Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Като́лицька це́рква в Росі́ї — третя християнська конфесія Росії. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 789 000 католиків (0,54% від усього населення). Існувало 5 діоцезій, які об'єднували 426 церковних парафій. Кількість священиків — 268 (з них представники секулярного духовенства — 126, члени чернечих організацій — 142), постійних дияконів — 3, монахів — 193, монахинь — 309.В країні діє також Російська греко-католицька церква.
 Католицька церква в Росі́ї | |
|---|---|
| Тип | d |
| Класифікація | Католицька церква |
| Теологія | Католицьке богослов'я |
| Структура | Дієцезії: 5 |
| Парафії | 426 |
| Учасники | 789 000 осіб (2004; 0,54%) |
| Священики | 268 (2004) |
 Католицька церква в Росії у Вікісховищі | |
Історія
Княжа доба і московське царство
Витоки католицизму у Росії сягають часів Київської Русі. І до і після прийняття християнства Володимиром Святославичем Русь підтримувала контакти з представниками не тільки Східної, але й Західної Церков. Ймовірно, першим західним єпископом, які побували на Русі, був Адальберт Магдебурзький, який був посланий до Києва у 961 році на прохання княгині Ольги, а 1007 році князь Володимир 1007 тепло приймав німецького місіонера св. Бруно Кверфуртського. Значне поширення на Русі отримав культ св. Климента, мощі якого знайдені у Херсонесі братами Кирилом і Мефодієм, цей культ протистояв курсу на розділення церков, ключовою подією якого став великий розкол 1054 року.
Різний підхід до Римо-католицької церкви князів південних та північних руських земель вперше яскраво проявився у середині XIII століття, коли руські землі опинилися під загрозою татаро-монгольського нашестя. У середині 1240-х років Папа Іннокентій IV інтенсифікував спроби налагодити дипломатичний контакт з руськими князями, розглядаючи їх як можливих союзників у боротьбі з татарами. Проте, якщо з Данилом Галицьким 1254 року прийняв з рук папи Інокентія королівську корону в обмін на обіцяну військову допомогу у боротьбі з татарами, то Олександр Невський відмовився йти на союз з Римом, віддавши перевагу поневоленню Русі татарами. Сьогодні багатьма росіянами цей вчинок розглядається як "захист від аргесії Заходу"
Після ліквідації татаро-монгольського ярма римо-католицька церква неодноразово намагалася подолати церковну схизму, проте серед московських князів ці спроби не мали успіху. Зокрема митрополит Київський і всієї Русі Ісидор, підписавший Флорентійську унію 1439 року у Москві був засуджений на соборі російського духівництва і ув'язнений. В подальшому вороже ставлення до католицизму у Московському царстві посилювалося внаслідок війн з католицькими Лівонським орденом і Річчю Посполитою. Ще більше посилився неприязне ставлення до католицизму після втручання польських магнатів в період Смути на початку XVI століття і воцаріння Владислава IV на Московському престолі.
Російська імперія
Зміна політики Росії по відношенню католицької церкви відбулася за часів Петра I, який вів прозахідний напрямок політики країни, і запросив до країни велику кількість іноземців. В результаті у ряді російських міст вперше з'явилися католицькі церкви і монастирі, зокрема в Москві, Санкт-Петербурзі і Астрахані.
У царювання Катерини II, внаслідок поділів Речі Посполитої до складу Російської імперії увійшли території зі значним католицьким населенням. Відношення до католиків латинського обряду на території Царства Польського було в цілому терпимим, проте католики візантійського обряду піддавалися репресіям з метою змусити їх перейти у православ'я. В 1773 році у католиків латинського обряду була створена Могилевська єпархія, в 1782 році перетворена в архиєпархії.
Доброзичливо до католицтва ставилися російські імператори Павло I та Олександр I. Павло дав у Петербурзі притулок вигнаним з острова Мальти лицарям католицького Мальтійського ордена і сам погодився на обрання себе протектором Ордену. Він же заснував в Росії окрему .
