Гладуш Віктор Дмитрович

Віктор Дмитрович Гладуш (10 січня 1937, Мишурин Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР — 8 жовтня 2010, Київ, Україна) — український державний і політичний діяч, дипломат, академік Академії інженерних наук України. Член Ревізійної комісії КПУ в 1981—1986 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання (1985—1990 роки). Народний депутат України 2-го скликання (1994—1998 роки).

Віктор Дмитрович Гладуш
Віктор Дмитрович Гладуш
Міністр промисловості України
29 лютого 1992 — 28 вересня 1992
Народження:	10 січня 1937(1937-01-10) Мишурин Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Смерть:	8 жовтня 2010(2010-10-08) (73 роки) Київ, Україна
Поховання:	Байкове кладовище
Національність:	українець
Країна:	СРСР і Україна
Освіта:	Дніпропетровський металургійний інститут
Нагороди:	СРСР: Україна: Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гладуш.

Біографія

Народився 10 січня 1937 року в селі Мишуриному Розі Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Освіта

У 1959 році закінчив Дніпропетровський металургійний інститут за спеціальністю інженер-механік.

Кар'єра

З 1959 по 1960 рік — вальцювальник, старший вальцювальник сортопрокатного цеху Криворізького металургійного заводу імені Леніна;

З 1960 по 1968 рік — змінний, старший майстер дротового стану Криворізького металургійного заводу імені Леніна;

Член КПРС з 1963 року;

З 1968 по 1976 рік — начальник стана, начальник цеху блюмінга-2 Криворізького металургійного заводу імені Леніна;

З 1976 по 1978 рік — головний прокатник Криворізького металургійного заводу імені Леніна;

З 1978 по 1980 рік — начальник виробничого відділу Криворізького металургійного заводу імені Леніна;

З 1980 по 1981 рік — головний інженер комбінату «Криворіжсталь» імені Леніна;

З 1981 по 1986 рік — директор комбінату «Криворіжсталь» імені Леніна;

З 1986 по 1987 рік — заступник Міністра чорної металургії України;

З 20 серпня 1987 по жовтень 1990 року — заступник Голови Ради Міністрів УРСР з питань галузей важкої промисловості;

З 5 червня 1991 рік — державний міністр з питань промисловості і транспорту УРСР;

З 29 лютого 1992 по 28 вересня 1992 року — Міністр промисловості України;

З 7 жовтня 1992 по 19 лютого 1993 року — Надзвичайний та Повноважний Посол Україні в Латвії та Естонії за сумісництвом;

З січня 1993 року — заступник, перший заступник міністра зовнішніх економічних зв'язків України;

З 1994 по 1998 рік — Народний депутат України 2-го скликання;

З 1998 по 2005 рік — віце-президент Української асоціації підприємств чорної металургії.

Могила Віктора Гладуша

Помер 8 жовтня 2010 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Відзнаки і нагороди

, Заслужений металург України. Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «За заслуги» III ступеня (січень 1997).

Примітки

1. Постанова Верховної Ради УРСР від 25 липня 1990 року № 70-XII «Про призначення тов. Гладуша В.Д. Заступником Голови Ради Міністрів Української РСР»
2. Постанова Верховної Ради УРСР від 5 червня 1991 року № 1146-XII «Про призначення Державного міністра з питань промисловості і транспорту Української РСР»
3. Указ Президента України від 29 лютого 1992 року № 116/92 «Про призначення Міністра промисловості України»
4. Указ Президента України від 28 вересня 1992 року № 487/92 «Про Міністра промисловості України»
5. . Архів оригіналу за 18 листопада 2011. Процитовано 15 жовтня 2010.
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1992 року № 737 «Про призначення Гладуша В.Д. заступником Міністра зовнішніх економічних зв'язків України».
7. Офіційний сайт Верховної Ради України
8. Указ Президента України від 24 січня 1997 року № 74/97 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»

Джерела

• Офіційна Україна сьогодні [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]