilogo viku Dovodilos vikoristovuvati koriv yak tyaglovu silu vruchnu kosili molotili skirduvali 1949 roku vidkrivsya silskij klub biblioteka chastishe stali demonstruvati kinofilmi organizovuvalis vistupi hudozhnoyi samodiyalnosti 1951 roku kolgospi Zhovtneva peremoga i Chervona zirka ob yednalisya v odin Zapovit Illicha a 1952 go kolgospi Chervonij prapor i Chetvertij zavershalnij v kolgosp Chervonij prapor Kolgospi ekonomichno i organizacijno micnili pidvishilisya vrozhayi produktivnist tvarinnictva Zrosli nepodilni fondi kolgospiv pidvishivsya materialnij i kulturnij riven kolgospnikiv 1958 roku vidbulosya ob yednannya dvoh kolgospiv v odin Vogni komunizmu Posivna plosha ob yednanogo kolgospu sklala 2780 ga Na chas ob yednannya pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi stanovilo 773 golovi zokrema 250 koriv 920 svinej Pislya ukrupnennya i organizacijnogo zmicnennya kolgospu artili domoglisya znachnogo pidvishennya vrozhajnosti zernovih i tehnichnih kultur i pidvishilas produktivnist tvarinnictva Kolgosp pobuduvav dekilka tvarinnickih primishen pridbav agregati silskogospodarskoyi tehniki zbilshilos pogoliv ya VRH svinej ptici Zbudovano valcevij mlin prokladeno 4 km shosejnoyi dorogi U 1963 r kolgosp Vogni komunizmu pobuduvav v seli Tarasivka pochatkovu shkolu na dvi klasnih kimnati de navchalos 30 uchniv Za povoyenni roki zminilosya oblichchya sela Majzhe vse selo elektrifikovano V 1969 roci v seli prozhivalo 2117 chol v tomu chisli po s Rogizka 1841 chol i s Tarasivka 276 chol U zagalnomu chisli naselennya cholovikiv 906 zhinok 1265 Na teritoriyi sela roztashovanij kolgosp Vogni komunizmu Za artillyu zakripleno 3263 ga zemli Kolgosp maye zernovo buryakovij iz rozvinenim m yaso molochnim tvarinnictvom napryamok Pid zernovimi kulturami zajnyato 53 ornoyi zemli pid tehnichnimi 20 inshimi kulturami 24 5 pid sadom ta vinogradnikom 2 5 V kolgospi pracyuvalo 19 traktoriv 17 kombajniv 14 vantazhnih avtomashin Na fermah 1047 goliv VRH v tomu chisli koriv 420 gol Svinej 1340 ovec 165 goliv ptici 7250 goliv 1989 roku pochav pracyuvati novij palac kulturi U nezalezhnij Ukrayini 1993 roku dvopoverhove primishennya shkoli pobudovane 1937 roku komisiya viznala avarijnim i 1994 go diti perejshli navchatis do primishen silskogo budinku kulturi ta kontori KSP Podillya I cogo zh roku kolgosp pochav perebudovu nezakinchenoyi budivli ditsadka pid shkolu U 1998 2003 rokah tut bulo zbudovano shkolu Na pochatku XXI st u zv yazku z provedennyam zemelnoyi reformi perestav isnuvati kolgosp zemli rozpajovano mizh meshkancyami Z 2007 go znovu vidnoviv robotu dityachij sadok yakij majzhe desyat rokiv ne pracyuvav 2012 roku silrada pochala roboti z osvitlennya sela vporyadkuvannya kladovisha chastkovo dorig budinku kulturi 12 chervnya 2020 roku vidpovidno rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Chechelnickoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi i likvidaciyi Chechelnickogo rajonu selo uvijshlo do skladu Gajsinskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1287 osib z yakih 536 cholovikiv ta 751 zhinka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1158 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok Ukrayinska 99 06 Rosijska 0 68 Moldovska 0 17 TransportZa 3 km vid sela roztashovana stanciya Yalanec 2 Tam dvichi na dobu zupinyayetsya vuzkokolijnij poyizd Rudnicya Gajvoron Vidomi lyudiAkademik zaviduvach kafedri agrarnogo biznesu Ternopilskoyi akademiyi I G Yaremchuk Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 listopada 2019 LiteraturaRogi zka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 699