В XIX столітті з придушенням антиросійських повстань багато поляків, литовців й білорусів були вислані в Сибір та інші віддалені регіони імперії. Утворені католицькі діаспори в російських містах отримували право на зведення католицьких храмів. Саме в другій половині XIX століття було збудовано більшість католицьких церков на території Росії. Через те, що ядром католицьких громад були, як правило, польські засланці, ці храми часто називали «польськими костьолами».
Незважаючи на заборону переходити до Католицької церкви для росіян, у XIX столітті в Католицьку церкву перейшла велика група російської дворянської інтелігенції, найвідоміші декабрист М. С. Лунін, князі , В. С. Печерін, , , Н. А. Толстой, та інші.
XX століття
В 1905 у Микола II видав Маніфест про зміцнення початків віротерпимості, що викликало нову хвилю переходів в католицизм. Католиками стали князь Белосельскій, ціла плеяда православних священиків. За офіційною статистикою в період з 1905 по 1909 233 тисячі чоловік перейшли з православ'я в католицтво, в основній масі вони стали греко-католиками. 1911 року в Москві було закінчено будівництво Собору Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, що став найбільшим католицьким собором країни. Після Лютневої революції був створений екзархат російських католиків візантійського обряду.
Прихід до влади більшовиків в результаті Жовтневого перевороту 1917 року відкрив трагічну сторінку історії католицької церкви в Росії. Згідно з декретом «Про відокремлення церкви від держави і школи від церкви» (1918) всі релігійні організації, в тому числі й католицькі парафії, позбавлялися майнових прав, церковна власність оголошувалася «народним надбанням». Католицькі священнослужителі зазнавали переслідувань, зокрема 21-26 березня 1923 року в Москві проходив процес над 15 священнослужителями на чолі з єпископом Яном Цепляком, що були засуджені до розстрілу (пізніше однак вирок був замінений ув'язненням).
До 1935 року на території СРСР налічувалося не більше 16 католицьких священиків, до кінця тридцятих років на території РРФСР залишалося тільки два діючі католицькі храми - св. Людовика в Москві і Лурдської Богоматері у Ленінграді, інші церкви були закриті. Вони отримали статус «церков при французьких посольствах», і їх діяльність як «церков для іноземних діпработніков» ретельно контролювалася владою.
Переслідування католиків поширювалось і на інші республіки, що входили до складу СРСР. Зокрема 1946 року було інсценовано так званий Львівський собор, що заборонив діяльність Української греко-католицької церкви, також були знищені і структури Білоруської греко-католицької церкви.
Гоніння на католицьку церкву були припинені лише після приходу до влади Михайла Горбачова. В ході його візиту до Ватикану 1 грудня 1989 була досягнута домовленість про встановлення дипломатичних відносин між Святим Престолом і СРСР. Дипломатичні відносини на рівні постійних представництв між Святим Престолом і Росією були встановлені в січні 1992 року, у грудні 2009 року підвищено до рівня посольств.
Сучасність
За даними на 2005 рік на території Росії функціонує 426 парафій, чверть з них не має храмових будівель. Організаційно парафії об'єднані в чотири єпархії, разом складові митрополію:
- Архієпархія Божої Матері в Москві
- Преображенська єпархія в Новосибірську
- Єпархія святого Йосипа в Іркутську
- Єпархія святого Климента в Саратові
Католицька церква в Росії залишається об'єктом неприязні з боку Російської православної церкви. РПЦ вважає перепоною для діалогу прозелітизм католиків на своїй так званій «канонічній території», а також «експансію греко-католиків», причому не тільки в Росії, але також в Україні і Казахстані. Складні стосунки римо-католицької та російської православної церков лишаються причиною того, що Папа Римський жодного разу не відвідував Москву.
Примітки
- Статистика за країною // Catholic-Hierarchy.org.
- Див. наприклад запитання конкурсу газети "Аргументы и Факты" [ 9 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 10 червня 2010.
