Еніветок марш Ānewetak атол у Тихому океані у складі ланцюга Ралік Маршаллові Острови Його територія складається з 44 ма

Еніветок (марш. Ānewetak) — атол у Тихому океані у складі ланцюга Ралік (Маршаллові Острови). Його територія складається з 44 маленьких острівців, площею 5, 85 км², що оточує лагуну площею 510 км². Населення 664 осіб (2011 рік).

Еніветок


Карта
Географія
11°30′00″ пн. ш. 162°20′00″ сх. д. / 11.500000000028° пн. ш. 162.33333333335775705563719384° сх. д.Координати: 11°30′00″ пн. ш. 162°20′00″ сх. д. / 11.500000000028° пн. ш. 162.33333333335775705563719384° сх. д.
Акваторія	Тихий океан
Група островів	Ланцюг Ралік
Площа	5,85 км²
Найвища точка	5 м
Країна
Маршаллові Острови
(Адм. одиниця)	Маршаллові Острови
Населення	853 осіб (1999), 664 осіб (2011)
Еніветок Еніветок (Маршаллові Острови)

Еніветок у Вікісховищі

Назва

Американський уряд називав атол «Eniwetok» до 1974 року, коли він змінив його офіційну вимову і написання на «Enewetak» (поряд з іншими назвами Маршаллових Островів), щоб більш точно відобразити їх вимову місцевим населенням.

Географія

Найбільші острови атола:

(Eniwetok) 11°20′33″ пн. ш. 162°19′50″ сх. д. / 11.342545° пн. ш. 162.330525° сх. д. / 11.342545; 162.330525
Енгебі (Engebi) 11°39′47″ пн. ш. 162°14′22″ сх. д. / 11.663038° пн. ш. 162.239485° сх. д. / 11.663038; 162.239485
Паррі (Parry) 11°24′04″ пн. ш. 162°22′14″ сх. д. / 11.401031° пн. ш. 162.370548° сх. д. / 11.401031; 162.370548 (Parry)
Муті (Muty) 11°25′28″ пн. ш. 162°22′59″ сх. д. / 11.424378° пн. ш. 162.38308° сх. д. / 11.424378; 162.38308 (Muty)
Ігурін (Igurin) 11°20′35″ пн. ш. 162°13′31″ сх. д. / 11.34297° пн. ш. 162.225323° сх. д. / 11.34297; 162.225323 (Igurin)

Історія

Номінально іспанська колонія, Еніветок не був відомий європейцям до відвідування його в 1794 році британським кораблем «Walpole». Атол відвідали всього близько дюжини разів до заснування німецької колонії Маршаллових Островів у 1885 році. Був частиною німецької колонії Німецька Нова Гвінея. Разом з іншою частиною Маршаллів, Еніветок захопила Японія у 1914 році, і він був переданий їй за мандатом Лігою Націй у 1920 році.

Японці приділяли дуже мало уваги атолу до Другої світової війни. В листопаді 1942 року вони збудували аеродром на острові Енгебі, який використовувався для авіарейсів на Каролінські острови і решту Маршаллів. Коли острови Гілберта були захоплені армією США, японські частини у складі 1-ї Десантної бригади 4 січня 1944 року прибули, щоб захистити атол. Вони були не в змозі закінчити зміцнення атола перед лютневим вторгненням армії США, яка захопила всі острівці через тиждень.

Після війни жителів виселили з атола, часто насильно, і він став використовуватися для ядерного випробування як частина американської зони ядерних випробувань. Приблизно 43 випробування ядерної зброї були проведені на Еніветоку з 1948 до 1958. Перше випробування водневого заряду було зроблено 1 листопада 1952 року (Айві Майк, 10-12 мегатонн у тротиловому еквіваленті).

Люди почали повертатися в 1970-х, і 15 травня 1977 року американський уряд направив війська, щоб знезаразити острови. Це було зроблено змішуванням зараженого ґрунту і будівельного сміття з різних островів з портландцементом і похованням в одному з кратерів, що утворився після вибуху на острівці в східній стороні атола. Поховання тривали, поки кратер не став насипом у 7,5 м заввишки. Кратер був покритий бетонним покриттям товщиною 43 см.

У 1980 році американський уряд оголосив атол безпечним для проживання.

У 2000 році було виділено $340 мільйонів жителям Еніветоку для компенсації втрат, незручностей, погіршення здоров'я і подальших робіт по знезараженню.

Крім того, уряд США виділяє щорічно $6 мільйонів на освіту та оздоровчі програми на Маршаллових Островах.

Примітки

[ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 жовтня 2013. Процитовано 25 квітня 2015. Таблиця 1.1. Географія Маршаллових Островів. (англ.)]

Посилання

Information on legal judgements to the people of Enewetak [ 13 червня 2007 у Wayback Machine.]
Nursing a nuclear test hangover [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] (www.watoday.com.au report on Runit Dome, August 18, 2008)

[таблиця-1] [ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 жовтня 2013. Процитовано 25 квітня 2015. Таблиця 1.1. Географія Маршаллових Островів. (англ.)]