- . Архів оригіналу за 18 грудня 2016. Процитовано 10 червня 2010.
- . Архів оригіналу за 19 травня 2005. Процитовано 10 червня 2010.
Джерела
- В.Л. Задворный, А. Юдин. История католической церкви в России [ 30 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Б.Н, Флоря. У истоков религиозного раскола славянского мира (XIII в.) Гл.5 - "Древняя Русь, ее латинские соседи и татарская угроза (40-50-е гг. XIII в.)" [ 25 січня 2010 у Wayback Machine.]
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Католицька церква в Росії
- Статистика за країною [ 18 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Catholic-Hierarchy.org.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kato licka ce rkva v Rosi yi tretya hristiyanska konfesiya Rosiyi Skladova vsesvitnoyi Katolickoyi cerkvi yaku ocholyuye na Zemli rimskij papa Keruyetsya konferenciyeyu yepiskopiv Stanom na 2004 rik u krayini narahovuvalosya blizko 789 000 katolikiv 0 54 vid usogo naselennya Isnuvalo 5 diocezij yaki ob yednuvali 426 cerkovnih parafij Kilkist svyashenikiv 268 z nih predstavniki sekulyarnogo duhovenstva 126 chleni chernechih organizacij 142 postijnih diyakoniv 3 monahiv 193 monahin 309 V krayini diye takozh Rosijska greko katolicka cerkva Katolicka cerkva v Rosi yiTip dKlasifikaciya Katolicka cerkvaTeologiya Katolicke bogoslov yaStruktura Diyeceziyi 5Parafiyi 426Uchasniki 789 000 osib 2004 0 54 Svyasheniki 268 2004 Katolicka cerkva v Rosiyi u VikishovishiIstoriyaKnyazha doba i moskovske carstvo Vitoki katolicizmu u Rosiyi syagayut chasiv Kiyivskoyi Rusi I do i pislya prijnyattya hristiyanstva Volodimirom Svyatoslavichem Rus pidtrimuvala kontakti z predstavnikami ne tilki Shidnoyi ale j Zahidnoyi Cerkov Jmovirno pershim zahidnim yepiskopom yaki pobuvali na Rusi buv Adalbert Magdeburzkij yakij buv poslanij do Kiyeva u 961 roci na prohannya knyagini Olgi a 1007 roci knyaz Volodimir 1007 teplo prijmav nimeckogo misionera sv Bruno Kverfurtskogo Znachne poshirennya na Rusi otrimav kult sv Klimenta moshi yakogo znajdeni u Hersonesi bratami Kirilom i Mefodiyem cej kult protistoyav kursu na rozdilennya cerkov klyuchovoyu podiyeyu yakogo stav velikij rozkol 1054 roku Riznij pidhid do Rimo katolickoyi cerkvi knyaziv pivdennih ta pivnichnih ruskih zemel vpershe yaskravo proyavivsya u seredini XIII stolittya koli ruski zemli opinilisya pid zagrozoyu tataro mongolskogo nashestya U seredini 1240 h rokiv Papa Innokentij IV intensifikuvav sprobi nalagoditi diplomatichnij kontakt z ruskimi knyazyami rozglyadayuchi yih yak mozhlivih soyuznikiv u borotbi z tatarami Prote yaksho z Danilom Galickim 1254 roku prijnyav z ruk papi Inokentiya korolivsku koronu v obmin na obicyanu vijskovu dopomogu u borotbi z tatarami to Oleksandr Nevskij vidmovivsya jti na soyuz z Rimom viddavshi perevagu ponevolennyu Rusi tatarami Sogodni bagatma rosiyanami cej vchinok rozglyadayetsya yak zahist vid argesiyi Zahodu Pislya likvidaciyi tataro mongolskogo yarma rimo katolicka cerkva neodnorazovo namagalasya podolati cerkovnu shizmu prote sered moskovskih knyaziv ci sprobi ne mali uspihu Zokrema mitropolit Kiyivskij i vsiyeyi Rusi Isidor pidpisavshij Florentijsku uniyu 1439 roku u Moskvi buv zasudzhenij na sobori rosijskogo duhivnictva i uv yaznenij V podalshomu vorozhe stavlennya do katolicizmu u Moskovskomu carstvi posilyuvalosya vnaslidok vijn z katolickimi Livonskim ordenom i Richchyu Pospolitoyu She bilshe posilivsya nepriyazne stavlennya do katolicizmu pislya vtruchannya polskih magnativ v period Smuti na pochatku XVI stolittya i vocarinnya Vladislava IV na Moskovskomu prestoli Rosijska imperiya Zmina politiki Rosiyi po vidnoshennyu katolickoyi cerkvi vidbulasya za chasiv Petra I yakij viv prozahidnij napryamok politiki krayini i zaprosiv do krayini veliku kilkist inozemciv V rezultati u ryadi rosijskih mist vpershe z yavilisya katolicki cerkvi i monastiri zokrema v Moskvi Sankt Peterburzi i Astrahani U caryuvannya Katerini II vnaslidok podiliv Rechi Pospolitoyi do skladu Rosijskoyi imperiyi uvijshli teritoriyi zi znachnim katolickim naselennyam Vidnoshennya do katolikiv latinskogo obryadu na teritoriyi Carstva Polskogo bulo v cilomu terpimim prote katoliki vizantijskogo obryadu piddavalisya represiyam z metoyu zmusiti yih perejti u pravoslav ya V 1773 roci u katolikiv latinskogo obryadu bula stvorena Mogilevska yeparhiya v 1782 roci peretvorena v arhiyeparhiyi Dobrozichlivo do katolictva stavilisya rosijski imperatori Pavlo I ta Oleksandr I Pavlo dav u Peterburzi pritulok vignanim z ostrova Malti licaryam katolickogo Maltijskogo ordena i sam pogodivsya na obrannya sebe protektorom Ordenu Vin zhe zasnuvav v Rosiyi okremu V XIX stolitti z pridushennyam antirosijskih povstan bagato polyakiv litovciv j bilorusiv buli vislani v Sibir ta inshi viddaleni regioni imperiyi Utvoreni katolicki diaspori v rosijskih mistah otrimuvali pravo na zvedennya katolickih hramiv Same v drugij polovini XIX stolittya bulo zbudovano bilshist katolickih cerkov na teritoriyi Rosiyi Cherez te sho yadrom katolickih gromad buli yak pravilo polski zaslanci ci hrami chasto nazivali polskimi kostolami Nezvazhayuchi na zaboronu perehoditi do Katolickoyi cerkvi dlya rosiyan u XIX stolitti v Katolicku cerkvu perejshla velika grupa rosijskoyi dvoryanskoyi inteligenciyi najvidomishi dekabrist M S Lunin knyazi V S Pecherin N A Tolstoj ta inshi XX stolittya V 1905 u Mikola II vidav Manifest pro zmicnennya pochatkiv viroterpimosti sho viklikalo novu hvilyu perehodiv v katolicizm Katolikami stali knyaz Beloselskij cila pleyada pravoslavnih svyashenikiv Za oficijnoyu statistikoyu v period z 1905 po 1909 233 tisyachi cholovik perejshli z pravoslav ya v katolictvo v osnovnij masi voni stali greko katolikami 1911 roku v Moskvi bulo zakincheno budivnictvo Soboru Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi sho stav najbilshim katolickim soborom krayini Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi buv stvorenij ekzarhat rosijskih katolikiv vizantijskogo obryadu Prihid do vladi bilshovikiv v rezultati Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku vidkriv tragichnu storinku istoriyi katolickoyi cerkvi v Rosiyi Zgidno z dekretom Pro vidokremlennya cerkvi vid derzhavi i shkoli vid cerkvi 1918 vsi religijni organizaciyi v tomu chisli j katolicki parafiyi pozbavlyalisya majnovih prav cerkovna vlasnist ogoloshuvalasya narodnim nadbannyam Katolicki svyashennosluzhiteli zaznavali peresliduvan zokrema 21 26 bereznya 1923 roku v Moskvi prohodiv proces nad 15 svyashennosluzhitelyami na choli z yepiskopom Yanom Ceplyakom sho buli zasudzheni do rozstrilu piznishe odnak virok buv zaminenij uv yaznennyam Do 1935 roku na teritoriyi SRSR nalichuvalosya ne bilshe 16 katolickih svyashenikiv do kincya tridcyatih rokiv na teritoriyi RRFSR zalishalosya tilki dva diyuchi katolicki hrami sv Lyudovika v Moskvi i Lurdskoyi Bogomateri u Leningradi inshi cerkvi buli zakriti Voni otrimali status cerkov pri francuzkih posolstvah i yih diyalnist yak cerkov dlya inozemnih diprabotnikov retelno kontrolyuvalasya vladoyu Peresliduvannya katolikiv poshiryuvalos i na inshi respubliki sho vhodili do skladu SRSR Zokrema 1946 roku bulo inscenovano tak zvanij Lvivskij sobor sho zaboroniv diyalnist Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi takozh buli znisheni i strukturi Biloruskoyi greko katolickoyi cerkvi Goninnya na katolicku cerkvu buli pripineni lishe pislya prihodu do vladi Mihajla Gorbachova V hodi jogo vizitu do Vatikanu 1 grudnya 1989 bula dosyagnuta domovlenist pro vstanovlennya diplomatichnih vidnosin mizh Svyatim Prestolom i SRSR Diplomatichni vidnosini na rivni postijnih predstavnictv mizh Svyatim Prestolom i Rosiyeyu buli vstanovleni v sichni 1992 roku u grudni 2009 roku pidvisheno do rivnya posolstv SuchasnistZa danimi na 2005 rik na teritoriyi Rosiyi funkcionuye 426 parafij chvert z nih ne maye hramovih budivel Organizacijno parafiyi ob yednani v chotiri yeparhiyi razom skladovi mitropoliyu Arhiyeparhiya Bozhoyi Materi v Moskvi Preobrazhenska yeparhiya v Novosibirsku Yeparhiya svyatogo Josipa v Irkutsku Yeparhiya svyatogo Klimenta v Saratovi Katolicka cerkva v Rosiyi zalishayetsya ob yektom nepriyazni z boku Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi RPC vvazhaye pereponoyu dlya dialogu prozelitizm katolikiv na svoyij tak zvanij kanonichnij teritoriyi a takozh ekspansiyu greko katolikiv prichomu ne tilki v Rosiyi ale takozh v Ukrayini i Kazahstani Skladni stosunki rimo katolickoyi ta rosijskoyi pravoslavnoyi cerkov lishayutsya prichinoyu togo sho Papa Rimskij zhodnogo razu ne vidviduvav Moskvu PrimitkiStatistika za krayinoyu Catholic Hierarchy org Div napriklad zapitannya konkursu gazeti Argumenty i Fakty 9 grudnya 2009 u Wayback Machine Arhiv originalu za 25 sichnya 2012 Procitovano 10 chervnya 2010 Arhiv originalu za 18 grudnya 2016 Procitovano 10 chervnya 2010 Arhiv originalu za 19 travnya 2005 Procitovano 10 chervnya 2010 DzherelaV L Zadvornyj A Yudin Istoriya katolicheskoj cerkvi v Rossii 30 veresnya 2010 u Wayback Machine B N Florya U istokov religioznogo raskola slavyanskogo mira XIII v Gl 5 Drevnyaya Rus ee latinskie sosedi i tatarskaya ugroza 40 50 e gg XIII v 25 sichnya 2010 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Katolicka cerkva v Rosiyi Statistika za krayinoyu 18 grudnya 2016 u Wayback Machine Catholic Hierarchy org